Ухвала суду № 86632086, 20.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6266/19

У Х В А Л А

20 грудня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за паспортом)

представника відповідача - не з`явився

розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А2256 (Східне територіальне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини А2256 (Східне територіальне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України) про визнання протиправною бездіяльності військової частини А2256 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації при звільненні за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період визначений п. п. 17-18 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, стягнення моральної шкоди.

На адресу суду надійшла заява Військової частини А2256 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161, 171 КАС України.

Зазначена заява обґрунтована тим, що позивачем порушено п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині не обґрунтування розрахунку суми, що стягується, в порушення ст. 161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Відповідач також зазначив, що позови до юридичних осіб пред`являються до суду за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а тому відповідно до ч. 5 ст. 171 КАС України суд мав надіслати адміністративну справу за підсудністю в порядку ст. 29 КАС України. Крім того, відповідач зазначає, що в ухвалі суду від 18.11.2019 року не визначено строку відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що є порушенням вимог ч. 12 ст.171, п. 1 ч. 2 ст. 260 КАС України, що фактично позбавило відповідача права на подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачено ч. 4 ст. 261 КАС України. Також, в заяві відповідач зазначає, що в ухвалі суду від 18.11.2019 року не зазначено яким саме чином позивач усунув недоліки, через які позовну заяву було залишено без руху, не взято до уваги, що під час відкриття спрощеного позовного провадження уточнення позовних вимог розглядається на стадії підготовчого засідання, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 180 КАС України, а відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засіданні при розгляді за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться, тощо.

Позивач заперечував щодо задоволення зазначеної заяви, оскільки доводи відповідача є цілком не обґрунтованими.

Суд вважає, що заява відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 9, 13 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В даному випадку у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 13 ст. 171 КАС України до позову ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, на який посилається відповідача в обґрунтування заяви, в позовній заяві зазначаються, зокрема, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

З позовної заяви вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо отримання інформації щодо невикористаної відпустки для учасників бойових дій за 2015-2019 роки та довідки з розрахунком заборгованості по невиплаченій грошовій компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учасника бойових дій за цей період, однак відповідачем вказана інформація надана не була, що позбавило позивача можливості надати розрахунок суми що стягується.

Крім того, позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію, а не стягнути суму такої компенсації з відповідача.

При цьому, для вірного розрахунку суми грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, при відкритті провадження у даній справі судом зобов`язано відповідача надати довідку про невикористану ОСОБА_1 щорічну додаткову відпустку для учасників бойових дій за 2015-2019 роки із зазначенням підстав ненадання такої відпустки, загальної кількості діб за весь період служби та невиплату грошової компенсації замість неї, довідку з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 по невиплаченій грошовій компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учасника бойових дій за період з 2015 по 2019 роки.

Що стосується порушення ст. 161 КАС України щодо не подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами та для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач не пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки звільнений тільки 27.06.2019 року, а посилання відповідача на ч. 5 ст. 122 КАС України, яка передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, є необґрунтованим, оскільки позивач не оскаржує своє звільнення та публічна служба припиняється з моменту звільнення позивача.

В заяві відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом, у зв`язку із чим необхідно було у відповідності до ч. 5 ст. 171 КАС України надіслати адміністративну справу за підсудністю в порядку ст. 29 КАС України.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом і тільки якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Щодо порушень вимог ч. 12 ст. 171, п. 1 ч. 2 ст. 260 КАС України щодо не визначення строку відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та не зазначення яким саме чином позивач усунув недоліки, через які позовну заяву було залишено без руху, суд звертає увагу, що ці обставини не є підставою для залишення позовної заяви без руху в порядку ч. 13 ст. 171 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, у суду відсутні підстави для задоволення заявленої Військовою частиною А2256 заяви про залишення позову без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 171, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А2256 (Східне територіальне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26.12.2019 року.

Суддя Л.І. Свида