Рішення № 86631291, 24.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/8815/19

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/2/3 від 25.04.2019 року в частині відмови у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .

зобов`язати Кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

В обґрунтування позову зазначив, що 12.04.2019 за результатами складення письмового іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, рішенням Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №6/2/3 від 25.04.2019 відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. Письмовий іспит не зарахований, тому що він не виконав перше завдання (заява у справах окремого провадження) та третє завдання (клопотання про виклик свідків під час розгляду справи в суді). Вважає таке рішення протиправним, оскільки відповіді під час іспиту були надані в точній відповідності до поставлених питань та неухильній дотриманості щодо самої фабули завдання, за межі якої виходити не можна було. Крім того, вказує, що фабули містять суперечності По другому завданню навмисно занижено оцінку.

Ухвалою від 08.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.07.2019.

В підготовчому судовому засідання 29.07.2019 оголошено перерву до 20.08.2019.

04.09.2019 розгляд підготовчого засідання відкладено до 04.09.2019.

04.09.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено , що при оцінюванні знань кандидата ОСОБА_1 за результатами іспиту кваліфікаційна комісія КДКА Житомирської області діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган в силу Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та "Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні". Так, за результатом письмового іспиту ОСОБА_1 отримав лише 40 балів при необхідних 80 балах згідно методики та критеріїв оцінювання. Наведені в позовній заяві доводи не спростовують висновків членів кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області. Також, вказує. що фабули були належним чином затверджені рішенням КДКА Житомирської області, рішення про їх затвердження не оспорюється позивачем, а тому наведені обґрунтування щодо протиправності дій КДКА Житомирської області є такими, що знаходяться за межами позовних вимог ОСОБА_1 . З огляду на це, просить у позові відмовити.

04.09.2019 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2019.

Ухвалою від 04.09.209 продовжено строк підготовчого засідання терміном на 30 днів.

Ухвалою від 18.09.2019 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2019.

Ухвалою від 07.10.2019 відкладено розгляд справи на 04.11.2019.

В судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2019.

21.11.2019 відкладено розгляд справи до 23.12.2019.

В судове засідання позивач не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві. Також, просив справу розглянути у порядку письмового провадження, про що подав відповідну заяву.

23.12.2019 усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо допущення його до складення кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. (а.с.83)

06.09.2018 на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області вирішено допустити ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю. (а.с.103)

Рішенням КДКА в Житомирській області №6/2/3 від 25.04.2019 вирішено затвердити результат кваліфікаційних іспитів, оформлених протоколом №12 від 12.04.2019 та за результатами протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 (а.с.121-122)

У рішенні зазначено, за результатом складення письмового іспиту позивачем отримано 40 балів, при необхідних 80.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч.1 ст.8 Закону №5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч.ч.1, 2 ст. 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону №5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит - є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

На виконання положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 р. №270 затверджено "Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні" (далі - Порядок №270).

Як передбачено п.1 розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

ОСОБА_2 цьому, п.4 розділу 5 Порядку №270 передбачено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім`я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати.

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит. (п.13.12)

Згідно із положеннями ч.5 ст.9 Закону №5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом 30 днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали справи свідчать, що рішенням КДКА в Житомирській області №6/2/3 від 25.04.2019 на підставі протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 (а.с.121-122)

Зокрема, згідно протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області від 12.04.2019, за результатами складання письмового кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 отримав 40 балів, при необхідних 80. При складанні проектів процесуальних документів по білету №20 допущені помилки.

Зокрема, по першому завданню "Заява у справах окремого провадження" документ складено на незадовільному рівні, оскільки такий складений з порушенням ст.296-300 ЦПК України та норм матеріального права.

Зазначене завдання оцінено у 0 балів.

Друге завдання "Претензія зі спору, що виник з договору перевезення" виконано у задовільному рівні, оцінено у 20 балів.

Третє завдання "Клопотання про виклик свідків під час розгляду справи в суді" виконано не незадовільному рівні, оцінено у 0 балів.

Практичне завдання за №11 виконано на задовільному рівні, оцінене у 20 балів.

За результатами голосування, комісія вирішила ОСОБА_1 вважати таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, у зв"язку з чим він не допускається до складання усного кваліфікаційного іспиту.

Отже, результат письмового іспиту позивача склав 40 балів, тобто не досяг мінімального встановленого - 80 балів, що відображено у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту.

Зі змісту адміністративного позову встановлено, що фактично підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода з виставленими балами за результатами складеного кваліфікаційного іспиту.

Зокрема, позивачем викладено власну позицію стосовно кожного питання письмового іспиту та вказано на невідповідності проставлених відповідачем балів наданій позивачем відповіді.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 50 Закону N 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

При цьому, як передбачено ч. 5 ст. 50 Закону N 5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Положеннями ч. 7 ст. 50 Закону N 5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із положеннями п.13.9 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

У п.15 Порядку №270 визначено критерії, за якими здійснюється оцінювання завдань письмового іспиту.

З огляду на вище наведені норми діючого законодавства, слід дійти висновку, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які бажають набути статусу адвоката, враховуючи мету і завдання проведення такого кваліфікаційного іспиту, обов`язком відповідача є з`ясування та надання оцінки теоретичним знанням у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

При цьому, відповідач у даному випадку наділений самостійним правом на вирішення певного кола питань в межах закону (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом). Такі дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Слід зазначити, що вказані повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №820/3167/18.

Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що при оцінюванні рівня знань позивача за результатами кваліфікаційного іспиту, відповідач діяв у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган в силу Закону.

При цьому, суд відмічає, що жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань осіб, які складають кваліфікаційний іспит.

Щодо посилань позивача на суперечності у поставлених у білетах питаннях, судовим розглядом справи встановлено, що обраний позивачем під час складання письмового іспиту білет № 20 і фабули до нього із зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені та комплекти матеріалів, затверджені в установленому порядку рішенням КДКА Житомирської області від 03.11.2017 №2/1 "Про затвердження екзаменаційних білетів для складення письмового та усного іспитів, фабул та комплектів задач приведених у відповідність до вимог Програми складення кваліфікаційного іспиту та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні", затвердженого рішенням РАУ від 13.09.2016". (а.с.125-129).

У справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, оскільки у суду відсутні повноваження оцінювати рівень знань особи, яка складає кваліфікаційний іспит, з огляду на те, що це є дискреційними повноваженнями Кваліфікаційної комісії адвокатури, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул.В.Бердичівська,28, м.Житомир, 10008, код 38708386) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос