Рішення № 86631258, 26.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10740/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій, з врахуванням змін підстав позовної заяви, просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконавчому провадженню № 58651949 від 20.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та від 21.08.2019 про стягнення виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира по справі № 295/8723/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованість за кредитним договором № 158 від 31.08.2007 в сумі 1 917 189,87 грн. На підставі вказаного рішення та виданого дубліката виконавчого листа було відкрито 19.03.2019 виконавче провадження № 58651949. 20.08.2019 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. 20.08.2019 та 21.08.2019 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору відповідно. Також, 12.09.2019 винесено постанову про арешт майна боржника. Вважає постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, накладення арешту неправомірними, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження та послідуючих виконавчих дій слугував дублікат виконавчого листа, виданий Богунським районним судом м.Житомира згідно ухвали від 26.05.2018 про видачу дубліката виконавчого листа та ухвали від 01.10.2018 про поновлення строку на його пред`явлення, які скасовані Житомирським апеляційним судом 29.10.2019.

Ухвалою суду від 31.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження.

11.11.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що витрати виконавчого провадження підтверджуються матеріалами виконавчого провадження АСВП № 58651949. Відзив зводиться до викладу обставин справи, що визнаються відповідачем та норм права, що підлягають до застосування, без будь-яких висновків та спростування позову.

26.11.2019 позивачем подано заяву про зміну підстав позову, яка отримана відповідачем цього ж дня.

В судове засідання, призначене на 02.12.2019, сторони, повідомлені належним чином, не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

У період із 11.12.2019 по 25.12.2019 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Враховуючи неявку сторін, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ПАТ "Імексбанк" звернулось до Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир із заявою вих.№ 376 від 11.03.2019 про відкриття виконавчого провадження на підставі дубліката виконавчого листа, виданого 04.09.2018 Богунським районним судом м.Житомира по справі № 295/8723/13-ц. У заяві вказало, що 01.10.2018 ухвалою Богунського районного суду м.Житомира по справі № 295/8723/13-ц поновлено ПАТ "Імексбанк" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 04.09.2018.

19.03.2019 Богунським відділом державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження № 58651949 з виконання виконавчого листа № 295/8723/13-ц, виданого 04.09.2018 Богунським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованості за кредитним договором № 158 від 21.08.2007 в сумі 1917189,87 грн.

Також 19.03.2019 Богунським відділом державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у ВП № 58651949 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з позивача в сумі 191718,99 грн.

Під час примусового виконання виконавчого листа № 295/8723/13-ц, в межах ВП № 58651949: постановою від 19.03.2019 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , направлено запити до державних органів з метою встановлення наявності такого майна у позивача, прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника від 29.03.2019.

Постановою державного виконавця Богунського відділом державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 20.05.2019 виконавче провадження № 58651949 передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

22.05.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дідківським А.С. прийнято виконавче провадження № 58651949.

Під час примусового виконання виконавчого листа № 295/8723/13-ц, в межах ВП №58651949 державним виконавцем 29.05.2019 описано та арештовано майно - приміщення магазину "Поліський коровай", постановами від 10.06.2019 накладено арешт на кошти ОСОБА_1 та призначено суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань визначення ринкової вартості описаного майна. Вартість робіт з оцінки арештованого майна склала, згідно акту прийому-передачі робіт та наданих послуг, 1200 грн.

07.08.2019 ПАТ "Імексбанк" звернулось до відповідача із заявою №1326 про повернення дубліката виконавчого листа, виданого 04.09.2018 Богунським районним судом м.Житомира по справі № 295/8723/13-ц стягувачу.

На підставі вказаної заяви та керуючись п.1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий лист № 295/8723/13-ц від 04.09.2018 повернуто стягувачу ПАТ "Імексбанк" постановою від 20.08.2019.

20.08.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дідківським А.С. прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які складаються з: витрат за користування АСВП - 69 грн; витрат за поштові відправлення (рекомендований лист масою до 50 г у межах України 35 шт. х 15 грн) - 525 грн; витрат за послуги суб`єкта оціночної діяльності в сумі 1200 грн, а всього 1794 грн.

21.08.2019, відповідачем, у зв`язку з поверненням виконавчого листа № 295/8723/13-ц від 04.09.2018 стягувачу, винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 191718,98 грн.

22.08.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Дідківським А.С. відкрито виконавче провадження № 59868155 з виконання постанови від 20.08.2019 №58651949 про стягнення виконавчих витрат.

Постановою від 10.09.2019 до зведеного виконавчого провадження № 59321199 приєднано виконавче провадження № 59868155.

12.09.2019 відповідачем прийнято постанову про арешт майна у ВП № 59868155, в тому числі, при примусовому виконанні постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення виконавчих витрат, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в сумі 193515,98 грн.

11.11.2019 в.о.начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Луцюк А.В. виправлено помилку у постанові про арешт майна від 12.09.2019 ВП № 59868155 та виключено з вступної частини виконавчі провадження, окрім проваджень з примусового стягнення виконавчих витрат в сумі 1794 грн та виконавчого збору в сумі 191718,98 грн.

Не погоджуючись із постановами про стягнення виконавчого збору від 21.08.2019, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 20.08.2019 у ВП № 58651949, постановою про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, слід вказати наступне.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон, в редакції станом на виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами п.1 ч.1 ст.26 Закону визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 4 статті 27 Закону встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно ч.5, ч.7 та ч.9 ст.27 Закону, виконавчий збір не стягується:

- за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

- у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

- за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

- у разі виконання рішення приватним виконавцем;

- за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом;

- у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню;

- у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Жодної з наведених підстав, за існування яких виконавчий збір не стягується, у цих спірних правовідносинах не встановлено.

Суд зазначає, що приписи ст.27 Закону свідчать про те, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення. Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу. При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Таким чином, факт початку процедури примусового виконання рішення - відкриття виконавчого провадження є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору.

Як вбачається із матеріалів виконавчих проваджень, державними виконавцями вчинено відповідні дії з метою стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 1 917 189,87 грн, зокрема арештовано майно боржника, направлено запити з метою виявлення наявного майна, тощо.

У відповідності до частини 2 статті 27 Закону, в редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження та на 21.08.2019, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Отже визначальною є сума, що підлягає примусовому стягненню, а не сума, що фактично стягнута державним виконавцем у виконавчому провадженні.

Частиною 3 статті 40 Закону встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, ч.3 ст.40 Закону є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору.

Як вже зазначалось судом, відповідачем повернуто виконавчий лист № 295/8723/13-ц від 04.09.2018 стягувачу ПАТ "Імексбанк" на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Під час примусового виконання виконавчого листа № 295/8723/13-ц від 04.09.2018 старшим державним виконавцем виконавчий збір в сумі 191718,98 грн з ОСОБА_1 не було стягнуто, тому винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 21.08.2019 ВП № 58651949.

Відтак, приймаючи спірну постанови, відповідач діяв у межах повноважень, визначених ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

З врахуванням вищенаведеного та: відсутності факту виконання позивачем рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та у зв`язку із цим закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону; того, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не сума, що фактично стягнута; вчиненням державними виконавцями дій з примусового виконання виконавчого листа № 295/8723/13-ц від 04.09.2018, - суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору від 21.08.2019 ВП № 58651949.

Щодо постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 20.08.2019.

Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 "Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року №1300/29430 (далі - Наказ №2830/5), зокрема, до частин другої, третьої та дев`ятої розділу І до видів витрат виконавчого провадження відносяться: пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону №1404-VIII плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої розділу ІІ Наказу №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 року №3917/5 "Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями" розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69 грн 00 коп. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.

Отже, відповідачем, у зв`язку із поверненням виконавчого документа стягувачу, правомірно прийнято постанову про стягнення з позивача витрат виконавчого провадження за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, за надані послуги суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 ,за послуги поштового зв`язку, оскільки ці витрати підтверджені як розрахунком у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, так і документально.

Щодо правомірності постанови від 12.09.2019 про арешт майна боржника.

Частинами 1, 2, 3 ст.56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника у разі несплати останнім виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.

Враховуючи, що постанова про арешт майна ОСОБА_3 від 12.09.2019 у редакції постанови від 11.11.2019 (про виправлення помилки) прийнята у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в сумі, вона є правомірною.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження» та наказів №2830/5, №3917/5, керуючись чинними на момент їх прийняття нормами законодавства, а отже позов у частині визнання оскаржуваних постанов протиправними задоволенню не підлягає.

Водночас, як встановлено судом, підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення заборгованості за кредитним договором № 158 від 31.08.2007 в сумі 1 917 189,87 грн та послідуючих виконавчих дій, в тому числі прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 193515,98 грн від 21.08.2019 ВП № 58651949, постанови про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 1794 грн № 58651949 від 20.08.2019, постанови про арешт майна від 12.09.2019 слугував дублікат виконавчого листа, виданий Богунським районним судом м.Житомира згідно ухвали від 25.05.2018 про видачу дубліката виконавчого листа, строк пред`явлення якого поновлено ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 01.10.2018, які скасовані Житомирським апеляційним судом 29.10.2019.

Так, постановами Житомирського апеляційного суду від 29.10.2019 в справі № 295/8723/13-ц, які набрали законної сили 29.10.2019:

- ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, - про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Імексбанк» про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором №158 від 31 серпня 2007 року у розмірі 1917189 грн 87 коп;

- ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 1 жовтня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, - про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Імексбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором №158 від 31 серпня 2007 року у розмірі 1917189 грн 87 коп. до виконання.

Отже, державним виконавцем було розпочато примусове стягнення боргу з позивача в сумі 1917189 грн 87 коп та інші виконавчі дії в межах такого стягнення, зокрема прийняття оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадженнята про арешт майна, на підставі дубліката виконавчого листа, видача якого визнана Житомирським апеляційним судом неправомірною.

Суд зазначає, що механізму скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження та про арешт майна у наведеному випадку чинним Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено. Відтак, позивач буде змушена сплатити кошти згідно постанов про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, а також чинним залишиться арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою 12.09.2019, хоча виконавче провадження і було розпочато на підставі протиправно виданого дубліката виконавчого листа.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вонипропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч.4 ст.6).

Отже, справедливість, дотримання принципу верховенства права та пропорційності наслідків оскаржуваного рішення для позивача є основоположними засадами, які має дотримуватись адміністративний суд, розглядаючи публічно-правовий спір та приймаючи рішення за результатами такого розгляду.

Суд зазначає, що стягнення витрат виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яке визначено спірними постановами, арешт майна позивача не є пропорційними цілі, на досягнення якої було спрямовано примусове виконання дублікату виконавчого листа, виданого 04.09.2018 Богунським районним судом м.Житомира по справі № 295/8723/13-цв частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1917189 грн 87 коп., оскільки фактично здійснювалось виконавче провадження зі стягнення боргу, яке б не мало здійснюватись внаслідок відсутності належної правової підстави (виконавчого листа). Наведене також не відповідає ані критерію справедливості, ані принципу верховенства права.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування постанов відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконавчому провадженню № 58651949 від 20.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та від 21.08.2019 про стягнення виконавчого збору, постанови про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155, що є достатнім та ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 .

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 34900660) про визнання протиправними та скасування постанов,- задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконавчому провадженню № 58651949 від 20.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області по виконавчому провадженню № 58651949 від 21.08.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про арешт майна боржника від 12.09.2019 по виконавчому провадженню № 59868155.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Чернова