Рішення № 86631197, 24.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3143/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолки Я.М.,

представника позивача Таргонія П.В.,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-ГРУП" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛС-ГРУП" (далі - ПП "ЛС-ГРУП", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "ЛС-ГРУП" для здійснення митного оформлення товару: легкового автомобіля - марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1995 см3, тип двигуна - дизельний, потужність - 82 kW, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), кількість місць 5, колісна формула - 4x2, було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 у якій в графі 42 ціну транспортного засобу визначено у розмірі 7500,00 Євро та застосовано 6 метод визначення митної вартості товару. У графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 245 408,30 грн, що еквівалентно 9 000,00 Євро.

Волинська митниця ДФС, не погодившись із вказаною декларантом митною вартістю автомобіля, 19.09.2019 прийняла рішення №UA 205110/2019/001683/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 12 050,00 Євро з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Крім того, службовою особою Волинської митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/91008. В результаті відмови митного органу в прийнятті митної декларації та винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивачем надмірно сплачено до Державного бюджету України ввізне мито (10%) в розмірі 8316,62 грн та ПДВ в розмірі 18 296,56 грн.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за ціною вказаною декларантом. Зазначає, що вказаний транспортний засіб позивачем було придбано на підставі контракту №11/19-V від 02.09.2019, укладеного між ПП "ЛС-ГРУП" (покупець) та компанією «VERMICEL RESOURCES LP» (продавець). На виконання вказаного контракту сторонами погоджено інвойс №190913.20VER/LSG від 13.09.2019 згідно якого вартість легкового автомобіля - марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску - 7500,00 Євро. З метою здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу, що постачався за даним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 у якій визначено загальну вартість товару 9 000,00 Євро.

На підтвердження обгрунтованості заявленої у митній декларації UA205100/2019/013387 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обгрунтування, а саме: інвойс № 190913.20- VER/LSG від 13.09.2019 року; міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 13.09.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; висновок про якісні характеристики товарів № 12139/19 від 18.09.2019; витяг з каталогу SuperScwacke; контракт №11/19-V від 02.09.2019; специфікація №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; сертифікат відповідності UA.009.149178-19.

При цьому, позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

На підтвердження заявленої митної вартості в митній декларації UA205100/2019/013387 позивач додатково надавє копію звіту №3522/19 про оцінку транспортного засобу від 15.10.2019, згідно якого вартість автомобіля марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску на дату оцінки складає 9 000,00 Євро та копію листа-підтвердження від компанії «VERMICEL RESOURCES LP» щодо оплати вартості за поставлений товар.

З наведених підстав просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В поданому до суду відзиві на позов від 18.11.2019 №2040/03-70-10/14 (а.с.63-71) представник відповідача позов не визнав, вважає, що вимоги викладені у ньому не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару легкового автомобіля марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску декларантом в інтересах ПП «ЛС-ГРУП» подано митну декларацією UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 у якій митну вартість вказаного транспортного засобу заявлено на за 6 методом визначення вартості на рівні 9000,00 Євро (графа 45 МД - 245 408,30 грн).

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику АСАУР посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN кодами: WMWXD31080WU14902, валюта - EUR, вартість 12 050,00 Євро.

Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 документів щодо оформлення вказаного транспортного засобу встановлено, що фактурна вартість автомобіля згідно рахунка-фактури від 13.09.2019 становить 7500,00 Євро. В той же час, згідно графи 43 поданої ВМД митну вартість товару декларантом заявлено за резервним 6 методом визначення митної вартості на рівні 9000,00 Євро. Таким чином, при визначенні митної вартості транспортного засобу декларантом обрано резервний метод визначення митної вартості товару, який застосовується у разі неможливості доведення складових за першим методом за ціною договору. При цьому, згідно вимог ст. 64 МК України митна вартість визначена згідно положень даної статті не може ґрунтуватись на довільній або фіктивній вартості.

На підтвердження заявленого розміру митної вартості (9000,00 Євро) декларантом подано лише витяг з довідника Schwacke NET. При цьому, згідно довідника Schwacke NET вартість аатомобіля визначена із врахуванням пробігу авто - 114 000 км, хоча насправді дійсний пробіг транспортного засобу на момент пред`явлення до митного контролю становить 149 438 км, а отже визначена декларантом митна вартість на основі довільної цінової інформації не може вважатись підтвердженою.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару є, якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до п. 3.1 контракту від 02.09.2019 №11/19-V слідує, що покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (фактури, проформи). Проте, всупереч вимог ч. 2 ст. 53 МК України до митного контролю разом з ВМД UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 банківських платіжних документів чи інших бухгалтерських документів на підтвердження проведення оплати за товар надано не було.

Вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, її числових значень, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, а саме: банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; митну декларацію країни відправлення в режимі експорт; декларацію країни відправлення в режимі експорт; страхові документи, якщо здійснювалось страхування; транспортні перевізні документи, що містять відомості про вартість страхування та перевезення; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант листом від 19.09.2019 №б/н повідомив про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість. При цьому, просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування строків, передбачених ст.53 МК України.

У зв`язку з цим, декларанта повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також про те, що митна вартість товару буде визначена за резервним методом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та в декларанта. Відтак, митна вартість була визначена на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС.

З огляду на вказане, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019, а митну вартість транспортного засобу визначено на рівні 12 050,00 Євро (58 962,36 польських злотих).

З наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ПП "ЛС-ГРУП" (покупець) та компанією «VERMICEL RESOURCES LP» (Великобританія) (продавець) укладено контракт №11/19-V від 02.09.2019 про поставку автомобілів легкових нових та бувших у використанні, вантажних автомобілів та сідельних тягачів нових та бувших у використанні, мікроавтобусів та автобусів нових та бувших у використанні та інших транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 контракту від 02.09.2019 №11/19-V загальна вартість контракту становить 3 000 000,00 Євро. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсах для відповідної поставки та встановлюються в Євро. Відповідно до п. 3.1 даного контракту покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами, можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (фактури, проформи)

19.09.2019 декларантом в інтересах ПП «ЛС-ГРУП» подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 (а.с.14) з метою декларування товару: легкового автомобіля - марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1995 см3, тип двигуна - дизельний, потужність - 82 kW, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), кількість місць 5, колісна формула - 4x2, придбаного на підставі контракту №11/19-V від 02.09.2019, укладеного між ПП "ЛС-ГРУП" (покупець) та компанією «VERMICEL RESOURCES LP» (продавець).

Декларантом в графі 42 МД №UA205100/2019/013387 від 19.09.2019 вказано ціну товару в сумі 7 500,00 Євро та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 245 408,30 грн (еквівалентну 9 000,00 Євро), яку визначено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 17.09.2019; декларацію про походження товару №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.05.2016; висновок про якісні характеристики товарів №12139/19 від 18.09.2019; витяг з каталогу SuperScwacke 09/18/2019 від 18.09.2019; контракт №11/19-V від 02.09.2019; специфікацію №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; сертифікат відповідності UA.009.149178-19 від 18.09.2019 та інші документи (а.с.20-36).

19.09.2019 відповідач прийняв рішення №UA 205110/2019/001683/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205110/2019/91008 (а.с.10-13).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару: легкового автомобіля - марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1995 см3, тип двигуна - дизельний, потужність - 82 kW, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), кількість місць 5, колісна формула - 4x2 за ціною 12 050,00 Євро (замість 9 000,00 Євро, що була заявлена декларантом).

Згідно з графою 33 рішення митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 9 000,00 Євро.

Згідно ст. 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: WMWXD31080WU14902, валюта - EUR, вартість- 12 050,00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та згідно ст. 53 та ст. 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: банківські платіжні документи, (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові наявні у позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Згідно п. 6 ст. 53 д МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості про що повідомив листом б/н від 19.09.2019.

Також у рішенні вказано, що у зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку", та спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WMWXD31080WU14902, валюта - EUR, вартість - 12 050,00». Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 12 050,00 Євро" (а.с.72-73).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/91008. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визнання митної вартості від 19.09.2019 №UA 205110/2019/001683/2 (а.с.10).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 19.09.2019 №UA 205110/2019/001683/2 про коригування митної вартості товарів оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларантом в інтересах ПП "ЛС-ГРУП" надано наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним 6 (резервний) метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: рахунок-фактуру (інвойс) №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну б/н від 17.09.2019; декларацію про походження товару №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.05.2016; висновок про якісні характеристики товарів №12139/19 від 18.09.2019; витяг з каталогу SuperScwacke 09/2019 від 18.09.2019; контракт №11/19-V від 02.09.2019; специфікацію №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019; сертифікат відповідності UA.009.149178-19 від 18.09.2019 та інші документи (а.с.20-36).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень законодавства вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "легковий автомобіль - марки MINI, модель COOPER D, номер кузова № НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 1995 см3, тип двигуна - дизельний, потужність - 82 kW, тип кузова - хетчбек, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), кількість місць 5, колісна формула - 4x2" у розмірі 245 408,30 грн (еквівалентно 9 000,00 Євро) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, від декларанта витребовувались додаткові документи. Оскільки, декларантом не надано витребовуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 12 050,00 Євро.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки, документи надані на підтвердження заявленої митної вартості на рівні 9 000,00 Євро, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Цією обставиною митний орган обґрунтував необхідність подачі декларантом додаткових документів. Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що декларант під час митного оформлення легкового автомобіля обрав резервний метод визначення митної вартості вказавши ціну товару 7500,00 Євро, при цьому за основу ним взято митну вартість товару у розмірі 245 408,30 грн (що по курсу еквівалентно 9 000,00 Євро). Для підтвердження визначення митної вартості, декларантом позивача надано Волинській митниці ДФС витяг з електронного каталогу SuperScwacke 09/18/2019 від 18.09.2019, згідно з даними якого вартість автомобіля марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 становить 9 000,00 Євро (а.с. 21-30).

З документів, поданих декларантом до UA205100/2019/013387 від 19.09.2019: рахунку-фактури (інвойсу) продавця №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019, специфікації №190913.20-VER/LSG від 13.09.2019 вбачається, що вартість легкового автомобіля марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 , 2016 року випуску становить 7 500,00 Євро (а.с.20,35). Митна вартість, визначена декларантом у зазначеній митній декларації, не є меншою за фактурну вартість, та становить 245 408,30 грн (що по курсу еквівалентно 9 000,00 Євро) та підтверджується витягом з електронного каталогу SuperScwacke 09/18/2019 від 18.09.2019 щодо вартості автомобіля марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 .

Крім того, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 15.10.2019 №3522/19, згідно з яким вартість автомобіля марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України на дату оцінки складає 9 000,00 Євро (а.с. 39-43).

З листа-підтвердження від компанії «VERMICEL RESOURCES LP» вбачається, що оплата за автомобіль марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 у розмірі 7500 євро отримана 20.09.2019 (а.с. 44).

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав, у чому є неправильним розрахунок митної вартості, зазначеної у митній декларації (яка є вищою, ніж фактурна вартість за документами).

У зв`язку з цим, у митного органу не було підстав для надіслання позивачу повідомлення з вимогою для надання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, оскільки надані декларантом документи містили необхідні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив також за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Оскаржуване рішення не містить ні заявленої митної вартості, ні номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Воно не містить також пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано, як і доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, оформлених іншими митницями України, як цього вимагають митні процедури. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... валюта EUR, вартість 12 050,00 Євро. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В судовому засіданні представник відповідача також не зміг пояснити, на підставі яких даних (зовнішніх джерел) контролюючим органом визначено митну вартість автомобіля марки MINI, модель COOPER D з номером кузова НОМЕР_1 у розмірі 12 050,00 Євро.

Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну 12 050,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019, тому воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь приватного підприємства "ЛС-ГРУП" слід стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №880 від 24.10.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA 205110/2019/001683/2 від 19.09.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-ГРУП" (43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 74А, код ЄДРПОУ 43090595) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський р-н., с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук