Рішення № 86630343, 10.12.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/727/18

2/221/1298/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мохова Є.І.

при секретарі Бридні О.Л.,

представника позивача Шпак О.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

встановив:

14.02.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Посилався на те, що у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку по сплаті спожитих послуг з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 , за особовим рахунком відповідача № 4442 за період з 01.01.2010 року по 15.04.2017 року утворилась заборгованість в сумі 35548,46 грн. 31.10.2017 року позивач звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу, щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 70147,21 грн. 06.11.2017 року судовим наказом стягнуто з відповідача заборгованість за оплату послуг з теплопостачання в сумі 35548,46 грн. суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22104,42 грн., 3 % річних в розмірі 12494,33 грн. Ухвалою суду від 11.12.2017 року судовий наказ скасовано, у зв`язку з наявністю спору про право. На цей час заборгованість відповідачем не погашена і добровільно її погашати відповідач відмовляється, тому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за послуги центрального опалення у розмірі 35 548,46 грн., суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 22 104,42 грн., 3% річних у розмірі 12 494,33 грн., судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Крім тому, просить нараховувати 3 % річних та збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції на суму несплаченого основного боргу, починаючи з 02.10.2017 року до повного виконання рішення.

Відповідач надав Відзив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у позові. Заперечуючи проти позову, зазначив, що до вересня 2017 року він не був власником житла. Квартиру він набув у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 1076, виданому 21.09.2017 року приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Яценко О.М. Спадщину отримав після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Квартира належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому Волноваською державною нотаріальною конторою 03.11.2010 року, зареєстрованого у БТІ 04.11.2010 року, реєстровий номер 1172. Оскільки квартира у період з листопада 2010 року по 24 січня 2017 року була зареєстрована не на нього, а на ОСОБА_2 , особовий рахунок 4442 був відкритий на неї, він не був власником житла, договір між ними не укладений, обов`язок та відповідальність по сплаті послуг з постачання теплової енергії було покладено на спадкодавця. Позивач про своє порушене право був обізнаний у 2017 році, коли 31 жовтня 2017 року звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. До нього, як спадкоємця, вимоги щодо боргів спадкодавця відповідно до норм статей 1281-1282 ЦК України не заявлено. Позивачем пропущене строк пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців, що є самостійною підставою для відмови у позові. Крім тому, посилається на арифметичні помилки у Розрахунку заборгованості позивача, у частині стягнення 3 процентів річних за період з листопада 2010 року по квітень 2017 року. Позивач зазначив загальну суму заборгованості 3 процентів річних 12 494,33 грн., тоді як правильною є сума 2 736,78 грн. Також відповідач заявив про сплив строку позовної давності до заявлених вимог та застосувати норму статті 267 ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у Відзиву на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.09.2017 року, після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.51).

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , за період з листопада 2010 року по 24 січня 2017 роки, за відповідачем є заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 35548,46 грн., 3 % річних у розмірі 12494,33 грн., інфляційні витрати у розмірі 22104,42 грн. (а.с. 4-10).

Позивач 31.10.2017 року звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу, щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 70147,21 грн. 06.11.2017 року судовим наказом стягнуто з відповідача заборгованість за оплату послуг з теплопостачання в сумі 35548,46 грн. суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22104,42 грн., 3 % річних в розмірі 12494,33 грн. Ухвалою суду від 11.12.2017 року судовий наказ скасовано, у зв`язку з наявністю спору про право, відповідачем надані акти комісійного обстеження квартири, якими встановлено, що квартира відключена від мереж централізованого опалення з 2010 року (а.с13).

Між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, Житловим кодексом України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., що є договірні відносини.

У відповідності до п.18 «Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінетів Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 споживач, якому надаються послуги з теплопостачання у вигляді гарячого водопостачання та опалення повинен не пізніше 20 числа наступного місяця розрахуватися з постачальником за спожиті послуги з теплопостачання.

Посилання відповідача на те, що між ним та позивачем не укладено договір про постачання централізованого опалення є безпідставними з огляду на те, що саме на споживача покладений обов`язок укласти договір.

Згідно до ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Крім тому, посилання відповідача на те, що він не відповідає за заборгованість, яка виникла з постачання централізованого опалення у попередніх власників за період з 2010 рік по 2017 рік є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1219 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та те, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а відповідач по справі є спадкоємцем попереднього власника квартири, а тому прийняв спадщину, в склад якої входить його обов`язок щодо сплати боргу за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину 21.09.2017 року, позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про видачу судового наказу 31.10.2017 року, суд визнає безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем вимог статті 1281 ЦК України щодо пропуску кредитором спадкодавця строків звернення з вимогою до спадкоємців.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання врегульовані статтею 625 ЦК України.

Відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Частиною другої статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів.

Враховуючи те, що судовий захист прав позивача про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, відповідно до вимог ЦПК України 2004 року, міг бути реалізований як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України 2004 року, перериває перебіг строку позовної давності.

У справі № 6-1763цс16 Верховний Суд України 24 травня 2017 року виклав правовий висновок про те, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства, зокрема статей 109, 119, 120 ЦПК України. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається.

Позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності, а також не заявлено клопотання про поновлення цього строку.

Таким чином, з урахуванням звернення позивача 31.10.2017 року з заявою про видачу судового наказу та наданого розрахунку заборгованості, до стягнення підлягають суми заборгованості, нараховані за період з жовтня 2014 року по 2017 рік включно: - заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 23 123,28 грн.; - 3 % річних у розмірі 245,75 грн.; - інфляційні витрати 5314,50 грн., усього 28683,53 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.11.2010 року по вересень 2014 року включно, 3 % річних за період з 20.12.2010 року по вересень 2014 року включно, інфляційних витрат за період з 01.01.2011 року по вересень 2014 року включно слід відмовити за пропуском позовної давності.

Вимога позивача нараховувати відповідачу 3 % річних та збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції на суму несплаченого основного боргу, починаючи з 02.10.2017 року до повного виконання рішення, не є належним способом захисту порушених прав, тому у її задоволенні також необхідно відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1184 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 12, 81, 89, 206, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст.257, 264, 267, 509, 526, 610, 611, 624, 625, 1218-1219 ЦК України, ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68 ЖК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь КП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 23 123,28 грн. за період з жовтня 2014 року по 15.04.2017 роки на розрахунковий рахунок в Єдиному розрахунковому центрі ОКП «ДТКЕ» № НОМЕР_2 у ПАТ «ПУМБ» м.Київ МФО 334851 код ОКПО 26221744 (отримувач ВО «Волновахаміжрайтепломережа»), а також збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2014 року по 30.09.2017 роки у розмірі 5314,50 грн., 3% річних за період з жовтня 2014 року по 01.10.2017 роки у розмірі 245,75 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1184 грн. на розрахунковий рахунок ВО «Волновахаміжрайтепломережа» № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10004/0312 філії ДОУ АТ «Ощадбанк» МФО 335106 код ЄДРПОУ 03562477.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Донецького апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Волноваський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І.Мохов.