Ухвала суду № 86628311, 24.12.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2609/19

Провадження №: 2/0343/938/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2019 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків з наступних підстав:

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Крім того, відповідно до п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

У зв`язку з чим зазначаємо, що фотокопія квитанції про сплату судового збору не є оригіналом документу підтверджуючим сплату судового збору.

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник

справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно перевірених судом даних, позивачем надано копію документа, що підтверджує сплату судового збору, а саме платіжне доручення № 10013/166 від 16.12.2019 року, яке було долучено при подачі позовної заяви в справі 343/2609/19.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві необхідно виправити недоліки поданої заяви.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22–23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Керуючись ст. ст. 4,174,175, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький