Вирок № 86628307, 21.06.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/21/17

Провадження №: 1-кп/0343/51/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І. М.,

секретарів судових засідань – Димид (Височанської) О.З., Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано–Франківської області кримінальне провадження №12014090160000379 від 15.07.2014 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Поліське Березнівського району Рівненської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого начальником очисних водопровідних споруд Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, не є депутатом Княжолуцької сільської ради, в минулому несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ст. ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження :

прокурів - Юхман Л.Я., Попадинець О.В.,Чекан Н.М.,

захисника- Івашківа В.М.,

обвинуваченого- ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи службовою особою, вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем. Також вчинив службове підроблення, тобто будучи службовою особою склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи.

Злочини вчинені при таких обставинах.

Встановлено, що наказом начальника Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 14.05.2008 №099 переведено ОСОБА_1 з посади диспетчера диспетчерської служби на посаду начальника очисних водопровідних споруд.

Відповідно до посадових обов`язків начальника очисних водопровідних споруд Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства ОСОБА_1 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою і відповідно до ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", чинного на момент вчинення злочину, був суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника очисних водопровідних споруд Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, зловживаючи своїм службовим становищем з метою розтрати чужого майна, завідомо знаючи про те, що машиністи насосних установок очисних водопровідних споруд ОСОБА_2 в періоди із 15.10.2012 до 31.10.2012, з 23.11.2012 до 26.12.2012, з 27.01.2013 до 22.04.2013, з 16.05.2013 до 10.11.2013, з 27.11.2013 до 27.12.2013, з 24.01.2014 до 16.04.2014 та ОСОБА_3 в періоди із 21.08.2011 до 31.12.2011, з 20.02.2012 до 09.04.2012, з 27.04.2012 до 25.07.2012, з 11.08.2012 до 04.10.2012, з 18.10.2012 до 19.12.2012, з 27.01.2013 до 24.04.2013, з 12.05.2013 до 10.08.2013, з 11.09.2013 до 06.12.2013, з 23.01.2014 до 11.04.2014 не перебували на робочому місці, а знаходилися за межами території України, діючи в інтересах останніх, вніс завідомо неправдиві відомості до табелів обліку робочого часу за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, за січень, лютий, березень, квітень 2014 року про перебування їх на роботі у вищевказаний період, після чого підписав вказані табелі особисто, надавши їм статусу офіційного документу, та передав у бухгалтерію Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

На підставі складених та виданих завідомо неправдивих офіційних документів (табелів обліку робочого часу) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно нараховано та виплачено заробітну плату на суму 66230,16 грн, в тому числі ОСОБА_2 – 27244,73 грн та ОСОБА_3 – 38985,43 грн.

Також ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника очисних водопровідних споруд Долинського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства, зловживаючи своїм службовим становищем з метою розтрати чужого майна, завідомо знаючи про те, що машиністи насосних установок очисних водопровідних споруд ОСОБА_2 в періоди із 15.10.2012 до 31.10.2012 з 23.11.2012 до 26.12.2012, з 27.01.2013 до 22.04.2013, з 16.05.2013 до 10.11.2013, з 27.11.2013 до 27.12.2013, з 24.01.2014 до 16.04.2014 та ОСОБА_3 в періоди із 21.08.2011 до 31.12.2011, з 20.02.2012 до 09.04.2012, з 27.04.2012 до 25.07.2012, з 11.08.2012 до 04.10.2012, з 18.10.2012 до 19.12.2012, з 27.01.2013 до 24.04.2013, з 12.05.2013 до 10.08.2013, з 11.09.2013 до 06.12.2013 з 23.01.2014 до 11.04.2014 не перебували на робочому місці, а знаходилися за межами території України, діючи в інтересах останніх, вніс завідомо неправдиві відомості до табелів обліку робочого часу за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, за січень, лютий, березень, квітень 2014 року про перебування їх на роботі у вищевказаний період, після чого підписав ці табелі особисто, надавши їм статусу офіційного документу, та передав у бухгалтерію Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, на підставі яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно нараховано та виплачено заробітну плату на суму 66230,16 грн, в тому числі ОСОБА_2 – 27244,73 грн. та ОСОБА_3 – 38985,43 грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що за період, який пред"явили обвинувачення, збою у роботі очисних водопровідних споруд не було, станція працювала безперебійно. Ним здійснювались контроль за виходом працівників на роботу та облік робочого часу, підписував табелі. З 2012 по 2014 роки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконували посадові обов"язки та були на робочому місці. Обидва являлись машиністами другого підйому, які працювали у різних змінах. Пояснив, що в одній зміні працює електрик та машиніст і фізично одна особа не може запустити насосну станцію. На момент предявлення підозри він був депутатом Княжолуцької сільської ради. Підозру йому пред"явила процесуальний прокурор Чекан Н.М. Цивільного позову не визнає. Також заперечив проти звільнення його від покарання за строками давності.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його винуватість підтверджується показаннями представника потерпілого, свідків та сукупністю інших зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

Представник потерпілого суду пояснив про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували за межами України, а в табелі обліку робочого часу було відмічено, що вищевказані працівники перебували на робочому місці. Про це він дізнався з акту ревізії. Цивільний позов підтримав .

З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що він поквартально щороку проводить інструктаж з охорони праці. За період з 2011 року по 2014 роки були випадки, коли в журналі проведення інструктажів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не підписувались. В 2014 році ОСОБА_7 забрав у нього цей журнал, повідомивши, що будуть перевіряти. Даний журнал ОСОБА_1 не повернув до цього часу.

Свідок ОСОБА_8 суду дав показання про те, що він протягом 2012-2013 роках двічі доставсяв своїм автомобілем ОСОБА_9 з Російської Федерації в Долину.

З показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що він в період з 2011 по 2014 роки здійснював перевезення пасажирів своїм автомобілем з Долини у Москву. Пасажирами в його автомобілі були ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Однак точної дати та місяця він не пам"ятає.

Свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що ОСОБА_7 відповідальний за заповнення та ведення табелів робочого часу на дільниці, яку він очолює. Він здійснює первинний контроль та контролює порядок виходу на робоче місце своїх підлеглих. Табель обліку являється первинним документом для нарахування заробітної плати. В штатному розписі на дільниці є чотири робітники і один підмінний, який, на випадок відсутності когось, замінює останнього.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується письмовими та речовими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- даними витягу з ЄРДР в даному кримінальному провадженні №12014090160000379 (т.2 а.п.174) від 15.07.2014;

- даними ухвали слідчого судді Долинського районного суду про проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ від 07.08.2014, в якій суддя призначив проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, ЄДРПОУ 03361626, зареєстрованого в м.Долина по вул. Б.Хмельницького, 57 Івано-Франківської області за період з 01.01.2011 року по 21.07.2014 року. Проведення перевірки доручено працівникам Державно-фінансової інспекції в Івано-Франківській області з 08 серпня 2014 по 29 серпня 2014 (т.1 а.п.108);

- даними акта №830-21/32 від 29.08.2014 позапланової виїзної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ питань фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ за період з 01.01.2011 по 21.07.2014, згідно з якого машиністу насосних станцій Долинського ВУВКГ ОСОБА_3 за час його перебування в закордонних поїздках йому незаконно нараховано за 2011 - І півріччя 2014 років заробітної плати 38897,30 грн., а машиністу насосних станцій Долинського ВУВКГ ОСОБА_2 незаконно нараховано за 2012 - І півріччя 2014 років заробітної плати 27246,46 грн. (т.1а.п.114-121);

- даними від 21.07.2014 №6197 по системі «Аркан» про перетин кордону управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно з якою вищевказані особи виїжджали за кордон в період 2011-2014 роках,а в той же час в табелях обліку робочого часу було зафіксовано обвинуваченим їх вихід на роботу (т.1 а.п.219-225);

- даними витягу з Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон», згідно з яким система "Аркан" має міжвідомчий державний статус (т.1а.п.226-227);

-даними посадової інструкції начальника очисних споруд водопроводу, затвердженої 25.03.2008, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 14.05.2008, згідно з якою вказана посадова особа несе відповідальність за облік використання робочого часу працівниками дільниці та веде табелі обліку робочого часу (т.1 а.п.228-231);

- даними листа від 31.07.2014 №0415, згідно якого Долинське ВУВКГ інформує, що контроль за виходом а роботу та перебування на робочих місцях працівників очисних водопровідних споруд за період часу з 2011 по 2014 здійснював начальник очисних водопровідних споруд ОСОБА_1 (т.1 а.п.232);

- даними графіків виходу працівників на роботу по дільниці №1 ОВС Долинського ВУВКГ за січень-грудень 2011 року, за січень-грудень 2012 року на 12 арк., за січень-грудень 2013 року , за січень-червень 2014 року (т.1 а.п.233-250);

- даними копії наказу від 14.05.2008 №099, згідно з якою ОСОБА_1 переведено з 14.05.2008 начальником очисних водопровідних споруд Долинського ВУВКГ (т.2 а.п.26);

- даними копії наказу від 15.12.2004 №329/0 про переведення ОСОБА_2 з 15.12.2004 на посаду машиніста насосних установок (т.2 а.п.27);

- даними копії наказу від 04.01.2011 №004 про надання ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною з 04.01.2011 по 30.07.2011;

- даними копії наказу від 01.07.2011 №140 про надання ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною з 01.07.2011 по 01.01.2012;

- даними копії наказу від 30.12.2011 №288 про надання ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною з 02.01.2012 по 30.06.2012;

- даними копії наказу від 29.06.2012 №102 про надання ОСОБА_2 відпустки по догляду за дитиною з 01.07.2012 по 14.10.2012;

- даними копії наказу від 30.05.2014 №091 про надання ОСОБА_2 відпустки з 03.06.2014 по 27.06.2014;

- даними копії посадової інструкцією машиніста насосних станцій очисних споруд водопроводу, затвердженої 25.10.2013, з якою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознайомлені ( т.2 а.п. 33);

-даними копії наказу від 12.07.2004 №158/0 про переведення ОСОБА_3 з 15.07.2004 на посаду машиніста насосних установок (т.2 а.п.37);

-даними копії наказу від 14.05.2014 №076 про надання ОСОБА_3 відпустки по догляду за дитиною з 14.05.2014 по 14.11.2014;

-даними копії наказу від 04.05.2011 №088 про надання ОСОБА_3 відпустки з 06.05.2011 по 30.05.2011;

-даними копії наказу від 23.01.2012 №014 про надання ОСОБА_3 відпустки з 26.01.2012 по 18.02.2012;

-даними копії наказу від 08.02.2013 №117 про надання ОСОБА_3 відпустки з 08.02.2013 по 03.03.2013;

-даними копії наказу від 22.01.2014 №117 про надання ОСОБА_3 відпустки з 22.01.2014 по 14.02.2014;

-даними табелів виходу на роботу за січень-грудень 2011 року на 12 арк., за січень-грудень 2012 року, за січень-грудень 2013 року, за січень-червень 2014 року (т.2 а.п.43-84);

даними висновку експерта від 01.06.2015 №102, згідно з яким підпис в табелях обліку робочого часу за січень-вересень 2011 року, за березень-грудень 2012 року, за січень-грудень 2013 року, за січень-червень 2014 року навпроти прізвища ОСОБА_1 виконаний ОСОБА_1 (т.2 а.п.98-120);

- даними листа від 18.08.2015 №520, в якому Долинське ВУВКГ інформує, що заробітну плату працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перераховано на карткові рахунки в банки (т.2 а.п.120);

- даними висновку судово-економічної експертизи №98/18-28 від 23.07.2018, згідно якої документально підтверджується безпідставне нарахування та виплата заробітної палати машиністам насосних установок очисних водопровідних споруд Долинського ВУВКГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 21.07.2015 року в розмірі 66230,16 грн, в тому числі ОСОБА_2 – 27244,73 грн. та ОСОБА_3 – 38985,43 грн.(т.2 а.п.212-221).

Таким чином, проаналізувавши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності та даючи оцінку показанням обвинуваченого в частині невизнання своєї винуватості суд вважає, що такі показання є непослідовними, суперечливими, такими, що не узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами .

Суд вважає, що доводи захисника про те, що ОСОБА_1 , який на час інкримінованих йому діянь та оголошення підозри був депутатом Княжолуцької сільської ради Долинського району, у встановленому законом порядку повідомлення про підозру вручалось з порушенням вимог ст.481 КПК України не прокурором Івано-Франківської області Стратюком О., а прокурором Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури, не бере до уваги, оскільки згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 № 536/2475/14-к вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру . Однак саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це ст. 481 КПК України суб`єктом, не порушує гарантії незалежності депутата.

З приводу доводів сторони захисту про те, що неналежними і недопустимими доказами долученими прокурором у вказаному кримінальному провадженні є:

- ухвала слідчого судді від 07.08.2014 про проведення позапланової перевірки фінансово- господарської діяльності Долинського ВУВКГ за період від 01.01.2011 року по 05.04.2014 року, оскільки слідчі судді не наділені повноваженнями на призначення позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності, в кримінальному процесуальному Кодексі України відсутні відповідні статті (розділ) який би надавав право слідчому судді постановляти відповідне рішення, та відсутній порядок розгляду таких питань;

- акт ревізії № 830-21/32 "від 29.08.2014 року проведеної Калуською ОДФІ за період з 01.01.2011 року по 21.07.2014 року, тобто за межам дії ухвали слідчого судді, суд не бере до уваги на пдставі нижчевикладеного.

Також суд відхиляє доводи захисника і про те, що позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ за період з 01,01.2011 року до 21.07.2014 року здійснено ОСОБА_13 ОДФІ за межами своїх повноважень, оскільки дозвіл на проведення вказаної ревізії ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано-Франківської області надано Державній фінансовій інспекції в Івано-Франківській області, а не Калуській ОДФІ, оскільки у ст.5 КПК України закріплено, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього і Кодексу чинними на момент такого рішення, а допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинні на момент їх отримання. Так як позапланова перевірка призначена ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 07.08.2014, то відповідно й це рішення приймалося судом на підставі положень КПК, які були чинні станом на 07.08.2014.

Відповідно до ст.36 ч.2 п.6 КПК України, чинного станом на 07.08.2014, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом; а у ст.40 ч.2 п.6 КПК України було закріплено, що слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Оскільки, згідно з ст.2 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, то слідчий, прокурор, слідчий суддя, готуючи клопотання про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ та постановляючи ухвалу від 07.08.2014 про надання такого дозволу, керувалися не тільки положеннями КПК України, а й положеннями Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні». Відповідно до цього Закону України позапланові виїзні ревізії суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, які не внесені цим законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за рішенням суду, ухваленого на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження.

Також, ст. 99 ч.2 п.4 КПК України передбачає, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті у кримінальному провадженні, можуть належати висновки ревізій та акти перевірок.

Стосовно доводів сторони захисту, що неналежним і недопустимим доказом у кримінальному провадженні є акт ревізії №830-21/32 від 29.08.2014, проведений ОСОБА_13 ОДФІ за період з 01.01.2011 по 21.07.2014, тобто нібито за межами дії ухвали слідчого судді, який дозволив проводити перевірку тільки до 05.04.2014, не відповідає дійсності, оскільки в резолютивній частині ухвали слідчого судді Долинського районного суду від 07.08.2014 зазначено, що позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово- господарської діяльності Долинського ВУВКГ слід провести за період з 01.01.2011 по 21.07.2014, що було дотримано.

З приводу твердження сторони захисту, що зазначений акт ревізії складений з порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції, оскільки до його констатуючої частини включено не підтверджені ревізійними діями висновки, суб`єктивні припущення посадових осіб органів Держфінінспекції, висновки про порушення, які не стосуються об`єкта контролю, дані із слідчих матеріалів, посилання на свідчення посадових осіб, які вони давали перед слідчими органами, суд не бере до уваги, тому що обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником конкретно не зазначено які саме не підтверджені висновки, суб`єктивні припущення включено до акта ревізії.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо визнання акта ревізії Долинського ВУВКГ недопустимим доказом з підстави, що вона проведена неналежним суб`єктом - ОСОБА_14 , оскільки Калуська об`єднана фінансова державні інспекція є структурним підрозділом Державної фінансової інспекції в Івано- Франківській області.

Щодо твердження сторони захисту по те, що у ревізора не було законних підстав для перевірки трудових правовідносин у Долинському ВУВКГ, суд зазначає, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014090160000379 ревізор перевіряв не законність трудових правовідносин у Долинському ВУВКГ, а питання законності використання цим підприємством коштів.

З приводу доводів сторони захисту про визнання неналежним і недопустимим доказом інформації від 21.07.2014 №6197 по системі «Аркан» про перетин кордону ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки вона отримана від інспектора СІАЗ Долинського РВ УМВС ОСОБА_15 В.Б ОСОБА_16 , який є співробітником оперативного підрозділу міліції у невідомий спосіб, оскільки в матеріалах провадження немає жодних запитів, доручень чи ухвал слідчого судді про витребування такої інформації.

Сув вважає за необхідне зазначити, що дана інформація витребувана за запитом, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, оскільки відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вилучення речей чи документів як збирання доказів під час отримання тимчасового доступу може здійснюватися у випадках, якщо 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення; в інших випадках слідчий та/або інша сторона кримінального провадження може отримати такі речі та/або документи а умови їх добровільного надання власником без застосування процедури тимчасового доступу. Тому особою, у володінні якої знаходилася інформація зі системи «Аркан», тобто інспектором СІАЗ Долинського РВ УМВС ОСОБА_17 , добровільно передано її для долучення до матеріалів кримінального провадження №12014090160000379.

Окрім цього, згідно п.23 Положення про базу даних "Відомості про осіб ,які перетнули державний кордон України",інформація з Бази даних осіб надається у формі витягів безкоштовно на письмову вимогу суду ,прокуратури ,органів дізнання і слідства та інших органів державної влади у зв"язку зі здійсненням ними повноважень ,визначених законодавством України.

Аналізуючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів у судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також вчинив службове підроблення, тобто, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винного та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він по місцю проживання та праці характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває.

Обставини, що пом`якшують та обтяжуть покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Зважаючи на положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, на положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у межах санкцій вказаних статтей у виді обмеження волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини , передбаченені ч. 2 ст. 191,ч.1 ст.366 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості. Вказані злочини обвинувачений вчинив в 2014 році, з урахуванням вимог ст. 49 КК України, строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, який становить п"ять років, закінчився в травні 2019 року.

На підставі досліджених в судовому засіданні та описаних вище доказів, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчинених злочинах , відсутність підстав для виправдання останнього, а також те, що з дня вчинення злочину минув встановлений законом строк давності, перебіг якого не зупинявся, що в сукупності дозволяє звільнити обвинуваченого від покарання, відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Факт невизнання обвинуваченим своєї винуватості у даному випадку, не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави.

Прокурором Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Долинської районної ради в особі Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування 66143,76 гривень матеріальної шкоди. Під час судового засідання позивачем збільшено позовні вимоги до 66230.16 гривень, оскільки в ході розгляду справи призначалась судово-економічна експертиза, відповідно до висновку якої документально підтверджено безпідставне нарахування та виплата машиністам насосних установок ОСОБА_2 - 27244,73 гривні та ОСОБА_3 -38985,43 гривні.

Представник потерпілого в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю, з наведених у ньому підстав.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди не визнав та заперечив проти його задоволення, пояснивши, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виходили на роботу та виконували свої обв"язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8,9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах з Долинським ВУВКГ, працюючи машиністами насосних установок очисних водопровідних споруд, начальником яких являвся ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №98/18-28 від 23.07.2018, документально підтверджується безпідставне нарахування та виплата заробітної палати машиністам насосних установок очисних водопровідних споруд Долинського ВУВКГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 21.07.2015 року в розмірі 66230,16 грн, в тому числі ОСОБА_2 – 27244,73 грн. та ОСОБА_3 – 38985,43 грн. Даний висновок є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України.

Заподіяна злочином матеріальна шкода у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів та проведенням експертиз, які згідно з довідками Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України та Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз становлять 17 743,24 гривень та відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 368, 370, 374, 532 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України та призначити покарання :

- за ст.191 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконання обов`язків начальника очисних споруд, строком на 3 роки;

- за ст.366 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконання обов`язків начальника очисних споруд, строком на 2 роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади,, пов`язані з виконання обов`язків начальника очисних споруд, строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України з підстав, передбачених п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства 66230 (шістдесят шість тисяч двісті тридцять) гривень 16 коп. матеріальної шкоди, які перерахувати на р/р НОМЕР_1 АТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 380805, код: 03361626.

Стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету витрати на залучення експертів в сумі 15158 (п"ятнадцять тисяч сто п"ятдесят вісім) гривень у зв`язку з проведенням судово-економічної експертизи( висновок судово-економічної експертизи за №98/18-28 від 23.07.2018) та 2585 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят п"ять) гривень 24 коп. у зв`язку з проведенням судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта за № 102).

Речові докази: табелі виходу на роботу машиністів насосних установок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 2011-2014 роки, особову картку №0339 на ім`я ОСОБА_3 , особову картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_18 від 14.05.2014 про надання йому відпустки, заяву ОСОБА_2 від 19.09.2014 про звільнення його з роботи - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- особову картку на ім`я ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_1 про надання йому відпустки 1 день 15.09.2014 - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: