Вирок № 86626783, 24.12.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/1296/18

№ провадження 1-кп/541/29/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі - Калініченко Л.О.,

з участю прокурорів - Корсун В.С., Огороднійчука Л.М.,

захисників: - Жага Е.Г., Батієнко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12016170000000681 від 08.12.2016 року з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Балюки Великобагачанського району Полтавської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016170000000681 внесеного до ЄРДР 08.12.2016 року органами досудового розслідування ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставинах:

У невстановлений досудовим слідством час, невстановлена досудовим слідством особа відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, з метою отримання прибутку від забороненої в Україні Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VІ від 15.05.2009 року діяльності з організації та проведення азартних ігор, створила нелегальний клуб у нежитловому приміщенні по вул АДРЕСА_3 , в якому розмістила 11 персональних комп`ютерів, об`єднаних у локальну мережу з постійним доступом до мережі Інтернет, на жорстких магнітних дисках яких було встановлено інстальоване програмне забезпечення «іConnekt» та «Superomatic», за допомогою яких стала здійснювати діяльність, пов`язану з наданням послуг грального бізнесу у вигляді проведення азартних ігор.

У невстановлений досудовим слідством день і час, невстановлена досудовим слідством особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, залучила ОСОБА_1 до протиправної діяльності, пов`язаної із зайняттям гральним бізнесом, шляхом безпосереднього надання ОСОБА_1 можливості доступу до азартних ігор у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою встановленої заздалегідь там комп`ютерної техніки з установленою на жорстких дисках ігровою програмою «іConnekt» та «Superomatic», яка є симулятором ігрових автоматів, та доступ до якої можливий за умови доступу до мережі Інтернет та позитивного віртуального балансу користувача, створеного ОСОБА_1 після прийняття грошової ставки у відвідувача, за допомогою відповідної комп`ютерної програми, до якої вона має доступ. 20 грудня 2017 року у період з 11 год. 32 хв. по 11 год. 49 хв. ОСОБА_1 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов`язаної з зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції адміністратора закладу для проведення азартних ігор, допустила до участі у азартній грі на одному із встановлених комп`ютерів, розміщених по АДРЕСА_3 Полтавської області особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої прийняла грошові кошти у сумі 200 грн., грошовими купюрами по 50 грн. (ставку) та, сформувавши її віртуальний рахунок, за допомогою спеціальної комп`ютерної програми, до якої мала доступ, надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп`ютерному симуляторі грального автомату, з ймовірністю отримати виграш, які він контролював шляхом збільшення та зменшення ігрових ставок. В ході проведення азартної гри особа, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії отримано виграш в сумі 200 грн.

20 грудня 2017 року у період з 15 год. 43 хв. по 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , маючи корисливий мотив, спрямований на отримання прибутку від незаконної діяльності, пов`язаної з зайняттям забороненим видом господарської діяльності (наданням доступу до азартних ігор), доводячи свої злочинні наміри до кінця, виконуючи функції адміністратора закладу для проведення азартних ігор, допустила до участі у азартній грі на одному із встановлених комп`ютерів, розміщених по АДРЕСА_3 Полтавської області особу, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у якої двічі прийняла грошові кошти у сумі 200 грн. номіналами по 100 грн. та 50 грн. (ставку) та, сформувавши її віртуальний рахунок, за допомогою спеціальної комп`ютерної програми, до якої мала доступ, надала можливість цій особі здійснити азартну гру на комп`ютерному симуляторі грального автомату, з ймовірністю отримати виграш, які він контролював шляхом збільшення та зменшення ігрових ставок. Проте виграшу особою, яка залучалася для проведення негласної слідчої (розшукової) дії в ході азартної гри отримано не було.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 203-2 ч.1 КК України, як зайнятті гральним бізнесом.

Від дачі показань в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 відмовилася в порядку ст. 63 Конституції України.

Сторона обвинувачення вважає, що винуватість ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 203-2 КК України підтверджена в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що в грудні 2017 року, точної дати він не пам`ятає, зустрів свого знайомого оперативного працівника поліції ОСОБА_3 , котрого знає близько 5 років, який з`ясувавши у нього його негативне відношення до грального бізнесу, запропонував йому здійснити ігрову закупку, на що він дав свою згоду. Разом із ОСОБА_4 вони прийшли в приміщення Миргородського ВП , де йому видали курточку на якій була встановлена спеціальна апаратура для відео зйомки. В подальшому, перевірили наявність у його власних речах сторонніх предметів та вручили йому кошти 200 грн., купюрами по 50 грн. При цих слідчих діях були поняті. Один з понятих його однокласник і друг ОСОБА_5 . З отриманими коштами за вказівкою працівників поліції він пішов в приміщення бувшого кінотеатру по вул. Гоголя в м. Миргороді . Спочатку кошти в сумі 200 грн. від віддав адміністратору в касу, а потім сів за комп`ютер і попрохав охоронника налаштувати йому гру. Отримавши допомогу від охоронника зробив ставку та почав грати. Виграв 100 грн. Гра продовжувалася хвилин 30-40. Забрав у адміністратора отриманий виграш та пішов до Миргородського ВП, де передав кошти працівникам поліції. В поліції було складено якісь протоколи, фотографувалася отримана ним як виграш купюра. Потім знову було проведено огляд наявних у нього речей , видана йому курточка з вмонтованою апаратурою та кошти в сумі 200 грн. здається купюрами по 100 грн., після чого він за вказівкою працівників поліції знову пішов в те ж приміщення , де розташовані гральні автомати. Адміністратору передав кошти та пішов грати в зал сівши за комп`ютер. Знову охоронник йому допоміг налагодити гру і він зробивши ставку почав грати. Всі гроші програв. І першого, і другого разу, а це було в один і той же день, в залі, де стояли комп`ютери був охоронник, а в касі сиділа жінка, на якій була червона жилетка. Пояснив, що дуже часто буває понятим на прохання працівників поліції при проведенні різних слідчих дій. Раніше мав ігрову залежність, але подолав її самостійно;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що біля ринку зустрів свого знайомого оперативного працівника поліції ОСОБА_3 , який запропонував йому бути понятим, на що він надав свою згоду. Разом з ОСОБА_6 вони пішли до приміщення Миргородського ВП, де в його присутності та присутності ще одного понятого було проведено огляд речей його товариша ОСОБА_2 , потім проводився огляд грошових купюр, які фотографувалися , яка сума та в яких купюрах не пам`ятає. Гроші вручали ОСОБА_2 для гри на ігрових автоматах. Потім ОСОБА_2 кудись ходив, повернувшись видав кошти, яку суму не пам`ятає. Гроші ОСОБА_2 видавалися протягом дня два рази і він ходив грати. Про всі слідчі дії, які проводилися, як то огляд грошей, речей ОСОБА_2 , складалися протоколи, які він підписував не читаючи.. Працівник поліції ОСОБА_3 його добре знає, оскільки він притягався раніше до кримінальної відповідальності. Часто на прохання працівників поліції приймає участь в слідчих діях в якості понятого;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що був понятим при проведенні такої слідчої дії, як обшук в приміщенні Інтернет-центру в м. Миргороді, де раніше розташовувався кінотеатр. В його присутності вилучалися кошти в сумі 5700 грн., ігрові автомати, приставки, комп`ютера, системні блоки. Кошти в сумі 5700 грн. вилучили з карману курточки, яка висіла на вішалці в приміщенні адміністратора закладу. Жінка, яка перебувала під час проведення обшуку в приміщенні казала, що вона працює в цьому закладі, кошти та курточка належать їй, що в закладі надаються інтернет-послуги, але заперечувала зайняття гральним бізнесом. Також був понятим в м. Полтава. Він раніше працював в міліції і тому працівники поліції його запрошують в якості понятого при проведенні різних слідчих дій. При проведенні обшуку був присутній спеціаліст, який постійно знаходився сам в залі, де розташована комп`ютерна техніка , а вони в цей час проводили обшук в службовому приміщенні, де знаходилася адміністратор;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що по інтернету знайшов роботу охоронника в інтернет-кафе, яке знаходилося в приміщенні бувшого кінотеатру в м. Миргороді по вул. Гоголя. Його зустріла адміністратор на ім`я ОСОБА_9 . В його посадові обов`язки входило підтримання порядку в залі, подати чай, каву клієнтам, слідкувати, щоб в залі не розпивали спиртних напоїв. Поліція прийшла з обшуком приблизно о 17 год. Вони з ОСОБА_1 були в приміщенні інтернет-кафе вдвох. Особисто він сидів за комп`ютером , у нього є власна інтернет-сторінка. Один день він працював з ОСОБА_9 , а інший день із ОСОБА_1 . Працівники поліції кинули ОСОБА_1 у вікно якийсь документ та сказали, щоб вона відчиняла двері, а інакше будуть їх вибивати. Його обвинуватили в тому, що він грає в комп`ютерні ігри, але це не відповідало дійсності, оскільки він був на своїй інтернет-сторінці. Він вимкнув свій комп`ютер. Працівники поліції шукали гроші в тумбочках, в особистих речах в службовому приміщенні, перевіряли програмне забезпечення на комп`ютерах. При проведенні обшуку в службовому приміщенні присутній не був, але бачив в руках працівника поліції якісь кошти. З приводу наявності дозвільних документів до нього запитань не було. Працівники поліції вимагали від нього, щоб він сказав, що зал був з ігровими автоматами. Бачив, що вилучалися комп`ютера;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 Миргороді має двох власників, які перебувають в м. Полтава. За їхнім проханням вирішувала питання здачі приміщення в оренду. Їй надавалися якісь документи які посвідчували право на зайняття комп`ютерними технологіями. Договір оренди їй був переданий вже з підписами. Оренда надавалася на 1 рік. Вона не знає, хто працював в приміщенні, але бачила там комп`ютери. Заходила близько двох раз на місяць та отримувала орендну плату. Кошти за комунальні послуги також передавалися їй. Обвинувачену ОСОБА_1 бачила, але її не знає. Ким працювала ОСОБА_1 не знає;

- витягом з ЄРДР за яким 08.12.2016 року були внесені відомості за ст.. 203-2 ч.1 КК України в зв`язку з інформацією отриманою УЗЕ в Полтавській області про наявність гральних закладів в м. Миргороді (вул АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 вул АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , вул АДРЕСА_7 , вул АДРЕСА_8 Воскресінська,6); 23.03.2018 року внесені відомості до ЄРДР за ст. 203-2 ч.1 КК України за №12018170000000218 відносно невстановлених осіб з приводу організації грального бізнесу;

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду від 02 березня 2017 року про проведення обшуку в нежитловій будівлі «Кінотеатр», де знаходиться завуальований під інтернет-клуб «Гігабайт» гральний заклад за адресою: Полтавська область м. Миргород, вул.Гоголя 153, з метою вилучення грального обладнання, комп`ютерної техніки переобладнаної під гральне обладнання, чорнових записів в яких зафіксовано факт надання послуг та отримання прибутків, мобільних телефонів, якими забезпечено зв`язок між працівниками цих закладів та реєстраційних документів на заклад;

- протоколом обшуку від 23.03.2017 року за яким було проведено обшук в приміщенні інтернет-клубу в м. Миргород по вул. Гоголя 153. Вилучено: системні блоки в кількості 11 штук, монітори в кількості 11 штук, маршрутизатори, клавіатури в кількості 11 штук, копії реєстраційних документів, копії документів по інтернет-клубу, чорнові записи;

- положенням про Інтернет-центр «Лабіринт», за яким діяльність Інтернет-центру спрямована на більш повне задоволення інформаційних потереб користувачів, пов`язаних з навчанням, науковою роботою, самоосвітою та комунікативних потреб спрямованих на соціальне спілкування та індивідуальне дозвілля, які зумовлені можливостями комп`ютерної техніки;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «ВЕРІКОН-ГРЕЙД»;

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця на ОСОБА_11 ;

- паспортом Інтернет-центру «Лабіринт» за яким послуги, що надаються інтернет-центром: робота в мережі Інтернет, користування послугами Skype , SCQ ;перевірка, відправка, отримання e-mail повідомлень, пошук інформації в мережі Інтернет, використання програмних пакетів персонального комп`ютера, сканування, редагування, роздруківка, запис на флешах та дисках, доступ до глобальної мережі Інтернет та до сайтів;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ «СІТІПЕЙ»;

- відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відносно ТОВ «ВЕРІКОН-ГРЕЙД»;

- відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій стосовно ТОВ «СІПІТЕЙ»;

- повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_11 ;

- витягом з реєстру платників єдиного податку на ОСОБА_11 ;

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ФОП ОСОБА_11 ;

- наказом №1 від 14 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_11 про встановлення вартості послуг по доступу до інтернет мережі в інтернет-центрі «Лабіринт» в м. Миргороді по вул.. Гоголя 153;

- наказом №2 від 14 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_11 про встановлення режиму роботи інтернет-центру «Лабіринт»;

- наказом №3 від 16 жовтня 2015 року ТОВ «ВЕРІКОН_ГРЕЙД» про призначення директором підприємства ОСОБА_12 ;

- наказом №3 від 14 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_11 про затвердження паспорту інтернет-центру «Лабіринт» в м. Миргороді по вул.. Гоголя,153;

- наказом №4 від 14 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_11 про затвердження положення інтернет-центру «Лабіринт»;

- договором на виконання робіт без дати №1506000013 між ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про утримання програмно-технічних комплексів самообслуговування у доступному та технічно-справному стані;

- договором про оренду площ та надання послуг в кінотеатрі «Мир» від 20 липня 2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за яким закріплено використання площі, що орендується під комп`ютерний клуб;

- договором на оренду площ та надання послуг в кінотеатрі «Мир» від 11 серпня 2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за яким площа, що орендується використовується для розміщення терміналу;

- ксерокопією паспорта на ОСОБА_11 ;

- висновком комп`ютерно-технічної експертизи за яким на вилучених при обшуку в приміщенні інтернен-центру м Миргород, вул. Гоголя 153 жорстких дисках виявлено програмне забезпечення «іConnekt» та «Superomatic»;

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду від 14 грудня 2017 року за якою надано дозвіл на проведення обшуку в нежитловій будівлі кінотеатр в орендованих фізичною особою підприємцем ОСОБА_11 приміщеннях, де знаходиться завуальований під інтернет-клуб «лабіринт» гральнимй заклад за адресою: м. Миргород, вул. Гогорля, 153 з метою виявлення та вилучення грального обладнання, комп`ютерної техніки, переобладнаної під гральне обладнання, чорнових записів, в яких зафіксовано факт надання послуг та отримання прибутків;

- протоколом обшуку від 20 грудня 2017 року з диском відеозапису до нього за яким з приміщення адміністратора вилучено монітор, системний блок, мишку, клавіатуру, мобільний телефон марки Самсунг; з приміщення сервісної було вилучено: блок живлення, маршрутизатор, відео реєстратор, з жилетки червоного кольору вилучено грошові кошти 5022 грн., з приміщення грального залу: системні блоки в кількості 10 штук, монітори в кількості 10 штук, мишки в кількості 9 штук, клавіатури в кількості 10 штук, маршрутизатор, шнури живлення, системні дроти;

- протоколом огляду вилучених системних блоків з фото таблицею до нього;

- ухвалою слідчого судді від 22 грудня 2017 року про арешт вилученого при обшуку майна;

- висновоком комп`ютерно-технічної експертизи жорстких дисків та відео реєстратора вилучених при обшуку в приміщенні інтернер-клубу 20 грудня 2017 року, за якою в області даних НЖМД №2-11 міститься програмне забезпечення «іConnekt» . На НЖМД №1-11 міститься програмне забезпечення «Superomatic». Програмне забезпечення «іConnekt» та «Superomatic» надають доступ до стимуляторів гральних автоматів. НЖМД №1-11 можливо використовувати в якості стимуляторів гральних автоматів;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контролю місця від 21.12.2017 року складений оперуповноваженим УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України лейтенантом поліції Бехтер А.В. на підставі ухвали №3562т від 05.12.2017 року слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області в якому зафіксовано обставини за яких ОСОБА_2 за кошти отримав доступ до комп`ютера та здійснив на ньому гру ;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контролю за вчиненням злочину від 21.12.2017 року складений о/у УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України лейтенантом поліції Бехтер А.В. на підставі доручення прокурора відділу прокуратури Савенка О.І. №04/2/4-3302т/17 від 20.11.2017 року та постанови про контроль за вчиненням злочину № 04/2/4-3303т/17 від 20.11.2017 року де викладено послідовність дій проведеної оперативної закупівлі (огляд грошових коштів, поміщення на свідка ОСОБА_2 спеціальної відеотехніки для документування оперативної закупки, вручення грошових коштів) . Зафіксовано, що ОСОБА_2 пішов до грального закладу розташованого в м. Миргороді за адресою, вул. Гоголя 153, підійшов до жінки , яка там працювала та передавши їй отримані грошові кошти сів за комп`ютер та зробив ставку. Налагодити гру йому допомагав охоронник. ОСОБА_2 виграв 200 грн. та приніс їх працівникам поліції, про що складено протокол;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відео контролю місця від 21.12.2017 року складений оперуповноваженим УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України лейтенантом поліції Бехтер А.В. на підставі ухвали №3562т від 05.12.2017 року слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області в якому зафіксовано обставини проведення свідком ОСОБА_2 другої оперативної закупки за адресою: м. Миргород вул. Гоголя 153;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контролю за вчиненням злочину від 21.12.2017 року складений о/у УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України лейтенантом поліції Бехтер А.В. на підставі доручення прокурора відділу прокуратури Савенка О.І. №04/2/4-3302т/17 від 20.11.2017 року та постанови про контроль за вчиненням злочину № 04/2/4-3303т/17 від 20.11.2017 року де викладено послідовність дій проведеної другої оперативної закупівлі (огляд грошових коштів, поміщення на свідка ОСОБА_2 спеціальної відеотехніки для документування оперативної закупки, вручення грошових коштів, обставини проведеної гри);

- протоколом огляду грошових коштів складений о/у ОСОБА_14 від 20 грудня 2017року, з якого вбачається, що в присутності понятих було проведено із застосуванням фотозйомки огляд 200 грн. , при цьому зазначався номінал купюр, їх серійний номер. Огляд купюр проведено з метою оперативної закупівлі пов`язаної з незаконним гральним бізнесом;

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20 грудня 2017 року, з якого вбачається, що в присутності понятих було проведено огляд громадянина ОСОБА_2 , в ході якого у нього не виявлено грошових коштів та сторонніх речей. В присутності понятих покупцю було видано кошти в сумі 200 грн. із зазначенням номіналу купюр та їх серійних номерів для проведення оперативної закупівлі пов`язаної з гральним бізнесом;

- протоколом добровільної видачі від 20.12.2017 року та фото таблицею до нього, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_2 в приміщенні Миргородського ВП, добровільно видав працівникам поліції грошові кошти в сумі 200 грн. номіналом по 100 грн. кожна. Гроші ним отримані в результаті гри на ігрових автоматах. Кошти поміщаються до поліетиленового пакунка, опечатуються та скріплюються підписами понятих;

- протоколом огляду грошових коштів складений о/у ОСОБА_14 від 20 грудня 2017року, з якого вбачається, що в присутності понятих було проведено із застосуванням фотозйомки огляд 200 грн. , при цьому зазначався номінал купюр, їх серійний номер. Огляд купюр проведено з метою оперативної закупівлі пов`язаної з незаконним гральним бізнесом;

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20 грудня 2017 року, з якого вбачається, що в присутності понятих було проведено огляд громадянина ОСОБА_2 , в ході якого у нього не виявлено грошових коштів та сторонніх речей. В присутності понятих покупцю було видано кошти в сумі 200 грн. із зазначенням номіналу купюр та їх серійних номерів для проведення оперативної закупівлі пов`язаної з гральним бізнесом;

- протоколом добровільної видачі від 20.12.2017 року, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_2 в приміщенні Миргородського ВП повідомив, що програв видані йому кошти в сумі 200 грн. при грі на гральних автоматах;

- постановою прокурора відділу прокуратури Полтавської області Савенко О.І. від 20 листопада 2017 року про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки послуг у сфері грального бізнесу на дві оперативні закупки. Проведення оперативної закупки та отримання необхідних коштів в сумі 400 грн., які виділяються державою, доручено слідчому у кримінальному провадженні, із залученням оперативних співробітників УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України;

- дорученням слідчого СУ ГУНП в Полтавській області оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 23 січня 2018 року, а саме: на проведення огляду мобільного телефону «Самсунг», вилученого в ході обшуку Інтернет центру «Лабіринт» за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя,153;

- протоколом огляду речей від 02.02.2018 року з якого вбачається, що було проведено огляд мобільного телефону Самсунг. З`ясовано, що на цей номер зареєстрований аккаунт в соціальній мережі «Однокласники» Користувач аккаунту ОСОБА_15 Мається фото користувача;

- ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 02 травня 2018 року стосовно зв`язку кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг щодо абонентських номерів ОСОБА_11 та ОСОБА_16 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.05.2018 року , яким надано інформацію по запитуваним номерам телефонів;

- протоколом огляду отриманої від оператора мобільного зв`язку інформації;

- ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 02 травня 2018 року стосовно зв`язку кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг щодо абонентських номерів ОСОБА_16 ; ОСОБА_1 , ОСОБА_8 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.05.2018 про телефонні дзвінки із запитуваних номерів телефонів , яким надано інформацію по запитуваним номерам телефонів;

- протоколом огляду отриманої від оператора мобільного зв`язку інформації.

Обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на результатах, НСРД отриманих на підставі ухвали №3562т слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області. З наданих суду матеріалів досудового розслідування вбачається, що заступник прокурора області Савенко О. звертався до Апеляційного суду Полтавської області виключно за отриманням інформації про те, чи надавалися дозволи апеляційним судом на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. На свій запит отримав відповідь (а.с.44-45, т.2).

Прокурор в судовому засіданні також підтвердив вище згадану інформацію повідомивши, що сторона обвинувачення не зверталася до Апеляційного суду Полтавської області з клопотанням про розсекречування процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, зазначивши, що на час закінчення розслідування кримінального провадження по області існувала практика, коли апеляційний суд відмовляв в розсекречуванні такої інформації, тому подібні звернення не дали б жодного позитивного результату.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані стороною обвинувачення докази, перераховані вище, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

Стороною обвинувачення не надано суду ( не розкривався він і стороні захисту) основного документу на підставі якого було проведено НСРД в даному кримінальному провадженні, і на який мається посилання в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій,: аудіо-,відео контролю місця від 21.12.2017 року (т.2,а.п. 41-43; 49-51), а саме: ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області №3562т від 05.12.2017 року.

Вирішуючи питання допустимості проведених по справі НСРД, суд враховує правову позицію Верховного Суду по справі №640/6847/15-к від 16.10.2019 року. При цьому Велика Палата ККС/ВС сформувала наступні правові висновки.

Якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було в розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.

Якщо в ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Отже, безумовно, прокурор під час досудового розслідування повинен звернутися до відповідної експертної комісії з питань таємниць з клопотанням про розсекречення таких матеріалів.

Судом встановлено, що на досудовому розслідуванні сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою проведення НСРД, тобто не приймала жодних заходів для виконання вимог ст. 290 КПК України.

Зважаючи на викладене, суд визнає недопустимими доказами по справі в порядку ст. 87 КПК України вищезгадані протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-,відео контролю місця.

Протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: контролю за вчиненням злочину від 21.12.2017 року (т.2, а.п.47-48, 53-54) , постанову прокурора відділу прокуратури Полтавської області про контроль за вчиненням злочину (т.2, а.п.68-70), суд визнає недопустимими доказами по справі за аналогією «плодів отруйного дерева», враховуючи, що відсутній основний документ, який надає право на НРСД - ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області.

Крім того, НСРД в даному кримінальному провадження були проведені оперативними працівниками поліції, жодних доручень слідчого, які б підтверджували право оперативних працівників вчиняти якісь дії в даному кримінальному провадженні суду не надано під час судового розгляду справи, з такими дорученнями сторона захисту та обвинувачена не ознайомлювалися, що також є окремою підставою для визнання всіх вище зазначених документів недопустимими доказами.

З приводу наданих стороною обвинувачення, як доказу обвинувачення протоколів огляду грошових коштів від 20.12.2017 року (а.п.55, 61 т.2); протоколів вручення грошових коштів від 20.12.2017 року (а.п.57, 63, т.2), протоколів видачі грошових коштів від 20.12.2017 року (а.п.58, 64, т.2), суд приходить до наступного переконання.

Дані огляди проведені оперативним працівником поліції ОСОБА_14 . Доручення слідчого на проведення оперативним працівником поліції даної слідчої (оперативної) дії прокурором суду не надано, зважаючи на що існують правомірні сумніви в її законності.

Крім цього, відповідно до Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, затверджених наказом МВС, СБУ та ДПА України від 30 листопада 2001 року №1065 (далі Інструкція), для проведення оперативної закупівлі використовуються кошти МВС України, СБУ, податкової міліції. Отже, їх отримання та використання здійснюється у відповідності з відомчими нормативними актами МВС та СБУ України. Разом з тим, прокурором не надано суду документальне підтвердження використання грошових коштів МВС або СБУ під час оперативних закупок в сфері грального бізнесу 20.12.2017 року . Таким чином, при відсутності витрат спеціального призначення, оперативні працівники поліції, об`єктивно не могли видати покупцю оперативної закупки ОСОБА_2 гроші, необхідні для проведення, як першого, так і другого епізоду оперативної закупки і в матеріалах кримінального провадження наданих суду відсутні відомості про законність їх походження.

Зважаючи на викладене, суд визнає вище згадані протоколи недопустимими доказами в даному кримінальному провадженні.

Також суд вважає сумнівними та суперечливими дані зафіксовані в протоколах вручення грошових коштів та огляду покупця перед проведенням оперативної закупівлі та не приймає до уваги вказані протоколи, як належні та допустимі докази наступної оперативної закупівлі, оскільки під час оперативних закупок 20.12.2017 року було використано відеокамеру, яку з невідомих причин не було зазначено в протоколі вручення грошових коштів і огляду покупця. Тобто, вказана обставина не виключає наявність у покупця інших предметів, які в протоколі не були зазначені.

Наведені судом порушення , допущені під час оперативних закупок здійснених свідком ОСОБА_2 є несумісними з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, а тому матеріали оперативних закупок не можуть бути визнані допустимими і бути покладені в основу обвинувального вироку.

Відповідно із ч.3 ст. 62 Конституції України та роз`яснень, які містяться в п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», всі сумніви відносно доведеності вини повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Оперативну закупку в сфері грального бізнесу здійснював свідок ОСОБА_2 , допитаний під час судового розгляду справи . Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_2 суд виходить з того, що оперативно-розшуковий підрозділ УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України при підборі і залученні до роботи оперативного підрозділу ОСОБА_2 ретельно не вивчили його ділові якості, як кандидата, який підбирається на роль покупця та не впевнились в його особистих моральних якостях, тобто знаходження в полоні власних пристрастей, часто низьких, як людини, яка не заслуговує на довіру. Крім того, судом встановлено наявність специфічних відносин між свідком та оперативним працівником ОСОБА_14 (тривале знайомство).

Також до проведення слідчих (розшукових) дій залучався в якості понятого свідок ОСОБА_5 допитаний судом під час розгляду справи по суті. Даний свідок був знайомий з оперативним працівником поліції ОСОБА_14 , що дає підстави суду вважати, що свідок має специфічні стосунки з працівниками, які проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство, а тому можуть бути необ`єктивними, а отже зацікавленими особами, що позбавляє їх можливості бути понятими відповідно до вимог кримінально процесуального кодексу. Крім того, судом встановлено, що закупник ОСОБА_2 та понятий ОСОБА_5 разом навчалися в школі, товаришують, зважаючи на що судом критично оцінюються показання даного свідка та свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина», обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах добутих незаконним шляхом. В зв`язку з чим судам, при розгляді кожної справи необхідно перевірити, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винуватість особи у скоєнні злочину, отримані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази, були отримані незаконним шляхом, суди зобов`язані визнати їх недопустимими та не враховувати, як підставу обвинувачення у вироку.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Протоколи обшуку проведені за адресою: м. Миргород вул.. Гоголя 153 (а.п.163, 219-224, т.1) не можуть бути сприйняті судом як доказ обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України, оскільки хоча в них і зафіксовано наявність на жорстких дисках ігрових програм «іConnekt» та «Superomatic», які є симулятором ігрових автоматів, та доступ до яких можливий за умови доступу до мережі Інтернет, але в той же час вони не доводять тієї обставини, що обвинувачена надавала за кошти кому-небудь доступ до ігрових автоматів для зайняття грою, що вона допустила до участі в азартній грі будь-кого, що приймала грошові кошти від громадян.

Висновки комп`ютерно-технічних експертиз наявні в матеріалах справи також жодним чином не свідчать про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст. 203-2 ч.1 КК України, оскільки також не доводять що обвинувачена надавала за кошти кому-небудь доступ до ігрових автоматів для зайняття грою, що приймала грошові кошти від громадян за надання послуг з грального бізнесу.

Згідно з ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно до ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно з ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК Україниу разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, стороною обвинувачення залишилися нез`ясованими обставини, які мають суттєве значення для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено і судом не здобуто жодних переконливих доказів, що отримані законним шляхом, вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 203-2 КК України, тому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 необхідно виправдати за недоведеністю вини в інкримінованому їй злочині з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 373 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч.9 ст.100 КПК України.

Оскільки ОСОБА_1 виправдовується, то підстав для стягнення з неї процесуальних витрат немає.

Враховуючи наведене, керуючись 368; 370; 374; 376; 349, п.2 ч.1ст.373 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 203-2 КК України та виправдати за ч.1 ст. 203-2 КК України в зв`язку з не доведенням вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення.

Речові докази по справі:

- системні блоки в кількості 11 штук, монітори в кількості 11 штук, маршрутизатори, клавіатури, копії реєстраційних документів ОСОБА_11 , чорнові записи (вилучені в ході обшуку проведеного за адресою: АДРЕСА_3 вул АДРЕСА_3 153 (т.1, а.п.163-166) );

- монітори, системні блоки, мишки, блоки живлення, маршрутизатори відео реєстратор, клавіатури, шнури живлення, системні дроти, які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУНП в Полтавській області залишити в камері зберігання речових доказів до розгляду виділеного кримінального провадження №12018170000000316 по постанові прокурора відділу прокуратури Полтавської області Могильчука О.Ю., від 01.06.2018 року.

Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 5022 грн., що перебувають на зберіганні у Філії «Полтавське головне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 та дозволити їй ними розпоряджатися на власний розсуд.

Речові докази по справі: грошові кошти в загальній сумі 200 грн. по 100 грн. купюрами, що перебувають на зберіганні в філії Полтавське головне регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору №1 від 11.12.2015 року (а.с.65-66, т.2) - конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ по справі мобільний телефон «Самсунг» в корпусі білого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 в якому знаходиться сім картка мобільного оператора ПрАТ «КиївСтар» з цифровими позначеннями НОМЕР_3 НОМЕР_4 залишити в камері зберігання речових доказів ГУНП в Полтавській області до розгляду виділеного кримінального провадження №12018170000000316 по постанові прокурора відділу прокуратури Полтавської області Могильчука О.Ю., від 01.06.2018 року.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів, з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя С. В. Андрущенко-Луценко