Вирок № 86626660, 16.12.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/679/19

провадження № 1-кп/691/296/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю:

прокурорів Павленка В.В., Кривошия І.М.

сторони кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12019250190000275 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сотники Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, місце реєстрації АДРЕСА_1 , раніше судимий, 16 грудня 2005 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ст.289 КК України передано на поруки трудовому колективу тракторної бригади с.Сотники Корсунь-Шевченківського району Черкаської області строком на 1 рік, 21 грудня 2006 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном 2 роки, 01 червня 2011 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном 2 роки, 03 липня 2012 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, 05 червня 2018 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном 3 роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 , 28 травня 2019 року близько 22 години 00 хвилин, проходячи по вул. АДРЕСА_2 Святенко в с.Сотники Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливих мотивів, проник на огороджену парканом територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де в подальшому шляхом зриву на дверях проник до приміщення сараю в якому здійснив крадіжку казана виробництва СРСР з маркуванням 100 л. ціна 18 р. 40 к., ринкова вартість якого, згідно висновку експерта №8/384 від 26 червня 2019 року могла становити 3099,99 гривень. Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну грошову суму 3099,99 грн..

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

Судовий розгляд проведено в межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що дійсно 28 травня 2019 року близько 22 години 00 хвилин проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , де зірвавши замок із дверей сараю викрав казан ємкістю 100 л, з метою подальшого збуту, а саме здати на металобрухт.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву від 25 вересня 2019 року за вхідним №5541/19 про судовий розгляд кримінального провадження без його участі, вказавши, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має, міру покарання просив визначити суд.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесене до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 має вік 35 років, осудний, не одружений, не працюючий, не перебуває на обліку та під наглядом у лікаря-психіатра та перебуває на обліку у лікаря-нарколога, згідно довідки №109 від 24 червня 2019 року Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні Черкаської області, відповідно до характеристики Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 03 червня 2019 року №124 характеризується негативно за місцем проживання, згідно вимоги Головного управління інформаційного забезпечення Національної Поліції від 24 червня 2019 року №2449/37-2019 до кримінальної відповідальності притягується не вперше останній раз засуджений за вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, згідно довідки Корсунь-Шевченківський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області від 27 червня 2019 року №34/9/797-19 з 06 липня 2018 року перебуває на обліку за вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року, завдану злочином шкоду відшкодував.

Обставинами, які пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає визнання вини та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі.

Остільки, відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засуджених та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, то суд, аналізуючи покази обвинуваченого, докази, які характеризують особу обвинуваченого, щирість його показів, відсутність претензій потерпілого та намірів притягувати до кримінальної відповідальності обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання пов`язане із позбавленням волі, остільки його виправлення і перевиховання не можливі без умов ізоляції від суспільства, в результаті вчинення злочину під час іспитового строку, у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення із застосуванням положень ст. 71 КК України. На думку суду, таке рішення буде необхідним та достатнім, остільки формування звички законослухняної поведінки в інший спосіб у відношенні обвинуваченого є неможливим та не доцільним. Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Суд, оцінює при постановленні вироку докази про те, що ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення у період іспитового строку, що беззаперечно свідчить про неуспішність відбування наданого йому випробування і відповідно до вимог ч.3 ст.78 КК України, обумовлює необхідність призначення йому покарання за сукупністю вироків. Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_1 суд керується правилами призначення покарання за сукупністю вироків, визначених ст.71 КК України, яке має бути більшим, як від покарання призначеного за новий злочин так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Для призначення покарання обвинуваченому за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд для призначення остаточної міри покарання застосовує вимоги ст.71 КК України. Обмежень визначених ст.63 КК України при обранні даного виду покарання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено. Крім цього, суд, вважає, що має своїм обов`язком, надати обвинуваченому ОСОБА_1 можливість перевиховатись та виправитись, враховуючи притягнення до кримінальної відповідальності не вперше, що буде своєрідною реалізацією права обвинуваченого на справедливий суд в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно до ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 та враховує, що зібрані матеріали, які характеризують його особистість, попередні притягнення до кримінальної відповідальності, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, його спосіб життя, наявної інформації про вживання спиртних напоїв, історію правопорушень та вчинення нового злочину, Корсунь-Шевченківський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області, вважає, що застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання пов`язаного з позбавленням волі, висновок Корсунь-Шевченківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про врахування особи обвинуваченого при визначенні виду та міри покарання, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_1 може сприяти покарання пов`язане з його ізоляцією від суспільства і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні, остільки формування звички законослухняної поведінки в інший спосіб у відношенні обвинуваченого є не доцільним.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися, тому доцільно покласти на Корсунь-Шевченківський ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області виконання вироку, шляхом забезпечення прибуття засудженого до місця відбування покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді алюмінієвого казана, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , слід повернути йому за належністю, звільнивши від зобов`язання за зберігальною розпискою.

По справі маються процесуальні витрати в сумі 628 грн. 04 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи, згідно довідки про витрати на проведення експертизи №8-000384 від 26 червня 2019 року, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь Держави.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 червня 2018 року, яким засуджений за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном 3 роки і остаточно призначити покарання ОСОБА_1 , за сукупністю вироків, у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Термін відбуття покарання рахувати обвинуваченому ОСОБА_1 з часу набрання законної сили вироком суду та приведення його до виконання.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу не обиралися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді алюмінієвого казана повернути за належністю потерпілому ОСОБА_2 , звільнивши від зобов`язання за зберігальною розпискою.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати, у звязку з проведенням судово-товарознавчої експертизи, в сумі 628 грн. 04 коп. (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Виконання вироку суду в частині етапування засудженого до місця відбування покарання покласти на Корсунь-Шевченківський ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області.

Вирок суду першої інстанції, може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілому направити для відому.

Суддя О. М. Савенко