Рішення № 86622228, 24.12.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3208/19

провадження у справі № 2-а/0285/66/19

24 грудня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді……………………Заполовської Т.Г.

за секретаря судового засідання…..... Матвіюк Т.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 , його представника Семеньки В.М., представника відповідача Стоцької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради Житомирської області,

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.09.2019 року звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради № 87 від 27.08.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнувши з відповідачів 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 768,40 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що 27.08.2019 року постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн. за те, що він по вул. Шевченка АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 -Волинському самовільно встановив тимчасову малу архітектурну споруду для провадження підприємницької діяльності. Вважає дії неправомірними, оскільки відомості, викладені в постанові, не відповідають дійсності. Протокол та постанова про адміністративне правопорушення складені з численними порушеннями закону. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

03.07.2019 року інспектором інспекції благоустрою міста при УЖКГЕ та КВ міської ради Фафулою Ж.А. складений протокол № 59 відносно ОСОБА_1 , який 03.07.2019 року о 11-00 год. на вул. Шевченка, 45 в м. Новограді-Волинському самовільно встановив тимчасову малу архітектурну споруду для провадження підприємницької діяльності без відповідного дозволу, чим порушив Правила благоустрою території міста Новограда-Волинського та ст. 152 КУпАП (а.с. 43).

До протоколу додано пояснення та фото на 2-х аркушах, запрошення, матеріали перевірки на 6 арк., зазначено свідків правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також у протоколі міститься підтвердження свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про відмову ОСОБА_1 від пояснень та підпису протоколу. Вказані особи були безпосередньо опитані в судовому засіданні та дали аналогічні пояснення. Також той факт, що позивач відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення не заперечував і сам ОСОБА_1 у судовому засіданні.

На підставі зазначеного протоколу на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради 27.08.2019 року за участі позивача винесена постанова № 87 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 47).

При вирішенні справи суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів віднесено території загального користування, вулиці, проїзди, інші території загального користування в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 152 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Тобто, зазначена норма права є банкетною і відсилає до нормативного акту, в даному випадку до Правил благоустрою міста Новограда-Волинського.

Всупереч зазначеному, як у протоколі, так і у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні посилання на конкретний пункт правил Правил благоустрою міста Новограда-Волинського, порушення якого інкримінується позивачу.

Крім того, у матеріалах адміністративного провадження відсутні будь-які докази, які вказують на належність тимчасової споруди саме ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

Заслуговують на увагу також і посилання позивача, що стягнення на нього накладено поза межами строків, визначених ст. 38 КУпАП, оскільки факт самочинного встановлення тимчасової торгівельної споруди по АДРЕСА_3 -Волинському виконавчому комітету Новоград-Волинської міської ради достовірно був відомий ще у квітні 2019 року, що підтверджується копіями листів від 25.04.2019 року, від 03.05.2019 року та від 20.06.2019 року (а.с. 49-51).

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Незважаючи на зазначений обов`язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову слід визнати протиправною та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 288 КУпАП особа, що оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, тому позивач ОСОБА_1 не мав обов`язку долучати до матеріалів адміністративного позову квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., тому, відповідно, безпідставними є його вимоги про стягнення зазначеної суми з відповідача.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаних висновків дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові № 810/3806/19 від 17.09.2019 року.

Оскільки позивачем надано копії договору про правову допомогу від 04.09.2019 року; акту приймання-передачі від 06.09.2019 року; квитанції від 09.09.2019 року на суму 10 000 грн., а представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, не доведено неспівмірність таких витрат (а.с. 21-25, 64), тому судом встановлені підстави для стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу.

Одночасно судові витрати відшкодовуються в дольовому порядку, тобто по 5 000 грн. з кожного відповідача, та враховуючи, що судом встановлені порушення лише зі сторони виконавчого комітету ради, а адміністративна комісія міської ради не є юридичною особою, не є належним відповідачем, тому судом стягуються витрати на професійну правничу допомогу лише з першого відповідача не користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Вимоги представника позивача про винесення окремої ухвали для внесення відомостей до ЄРДР щодо неправомірних дій посадових осіб служби благоустрою не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8-15, 77, 139, 205, 229, 241-246, 271-272, 286, п.п. 15.5 п. 15, п. 10 Перехідних положень КАС України, ст.ст. 287-289, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради № 87 від 27.08.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

Стягнути з виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області за рахунок бюджетних асигнувать суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 5000 грн. на відшкодування професійної правничої допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата проголошення рішення 24.12.2019 року

Головуюча суддя Т.Г. Заполовська