Ухвала суду № 86622036, 19.12.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/16128/19

4-с/296/103/19

УХВАЛА

"19" грудня 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомир в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі с/з Тузенко А.О.,

за участі представника скаржника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Шестопалова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомир справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Приміське життя» на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Шестопалова В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду від ТОВ Редакція газети «Приміське життя» надійшла скарга, в якій підприємство з урахуванням заяви про збільшення вимог скарги просить:

- поновити строк оскарження постанови державного виконавця Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. про арешт коштів підприємства, як такий, що пропущений з поважних причин;

- скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу ДВС м.Житомира Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. про арешт коштів ТОВ Редакція газети «Приміське життя» в межах стягнення 36026,07 грн.;

- скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу ДВС м.Житомира Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. про арешт коштів ТОВ Редакція газети «Приміське життя» в межах стягнення 25826,07 грн.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, підприємство посилається на те, що 20.09.2019р. від працівників ТОВ Редакція газети «Приміське життя» керівнику підприємства стало відомо, що на поточний рахунок підприємства накладено арешт постановою державного виконавця Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. в межах стягнення 36026,07 грн. ТОВ Редакція газети «Приміське життя» звернулось до начальника Богунського ВДВС міста Житомира зі скаргою на безпідставну, на думку заявника, постанову державного виконавця Шестопалова В.Ю. В зв`язку з неотримання відповіді на подану скаргу, звернувся до суду та, посилаючись на наведені обставини, просить поновити строк оскарження постанови державного виконавця Шестопалова В.Ю. Скаржник зазначає, що 09.10.2019р. підприємство отримало від державного виконавця Шестопалова В.Ю. зовсім іншу постанову від 02.08.2019р. в межах стягнення 25826,07 грн. Постанови про арешт кошів у виконавчому провадженні ВП 58019181 є безпідставними та підлягають скасуванню, оскільки чинним законодавством забороняється накладення арешту на рахунки, які призначені для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам. Підставою для скасування постанови є також те, що в в оскарженій постанові боржником зазначено ТОВ Редакція газети «Приміське життя», проте згідно виконавчого листа борг підлягає стягненню з КП «Редакція газети «Приміське життя». Крім того, державний виконавець безпідставно вважає, що правонаступником КП «Редакція газети «Приміське життя» є ТОВ Редакція газети «Приміське життя». Також, поза увагою державного виконавця залишився той факт, що суми, які підлягають стягненню різні. Як на підставу поновлення строку оскарження постанов, скаржник вказав, що на адресу підприємства не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 58019181.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 доводи скарги підтримав та просив її задовольнити.

Державний виконавець Шестопалов В.Ю. заперечив проти скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази, зібрані в матеріалах скарги, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Обов`язки та права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені нормами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі – Закон).

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом № 1403-VIII.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Як свідчать матеріали скарги, предметом оскарження є постанова державного виконавця Богунського ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. ВП №58019181 про арешт коштів боржника в межах стягнення 25826,07 грн. (а.с.3) та постанова державного виконавця Богунського ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. ВП №58019181 про арешт коштів боржника в межах стягнення 36026,07 грн. (а.с.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 6 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень закон наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема, правом накладати арешт на майно боржника.

Згідно ч. 1,ч. 2, ч. 5 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ст.ст. 52, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

В судовому засіданні державний виконавець Шестопалов В.Ю. пояснив, що постанова про арешт коштів боржника в межах стягнення 36026,07 грн. скасована постановою від 10.10.2019р. начальника Богунського ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (а.с.33), в зв`язку з тим, що державним виконавцем невірно зазначено суму боргу 36025,07 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням того, що у виконавчому провадженні ВП №58019181 має місце дві постанови, винесені 02.08.2019р., про арешт коштів боржника в межах різних сум стягнення, а також з огляду на те, що в постанові начальника Богунського ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 10.10.2019р., а саме в її резолютивній частині вказано про скасування постанови від 08.02.2019р. та відсутні інші дані, які ідентифікують постанову, що підлягає скасуванню, відсутні підстави вважати, що постанова державного виконавця від 02.08.2019р. про арешт коштів боржника в межах суми 36026,07 є такою, що скасована відповідно до приписів ст.74 Закону.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

Так, згідно з процесуальним законом за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, судом першої інстанції видається один виконавчий лист.

В судовому засіданні державний виконавець пояснив, що арешт коштів боржника в межах суми стягнення 25826,07 грн. (23296,43 грн. - сума боргу, 2329,64 грн. - виконавчий збір, 200 грн. - витрат виконавчого провадження) застосовано для забезпечення реального виконання додаткового рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 25.04.2019р. (а.с.7-8).

Натомість, в матеріалах скарги відсутні докази того, що Корольовським районним судом м.Житомира видано виконавчий лист на виконання додаткового рішення від 25.04.2019р. Не подано таких доказів і державним виконавцем в судовому засіданні.

Разом з тим, досліджуючи оскаржені постанови про арешт коштів боржника від 02.08.2019р., суд звертає увагу на те, що оскаржені постанови винесені державним виконавцем в зв`язку з перебуванням на примусовому виконанні виконавчого листа №296/8501/17 від 26.12.2018р.

Судом в засіданні було оглянуто оригінал виконавчого листа №296/8501/17, виданого 26.12.2018р. Корольовським районним судом м.Житомира.

Згідно оригіналу вказаного виконавчого листа сума боргу, яка підлягає стягненню, взагалі відсутня.

Оскільки від правильного розуміння державним виконавцем змісту рішення, що підлягає виконанню, документу на підставі якого здійснюється примусове виконання, залежать зміст і характер виконавчих дій, потрібних для виконання рішення, усвідомлення вище зазначеного є необхідною передумовою здійснення виконавчого провадження.

Розбіжності наявні в поясненнях та в процесуальних діях державного виконавця Шестопалова В.Ю., свідчать про те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв неправомірно та з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням. Корольовського районного суду м.Житомира від 25.04.2019р. стягнуто з КП «Редакція газети «Приміське життя» або з підприємства – правонаступника на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.10.2017р. по 05.04.2018р. в розмірі 23296,43 грн.

Пунктом 2.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом (п.2.14.Інструкції).

Як визначено п.2.15. Інструкції, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, паспорта) своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова державного виконавця приєднується до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження здійснюється на підставі рішення суду та державним виконавцем, у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації.

Згідно матеріалів скарги та пояснень державного виконавця відбулась зміна назви божника з КП «Редакція газети «Приміське життя» на ТОВ «Редакція газети «Приміське життя».

Однак, даних про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців матеріали скарги не містять, не подано таких доказів і державним виконавцем. Крім того, постанова державного виконавця від 02.05.2019р. не затверджена начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, державним виконавцем накладено арешт на кошти ТОВ «Редакція газети «Приміське життя» за відсутності документів, які підтверджують, що товариство є правонаступником КП «Редакція газети «Приміське життя».

У скарзі ТОВ «Редакція газети «Приміське життя» посилається на те, що державний виконавець наклав арешт на поточний рахунок скаржника, відкритий для заробітної плати працівникам.

Дійсно, ст. 56 Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача. В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, виконавчою службою під час розгляду справи не доведено підстав для застосування арешту коштів, які знаходяться на таких рахунках, та які в подальшому не можуть бути використані для погашення заборгованості перед стягувачем. Таким чином, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, пенсії призводить до порушення конституційних прав громадян.

Законом України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З матеріалів скарги не вбачається, що державним виконавцем перевірялося питання щодо наявності у скаржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

За таких обставин, суд вважає що скарга ТОВ «Редакція газети «Приміське життя» про скасування постанови державного виконавця від 02.08.2019р. про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Приміське життя» в межах суми 36026,07 грн. та в межах суми 25826,07 грн. за виконавчим листом, виданим Корольовським районним судом м.Житомира по справі №296/8501/17 від 26.12.2018р., є обгрунтованою, а вимоги - законними.

Що стосується вирішення питання поновлення строку оскарження постанов, слід вказати наступне.

Згідно ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

Отже, строки для подання скарги є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів скарги ТОВ Редакція газети «Приміське життя» на дії державного виконавця зверталось зі скаргою до начальника Богунського відділу ДВС м.Житомира. В зв`язку з неотриманням відповіді підприємство звернулось до суду зі скаргою. Крім того, як зазначає скаржник, підприємству не було відомо про те, що на примусовому виконанні у відділі ДВС м.Житомира перебуває виконавчий лист про стягнення з ТОВ Редакція газети «Приміське життя» грошових коштів, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 58019181 підприємство не отримувало.

Нотомість державним виконавцем не надано суду доказів направлення ТОВ Редакція газети «Приміське життя» постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про зміну реєстраційних даних.

Згідно ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ Редакція газети «Приміське життя» пропущено строк на подання скарги з поважних причин, у зв`язку з чим клопотання скаржника про поновлення строку на подання скарги на рішення державного виконавця підлягає задоволенню, а пропущений з поважних причин строк для подання скарги - поновленню.

Керуючись ст.ст. 447 – 451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Поновити строк оскарження постанови державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Шестопалова В.Ю. від 02.08.2019р. про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Приміське життя».

Скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Шестопалова В.Ю. у виконавчому провадженні №58019181 від 02.08.2019р. про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Приміське життя» в межах суми 36026,07грн. за виконавчим листом, виданим Корольовським районним судом м.Житомира по справі №296/8501/17 від 26.12.2018р.

Скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Шестопалова В.Ю. у виконавчому провадженні №58019181 від 02.08.2019р. про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Приміське життя» в межах суми 25826,07грн. за виконавчим листом, виданим Корольовським районним судом м.Житомира по справі №296/8501/17 від 26.12.2018р.

Ухвала можу бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. П. Маслак