Ухвала суду № 86621106, 26.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6733/19

провадження №2/489/2768/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 грудня 2019 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Руден» (далі - ТОВ «Руден») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи – Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Власова С.Я., ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними

встановив:

У грудні 2019 року ТОВ «Руден» звернулося з позовною заявою до відповідачів, в якій просило визнати недійсним договір дарування Ѕ частки нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , укладений 14.09.2018 між ТОВ «Руден» та ОСОБА_1 , та договір дарування Ѕ частки нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , укладений 13.09.2019 між ТОВ «Руден» та ОСОБА_2 .

При подачі позовної заяви позивач одночасно просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що в обох випадках укладення договорів дарування нежитлового приміщення, вона як засновник ТОВ «Руден» не була обізнана про дії директора підприємства щодо відчуження майна товариства. Своєї згоди на вчинення вказаних правочинів у встановленому законом та статутом підприємства порядку не надавала. Вразі незабезпечення позову існує загроза ускладнення виконання рішення суду (у разі його задоволення). Тому, з метою не порушення прав позивача, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом арешту майна.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача та виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Згідно частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано позовну заяву до відповідачів про визнання недійсними договори дарування нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Вказане свідчить про те, що відповідачем може бути утруднено виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також він може перешкоджати позивачу в реалізації її прав. Захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, так як представник позивача просить накласти арешт на нежитлове приміщення, яке стало об`єктом договорів дарування, які він просить визнати недійсними.

За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, представником позивача викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співрозмірними з пред`явленими вимогами, а обраний вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідачів, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Руден» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 16, літ. А загальною площею 234,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (номер об`єкта нерухомості 935075248101), що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності 27918009, дата державної реєстрації 14.09.2018) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , номер запису про право власності 33216846, дата державної реєстрації 13.09.2019), заборонивши державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного нерухомого майна.

Встановити, що заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Руден», передбачені цією ухвалою, діють до розгляду справи по суті.

Копії ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

На підставі частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали суду складено 26.12.2019

Суддя І.В. Коваленко