Вирок № 86610773, 23.12.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 425/3051/19

1-кп/425/398/19

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора М`якінченка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Гавриленка О.І.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талиця, Буйського району, Костромської області, РФ, не має громадянства, з освітою 8 класів, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.03.1999 р. Кремінським райсудом за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, штрафом 680 грн. відстрочкою 2 роки, 19.04.2001 р. скасовано відстрочку;

- 05.04.2004 р. Рубіжанським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 25.12.2006 р. УДО на 9 міс. 9 днів;

- 24.09.2009 р. Сватівським райсудом за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 21.04.2011 р. Кремінським райсудом за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі; звільненого 10.04.2014 р. УДО на 11 місяців 6 днів;

- 17.05.2017 р. Кремінським райсудом за ч. 1 ст. 125 КК України, до громадських робіт строком 200 годин; знятий з обліка по відбуттю покарання;

- 05.04.2018 р. Кремінським райсудом за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, приблизно, на початку серпня 2019 р., більш точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись біля залізничного вокзалу м. Рубіжне, побачив дикоростучі рослини коноплі, у цей час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, для його подальшого вживання шляхом паління, діючи повторно, зірвав кущі коноплі та відніс їх за тимчасовим місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив та подрібнив вищезазначені кущі коноплі, чим скоїв виготовлення наркотичного засобу та став незаконно зберігати при собі для особистого вживання.

14.08.2019 р., приблизно, о 10:00 год., ОСОБА_1 , знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Харківській, м. Рубіжне, Луганської області, розпивав спиртні напої, внаслідок чого працівниками поліції був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 178 КУпАП. На підставі п. п) ч. 1 ст. 31 та ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», на запитання працівників поліції, чи є в ОСОБА_1 заборонені предмети, останній повідомив, що є, після чого була викликана слідчо-оперативна група, якій ОСОБА_1 добровільно видав речовину рослинного походження, яка була вилучена в ході огляду. Вилучена речовина, згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 19/113/8/2/-727е від 23.08.2019 р., є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, склала - 11,69 г.

Дії ОСОБА_1 в ході досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, просив затвердити угоду про визнання винуватості. Його захисник та прокурор також просили затвердити угоду про визнання винуватості.

29.08.2019 р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Деркачовою В.Ю., за участю захисника, адвоката Гавриленка О.І., було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Відповідно до умов угоди, ОСОБА_1 зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження; співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших кримінальних правопорушень.

Згідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, в яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості. Потерпілий по даній справі відсутній. Дане провадження не є провадженням щодо юридичної особи.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України (також умови дотримання обов`язків, зазначених в угоді), характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_2 роз`яснено.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки за ч.2 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71 КК України, з приєднанням до даного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначити покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого..

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення йому узгодженого сторонами покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України, приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно до 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Прокурор та захисник також погодились на зазначене вище покарання. Обвинуваченому роз`яснено, що остаточне покарання необхідно відбувати реально, з чим обвинувачений погодився.

Положення ст. 473 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозумілі, наслідки укладання та затвердження угоди їм відомі (в тому числі щодо апеляційного та касаційного оскарження, відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , вважає можливим ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, та призначити останньому узгоджені сторонами та зазначені вище вид та міру покарання.

Клопотань про застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу, до суду не надійшло.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості від 29.08.2019 р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Деркачовою В.Ю., за участю захисника, адвоката Гавриленка О.І., затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кремінського районного суду Луганської області від 05.04.2018 р. в вигляді позбавлення волі строком на 1 місяць та призначити ОСОБА_1 остаточне узгоджене сторонами покарання в вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 1 місяць з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_1 взяти під варту з метою направлення для відбування покарання в вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, призначеного даним вироком.

Надати дозвіл Головному управлінню Національної поліції України в Луганській області на етапування ОСОБА_1 до ДУ «Старобільський СІЗО» під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази, а саме канабіс, масою 11,69 г, що зберігається в к амері зберігання речових доказів Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області, знищити.

Витрати за проведення експертизи по справі в сумі 942,06 грн. (дев`ятсот сорок дві гривні 06 копійок), стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням положень ст. 394 КПК України до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя В.В. Козюменська