Ухвала суду № 86603485, 24.12.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8999/19

Провадження № 1-кс/265/4576/19

У Х В А Л А

24 грудня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Копилова Л.В., за участю секретаря судового засідання Куксенко А.С., розглянувши клопотання слідчого Лівобережного ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області Родіна М.В., погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Балаєвим О.Є., про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2019 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання слідчого Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Родіна М.В., погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 Балаєвим О.Є., про арешт майна, за кримінальним провадженням №12019050790002073 за ч.2 ст.186, ч.1 ст. 187 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що 20 грудня 2019 року приблизно о 18:20 год. ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на сходовому майданчику між першим та другим поверхами у під`їзді №4 житлового будинку АДРЕСА_1 , керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на ОСОБА_2 поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося у демонстрації ножа, таким чином подавивши волю потерпілої до опору, заволодів майном потерпілої, а саме: шкіряною сумкою кольору марсала (бордо) із довгою ручкою, вартістю 1200 гривень, з шкіряним гаманцем «кара», червоного кольору вартістю 1000 гривень, грошима в сумі 550 гривень, мобільним телефоном марки Айфон вартістю 16 000 гривень, сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером № НОМЕР_1 , вартістю 50 гривень з чохлом вартістю 250 гривень, спричинивши тим самим останній матеріальний збиток на загальну суму 19 050 гривень. У подальшому ОСОБА_1 з місці події зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

За даним фактом СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області 20 грудня 2019 року розпочате кримінальне провадження №12019050790002073 за ст.187 ч.1 КК України.

20 грудня 2019 року приблизно о 16:20 годин ОСОБА_1 знаходячись біля будинку №15 по провулку Ровенському в Лівобережному районі м. Маріуполя, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з погрозою застосування насильства яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , яке виразилось в намаганні схопитись рукою за її шию, відкрито, шляхом ривку, заволодів сумкою вартістю 500 гривень з гаманцем вартістю 350 гривень, грошима З гривні, два банківські картки «ПУМБ», банківська картка «ПриватБанка», зв`язка ключів та дисконті картки, флешка білого кольору вартістю 100 гривень, які матеріальної цінності не представляють, спричинивши тим самим останній матеріальний збиток на загальну суму 953 гривень.

За даним фактом СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області 20 грудня 2019 року розпочате кримінальне провадження №12019050790002073 за ст.187 ч.1 КК України.

23 грудня 2019 року прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 було винесено постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч.1 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України.

22 грудня 2019 року прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 кримінальні провадження №12019050790002073 та №12019050790002074 були об`єднані в єдине кримінальне провадження за №12019050790002073.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що у вчинені вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , який дав пояснення щодо вчинених ним кримінальних правопорушень.

22 грудня 2019 року свідок ОСОБА_4 добровільно надала для доручення до матеріалів кримінального провадження ніж, який належить її сину ОСОБА_1 , яким зі слів останнього він вчинив злочин.

Таким чином вилучене майно в порядку ч.2 ст.168, ч.7 ст.237 КПК України є тимчасово вилученим майном.

На підставі вище викладеного, слідчий просить суд накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий у судове засідання не з`явився, просив клопотання розглянути без його участі.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з наступного мотивування.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на перелічені процесуальні норми слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим в достатній мірі було обґрунтовано доказами вчиненням певною особою кримінального правопорушення, що має ознаки ч.1 ст.186, ч.1 ст.187 КК України.

Таким чином на підставі наявності усіх підстав для арешту майна слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на добровільно видане майно 22 грудня 2019 року.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області Родіна М.В., погоджене із прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Балаєвим О.Є. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на ніж, який був добровільно виданий 22 грудня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, зникнення, знищення, використання, пересування та передачі.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя