
справа № 631/1996/14-ц
провадження № 2/631/11/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2019 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Пархоменко І. О.,
при секретарі - Семенко А. А.,
представника відповідача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нова Водолага цивільну справу за позовом НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ до ОСОБА_2 , третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання. В обґрунтуванні позовних вимог зазначив наступне. На балансі позивача, як правонаступника реформованої військової частини Д 0050, знаходиться колишнє військове містечко, розташоване за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, у якому є 8-м жилих будинків, а також відповідні комунальні споруди та інженерні мережі. На підставі протоколу житлової комісії № 18 від 17.12.2004 року, затвердженого командиром військової частини, 4-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 житловою площею 49,31 кв. м. загальною площею 76,5 кв. м. була виділена ОСОБА_3 на сім`ю із трьох чоловік: ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_4 . Наказом начальника НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ від 28.10.2010 року № 244 майор служби цивільного захисту ОСОБА_3 відряджений для подальшого проходження служби до Управління МНС України у Вінницькій області підставі наказу МНС України від 06.10.2010 року № 107. У червні 2011 року ОСОБА_3 , як основний квартиронаймач виписався з квартири та виїхав з членами своєї сім`ї до м. Вінниця. Відповідач з двома дітьми залишилась зареєстрованою у спірній квартирі. Відповідач у списках на отримання житлової площі у постійне користування не перебуває та квартирної справи не має. Відомостей про ордер, який є єдиною підставою для вселення, у позивача немає. Посилаючись на ст. ст. 71, 72, 109 ЖК України просили визнати ОСОБА_2 та членів її сім`ї такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зняти з реєстрації місця проживання.
В подальшому, позивач уточнив підставу позову, кінцево просив визнати ОСОБА_2 та членів її сім`ї такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зняти з реєстрації місця проживання, посилаючись на ст. 107 ЖК України.
Через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_1 надала заперечення на позов, де вказала, що відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав.17 грудня 2004 року житловою комісією військової частини Д0050 прийняте рішення - надати 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 49,31 кв. м, загальною - 76,5 кв. м. на сім`ю із 3-х чоловік капітану, який значиться в списках на покращення житлових умов, учаснику бойових дій ОСОБА_3 , 1977 року народження, дружині ОСОБА_2 , 1978 року народження, сину ОСОБА_4 , 1999 року народження. На підставі рішення був виданий ордер на право зайняття квартири, який був зданий в КЕС військової частини при вселенні. З квартирного обліку ОСОБА_4 був знятий. Забезпечення житлом відбулось у відповідності до вимог ЖК України. Твердження позивача, що житлові приміщення є відомчими, відповідно до ст. 5 ЖК України не має доказів. ОСОБА_3 , відряджений для подальшого проходження служби, тимчасово прописаний у м. Вінниці, був зарахований складом сім`ї одна особа на квартирний облік при Управлінні МНС України в Вінницькій області. Службовим житлом не забезпечувався, постійного житла не отримував. Відповідач по справі та її неповнолітні діти не мають іншого постійного житла. В квартирі № 26 знаходяться меблі, побутова техніка, особисті речі відповідача та членів сім`ї. ОСОБА_2 регулярно сплачуються комунальні послуги, рахунки за спожитий газ, укладений договір на отримання комунальних послуг Навчального центру. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог(т. 1 а. с. 70 - 74).
Через канцелярію суду третя особа СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ надала письмові заперечення, просила відмовити у задоволенні позовної заяви в частині втрати членами сім`ї відповідача, а саме неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстрації місця проживання(т. 1 а. с. 66 - 67).
Також, через канцелярію суду позивачем були надані пояснення на заперечення представника відповідача, де вказано, що заперечення є безпідставними, бо у протоколі житлової комісії № 18 від 17.12.2004 року немає інформації про розподіл житлової площі у постійне користування. У порядку денному зазначено: внесення змін до квартирних справ, постановка на квартирний облік і розподіл житлової площі, яка звільнилася у військовому містечку. Відповідач не проживає постійно у спірному житлі, що підтверджується актом № 1 від 31.01.2015 року, де вказано, що за адресою: АДРЕСА_3 фактично проживає ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без законних на те підстав. Просить задовольнити позов(т. 1 а. с. 92 - 96).
Крім того, через канцелярію суду позивачем були надані пояснення на заперечення третьої особи СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, де вказано, що фактичне місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є постійне місце проживання їхніх батьків, тобто наймане житло у м. Вінниця, де батько, ОСОБА_3 , проходить службу в ДСНС України на посаді начальника відділу організації у служби пожежогасіння та підготовки підрозділів управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, а мати, ОСОБА_2 , працює на посаді завідуючої канцелярії Державного пожежно - рятувального загону ГУ ДСНС України в Вінницькій Н ДПРЗ -2 №3. Просив позов задовольнити(т. 1 а. с. 90-91).
Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні, викладеному у позовній заяві. Посилаючись на ст. 107 ЖК України просили визнати ОСОБА_2 та членів її сім`ї такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зняти з реєстрації місця проживання.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що вважає його безпідставним, бо забезпечення житлом відповідача відбулось у відповідності до вимог ЖК України. На даний час ОСОБА_4 не забезпечений житлом за місцем служби. Відповідач та її діти не мають іншого постійного житла. У спірній квартирі знаходяться меблі, побутова техніка, особисті речі відповідача. ОСОБА_2 регулярно сплачуються комунальні послуги, рахунки за спожитий газ, укладений договір на отримання комунальних послуг Навчального центру. Просила відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ(далі – НЦ ОРС ЦЗ), створений на базі Навчального центру Оператино-рятувальної служби цивільного захисту (код ЄДРПОУ 33879077) та є його правонаступником. НЦ ОРС ЦЗ відповідно до Ліцензії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.12.2011 серія АГ № 582660 є державним професійно-технічним навчальним закладом та аварійно-рятувальним підрозділом центрального підпорядкування зі статусом державної аварійно-рятувальної служби, що входить до складу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Згідно з п. 1.3 Статуту НЦ ОРС ЦЗ у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, рятувальної справи, цивільного захисту та діяльності усіх аварійно- рятувальних служб, наказами ДСНС України, Статутом.
Відповідно до п. 10.1 Статуту майно НЦ ОРС ЦЗ становлять матеріальні цінності, які закріплені за ним, оборотні кошти, одержані в установленому порядку.
Пунктом 10.2 статуту передбачено, що майно НЦ ОРС ЦЗ є державною власністю і закріплене за ним на праві оперативного управління. Майно використовується лише за цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача майна здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства(т. 1 а. с. 35 - 39).
Згідно зі свідоцтвами про право власності від 14.11.2012 року, 02.09.2012 року, 27.03.2012 року власником об`єкту, який знадиться за адресою: АДРЕСА_4 є НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ . Форма власності – державна (т. 2 а. с. 65 - 67).
З довідки № 010/070/196 від 27.01.2015 року, інвентарної картки № 61 обліку основних засобів в бюджетних установах та відомостей про нерухоме державне майно та Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна вбачається, що житловий будинок на 40 квартир (інвентарний номер 10320061) перебуває на балансі НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (т. 1 а. с. 43 – 46, т. 2 а. с. 222).
Рішенням Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 14 квітня 2006 року присвоєно колишньому військовому містечку розформованої в/ч Д0050 адресу: вул. Військова, с. Ватутіне АДРЕСА_5 Харківської області (т. 1 а. с. 112, 116).
Отже, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_6 є державною власністю і закріплена за НАВЧАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ на праві оперативного управління.
Відповідно до протоколу № 18 від 17 грудня 2004 року житловою комісією військової частини Д0050 прийняте рішення – надати 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 49,31 кв. м, загальною – 76,5 кв. м. на сім`ю із 3-х чоловік капітану, який значиться в списках на покращення житлових умов, учаснику бойових дій ОСОБА_3 , 1977 року народження, дружині ОСОБА_2 , 1978 року народження, сину ОСОБА_4 , 1999 року народження. З квартирного обліку зняти (т. 1 а. с. 6 - 7).
22 травня 1998 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, зареєстрований Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області, актовий запис № 7 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 76).
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження видане Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, серія НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво про народження видане Ватутінською сільською радою Нововодолазького арену Харківської області, серія НОМЕР_3 (т. 1 а. с. 76 - 77).
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надавались письмові зобов`язання здати житлові приміщення домоуправлінню НЦ протягом 10 днів після заселення будинку /отримання ордеру/, де буде отримана житлова площа згідно з ордером (т. 1 а. с. 62, 63, 83).
Приписами ч. 1 ст. 5 ЖК України закріплено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Згідно зі ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Статтею 115 Кодексу Цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1 та 2 ст. 119 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та члени їхніх сімей забезпечуються жилими приміщеннями за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Жила площа особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, які потребують поліпшення житлових умов, надається державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування у першочерговому порядку.
Відповідно до п. 3.1. Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 38 від 05.02.1999 року , житлові приміщення надаються особам рядового та начальницького складу МНС України (працівникам), що перебувають на квартирному обліку, згідно з чергою, яка визначається часом прийняття на облік або занесенням у списки на пільгове одержання житлової площі.
3гідно зі ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуватись нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Таким чином, суд доходить висновку, що квартира АДРЕСА_6 була надана ОСОБА_3 на сім`ю із 3-х чоловік у відповідності до вимог чинного законодавства для постійного проживання без обмежень будь-якими умовами та термінами.
Наказом начальника НЦ ОРС ЦЗ від 28.10.2010 року № 244 майор служби цивільного захисту ОСОБА_3 , начальник піротехнічної групи, відряджений для подальшого проходження служби на посаду начальника відділу організації служби, підготовки пожежно-рятувальних сил, спеціальних підрозділів та піротехнічних робіт Управління рятувальних сил ГУ МНС України в Вінницькій області на підставі наказу МНС України від 06.10.2010 року № 1107. З 28 жовтня 2010 року виключено зі списків особового складу Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, всіх видів забезпечення(т. 1 а. с. 9 - 11).
Згідно з довідкою ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ № 02-211/06 від 12.01.2015 року ОСОБА_3 проходив службу в Збройних Силах України з 25.07.1994 року по 03.08.1998 року. Продовжує проходити службу в ДСНС України з 08.04.2013 року по теперішній час (т. 1 а. с. 78).
Відповідно до протоколу № 1 від 03 червня 2011 року житлова комісія НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ постановила зняти з квартирного обліку підполковника сл. цз. ОСОБА_3 , склад сім`ї 4 чоловіка, у зв`язку з переводом до нового місця служби (т. 1 а. с. 60).
01.06.2011 року ОСОБА_3 у заяві просив зняти його з квартирного обліку та видати квартирну справу у зв`язку з переведенням до нового місця служби (т. 1 а. с. 64).
02.06.2011 року ОСОБА_3 надав розписку, що отримав свою квартирну справу 02.06.2011 року (т. 1 а. с. 61).
Відповідно до довідки ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ № 02-214/07 від 12.01.2015 року ОСОБА_3 тимчасово прописаний у АДРЕСА_5 , ліжко-місце у приміщенні, пристосованому під житло (гуртожиток) з 2011 року (т. 1 а. с. 79).
Згідно з довідкою ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ № 02-213/07 від 12.01.2015 року ОСОБА_3 , на підставі рішення комісії з житлово-побутової роботи Управління МНС України в Вінницькій області від 15.12.2011 року (протокол №5) був зарахований, складом сім`ї 1 (одна) особа на квартирний облік при Управлінні МНС України в Вінницькій області. За час проходження служби службовим житлом не забезпечувався, постійного житла не отримував (т. 1 а. с. 80, т. 2 а. с. 16).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29284605 від 11.11.2014 року вбачається, що у Державному реєстрі на нерухоме майно відсутні відомості відносно ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 81, 82).
Відповідно до довідок ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ № 02-216/06 від 12.01.2015 року та № 02-1803/06 від 03.11.2014 року, ОСОБА_3 станом на 12.01.2015 року має вислугу років, яка складає 20 років 05 місяців 17 днів, в період з 21.07.2014 року по 19.08.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Миколаївка Слов?янського району Донецької області (т. 1 а. с. 84, 85, т. 2 а. с. 80).
Згідно з посвідченням серії АБ № 375254, виданого 20 лютого 2003 ОСОБА_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (т. 1 а. с. 86).
З посвідчення про відрядження ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДСНС України у Вінницькій області № 287 від 23.03.2016 року, довідки від 16.05.2016 року № 01-8138/17, договору № 93, договору № 98, вбачається, що ОСОБА_3 був відряджений до НЦ ОРС ЦЗ ДСНС у період з 28.03.2016 року по 01.04.2016 року (т. 2 а. с. 13, 15, 57 – 59, 61, 62).
Статтею 107 ЖК України передбачено, що наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до п. 2.12 Положення про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 38 від 05.02.1999 року, соби рядового та начальницького складу МНС України /працівники/ знімаються з квартирного обліку в разі поліпшення житлових умов, унаслідок чого відпали підстави для одержання іншого житлового приміщення.
14.08.2014 року директору Департаменту ресурсного забезпечення ДСНС України повідомлено за № 010/1682/0400, що ОСОБА_3 проходив службу у НАВЧАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДСНС УКРАЇНИ з липня 1998 року по жовтень 2010 року. В жовтні 2010 року переведений для подальшого проходження служби в Управління ДСНС України у Вінницькій області. У 2004 році він отримав службову квартиру на сім`ю у складі трьох чоловік. У червні 2011 року він, як основний квартиронаймач, виписався з вищезазначеного житла, залишивши прописаними дружину та двох дітей. Службове житло, що надане ОСОБА_3 , не бронюється за ним (т. 1 а. с. 16).
Згідно з довідкою з місця проживання та склад сім`ї ОСОБА_2 , 1978 року народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 5).
З акту обстеження житлово-побутових умов виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 392 від 10.10.2014 року ОСОБА_2 , 1978 року народження, за адресою АДРЕСА_2 тривалий час не проживає (т. 1 а. с. 8).
Відповідно до рапорту секретаря житлової комісії від 29.09.2014 року, довідки НЦ ОРС ЦЗ № 29 від 28.01.2015 року, списку осіб НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, які перебувають на квартирному обліку (або осіб, яких включено у контрольні списки (загальна черга) станом на 01 січня 2015 року, ОСОБА_2 , 1978 року народження, не має облікової квартирної справи та у списках осіб, які перебувають на квартирному обліку не значиться (т. 1 а. с. 12, 49 - 59).
Наказом начальника НЦ ОРС ЦЗ від 29 січня 2015 року № 21 з метою встановлення фактично проживаючих жильців створено відповідну комісію (т. 1 а. с. 97).
Згідно з рапортом підполковника служби цивільного захисту від 06.02.2015 року в квартирі АДРЕСА_6 зареєстрована ОСОБА_2 , а фактично проживає ОСОБА_6 з сім`єю у складі 3 чоловік. Складено акт № 1 від 31.01.2015 року (т. 1. а. с. 98 - 99).
З інформації начальника 2 державного пожежно-рятувального загону № 86/01 від 10.02.2015 року та начальника ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ № 01-5399/17 від 05.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 працює в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 17.01.2011 року, на посаді завідуючої канцелярії 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на посаді фахівця 1 категорії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (т. 1 а. с. 101, т. 2 а. с. 221).
Як підставу позову ОСОБА_10 ЦЗ зазначив вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту.
Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Ураховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем не надано доказів в обгрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Зі спірної квартири на постійне проживання до іншого населеного пункту виїхав наймач жилого приміщення ОСОБА_3 , який був тимчасово прописаний у м. Вінниці та отримав ліжко-місце у приміщенні, пристосованому під житло (гуртожиток). Тобто, з жилого приміщення вибула не вся сім`я.
Відповідач стверджувала, що залишилась мешкати у квартирі АДРЕСА_6 та вважає цю квартиру своїм постійним місцем мешкання.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_6 . Там знаходяться її особисті речі, меблі та інше майно. Витрати по утриманню житлового приміщення в належному стану, сплаті комунальних послуг несе відповідач.
30.07.2014 ОСОБА_2 зверталась до Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковника служби цивільного захисту ОСОБА_11 та Начальника НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДСНС УКРАЇНИ полковника служби цивільного захисту ОСОБА_12 з проханням не виписувати її та двох неповнолітніх дітей з квартири за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 14).
Згідно з повідомленням начальника Нововодолазького РВ ГУМВС України в Харківській області Бузовського А.І. за період 2014 року до Нововодолазької РВ ГУМВС України в Харківській області скарги на дії посадових осіб НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДСНС УКРАЇНИ від ОСОБА_2 , 1978 року народження, не надходили (т. 1 а.с. 15).
Відповідно до довідки НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ № 58 від 13 березня 2015 року в ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість по квартирій платі та комунальним послугам відсутня (т. 1 а. с. 124 - 128).
З акту депутата округу № 4 Ватутінської сільської ради обстеження житлово-побутових умов проживання від 02 квітня 2016 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_6 на момент обстеження знаходилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зі слів сусідів ОСОБА_2 та члени її сім`ї в квартирі проживають постійно, однак у зв`язку з тим, що ОСОБА_13 перебуває у трудових відносинах з ГУ ДСНС України у Вінницькій області за місцем реєстрації періодично (т. 2 а. с. 14, 79).
Згідно з довідкою № 746 від 26 вересня 2017 року ОСОБА_4 навчається у Вінницькому технічному коледжі на денній формі навчання з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року. Навчання на бюджетній основі (т. 2 а. с. 81).
Відповідно до довідки НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ № 695 від 01.12.2017 року у ОСОБА_2 не приведені у відповідність до чинного законодавства житлові правовідносини з НАВЧАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДСНС УКРАЇНИ, а саме: не укладені договір найму житлового приміщення, договір про надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкової території, договір про надання послуг з централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення (т. 2 а. с. 107).
Ураховуючи викладене, оскільки, у відповідача відсутнє інше житло, суд доходить до переконання, що ОСОБА_2 вважає квартиру АДРЕСА_6 своїм постійним місцем мешкання.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України, якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Суд не може прийняти у якості доказів на підтвердження факту непроживання ОСОБА_2 за месцем реєстрації акт обстеження житлово-побутових умов виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 392 від 10.10.2014 року, рапорт підполковника служби цивільного захисту від 06.02.2015 року та акт № 1 від 31.01.2015 року виходячи з такого. В актах та рапорті не вказано з якого часу відповідач не мешкає у квартирі. Свідки, вказані в актах, у судовому засіданні не допитувались, клопотань з цього приводу від учасників справи до суду не надходило.
Акт обстеження житлово-побутових умов виконавчого комітету Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 392 від 10.10.2014 року, рапорт підполковника служби цивільного захисту від 06.02.2015 року та акт № 1 від 31.01.2015 року спростовуються іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Позивачем заявлено вимоги про визнання ОСОБА_2 та членів її сім`ї такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Кого позивач вважає членом сім`ї відповідача у позові не вказано. Уточнень та пояснень з цього приводу позивачем не надавалось.
Згідно з довідкою Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 16.09.2019 року № 864, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має наступний склад сім`ї: син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а. с. 220).
На час звернення до суду з позовом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 14 років.
За змістом ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Клопотань від НЦ ОРС ЦЗ з приводу залучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості співвідповідачів по справі до суду не надходило.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.
Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст.16 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз"яснено, що відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо). Громадяни, відсутні у місці постійного проживання за умовами і характером роботи (члени екіпажів суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність яких пов`язана з постійним пересуванням), у період її виконання можуть бути визнані на підставі ст. 107 ЖК такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з якого вони вибули у зв`язку з цією роботою, в разі одержання жилої площі, вселенні на жилу площу членів сім`ї або в інших випадках забезпечення їх жилою площею для постійного проживання.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що НАВЧАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ не надано докази в обґрунтування позовних вимог.
Добровільне не залишення житлового приміщення ОСОБА_2 , наявність особистих речей та іншого майна у спірному помешканні, сплата комунальних послуг та витрат з утримання квартири, свідчить про інтерес відповідача до збереження права користування спірним житлом.
Доводи відповідача позивачем не спростовані. Доказів що ОСОБА_2 вибула на інше постійне місце проживання матеріали справи не містять.
Стосовно позовних вимог про зняття з реєстрації місця проживання суд дійшов такого.
Так, згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Абзацем 10 ч.1 ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено визначення терміну реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Приписами ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, відповідно до зазначеної норми зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобов`язувати реєстраційні органи вчинити ці дії не має потреби.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.
Підстав відступити від таких висновків Верховним Судом не встановлено - постанова Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 465/2559/14-ц.
При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла.
Таким чином, вимоги про зняття з реєстраційного обліку також не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.47, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 64,107 ЖК України, ст. ст. 115, 119 Кодексу Цивільного захисту України, Положенням про порядок забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 38 від 05.02.1999 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» , Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263 - 265, 273, 352, 352 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ до ОСОБА_2 , третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення буде складено 22 листопада 2019 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, місцезнаходження: 63212, Харківська область, Нововодолазький район, село Ватутіне, код ЄДРПОУ 33879077;
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_4 ;
Третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, місцезнаходження: 63202, Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Гагаріна, буд. 7, код ЄДРПОУ 26488499.
Суддя І. О. Пархоменко
Судове рішення № 86601043, Нововодолазький районний суд Харківської області було прийнято 12.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 631/1996/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: