Рішення № 86596522, 16.12.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3923/19

Номер провадження 2/404/1052/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді –Панфілової А.В.

при секретарі - Проскурні О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про повернення незаконно списаних коштів з карткового рахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про повернення незаконно списаних коштів з її карткового рахунку № НОМЕР_1 в сумі 16550,56грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в жовтні 2018 року в установі банку AT КБ«Приватбанк» позивачем було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 на який було зараховано 17000 гривень. 24.03.2019 року стало відомо, що з даного карткового рахунку невідомими особами зняті грошові кошти в сумі 16550,56 грн. Про даний випадок повідомила службу безпеки AT КБ «Приватбанк», повідомила на гарячу лінію банку. Написала заяву в чергову частину Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Про те, невідомі особи, шахрайським шляхом, під приводом здійснення банківських операцій заволоділи належними грошовими коштами в сумі 16 550,56 грн. Дана подія була занесена в ЄРДР та відкрите кримінальне провадження №1201912002002386 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України. В подальшому звернулася в установу банку про повернення коштів на її картковий рахунок та в цьому було відмовлено. Банк почав з іншого карткового рахунку знімати кошти на погашення незаконно знятих коштів з її карткового рахунку, а тому просила задовольнити позов повністю .

В судовому засіданні зазначила , що перед списанням коштів був телефонний дзвінок, і нібито працівником банку було повідомлено про блокування її картки. Після чого кошти були перераховані та мало місце списання через Приват-24. Вважає , що оскільки саме працівниками банку їй було налаштовано Приват-24, мав місце дзвінок з банку , тож і відповідальність має бути саме банку .

Адвокатом позивача ОСОБА_2 згідно позову на обгрунтування правової позиції вказано, що в даному випадку відповідачем порушено права позивача , передбачені Законом України «Про захист прав споживачів». Вказує , що за відсутності доказів, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати , незаконного використання ОСОБА_3 або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції відповідно до ст. 37 Закону України «Проплатіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціалізації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу , що не є платником , емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму коштів за рахунок власних коштів. Послався на ст.ст. 614, 1073 ЦК України, пункти 6,7 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» відповідно до яких банк у разі здійснення недозволеної операції або некорректно здійсненої, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції , негайно відшкодовує платнику суму такої операції, та, за необхідності , відновлює залишок коштів на рахунку до того стану , в якому він був перед виконанням цієї операції.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали позицію, викладену у відзиві на позовну заяву . У відзиві посилаються на те, що 24 березня 2019 року ОСОБА_1 було здійснено вхід до системи віддаленого банківського обслуговування «Приват 24» з введенням коректного пароля, що в свою чергу підтверджує вхід клієнта в систему «Приват24», після чого проведено операції.

О 11.55 год. та 11.58 год. 24.03.2019 року було проведено операції з переказу коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 на загальну суму 16 000 грн.

Таким чином, усі зазначені операції по рахунку ОСОБА_1 були здійснені через віддалені канали банківського обслуговування за допомогою фінансового номеру ОСОБА_1 та паролів входу до системи «Приват -24» (статичного - особистого, який відомий лише Клієнту, та динамічного - який надходить на фінансовий телефон Клієнта).

Стверджували , що треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали змоги зробити це, не знаючи паролю входу до системи «Приват-24» (статичний та динамічний пароль) , що свідчить проте, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації необхідної для авторизації Клієнта через віддалені канали банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 1.1.5.14. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

Згідно пункту 1.1.5.13. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Також, пунктом 1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ОСОБА_6 - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

За змістом пункту 1.1.5.12. Умов та правил надання банківських послуг, відповідальність Банку перед Клієнтом обмежується документально підтвердженим реальним збитком, що виник у Клієнта внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Банку, який діє навмисно або з грубою необережністю. За жодних умов Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за будь-які непрямі, побічні або випадкові збитки або збиток (у тому числі упущену вигоду), навіть у випадку, якщо він був сповіщений про можливість виникнення таких збитків або збитку.

Таким чином, враховуючи все вишевикладене, вина AT КБ «ПРИВАТБАНК» у здійснені транзакній по рахунку № НОМЕР_1 відсутня.

Відповідно до п. 1.1.5.28 Умов та правил надання банківських послуг, у разі якщо Держатель картки дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, шо супроводжуються правильним введенням ОСОБА_3 .

Згідно п. 1.1.5.29 Умов та правил надання банківських послуг, держатель Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, в разі якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ОСОБА_7 або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

У відповідності до вимог п. 1.1.5.33 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій.

Таким чином, якщо зазначені операції за твердженням ОСОБА_1 вона не здійснювала, то дані операції стали можливими в результаті розголошення ОСОБА_1 конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам, а тому просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Судом встановлено наступні факти.

Між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ « Приватбанк» укладено договір про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 на який було зараховано 17000 гривень, що не заперечувалось сторонами.

24.03.2019 року позивачу стало відомо, що з даного карткового рахунку невідомими особами зняті грошові кошти в сумі 16550,56 грн. , про даний випадок позивач повідомила службу безпеки AT КБ«Приватбанк» на гарячу лінію банку та написала заяву в чергову частину Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Вказала , що перед списанням коштів був телефонний дзвінок з банку із зазначенням про блокування її картки.

24. 03. 2019 року позивач звернулася з приводу шахрайського заволодіння її коштами до СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП України в Кіровоградській області та за її заявою внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201912002002386 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України, до судове розслідування у кримінальному провадженні триває, підозри жодній особі не пред`явлено, вона визнана потерпілою.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; коди, що використовуються банками для захисту інформації;

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» б анки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов`язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов`язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов`язків.

Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов`язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 10 листопада 2011 р. у справі № 15- рп/2011 роз`яснив, що положення пунктів 22, 23 ст. І, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно п.8, 9 розділу УІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року №705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ОСОБА_3 або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову повністю, оскільки зазначені операції по рахунку ОСОБА_1 були здійснені через віддалені канали банківського обслуговування за допомогою фінансового номеру ОСОБА_1 та паролів входу до системи «Приват-24» (статичного - особистого, який відомий лише Клієнту, та динамічного - який надходить на фінансовий телефон Клієнта).

Враховуючи те, що треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, не знаючи паролю входу до системи «Приват24» (статичний та динамічний пароль) , ОСОБА_1 не було дотримано вимоги Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації необхідної для авторизації Клієнта через віддалені канали банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 1.1.5.14. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.

Згідно пункту 1.1.5.13. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.

Також, пунктом 1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що

Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ОСОБА_6 - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів.

За змістом пункту 1.1.5.12. Умов та правил надання банківських послуг, відповідальність Банку перед Клієнтом обмежується документально підтвердженим реальним збитком, що виник у Клієнта внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Банку, який діє навмисно або з грубою необережністю. За жодних умов Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за будь-які непрямі, побічні або випадкові збитки або збиток (у тому числі упущену вигоду), навіть у випадку, якщо він був сповіщений про можливість виникнення таких збитків або збитку.

Таким чином, враховуючи все вишевикладене, вина AT КБ «ПРИВАТБАНК» у здійснені транзакній по рахунку № НОМЕР_1 відсутня.

Відповідно до п. 1.1.5.28 Умов та правил надання банківських послуг, у разі якщо Держатель картки дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, шо супроводжуються правильним введенням ОСОБА_3 .

Згідно п. 1.1.5.29 Умов та правил надання банківських послуг, держатель Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, в разі якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ОСОБА_7 або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

У відповідності до вимог п. 1.1.5.33 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться клієнтом та/або третіми особами з відома або без відома клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій.

Таким чином, якщо зазначені операції за твердженням ОСОБА_1 вона не здійснювала, то дані операції стали можливими в результаті розголошення ОСОБА_1 конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам.

Відповідно до ст.-ст. 134-142 ЦПК України , судові витрати залишити по їх фактичному понесенню сторонами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями , 1061, 1071, 1073 ЦК України, ст. ст.11,13, 134-142, 265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про повернення незаконно списаних коштів з карткового рахунку, відмовити повністю.

Судові витрати залишити по фактичному їх понесенні сторонами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Повний текст рішення виготовлено 24.12.19 року.

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда