Рішення № 86588068, 23.12.2019, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2752/18

Провадження № 2-о/493/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

головуючого-судді Ільніцької О.М.

за участю секретаря Антосюк Н.В.

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

В С Т А Н О В И В:

18.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 22.12.2018 року було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 15.02.2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13.09.2019 року ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 15.02.2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Балтського районного суду Одеської області.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 02.12.2019 року підготовче провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 23.12.2019 року.

В своїй заяві ОСОБА_1 заявлені вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Молдавської РСР, у 1966 року разом із сім`єю переїхала до м. Балта Одеської області, де постійно проживає до теперішнього часу. Вона не була документована паспортом громадянина СРСР, а через втрату свідоцтва про народження також не була документована паспортом громадянина України, у зв`язку з чим на теперішній час не має документів, що посвідчують її особу та підтверджують громадянство.

Для того, щоб отримати документ, який посвідчував би її особу та громадянство України, вона просила суд встановити факт її постійного проживання на території України в повнолітньому віці, станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

В судовому засіданні заявниця та її представник просили заяву задовольнити в повному обсязі та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у повнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

Представник заінтересованої особи – ГУДМС України в Одеській області в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи був повідомлений належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив. Але надав відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки заявниця не зверталася до територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області із заявою встановленого зразка про набуття, прийняття чи встановлення належності до громадянства України, не надала до ГУ ДМС України в Одеській області жодних документів, зазначених у Порядку, отже заявниця не використала всі можливості для отримання статусу громадянина України, у зв`язку з чим звернення до суду із заявою про встановлення факту є передчасним, тому представник заінтересованої особи просив не задовольняти вимоги ОСОБА_1 , викладені в заяві.

Вислухавши доводи заявниці, її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_1 з 1966 року постійно проживає на території України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , навчалася в місцевій школі.

В силу п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу ч.1 ст. 8 ЗУ «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

Таким чином, враховуючи пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 , копію акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що заявниця довгий час проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 , зважаючи, що мета подання такої заяви – отримання документу, який буде посвідчувати особу, як громадянина України та громадянство України, а рішення суду матиме юридичні наслідки для заявниці у вигляді паспортування ОСОБА_1 належним документом, суд приходить до висновку про задоволення заяви в повному обсязі.

Отже, що стосується заперечення представника заінтересованої особи, то суд вважає його безпідставними та таким, що не спростовує доведеність факту постійного проживання ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року на території України. Крім того, суд не розглядає питання правомірності надання чи відмови в наданні громадянства України заявниці, а тільки встановлює факт проживання заявниці в певний період на території України.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у повнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Балтський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 24.12.2019 року.

СУДДЯ