Рішення № 86586729, 19.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. Справа №480/3855/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3855/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі №Т--13731-6598/21-19 від 17.09.2019, у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (за межами населеного пункту). Листом від 17.09.2019 №Т-13731-6598/21-19 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що її заяву неможливо задовольнити з тих підстав, що згідно інформаційної довідки Відділу у Липоводолинському районі Головного управління від 09.09.2019 за №825/470-19 та інформаційної довідки наявної у Головному управління встановлено, що бажана земельна ділянка накладається на масив, який включений до переліку земельних ділянки для продажу прав на них, на земельних торгах. При цьому, йдеться посилання на ч.3 ст.136 ЗК України відповідно до якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Позивач не згодна з такою відмовою, тому, звернулась до суду.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року відкрито провадження у справі №480/3855/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 29.10.2019.

16.10.2019 відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову, виходячи з того, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Липоводолинському районі Головного управління від 09.09.2019 №825/407-1 та інформації, наявної у Головному управлінні, встановлено, що бажана земельна ділянка накладається на масив, який включений до переліку земельних ділянок для продажу прав на них, на земельних торгах. Наказом №737 від 26.07.2019 бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону. Відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного Кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Також відповідач заперечує проти позовних вимог у формі зобов`язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень.

12.12.2019 відповідач подав до суду додаткові пояснення з урахуванням посилань представника позивача на те, що бажана земельна ділянка на даний час не сформована. Так, відповідач у додаткових поясненнях посилається на наказ №832 від 31.08.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 38,0000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Також, Головним управлінням з ПП "Десна-Експерт-М" укладено договір №914 від 30.08.2018 про підготовку лота для продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні. При цьому, відповідач не заперечує , що на час розгляду справи, вищезазначений договір щодо підготовки лота до продажу є не виконаним.

Ухвалою суду від 29.10.2019 дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове позивач та представник позивача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені (а.с.41).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи позовної заяви та відзиву, вивчивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 12.08.2019 (зареєстрована відповідачем 22.08.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 12).

Листом від 17.09.2019 №Т--13731-6598/21-19 відповідач повідомив про неможливість задоволення заяви, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Липоводолинському районі Головного управління від 09.09.2019 №825/407-19 та інформації наявної в Головному управлінні встановлено, що бажана земельна ділянка накладається на масив, який включений до переліку земельних ділянок для продажу прав на них, на земельних торгах (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Однак, жодної обґрунтованої з наведених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.

Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України, з відповідним обґрунтуванням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

Як встановлено судом, отримавши заяву ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було у встановлений строк прийнято рішення по суті заяви як щодо погодження чи відмови у погодженні надання дозволу, оскільки в листі від 17.09.2019 відповідач зазначив лише про наявність інформації, що бажана земельна ділянка накладається на масив, який включено до переліку земельних ділянок для продажу прав на них, на земельних торгах (а.с.12). При цьому будь-якої інформації відносно конкретного Наказу відповідно до якого відбулося включення відповідної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них, на земельних торгах відповідачем не зазначено.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Наказом №737 від 26.07.2019 бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону, а тому, посилаючись на ч. 3 ст. 136 Земельного Кодексу України зазначає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Однак, під час розгляду справи було встановлено, що відповідач фактично посилається на наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області №737 від 26.07.2018 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок", яким внесено зміни до додатку 1 наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 09.04.2014 №23 "Про визначення переліку земельних ділянок", шляхом включення 19 земельних ділянок згідно з додатком, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 5923286200:02:004 площею 38,0000 на території Семенівської сільської ради Липоводолиснького району Сумської області, до масиву якої входить бажана ОСОБА_1 земельна ділянка (а.с.29).

При цьому, з 2014 року кадастрові номери відповідним земельним ділянкам не присвоєно, відповідно земельні ділянки не сформовані.

До того ж у Наказі від 26.07.2018р. №737 (а.с.29) йдеться про те, що земельні ділянки та/або права на них м о ж у т ь виставлятися на земельні торги окремими лотами. Зазначене свідчить про те, що земельні ділянки можуть виставлятись на торги (а можуть і не виставлятись на торги), а словосполучення "окремими лотами" означає те, що земельні ділянки мають бути сформованими. Допоки земельні ділянки несформовані, посилання відповідача на ч.3 ст.136 ЗК України є передчасним, оскільки фактично земельні ділянки ще не можуть вважатися такими, що "виставлені на торги".

Так, згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Аналіз наведених правових норм приводить до висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17.

Суд зауважує, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області №737 від 26.07.2018 "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" лише збільшено перелік земельних ділянок, право оренди на які м о ж е виставлятися на торги окремими лотами (а.с.29). Про що зазначено у самому наказі. Тобто, є певний вибір меж дій.

Разом з тим, у додаткових поясненнях відповідачем зазначено, що відповідна проектна документація щодо відведення земельної ділянки та підготовку земельної ділянки (лота) на час розгляду даної справи не здійснено. Тобто, масиву не присвоєно кадастровий номер.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до пункту 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Пунктом 34 цього Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

Отже, враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України, а як встановлено судом та підтверджено відповідачем у додаткових поясненнях, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.07.2018 №737 до такого включено кадастровий масив (квартал) на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (за межами населених пунктів), а не окремі земельні ділянки, на переконання суду земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою не є сформованою, відтак такою, яка не може бути включеною до відповідного переліку земельних ділянок, а відтак, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проектної документації на бажану земельну ділянку, викладена у листі від 17.09.2019 №Т--13731-6598/21-19, є неправомірною.

Відповідач в судовому засіданні не навів ґрунтовних пояснень на спростування вищезазначеної позиції. Не зміг відповідач також пояснити - чому більш ніж рік (з серпня 2018 року (дата укладання Договору про підготовку лота - копія в справі) по вересень 2019р (дата надання відповіді на заяву позивача) і по день розгляду справи по суті, ГУ Держгеокадастр у Сумській області не вжито будь-яких заходів для формування земельної ділянки, що свідчило би про підготовку відповідних лотів для проведення аукціону.

Відповідно, відповідачем фактично не доведене правомірність його посилань, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою , на норми ч. 3 ст.136 Земельного Кодексу України.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи на те, що відповідач у відзиві на позов зазначає про фактичну відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а позивач сприймає зазначений лист Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.09.2019 №Т--13731-6598/21-19 як фактичну відмову у задоволенні його заяви, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 17.09.2019 №Т--13731-6598/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Щодо позовних вимог стосовно зобов`язанні відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність суд зазначає, що дані позовні вимоги є передчасними вимогами в зв`язку із тим, що фактично відсутнє обґрунтоване рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки. Відповідно, із врахуванням норм ст.9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2019р. (зареєстрована відповідачем 22.08.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та прийняти відповідне рішення по даній заяві у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1474968361.1 від 24.09.2019 (а.с.3).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати ОСОБА_1 в сумі 384,20 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі №Т--13731-6598/21-19 від 17.09.2019, у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул.Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.08.2019 (зареєстрована 22.08.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул.Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) витрати зі сплати судового збору у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення 23.12.2019 року.

Суддя О.М. Кунець