Рішення № 86586099, 24.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.006035

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.006035 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (80736, Львівська область, Золочівський район, с АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівської області (79019, м. Львів, пр.. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) у якому позивач просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівської області №Л-5252/0-3016/0/37/-19 від 20.06.2019 року про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 23,9479 га;

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівської області надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 23,9479 га, на території Великовільшанської сільської ради Золочівського району Львівської області.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог вказав, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розроблення технічної документації із встановленням (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 23, 9479 гектарів, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Великовільшанської сільської ради Золочівського району Львівської області є безпідставною та суперечить вимогам ст.ст.122, 123 Земельного кодексу України. Для відновлення порушеного права позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Ухвалою суду від 06 грудня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Ухвалою суду від 23.12.2010 року виправлено описки допущені в ухвалах від 04.12.2019 року та 06.12.2019 року.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. При цьому вказує, що набуття права оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства здійснюється на конкурентних засадах (земельних торгах у формі аукціону), за результатами проведення яких укладається договір оренди земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Відповідач також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» №1012-УІІІ від 18.02.2016р. внесено зміни в ч.2 абзац шістнадцятий ст. 134 ЗК України, який до внесення змін надавав можливість передавати в оренду земельні ділянки державної форми власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Крім того, також було вказано, що можливість отримання зазначеної позивачем у заяві земельної ділянки для ведення Фермерського господарства, допустиме за умов передбачених ст.136 Земельного кодексу України, а саме включення її до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка діє за дорученням від ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із встановленням (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 23, 9479 гектарів, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Великовільшанської сільської ради Золочівського району Львівської області.

20.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області за результатами розгляду клопотання листом «Про розгляд клопотання" № Л-5252/0-3016/0/37-19 відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. (а.с.11).

У листі відповідач зазначає, наступне: «Порядок надання земель в оренду регламентовано ст.ст.123, 124, 134 Земельного кодексу України, Законом України “Про оренду землі” та Законом України “Про фермерське господарство”. Відповідно до п.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельні ділянки. У відповідності до ст.134 цього ж кодексу право оренди запропоновані Вами земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Порядок надання земель в користування регламентовано ст.ст.92, 123, 13 Земельного кодексу України. Статтею 123 Кодексу визначено, що надання земельних ділянок державні або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радо Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) регламентовано ст.55 Закону України «Про землеустрій».

Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, яке здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Оскільки, дана земельна ділянка не є сформована, передача здійснюється шляхом розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи наведене, керуючись ч.3 ст.123 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відмовляє Вам у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 23,9479 га. Також зазначаємо, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.».

За змістом указаного листа підставою для відмови слугувало те, що земельна ділянка не є сформована, передача здійснюється шляхом розроблення проекту землеустрою.

Позивач не погодився із відмовою відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, тому звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП «Форппроект» був укладений договір № 153-09/11 від 20.09.2011 року про надання робіт, послуг. Предметом договору якого є виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки по передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства на території Великовільанської сільської ради.

Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області було видано розпорядження від 24 липня 2012 року за № 387 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для передачі в довгострокову оренду фермерському господарству ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Великовільшанської сільської ради».

В пункті 3.1 даного розпорядження було зазначено, про укладення договору оренди землі зі Золочівською райдержадміністрацією в місячний термін з дня реєстрації розпорядження.

Статтею 17 Земельного кодексу України (у редакції від 06.05.2012 року, що діяла на момент видачі Розпорядження від 24 липня 2012 року №387) визначено повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належало, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 124 ЗК України (у редакції від 06.05.2012 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 цього ж Кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пункт 5 статті 126 передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В позовній заяві позивач зазначає, що саме в березні 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з метою укладення договору оренди згідно розпорядження.

Листом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 10.04.2019 року було відмовлено в укладенні договору оренди земельних ділянок.

У квітні 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з прохання надати копію землевпорядної документації, яка затверджена розпорядження Золочівської РДА № 387 від 24.07.2012 року.

З листа відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 0-13-0.24-251/106-19 від 02.05.2019 року вбачається, що згідно книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди станом на 01.01.2013 року на ім`я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі площею 17,5 га на території Золочівського району не зареєстровані. Також в листі було повідомлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки фермерському господарству ОСОБА_1 для передачі в довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 23, 9479 га для ведення фермерського господарства на території Великовільшанської сільської ради, що затверджена ропорядженням Золочівської РДА № 387 від 24 липня 2012 року, від ПП «Форпроект» до місцевого фонду документації із землеустрою до відділу не надходила. (а.с.26).

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що позивачем не було виконано п.3.1. розпорядження № 387 від 24 липня 2012 року щодо укладення договору оренди землі зі Золочівською райдержадміністрацією в місячний термін з дня реєстрації розпорядження, а відтак державну реєстрацію права оренди земельної ділянки не здійснено.

За приписами статті 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог статті 25 цього ж Закону види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

До видів документації із землеустрою, окрім іншого відносяться:

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Статтею 50 Закону України «Про земелеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Відповідачем у відзиві зазначено, що у Державному земельному кадастрі земельні ділянки загальною площею 23.9479 га в тому числі: земельна ділянка №1 - площею 2.2491 га, №2 - 1,0350 га. №3 - 20.6638 га..» не зареєстровані, а відтак є не сформовані.

Таким чином, для відведення земельної ділянки має виготовлятися саме проект землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, а не розроблення технічної документації.

Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» передбачені підстави проведення землеустрою, однією з них, є укладений договір між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Замовники документації із землеустрою відповідно до статті 26 цього ж Закону можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами- землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №153-09/11 про надання робіт, послуг від 10 вересня 2019 року укладений між ПП «Форпроект» - з однієї сторони та ФГ ОСОБА_1 - з другої.

Пунктом 2.2. Договору ПП «Форпроект» (далі - Виконавець) зобов`язується виконати для ФГ ОСОБА_1 (далі - Замовник) роботи послуги, відповідно до умов, встановлених договором. Подати при необхідності технічну документацію для проведення державної землевпорядної експертизи, та забезпечити реєстрацію, видачу державного акту на земельну ділянку.

Відповідно до листа Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.05.2019 №0-13-0.24-251/061-19 технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ФГ ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства від ПП «Форпроект» до місцевого фонду документації із землеустрою Відділу у Золочівському району, не надходила.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані: інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою та виконувати всі умови договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із ст.134 Земельного кодексу України право оренди на земельну ділянку для вказаних у заяві ОСОБА_3 цілей підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

У відповідності до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.11.2019 № 285, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Так, пп.13 Положення регламентовано, що Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Слід відзначити, що ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Кодексу.

Поруч з цим, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Кодексу.

У свою чергу, у відповідності до ч. 2 ст. 134 Кодексу, не підлягають, продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

- надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

- будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

- поновлення договорів оренди землі;

- передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

- надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

- надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що набуття права оренди на земельну ділянку для ведення фермерського господарства здійснюється на конкурентних засадах (земельних торгах у формі аукціону), за результатами проведення яких укладається договір оренди земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Крім того, судом враховуються посилання відповідача у відзиві, що Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» №1012-VІІІ від 18.02.2016р., внесено зміни в ч.2 абзац шістнадцятий ст. 134 ЗК України, який до внесення змін надавав можливість передавати в оренду земельні ділянки державної форми власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Частиною 1 ст. 136 Земельного кодексу України зазначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Відтак, можливість отримання зазначеної позивачем у заяві земельної ділянки для ведення Фермерського господарства, допустиме за умов передбачених ст.136 Земельного кодексу України, а саме включення її до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Доводи позивача щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 23, 9479 га, зазначеної у клопотанні, не знайшли свого підтвердження.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не обґрунтовано позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на її користь.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівської області (79019, м. Львів, пр.. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії , - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.