Ухвала суду № 86586046, 24.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5358/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2019 № 4802/02.2-17к, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним га скасувати рішення відповідача від 26.11.2019 № 4802/02.2-1 «Про відмову в призначенні пенсії»;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивачу період роботи з 17.04.1984 по 24.01.1994, з 25.01.1994 по 30.06.2000 в Кремінському підприємстві но забезпеченню нафтопродуктів та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного стажу, з дати звернення за перерахунком пенсії - з 01.11.2019 та сплатити заборгованість.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Згідно з частиною першою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Оглядом позовної заяви встановлено, що її підписано представником позивача Шмуйловою І.М. На підтвердження своїх повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 представником до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності від 24.09.2019 № 01-0065719, яка завірена особистим підписом особи, якій вона видана – ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд вважає, що представник не має права завіряти копію довіреності, яка йому видана довірителем, з наступних підстав.

Так, згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, яка видала довіреність.

Копія довіреності, що завірена особою, якій така довіреність видана, не може бути належним доказом дійсної волі довірителя на уповноваження представника діяти в його інтересах.

Копія довіреності повинна бути завірена таким чином, щоб виключати будь-які сумніви стосовно її справжності.

Довіреність може бути посвідчена суддею, нотаріусом або посадовими особами, зазначеними в статті 245 Цивільного кодексу України.

Матеріали позовної заяви не містять оригіналу довіреності, або копії, засвідченої у визначеному законом порядку, що суперечить вимогам частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 14.06.2018 у справі № 826/11314/17, від 11.06.2018 у справі № 804/4063/17.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що позивач досягла пенсійного віку та отримує пенсію за віком, однак пенсійного посвідчення на підтвердження зазначеної обставини до матеріалів справи не надано, що є порушенням пункту 5 частини п`ятої статті 160 та частини четвертої статті 160 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн.

В прохальній частині позовної позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру при цьому одна вимога має похідний характер. Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 768,40 грн не сплачений.

Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов`язок розстрочення, відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати.

Суд зазначає, що процедура відстрочення судового збору може бути застосована до випадків, у яких майновий стан заявника здатний до змін такого рівня, котрий забезпечить виникнення можливості провести грошовий платіж на виконання обов`язку з оплати судового збору.

Дослідженням позовної заяви судом встановлено, що представник позивача не надав жодних доказів щодо скрутного майнового стану позивача, як приклад: довідки стосовно залишку грошових коштів на рахунку, довідки про склад сім`ї, тощо, а також доказів того, що майновий стан заявника в майбутньому зміниться до такого рівня, котрий забезпечить виникнення можливості провести грошовий платіж на виконання обов`язку з оплати судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів в обґрунтування клопотання щодо скрутного майнового стану позивача або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) – 899998;

Рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву адвоката Хорольського Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_3 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2019 № 4802/02.2-17к, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- оригінал або копію, засвідчену у визначеному законом порядку, довіреності на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчену копію пенсійного посвідчення для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу;

- докази на підтвердження скрутного майнового стану позивача, або обґрунтоване клопотання про відстрочення сплати судового збору, або оригінал документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО.В. Захарова