Рішення № 86586014, 24.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4630/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС України у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДПС України у Луганській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 17).

04 листопада 2019 року від представника позивача надійшов уточнений адміністративний позов, з такими уточненими позовними вимогами:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 № Ф-1586-52, винесену ГУ ДПС у Луганській області в розмірі 32343,11 грн;

2) зобов`язати ГУ ДПС у Луганській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом видалення з неї відомостей про борг в розмірі 32343,11 грн.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачем зазначено, що позивач зареєстрований як ФОП Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 13.06.2006, про що було зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 23830000000003059. Позивач 15.10.2019 отримав від ГУ ДПС у Луганській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52 на суму 32343,11 грн. Зазначена вимога стосується заборгованості по сплаті єдиного внеску. З посиланням на норми чинного законодавства позивач зазначив, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

На думку позивача, оскільки він перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, яка на даний час триває, тому він на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов`язків зі сплати єдиного внеску та від відповідальності у вигляді застосування штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Крім того, позивач зазначає, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків. На думку позивача, для відновлення його прав сума боргу, на основі якої була сформована оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки), підлягає видаленню відповідачем у його картці особового рахунку зі сплати ЄСВ для ФОП.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 03 грудня 2019 року подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 32-33), в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що сума боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 32343,11 грн складається з сальдо у розмірі 10970,78 грн, яке станом на 01.10.2013 було передано УПФУ у м. Сєвєродонецьку, залишок якого станом на 30.09.2019 складає 3827,71 грн, 1194,03 грн - нарахування внеску III квартал 2013 року, 1218,67 грн - нарахування внеску IV квартал 2013 року, 1267,94 грн - нарахування внеску І квартал 2014 року, 1267,95 грн - нарахування внеску II квартал 2014 року, 1267,95 грн - нарахування внеску III квартал 2014 року, 1267,95 грн - нарахування внеску IV квартал 2014 року, 8448,00 грн - нарахування внеску за 2017 року, 2457,18 грн - нарахування внеску за І квартал 2018 року, 2457,18 грн - нарахування внеску за II квартал 2018 року, 2457,18 грн - нарахування внеску за III квартал 2018 року, 2457,18 грн - нарахування внеску за IV квартал 2018 року, 2754,18 грн - нарахування внеску за І квартал 2019 року. Відповідач вважає, що станом на 30.09.2019 фізична особа-підприємець, мала заборгованість зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Луганській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52 на суму заборгованості 32343,11 грн, яку направлено позивачу. Зазначає, що доповнення розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 9-4 щодо звільнення певного кола платників внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911. Відповідач вважає, що у даному випадку існує законодавча неточність, що виникла внаслідок внесення зміни до закону про внесення змін до нього, замість внесення змін до оригінального закону. Так, пунктом 28 розділу І Закону України від 28.12.2015 № 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким вносились зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині доповнення розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9.3, який з часом вважається пунктом 9.4, яким свого часу надавались пільги з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. З метою усунення такої законодавчої неточності в частині виключення п. 9 4 із розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зареєстровано проект Закону України від 03.02.2017 № 6019. «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». ГУ ДФС у Луганській області звертає увагу, що метою внесених змін було позбавлення пільг з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Таким чином, недодержання в даному випадку правил законодавчої техніки при внесенні змін до Закону, не може бути єдиною підставою для звільнення платників єдиного внеску від його сплати та відповідно визнання протиправними та скасування вимог контролюючого органу. За таких обставин, враховуючи, що недоїмка у позивача виникла за період до 14.04.2014 та в подальшому до І кварталу 2019 року, позивач повинен сплатити нарахований внесок у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

05 грудня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 43-45), в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та додатково зазначив, що згідно пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів та зборів України від 09.09.2013 № 455 (чинна на момент виникнення першої заборгованості, визначеної відповідачем у відзиві, - 2013 рік.) органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога надсилається: платникам, зазначеним у підпунктах 3 (фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вбачається порушення строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску. Проте, контролюючим органом вимога про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску значно зростала. Вказане вище свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Також зазначив, що на теперішній час є чинним Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким врегульований порядок нарахування та сплати сум єдиного соціального внеску. Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону містять п. 9-4, яким чітко визначені умови щодо звільнення платників ЄСВ від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Дана норма є чинною на сьогодні у вказаному Законі, Закон - теж. Позивач вважає, що умови, вказані у наведеному пункті ним виконані, а тому відповідач протиправно відмовляється застосувати цю норму в даному випадку.

Ухвалою суду від 24.12.2019 доповнення до відзиву від 18.12.2019 без номеру повернуто представнику відповідача без розгляду, відповідь на доповнення до відзиву від 20.12.2019 без номеру повернуто позивачу без розгляду (арк. спр. 55).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 13.06.2006, та перебуває на обліку у Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків та платник єдиного внеску, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця від 13.06.2006 серії В02 № 111422, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.12.2019 за № 1006109700 (арк. спр. 7-10, 46-47).

На підставі даних інтегрованої картки платника Головним управлінням ДФС у Луганській області згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачу як фізичній особі - підприємцю, що обрав спрощену систему оподаткування, сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 жовтня 2019 року № Ф-1586-52, яка утворилась з 21 жовтня 2013 року по 19 квітня 2019 року та станом на 30 вересня 2019 року складає 32 343,11 грн. (арк. спр. 11, 36).

Вимога Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 09 жовтня 2019 року № Ф-1586-52 на суму 32343,11 грн. отримана особисто позивачем 16 жовтня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 37).

17 жовтня 2019 року позивачем до відповідача подано заяву про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску (арк. спр. 14).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Статтею 9 Закону № 2464 визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (абзац перший частини п`ятої);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (абзац перший частини сьомої);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзаци перший, третій частини восьмої);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац перший частини дванадцятої).

Абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац п`ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464).

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Разом з тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон № 1669), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що:

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом третім пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.

Пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

При цьому, суд зауважує, що платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції без встановлення додаткових умов, зокрема, отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов`язань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

Отже, з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції в силу положень абзаців першого, третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 контролюючий орган не має правових підстав для застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, заходів впливу у вигляді формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Суд зауважує, що як на час виникнення спірних відносин, так і на час розгляду та вирішення даної справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Відповідно, у розумінні статті 1 Закону № 1669 проведення антитерористичної операції триває.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вищевказано, позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Оскільки судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09 жовтня 2019 року № Ф-1586-52 охоплює період, в якому позивач звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, суд дійшов висновку, що за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу таку вимогу. За даними інтегрованої картки платника податків сума боргу позивача за період з 14.04.2014 по 30.09.2019 складає 18959,63 грн00 (32343,11 грн - 13383,48 грн) (арк. спр. 34-35).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, пов`язаних зі зверненням до адміністративного суду платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за оскарженням вимог про сплату боргу (недоїмки), викладені у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 805/4655/15-а (№ рішення в ЄДРСР 80980233) та постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 805/4811/16-а (№ рішення в ЄДРСР 81478968).

Що стосується посилань відповідача на те, що доповнення розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 911), суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464. Більш того, пункт 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

Разом з тим, суд зазначає, що дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 не розповсюджується на період виникнення боргу до 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна вимога охоплює період, в якому позивач не звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску у період з 01.10.2013 до 13.04.2014.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків сума боргу позивача за період з 01.10.2013 по 31.03.2014 складає 13383,48 грн (арк. спр. 34-35).

Підстави для визнання вимоги протиправною в частині включення до вимоги суми заборгованості у розмірі 13383,48 грн за період з 01.10.2013 до 13.04.2014 відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків, а саме виключити з інтегрованої картки платника нарахованих сум з єдиного соціального внеску, суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Так, за приписами пунктів 3, 5 частини першої статті 14, частини четвертої статті 25 Закону № 2464, органи доходів і зборів зобов`язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до пункту 61.1. ст. 61, підпунктів 62.1.1 та 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1. статті 72 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

За приписами пункту 2 розділу І, підпункти 1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зав`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Отже, обов`язок щодо внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (позивача) у відповідача виникне лише після набрання законної сили рішення суду про скасування вимоги про донарахування сум грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що лише після настання зазначених обставин і не вчинення відповідачем дій щодо коригування даних інтегрованої картки платника, а також його відмови від вчинення таких дій, буде вказувати на наявність порушення прав платника, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до адміністративного суду з позовом з вимогами майнового характеру сплатив 768,40 грн судового збору, що підтверджено дублікатом квитанції від 22.10.2019 № 0.0.1501882046.1 (арк. спр. 3).

Загальний розмір майнових вимог у даній справі становить 32343,11 грн, позовні вимоги на суму 18959,63 грн підлягають задоволенню, що складає 58,62% (18959,63 грн х 100 : 32343,11 грн). Відповідно розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Луганській області, становить 450,44 грн (58,62% (частка задоволених вимог) від 32343,11 грн).

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України у Луганській області (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 43143746) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52, винесену у відношенні ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 18959,63 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 63 копійки).

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2019 № Ф-1586-52 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 13383,48 грн (тринадцять тисяч триста вісімдесят три гривні 48 копійок), зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом видалення з неї відомостей про борг - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 44 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова