Ухвала суду № 86585988, 24.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5331/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000271202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в сумі 1050891,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 525445,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000281202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9757606,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000291202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 744864,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 372432,00 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги майнового характеру, то позивач повинен сплатити судовий збір за кожну з них.

Судовий збір складатиме 57630 грн, а саме:

- 19210,00 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000271202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в сумі 1050891,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 525445,50 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 19210,00 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000281202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додано вартість у розмірі 9757606,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 19210,00 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000291202, яким Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 744864,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 372432,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в сумі 26562,12 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 31067,88 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 31067,88 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37944909, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA838999980000034312206084029, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1);

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2);

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3);

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались (підпункт 56.17.5).

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202.

Рішенням Державної податкової служби України від 19 вересня 2019 року № 245416/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291 залишено без змін, а скаргу Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» без задоволення.

Рішення Державної податкової служби України від 19 вересня 2019 року № 245416/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги позивач отримав 23 вересня 2019 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції (вхідний № 0563 від 23 вересня 2019 року).

Оскільки до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» мало звернутися до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 протягом місяця з дня отримання рішення про результати розгляду скарги, тобто до 23 жовтня 2019 року включно.

До суду з позовною заявою позивач звернувся нарочним 19 грудня 2019 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Луганського окружного адміністративного суду (вхідний № 62002/2019 від 19 грудня 2019 року).

Позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного місячного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 31067,88 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська