Рішення № 86584831, 23.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3025/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації (далі – Управління соціального захисту населення Маневицької РДА, відповідач, Управління), в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови встановити йому статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та у видачі довідки встановленого зразка (додаток 6), яка є підставою для видачі посвідчення потерпілому від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1; зобов`язати встановити йому статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, видати довідку встановленого зразка (додаток 6), яка є підставою для видачі посвідчення потерпілому від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1.

В обґрунтування позову вказав, що з 01 червня 1977 року і донині постійно проживає, працював та перебуває на пенсії в смт Маневичі Волинської області, яке включено до переліку радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та є зоною гарантованого добровільного відселення. Також зазначив, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3). В жовтні 2018 року він визнаний особою з інвалідністю другої групи захворювання, пов`язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи (довічно).

Як зазначив позивач, 04 вересня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та видачу посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1 і довідки встановленого зразка (додаток 6), яка є підставою для видачі посвідчення потерпілому від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1. Проте заява відповідачем не задоволена у зв`язку з тим, що станом на 01 січня 1993 року термін реєстрації та проживання позивача в смт Маневичі, яке належить до зони гарантованого добровільного відселення, становить менше трьох років. Відмовляючи у видачі довідки встановленого зразка, Управління соціального захисту населення Маневицької РДА посилається на відсутність даних про час його проживання на радіоактивно забрудненій території і не приймає до уваги документи про місце його роботи на цій території, що суперечить частині третій статті 15 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач зауважив, що в період з 01 червня 1977 року по 15 квітня 1996 року проживав та працював в смт Маневичі, але зареєстрований за місцем свого проживання лише з 06 березня 1990 року після завершення будівництва власного житла. Фактично період роботи та проживання становить понад необхідних три роки.

Позивач вважає, що надав відповідачу всі необхідні документи, які є підставою для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та отримання посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1, а дії відповідача є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства; з наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.23-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що за умовами пункту 3 частини першої статті 11 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Відповідно абзацу десятого пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551, факт постійного проживання або роботи (навчання) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років має бути підтверджений довідкою встановленого зразка (додаток 6), що є підставою для видачі посвідчення.

Після звернення позивача із заявою від 19 вересня 2019 року про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та про видачу посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1 і довідки встановленого зразка (додаток 6), яка є підставою для видачі посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” Управлінням було витребувано та отримано від Маневицької селищної ради довідку від 20 вересня 2019 року №5014, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 06 березня 1990 року зареєстрований та постійно проживає і донині в смт Маневичі Волинської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 належить до зони гарантованого добровільного відселення. Оскільки факт постійного проживання, роботи чи навчання станом на 1 січня 1993 року на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років не підтвердився належною довідкою органу місцевого самоврядування та іншими документами, наданими позивачем, то відсутні правові підстави для видачі довідки встановленого зразка - додатка 6. Інших документів, які б підтвердили період проживання, в тому числі роботи чи навчання ОСОБА_1 у вказаний період, надано не було. Зазначив, що в записах трудової книжки відсутні відомості про роботу в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року; позивач з 16 липня 1983 року по 15 квітня 1996 року працював фельдшером медпункту автоколони Спецавтобаза №21 тресту “Рівнешляхбуд” (ВАТ “Рівнешляхбуд”), але довідка цього підприємства не вказує на період роботи в смт Маневичі Волинської області.

Відповідач зауважив, що відповідно до положень пункту 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, норми якого кореспондуються зі статтею 65 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, посвідчення видаються уповноваженими органами (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації) за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами. Розпорядженням голови Волинської обласної адміністрації 10 серпня 2018 року №515 “Про утворення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших категорій громадян” утворено регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та затверджено Положення про неї. Крім того, відповідно до підпункту 17 пункту 4 Положення про Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням першого заступника голови районної державної адміністрації 31 липня 2018 року №324, Управління організовує роботу з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпечує відповідно до законодавства їх соціальний захист. Управління соціального захисту населення Маневицької РДА як структурний підрозділ райдержадміністрації не наділене повноваженнями встановлювати статус та видавати посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”, що належить до сфери повноважень саме обласної державної адміністрації.

Також відповідач зазначив, що довідка (додаток 6) є документом, що підтверджує наявність обставин, які дають право особі на встановлення статусу постраждалої від Чорнобильської катастрофи, та є підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), тобто саме посвідчення є похідним від довідки (додаток 6), а видача посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1 не пов`язано з наявністю довідки (додаток 6).

Враховуючи те, що перелік документів, які підтверджують період проживання, роботи та навчання на територіях радіоактивного забруднення, та органів, що правомочні їх видавати, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а також відсутність в Управління повноважень встановлювати відповідний статус та видавати відповідні посвідчення, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , яке видане Волинською обласною державною адміністрацією 31 липня 2006 року. В посвідченні вказано, що воно безстрокове та діє на всій території України (а.с.10). Також судом встановлено, що це посвідчення видане ОСОБА_1 на заміну посвідчення серії НОМЕР_2 від 31 грудня 1992 року.

19 вересня 2019 року (в позовній заяві зазначено 04 вересня 2019 року) позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Маневицької РДА із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та видачу посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1 і довідки встановленого зразка (додаток 6). Заява зареєстрована в Управлінні 19 вересня 2019 року (вх. №7). До заяви ОСОБА_1 додав: копії паспорта громадянина України, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 жовтня 2018 року серії 12 ААА №768174, якою позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно (захворювання викликане впливом аварії на Чорнобильській АЕС) (а.с.11), експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27 серпня 2018 року про причинний зв`язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.12), наказу від 04 січня 1980 року “Про об`єднання автотранспорту тресту в спеціалізовану автобазу №21” №7, яким в складі спецавтобази №21 організовано автоколону №4 з місцем дислокації в смт Маневичі (а.с.13), довідки від 15 травня 2018 року №54 про роботу ОСОБА_1 з 15 липня 1983 року по 15 квітня 1996 року на посаді фельдшера в автоколоні №4 спецавтобази №21 тресту “Рівнешляхбуд” з місцем дислокації автоколони №4 в смт Маневичі (а.с.14), довідки Маневицького ВУЖКГ виданої 2008 року №1469 про місце реєстрації ОСОБА_1 в смт Маневичі з 01 березня 1979 року по час видачі довідки (а.с.15), трудової книжки (а.с.16-17).

На вказану заяву відповідач листом від 20 вересня 2019 року №7 повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки відповідно до довідки від 20 вересня 2019 року №5014, виданої Маневицькою селищною радою, факт постійного проживання не менше трьох років станом на 01 січня 1993 року в смт Маневичі Маневицького району (на радіоактивно-забрудненій території) відсутній, тому видача довідки форми 6 не передбачена чинним законодавством (а.с.9).

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови встановити статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та у видачі довідки встановленого зразка (додаток 6), яка є підставою для видачі посвідчення потерпілому від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, та посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1 протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає про таке.

Принцип правового порядку в Україні, закріплений статтею 19 Основного Закону України, ґрунтується на обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга названої статті).

Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (далі – Закон №796-XII; тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (пункт 3 частини першої цієї статті).

Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені статтею 15 Закону №796-XII. Так підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Статтею 14 вказаного Закону визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; до таких належать особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1 (пункт 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII).

Отже, для отримання особою статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 необхідні такі умови: наявність статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи; інвалідність; причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 65 Закону №796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №551).

На підставі абзацу третього пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (категорія 1) серії Б синього кольору.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

Із наведеного суд дійшов висновку, що для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та отримання відповідного посвідчення необхідні такі умови: особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; медико-соціальною експертною комісією встановлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Інших вимог законодавець не визначає.

Позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 жовтня 2018 року серії 12 ААА №768174, копією експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27 серпня 2018 року підтверджується друга група інвалідності довічно та причинний зв`язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.10-12).

Отже, умови для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, виконуються. Саме у зв`язку з встановленням йому інвалідності другої групи довічно (захворювання пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи) ОСОБА_1 звернувся до відповідача для отримання статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення. При цьому просив видати довідку встановленого зразка (додаток 6), вважаючи, що така довідка є підставою для видачі посвідчення потерпілому від Чорнобильської катастрофи категорії 1. Разом з тим, довідка за формою, визначеною додатком 6 до Порядку №551 є документом, на підставі якого видається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), а видача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) не пов`язано із наявністю такої довідки, що не заперечує відповідач у відзиві на позов. Такий висновок слідує з аналізу положень пункту 11 Порядку №551, яким не лише визначено, ким видаються відповідні посвідчення, а також коло осіб, яким воно видається та підстави для видачі посвідчення.

Так відповідно до абзацу п`ятого пункту 6 Порядку №551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

За приписами пункту 11 Порядку №551 встановлено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6).

Сам зміст довідки №6 до Порядку №551 говорить про те, що вона є підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) відповідно до статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і дає право на пільги, передбачені зазначеним Законом.

Отже, підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 є довідка встановленого зразка - додаток 6 до Порядку №551, яка видається на підставі довідки органу місцевого самоврядування про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Виходячи із змісту суспільних правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.

Позивачу статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) встановлено, про що свідчить наявне у нього посвідчення серії НОМЕР_1 від 31 липня 2006 року.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року було витребувано від Маневицької селищної ради копії первинних списків осіб, що в 1992 році мали право на отримання статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, стосовно ОСОБА_1 , якому 31 грудня 1992 року видано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 ; протоколи видачі в 1992 році посвідчень потерпілого від Чорнобильської катастрофи (а.с.38). На виконання цієї ухвали суду Маневицькою селищною радою було надано список осіб, для визначення статусу потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи (1992 рік). Відповідно до цього документа період проживання ОСОБА_1 в смт Маневичі встановлено на дату аварії (графа 5).

Відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка є чинна на дату винесення рішення у справі, смт Маневичі Волинської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Отже, умови для набуття статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) були перевірені уповноваженим органом при встановленні цього статусу позивачу з видачею відповідного посвідчення після перевірки факту постійного проживання або постійної праці в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років на дату видачі посвідчення – 31 грудня 1992 року. Тому, на думку суду, відсутні підстави вважати, що період проживання чи праці позивача у зоні гарантованого добровільного відселення за станом на 1 січня 1993 року є меншим трьох років. Факт необґрунтованої видачі посвідчення уповноваженою комісією не встановлений.

Відтак, ключовим питанням, щодо якого виник спір, є питання встановлення позивачу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видача йому відповідного посвідчення.

На момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, а тому для цілей застосування пункту 1 частини першої статті 14 Закону №796-XII він вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Як уже зазначалося судом, статтею 65 Закону №796-XII та пунктом 11 Порядку №551 визначено перелік органів, які здійснюють видачу посвідчень; ними є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації. Посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (регіональними комісіями).

Судом встановлено, що розпорядженням голови Волинської обласної адміністрації від 10 серпня 2018 року №515 “Про утворення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших категорій громадян” утворено регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та затверджено Положення про неї (а.с.56-58). Основними завданнями комісії є: розгляд та аналіз документів, які відповідно до законодавства є підставою для видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; прийняття з дотриманням вимог законодавства рішень щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень (пункт 3 Положення). Відповідно до пунктів 11, 12 цього Положення документи, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються на розгляд комісії відповідними структурними підрозділами районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад. Копії документів засвідчуються в установленому порядку структурними підрозділами з питань соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад. Заяви з усіма необхідними документами розглядаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та разом з поданням районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської (міста обласного значення) ради передаються до департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації.

Відповідно до підпункту 17 пункту 4 Положення про Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням першого заступника голови районної державної адміністрації 31 липня 2018 року №324, Управління організовує роботу з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпечує відповідно до законодавства їх соціальний захист (а.с.49-54).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві, що Управління соціального захисту населення Маневицької РДА як структурний підрозділ райдержадміністрації не наділене повноваженнями встановлювати статус та видавати посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”, в тому числі “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1, що належить до сфери повноважень саме обласної державної адміністрації. Однак суд зауважує, що передача документів для встановлення особі статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи до регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації, належить до компетенції саме Управління.

Зі змісту відповіді відповідача від 20 вересня 2019 року №7 не вбачається повного та всебічного розгляду Управлінням заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року, у якій він, окрім видачі довідки встановленого зразка (додаток 6), порушував питання про встановлення йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та видачу посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” категорії 1. Відповідач лише відмовив у видачі довідки (додаток 6) та обмежився цитуванням положень Закону №796-XII та Порядку №551 в частині визначення кола осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, підстав для визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та умови видачі довідки (додаток 6).

Однак, на думку суду, відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року та не вчинив дій щодо порушених у ній питань відповідно до своїх повноважень: не забезпечив розгляд заяви з доданими документами для передачі до регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки остання здійснює розгляд та аналіз документів із прийняттям відповідного рішення щодо встановлення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення. Причини, з яких відповідач не забезпечив розгляд цих документів у межах своїх повноважень, відповідач не вказав ні у відповіді на заяву ОСОБА_1 , ні у відзиві на позов. Звернення до відповідача із заявою від 19 вересня 2019 року передбачає зміну однієї категорії на іншу та заміну посвідчення. Разом з тим, для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інший спосіб звернення як через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної державної адміністрації, чинним законодавством не передбачений. Відтак, бездіяльність відповідача створює перешкоди в реалізації прав позивача, визначених Законом №796-XII. У відзиві на позов відповідач вдався до аналізу змісту документів про роботу позивача та його проживання; разом з тим, його повноваженням є прийняти від позивача документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та разом із поданням районної державної адміністрації передати на розгляд регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших категорій громадян Волинської обласної державної адміністрації (через департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації). Саме зазначена комісія є уповноваженим органом на прийняття рішення про видачу або відмову у видачі відповідного посвідчення.

Наведене дає підстави для висновку, що у даному випадку відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів, що при розгляді заяви позивача діяв об`єктивно, добросовісно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи положення частини другої статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача та відповідно до частини другої статті 245 КАС України позов належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року протиправною та зобов`язання повторно її розглянути з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, для передачі до регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації (44600, Волинська область, Маневицький район, селище міського типу Маневичі, вулиця 100-річчя Маневич, 53, ідентифікаційний код юридичної особи 03192098) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року для подання на розгляд регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших категорій громадян.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк