Рішення № 86578840, 19.12.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.12.2019 Справа № 554/7689/19

Провадження №2/554/2532/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді Блажко І.О.

при секретарі Хмельницькій М.Ю.

за участю представника відповідача - Литовченка ОСОБА_1 В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В якій прохали: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 189 156 грн. 45 коп. за кредитним договором №б/н від 27.02.2012 та судові витрати у розмірі 2 837 грн.; в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «Приват Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. Разом з позовною заявою надали суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.2-4, 36).

23 серпня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду на 14.30 годин 24 вересня 2019 року (а.с.38).

23 вересня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 . В якому зазначив, що вважає, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, з наступних причин. Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 було отримано кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.06.2019 має заборгованість 189 156, 45 грн., яка складається з наступного: 0, 00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 55 067, 78 грн. – за простроченим тілом кредиту; 0, 00 грн. - заборгованість по нарахованими відсотками за користування кредитом;132 288, 67 грн. – пені; 1 800 грн. – пені. Однак відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Відповідно до анкети-заяви від 27.02.2012 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач отримав дебетову особисту картку. Дана заява клієнта стосувалася використання особистих /дебетових/ коштів, а не залучення та використання кредитних. В порядку та терміни, передбачені договором, - відповідач належним чином виконав свої зобов`язання згідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Кредитних коштів відповідач не отримував. Анкета-заява не містить угоди про отримання та користування кредитними коштами. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України : «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.». Отже, законодавець визначає кредит, як грошові кошти, що видаються позичальнику банком, а зустрічне надання за даним договором полягає у поверненні кредиту, тобто вказаних коштів, та процентів. Факт надання грошових коштів повинен бути підтверджений відповідним платіжним документом, який є єдиним можливим та належним доказом здійснення платежу, проте позивач не наддав суду жодного доказу здійснення платежу, а тому вимоги позивача необґрунтовані належними та допустимими доказами. Окрім непредставлення доказів надання кредиту, наданий позивачем розрахунок боргу є необґрунтованим та незрозумілим, зокрема, на що саме нараховувалася пеня, якщо відсутня заборгованість за тілом кредиту. З якого саме періоду нараховано пеню та заборгованість за тілом кредиту. На якій підставі, відповідно до якого пункту договору. Якого саме договору. Кредитний договір, на який у позові посилається позивач, не відповідає вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів». Так, відповідно до ст. 11 даного Закону, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий;орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом;умови дострокового розірвання договору. Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості необґрунтований жодними належними та допустимими доказами, містить намагання стягнути з відповідача безпідставні борги, позов пред`явлено безпідставно, належних доказів в обґрунтування позовних вимог не надано, кредитний договір не відповідає вимогам законодавства України й не укладався, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити. Крім того, вважає, що дані вимоги позивача також є незаконними та необґрунтованими, а також у позивача відсутнє право на звернення до суду щодо стягнення даних сум, з наступних причин. Цивільним законодавством визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який називається позовною давністю (ст. 256 ЦК України). Загальна тривалість позовної давності обмежена 3 роками (ст. 257 ЦК України), а позовна давність щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) – 1 роком (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Позовну заява подано 01.08.2019. Таким чином, стягненню може підлягати лише пеня, нарахована з 01.08.2018. У стягненні пені, нарахованої до 01.08.2018, повинно бути відмовлено, у зв`язку з чим прохає відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.50-51)

24 вересня 2019 року ухвалою суду клопотання відповідача ОСОБА_2 - задоволено. Витребувано в АТ КБ «ПриватБанк»: анкету-заяву від імені та за підписом ОСОБА_2 про надання у користування йому кредитних коштів, в разі наявності такої; копію кредитного договору між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження отримання та користування ним кредитними коштами банку, в разі наявності такого; первинні бухгалтерські документи щодо отримання та користування ОСОБА_2 кредитними коштами банку, в разі наявності таких. Призначено судове засідання на 13.30 годин на 24 жовтня 2019 року. (а.с.55-56)

24 жовтня 2019 року ухвалою суду клопотання представника відповідача за ордером Литовченка Р.В. – задоволено. Перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання в судовому засіданні на 11.00 годин на 27 листопада 2019 року. (а.с.111)

24 жовтня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив АТ КБ «Приватбанк». В якій зазначили, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 27.02.2012, згідно якої отримав кредит у розмірі 15 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком умов та тарифів. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до розділу 1 загальних положень умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank .ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує умови та правила надання банківських послуг. Тобто правила та умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов). Відповідачем було підписано заяву про приєднення до умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднення. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до умов та правил з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку (www.privatbank.ua) складають договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, умовах та правилах надання банківських послуг та тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, умови та правила надання банківських послуг та тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. На підставі поданої заяви, що разом з умовами та правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90 , 2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова картка (п. 1.1.1.62 Умов) яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в заяві. Картковий рахунок — рахунок фізичної особи, до якого випущена карта (п.п. 1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов — комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП — пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід`ємною частиною договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що власник картки повідомляється відповідно до умов та правил. Необхідно відзначити, що виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 7 років. Позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним. Необхідно зауважити, що ЗУ “Про захист прав споживачів” не поширюється на спірні правовідносини. Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто відповідач не правомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон. Окрім того, в анкеті-заяві зазначено: «Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку.». Таким чином, підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 27.02.2012, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді». Також до матеріалів позовної заяви долучено витяг з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” з якого чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку, вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені умови і правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Надають до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку , після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 2.1.1.2.4. УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомляємо, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ОСОБА_3 -коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через Р0S-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. Згідно довідки про зміну умов кредитування 18.03.2016 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15000,00 грн., що є підтвердженням виконання банком своїх зобов“язань за кредитним договором. Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідно до п. 2.1.1.12.1 під борговим зобов`язанням за кредитом сторони узгодили зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта. У розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту у стовбчику “Тіло кредита на звітню дату” поступово переходить до наступного стовбчика “Тіло кредита прострочене на звітню дату”. Із цього виходить, що відповідачем не вносились грошові кошти вчасно та в належному розмірі, в результаті чого заборгованість за тілом кредиту стала простроченною. Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме: п. 2.1.1.12.2.2 в разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочення понад 90 днів, клієнт сплачує банку пеню в розмірах, зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує. П. 2.1.1.12.6.1. у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Тобто формула нарахування пені складається з двох частин: пеня = складова 1 (нараховується з 91 дня прострочення) + складова 2 (нараховується у разі виникнення прострочених зобов“язань на суму від 100 грн.) Нарахування пені згідно п. 2.1.1.12.2.2 відображено в колонці розрахунку заборгованості - «Нараховано пені за прострочене зобов`язання» та починає нараховуватися з 91 дня прострочення. Нарахування пені згідно п.2.1.1.12.6.1. відображено в колонці розрахунку заборгованості «Пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.» та нараховується щомісячно у разі наявності прострочених зобов“язань на суму від 100 грн. Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануітет, тощо. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 05.2020 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 21.08.2019 — до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строки позовної давності як загальний, так і спеціальний позивачем дотримано при зверненні до суду. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги, через що прохають задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.116-121)

27 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.00 годин на 19 грудня 2019 року. (а.с.157)

В судове засідання представник позивача не з`явився, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи без участі представника банку, що позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують. Також надали клопотання про розгляд справи без участі представника банку. (а.с.2-4, 36).

В судове засідання з`явився представник відповідача за ордером Литовченко Р.В., котрий відносно позову заперечував у повному обсязі та прохав відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та прохав застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову частково.

Судом встановлено, що 27.02.2012 між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №б/н від 27.02.2012, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 15 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с.11)

Частиною 1 ст.634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, кредитні правовідносини виникли між сторонами в порядку, передбаченому ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту.

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, з якими відповідач повністю погодився під час укладення кредитного договору, банк має право в будь-який момент зменшити або збільшити кредитний ліміт (а.с.13-27).

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_2 , кредитний ліміт за кредитною карткою № НОМЕР_1 був збільшений : 18.03.2016 до 15 000 грн.; 23.03.2016 до 14 500 грн.; 24.03.2016 до 15 000 грн.; 31.01.2017 до 21 900 грн. З даної довідки слідує, що вказані операції було проведено у відповідності до Умов та Правил, узгодженими з клієнтом. (а.с.150).

Таким чином, кредитний ліміт за кредитною карткою № НОМЕР_1 збільшений до 21 900 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, встановлено заборону односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати договір у відповідності до його умов та законодавства.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов`язань за умовами договору належним чином не виконує.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором №б/н від 27.02.2012 відповідач ОСОБА_2 станом на станом на 17.06.2019 має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 27.02.2012, яка складається з : 55 067 грн. 78 коп. – за простроченим тілом кредиту.

Цивільним законодавством визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який називається позовною давністю (ст. 256 ЦК України). Загальна тривалість позовної давності обмежена 3 роками (ст. 257 ЦК України).

Відповідно за даним договором відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 05.2020 року.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 21.08.2019 — до спливу строку позовної давності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 55 067 грн. 78 коп. – за простроченим тілом кредиту.

Статтею 546 ЦК України, передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання.

Статтею 546 ЦК України, передбачена можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання.

За порушення умов договору, загальний розмір пені, згідно розрахунку заборгованості становить: пеня за прострочене зобов`язання – 132 288 грн. 67 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо воно значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Норми ст.266, ч.2 ст.258 ЦК України дають підстави для висновку, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, за порушення умов договору, розмір неустойки, пені суд вважає за необхідне стягнути пеню за останні 12 місяців у розмірі 418 грн. 93 коп.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнути за простроченим тілом кредиту - 55 067 грн. 78 коп., пеню за останні 12 місяців у розмірі 418 грн. 93 коп., всього 55 486 грн. 71 коп., так як ОСОБА_2 порушив зобов`язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 2 837 грн. 35 коп. (а.с.1)

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований – АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО №305299 за кредитним договором б/н від 27 лютого 2012 року, укладеним між акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 55 486 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 71 (сімдесят одна) коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 945 (дев`ятсот сорок п`ять) грн. 78 коп., всього 56 432 (п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять дві) грн. 49 (сорок дев`ять) коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Складання поновного тексту відкладено на 6 (шість) днів 24 грудня 2019 року.

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО №305299.

Відповідач – громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований – АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Суддя І.О.Блажко