Рішення № 86578477, 20.12.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/973/2019

Справа № 537/3454/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.В.,

за участі секретаря – Мєняйлова О.О.,

представника відповідача – адвоката Ігнатенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

13.08.2019 року Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» (далі АТ "ПУМБ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №26250018949060 від 24.01.2014 року в розмірі 92570,32 грн. та судові витрати на судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ "ПУМБ" зазначив, що 24.01.2014 року між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26250018949060, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредит в розмірі 20142,84 грн. Таким чином ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" виконав в повному обсязі свої зобов`язання за договором, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. 19.07.2016 року ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ "ПУМБ". Таким чином ПАТ "ПУМБ" став правонаступником ПАТ "Банк Ренесанс Капітал". В порушення умов договору, відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором кредиту, внаслідок чого станом на 23.07.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 92570,32 грн., з якої заборгованість за кредитом – 8849,52 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 11828,65 грн., штрафні санкції 71892,15 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором кредиту, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «ПУМБ». За таких обставин позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.08.2019 року відкрито провадження за позовом АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Представник позивача АТ «ПУМБ» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Отримав відзив на позов. Надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі. (а.с.67).

Відповідач ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, хоча повідомлялася про місце і час розгляду справи. В передбачені законом строки подала відзив на позов. Зазначила, що 24.01.2014 року між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір Карткового рахунку №26250018949060, за умовами якого встановлений ліміт овердрафту (кредиту) в розмірі 5000 грн. з відсотковою ставкою за користування овердрафтом 0,0001% / 24% на строк 36 місяців. Строк дії виданої картки становив 3 роки. На теперішній час картка заблокована. Погашення заборгованості за кредитним договором здійснювалося своєчасно. Банк не звертався з письмовими повідомленнями про наявність заборгованості за договором кредиту. Також ОСОБА_1 не була повідомлена про заміну кредитора у зобов`язанні. 06.05.2019 року ОСОБА_1 отримала від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2019 року на примусове виконання Виконавчого напису №3498 від 11.02.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованість за договором кредиту №26250018949060 від 24.01.2014 року в розмірі 19619,14 грн., що виникла за період з 29.01.2018 року по 29.01.2019 року та складається з простроченої суми заборгованості за кредитом – 8849,52 грн., прострочена заборгованість за процентами – 10595,05 грн., строкова заборгованість за процентами – 174,57 грн., а також витрати на вчинення виконавчого напису 500 грн. Не погодившись з виконавчим написом нотаріуса, Радченко В.П. оскаржила його в судовому порядку, по теперішній час справа не розглянута. Незважаючи на наведене, АТ "ПУМБ" звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовом, в якому просив повторно стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за цим же договором кредиту, яка виникла станом на 23.07.2019 року в розмірі 92570,32 грн., додавши до вже стягнутих сум за виконавчим написом нотаріуса, ще штрафні санкції в розмірі 71892,15 грн. Разом з тим, позивач АТ "ПУМБ" не подав суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, підтверджений первинними документами, з якого можливо встановити час та розмір отримання кредитних коштів, час виникнення заборгованості, розрахунок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій. Відповідач ОСОБА_1 стверджувала що в період з 25.01.2014 року по 05.07.2014 року нею було знято з Карткового рахунку кредитного договору готівку в загальному розмірі 2400 грн. Разом з тим в період з 06.03.2014 року по 11.12.2014 року нею було погашено кредит в загальному розмірі 3280 грн. На підтвердження надано відповідні квитанції. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні позову, як в необґрунтованому. Разом з тим ОСОБА_1 вказувала, що АТ "ПУМБ" звернувся до суду з пропуском позовної давності, і тому просила відмовити в задоволенні позову з цих підстав. ОСОБА_1 просила також стягнути з позивача АТ "ПУМБ" на її користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Ігнатенко І.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

В установлений судом строк позивач не надав відповідь на відзив, незважаючи на неодноразові письмові звернення до нього суду с роз`ясненнями принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, обов`язку доказування, який покладається саме на сторони. (а.с. 76-77, 94).

Тому відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані матеріали, судом встановлено наступне.

24.01.2014 року між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26250018949060, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у виді встановленого ліміту овердрафту на картковому рахунку у сумі 5000 грн. Встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом – 2,0%, процентну ставку за користування овердрафтом 0,0001 % річних при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів Овердрафту (в межах Ліміту), а також 24% річних при здійсненні інших дебетових операцій по Картковому рахунку за рахунок коштів Овердрафту (в межах Ліміту). Процентна ставка за користування несанкціонованим Овердрафтом – 24 % річних. Строк користування Овердрафтом – 36 місяців. (а.с. 6).

За умовами Кредитного Договору Карткового рахунку дано визначення термінів, які застосовуються в Кредитному договорі. Так, Овердрафт (або Кредит) – це кредитні кошти, що надаються Банком Клієнту в межах ліміту овердрафту шляхом кредитування Карткового рахунку в порядку, визначеному Договором. Ліміт овердрафту – це максимальна сума Кредиту, що може бути надана Клієнту за Договором карткового рахунку. Мінімальний платіж – це мінімальна сума, яку Клієнт щомісячно має сплачувати Банку у Розрахункову дату з метою погашення заборгованості за Овердрафтом, яка виникла у розрахунковому періоді. Розмір Мінімального платежу дорівнює 5% від суми заборгованості за Овердрафтом, розрахованої за останній день Розрахункового періоду, але не менше 50 грн. (в іншому випадку в розмірі фактичної заборгованості). Разом з Мінімальним платежем здійснюється сплата Процентів, погашення несанкціонованого овердрафту та сплата штрафних санкцій. Розрахункова дата – 15 число кожного календарного місяця, в яку здійснюється сплата Мінімального платежу. Картка – спеціальний платіжний засіб. Строк дії картки – період часу, що починається з дати випуску (перевипуску) Картки і закінчується в останній день місяця, зазначеного на її лицевій стороні. (а.с. 8).

Згідно зі Статутом АТ «ПУМБ», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів 27.11.2018 року, погодженим НБУ 07.12.2018 року, АТ «ПУМБ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» в результаті реорганізації ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» шляхом приєднання до АТ «ПУМБ», згідно рішення загальних зборів акціонерів АТ «ПУМБ» (протокол №68 від 14.03.2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (рішення №2 від 14.03.2015 року). (а.с.22)

З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт, що АТ «ПУМБ» є правонаступником АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ».

26.12.2018 року АТ "ПУМБ" направив ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про те, що він є правонаступником ПАТ "Банк Ренесанс Капітал", і ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ "ПУМБ" за кредитним договором №26250018949060 від 24.01.2014 року станом на 26.12.2018 року в розмірі 19444,57 грн. Пред`явили вимоги про негайне погашення заборгованості. (а.с.10-11).

Суду не подано доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги АТ "ПУМБ".

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 11.02.2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», як правонаступника АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором №26250018949060, укладеним 24.01.2014 року між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 , за період з 29.01.2018 року по 29.01.2019 року в розмірі 19619,14 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту – 8849,52 грн., прострочена заборгованість за процентами – 10595,05 грн., строкова заборгованість за процентами 174,57 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 грн. (а.с. 50).

Згідно з поданого документу з назвою «Виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором №26250018949060», складеної представником АТ "ПУМБ" Фацул М.В., за кредитним договором №26250018949060 від 24.01.2014 року станом на 23.07.2019 року у ОСОБА_1 виникла непогашена заборгованість в розмірі 92570,32 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту – 8849,52 грн., прострочена заборгованість за процентами – 11648,27 грн., строкова заборгованість за процентами – 180,38 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту – 71892,15 грн. (а.с. 12).

При цьому позивач не подав жодних додаткових угод на збільшення ліміту овердрафту, наданого за умовами кредитного договору в розмірі 5000 грн., не подав доказів на підтвердження перевищення відповідачем встановленого ліміту овердрафту.

Суду не подано документу на підтвердження наявності спеціальних знань у представника АТ "ПУМБ" за довіреністю Фацул М.В. для проведення розрахунків заборгованості за кредитним договором.

Інших розрахунків чи експертиз на підтвердження розміру заборгованості за договором кредиту – суду не було подано.

Разом з тим відповідач ОСОБА_2 подала розрахунок по кредиту, підтверджений копіями квитанцій про те, що в період з 25.01.2014 року по 05.07.2014 року вона отримала від АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» кредит на загальну суму 2400 грн. При цьому в період з 06.03.2014 року по 11.12.2014 року вона погасила кредит загальною сумою 3280 грн. Зазначала, що не отримувала в кредит за цим договором інших коштів. (а.с. 85-86).

Вирішуючи спір, суд врахував наступні нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

За змістом частин першої-другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

В ст. 549 ЦПК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Так, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 кредитного договору №26250018949060 від 24.01.2019 року, АТ «ПУМБ», який є правонаступником АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», надав письмові документи, зокрема, копію кредитного договору №26250018949060 від 24.01.2019 року, який складається з пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків в редакції від 27.08.2012 року, підписані ОСОБА_1

Факт укладення кредитного договору Карткового рахунку №26250018949060 від 24.01.2019 року не оскаржувався відповідачем ОСОБА_1 та її представником.

Проте відповідач ОСОБА_1 заперечувала факт отримання нею кредиту в розмірі 20142,84 грн., як зазначено в змісті позову, з яких позивач просив стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8849.52 грн.

В обґрунтування не отримання ОСОБА_1 кредиту в зазначеному Банком розмірі 20142,84 грн., представник відповідача вказував, що за умовами п.2.3 укладеного договору кредиту було встановлено кредитний ліміт в сумі 5000 грн. (а.с.6).

Представник позивача не подав суду ані первинних документів про отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 в сумі 20142,84 грн., ані додаткових угод до кредитного договору Карткового рахунку №26250018949060 від 24.01.2019 року, яким збільшено кредитний ліміт для ОСОБА_1 , ані доказів на підтвердження перевищення відповідачем встановленого умовами кредитного договору ліміту (виникнення несанкціонованого овердрафту).

Таким чином, АТ «ПУМБ», звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, не надав жодного первинного документу на підтвердження вказаного ним розміру заборгованості позичальника, що перевищує умови кредитного договору Карткового рахунку №26250018949060 від 24.01.2019 року.

Надана представником АТ «ПУМБ» Фацул М.В. «Виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором №26250018949060» не є таким доказом, а тому не може беззаперечно свідчити про існування у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у визначеному ПАТ «ПУМБ» розмірі, за відсутності інших допустимих доказів на підтвердження виконаних за день фінансових операцій чи руху грошових коштів за кредитним договором (виписки по рахунку чи інші документи).

В Положенні про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженому Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 N 254, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N 559/7880 (в редакції чинній на момент виникнення кредитних відносин) встановлено, що Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Первинним документом – є документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків) ; внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Процес збору, оброблення та зберігання первинних документів має бути безперервним, навіть під час передавання їх з однієї підсистеми до іншої в межах системи автоматизації банку, а відповідна інформація – цілісною, достовірною і несуперечливою.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Банки мають забезпечити формування первинних документів (паперових і електронних), що були підставою для відображення операцій в обліку та звітності.

Первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку і фінансова звітність зберігаються протягом строку, установленого законодавством України.

З огляду на наведені положення законодавства та позицію відповідача, суд першої інстанції двічі письмово звертався до представника АТ «ПУМБ» про необхідність надати первинні документи та розрахунок заборгованості на підтвердження позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту. Такі письмові звернення були отримані представником позивача, але проігноровані.

Оскільки позивачем не подано суду ані первинних документів про отримання кредиту, ані розрахунку заборгованості за кредитом, суд позбавлений можливості встановити розмір виданого кредиту, розмір та період виникнення заборгованості за тілом кредиту, період, за який в позові була нарахована заборгованість за договором кредиту по відсоткам та неустойці, яку за змістом позовних вимог Банк просив стягнути з відповідача.

Разом з тим, згідно з виконавчим написом нотаріуса, в якому з ОСОБА_3 були стягнуті аналогічні суми заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом на користь АТ «ПУМБ» за період з 29.01.2018 року по 29.01.2019 року, тобто після закінчення строку кредитування.

Незважаючи на те, що наведені суми заборгованості за кредитом за період з 29.01.2018 року по 29.01.2019 року були стягнуті з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» виконавчим написом нотаріуса, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за тим же договором кредиту, яка виникла станом на 23.07.2019 року, АТ «ПУМБ» не зазначив, чи є така заборгованість за кредитом тими же самими сумами, що раніше стягнуті виконавчим написом, але стягуються повторно. Не зазначив, чи є вказана в позові заборгованість такою, що виникла за період до 29.01.2018 року або після 29.01.2019 року по 23.07.2019 року.

Враховуючи, що на теперішній час виконавчий напис нотаріуса не був скасований, тому відповідно до принципу правової визначеності, АТ "ПУМБ" не мав права звертатися до суду з вимогою повторно стягнути заборгованість за кредитом за той самий період, в разі наявності такої заборгованості.

Крім того в позовних вимогах банк не зазначив, з якого часу він почав вести розрахунок заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 71892,15 грн., яку рахує наявною станом на 23.07.2019 року, і не вказував наявною при зверненні до нотаріуса за виконавчим написом про стягнення заборгованості за вказаним договором кредиту від 24.01.2019 року.

Таким чином, за відсутності додаткових угод про збільшення кредитного ліміту, за відсутності первинних документів про отримання кредитних коштів та про виникнення несанкціонованого овердрафту, за відсутності розрахунку заборгованості за договором кредиту від 24.01.2014 року, суд позбавлений можливості встановити розмір отриманих позичальником коштів, період їх отримання, розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, штрафні санкції, період їх виникнення та нарахування в позові, що унеможливлює встановлення обґрунтованості вимог банку про стягнення кредитних коштів в розмірі, що перевищує встановлений ліміт кредитування, процентів та штрафних санкцій станом на 23.07.2019 року (фактично після спливу максимального строку кредитування, встановленого договором кредиту, тобто після 24.01.2017 року).

У справі, яка переглядається, максимальний строк кредитного договору встановлений сторонами до 24.01.2017 року. Разом з тим за Умовами договору сума кредиту повинна погашатися 15 календарного числа кожного місяця мінімальним платежем 5% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. Тому встановити строк виконання зобов`язання можливо лише після достовірного встановлення часу і розміру отримання кредитних коштів.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, пеню та штраф однозначно припинилося зі спливом максимального строку кредитування, встановленого в договорі, – 24.01.2017 року. А тому починаючи із дати спливу строку кредитування ПАТ «ПУМБ» не мало права нараховувати проценти за користування кредитом та неустойку (пеню та штрафи).

Позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення з позичальника коштів в розмірі, встановленому в ст.625 ЦК України, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №26250018949060 від 24.01.2014 року у заявленому банком розмірі.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту від 24.01.2014 року №26250018949060, укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 , з підстав його необґрунтованості.

Щодо доводів відповідача та його представника про сплив строку позовної давності та застосування положень статті 267 ЦК України, суд зазначає наступне.

За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити в позові АТ «ПУМБ» з підстав його необгрутованості, тому клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності у позові, поданому до суду 07.08.2019 року, про стягнення заборгованості за договором кредиту № 26250018949060 від 24.01.2014 року, укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 , - не підлягає розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача підтверджені документально судові витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., а саме за підготовку відзиву на позовну заяву, за надання консультацій відповідачу та участь в судових засіданнях.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. №4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 02.12.1998 року Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 24.12.2019 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.