Рішення № 86575902, 24.12.2019, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1406/19

Провадження № 2/378/377/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

представника позивача: ОСОБА_1 О.В.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Ставище справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Укргазбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулось ПАТ „ Укргазбанк ”, позивач, банк), посилаючись на те, що відповідачем шляхом подання 04.08.2016 заяви про приєднання № ASJ-25802-16-DOМ укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу. Підписанням заяви - анкети на приєднання Клієнт беззастережно підтвердив, в тому числі: акцептування Публічної пропозиції Банку, ознайомлення з Тарифами та орієнтовною сукупною вартістю предмета, умовами Договору та додатків до нього, тощо. Відповідачу встановлено кредитний ліміт в сумі 300000 грн., початковий ліміт – 18300 грн. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 28 серпня 2019 року має заборгованість 22243, 62 грн., з яких 9264, 08 гривень – заборгованість за тілом кредиту (поточна), 7981 гривня - заборгованість за тілом кредиту (прострочена), 314, 43 гривні – заборгованість по сплаті відсотків (поточна), 4684, 11 гривні - заборгованість по сплаті відсотків (прострочена).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ „ Укргазбанк ” вказану суму заборгованості за кредитним договором та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1921 гривню.

Представник позивача Белименко О.В. в судовому засіданні позовні позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту, додатково пояснив, що після отримання кредиту він захворів, внаслідок чого отримав І групу інвалідності, а тому не мав змоги сплачувати заборгованість у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.08.2016 між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 шляхом подання заяви - анкети на приєднання № ASJ-25802-16-DOМ, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.( а.с.- 8-9, 12 - 17) .

Відповідно до заяви - анкети на приєднання, банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 , на якому встановив максимальну суму ліміту дозволеного овердрафту -300 000,00 грн., початкова сума ліміту дозволеного овердрафту - 18300,00 грн., строк дії ліміту дозволеного овердрафту - 12 місяців у період з 4 серпня 2016 року по 3 серпня 2017 року, із базовою процентною ставкою 30,00 %, пільгова процентна ставка - 0,0001 % (застосовується у разі наявності пільгового періоду), із процентною ставкою на прострочену заборгованість за дозволеним овердрафтом та / або овердрафтом (кредитом) 48,00 %.

В заяві - анкеті зазначено, що підписанням заяви на приєднання Клієнт підтверджує, в тому числі: акцептування Публічної пропозиції Банку, ознайомлення з Тарифами та орієнтовною сукупною вартістю предмета, умовами Договору та додатків до нього, тощо.

Згідно з наданим позивачем розрахунком та випискою (а. с. 18-21) заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 28 серпня 2019 року становить 22243, 62 грн., з яких 9264, 08 гривень – заборгованість за тілом кредиту (поточна), 7981 гривня - заборгованість за тілом кредиту (прострочена), 314, 43 гривні – заборгованість по сплаті відсотків (поточна), 4684, 11 гривні - заборгованість по сплаті відсотків (прострочена) (а.с. 28-30).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вищевказана заява-анкета на приєднання до договору (а. с. 8) не містить умов про можливість витрачання за рахунком коштів більше, ніж перебуває на платіжній картці, а надані банком договір банківського обслуговування, що публікувався у газеті «Урядовий кур`єр» (а. с. 12-17, та витяги з протоколів про зміну відсоткових ставок (а. с. 24-27) не містять підпису відповідача і не визначають тарифу на здійснення банківських операцій, розмір дозволеного овердрафту.

Отже, під час укладення договору банківського обслуговування сторони не погодили можливість овердрафту (кредиту), умов його погашення та сплати процентів за користування.

За таких обставин, неприйнятними є доводи позивача щодо укладення між сторонами договору з усіма складовими частинами, оскільки за відсутності повного тексту договору банківського обслуговування, підписаного споживачем банківських послуг, такий споживач з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права та бути проінформованим про всі аспекти надання банківських послуг, оскільки зазначене потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння умов та правил, які банк розміщує на інтернет-ресурсах чи публікує у пресі.

До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) щодо укладення споживачем договору у вигляді заяви про надання кредиту (договору приєднання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідача відсотків за користування овердрафтом та прострочені відсотки за користування.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до заяви позичальника, розрахунку заборгованості та виписки з карткового рахунку відповідача було відкрито картковий рахунок, що останнім спростовано не було, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за овердрафтом підлягають задоволенню.

Тому посилання позивача про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_2 відсотків поточних та прострочених у розмірі 4998, 54 грн. є безпідставними.

Відповідно до заяви позичальника, розрахунку заборгованості та виписки з карткового рахунку ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок, що останнім спростовано не було, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за овердрафтом у розмірі 17245, 08 грн., з яких 9264 гривень 08 копійок – заборгованість за тілом кредиту (поточна), 7981 гривня - заборгованість за тілом кредиту (прострочена), підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» відповідача, який є інвалідом І групи (а. с. 47) слід звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у зв`язку із звільненням відповідача від сплати судового збору, позивачу слід повернути суму сплаченого при поданні позову судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 551, 625, 638, 1049, 1050 ч. 2, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Укргазбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Укргазбанк” заборгованість по кредитному договору № ASJ-25802-16-DOМ від 04.08.2016 в сумі 17245 (сімнадцять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 08 копійок, з яких 9264 гривень 08 копійок – заборгованість за тілом кредиту (поточна), 7981 гривня - заборгованість за тілом кредиту (прострочена).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Звільнити ОСОБА_2 від стягнення судового збору.

Повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк „Укргазбанк” з державного бюджету суму судового збору 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня, сплаченого по платіжному дорученню № 9234-10434 від 11 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Н. М. Марущак