Вирок № 8657452, 09.02.2009, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-2/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого - суддіСУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.

суддіЛИГИ М.П.

народних засідателів БОНДАР О.Д., МАКІЄНКО Л.М.,

ГЕЛИЧ Л.В.

при секретаряхТОЛМАЧ Л.Г., ТАРАНЕНКО А.О..

з участю прокурорівЖУРБА В.В., КОЖУШКО Н.В.

потерпілихЖОЛОБІЦКОЇ Л.О., ОСОБА_24 В.Г.

адвокатівОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Черкаси кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Хохітва Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 187 ч. 3, 187 ч. 4, 186 ч. 5, 357 ч. З КК України;

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, освіта середня, одруженого, на утримання 2-є неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2, п. п. 6, 12, 187 ч. 4, 357 ч. З КК України;

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Чорнобай Черкаської області, жителя АДРЕСА_3, освіта середня, одруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, підприємець - таксист, українець, громадянин України, раніше не судимий, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. З, 187 ч. 4, 186 ч. 5, 309 ч. 1 КК України;

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_4, Уродженець с Поліївка, Маловисківського району Кіровоградської області, жителя

АДРЕСА_4, освіта середня, не одружений, працюючого охоронником

СТ «Кооператор М.В.», українця, громадянина України, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 5, 187 ч. 4 КК України;

ОСОБА_12,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця

м. Хмельницький, жителя АДРЕСА_5, українця,

громадянина України, освіта середня-технічна,

одруженого, має на утримання 1 неповнолітню

дитину, працюючого водієм ТОВ «Автотьол»

м. Черкаси, раніше не судимий, -

у вчинення злочинів передбачений ст. ст. 187 ч. З, 396 ч. 1 КК України;

ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с Капітанівка, Ново миргородського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_6, освіта вища, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого різноробочим в ПП «Сорго» м. Черкаси, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України, -

встановила:

ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в кінці березня 2007 року, за пропозицією ОСОБА_10, домовилися вчинити розбійний напад на один із кіосків гральних автоматів у м. Черкаси з метою заволодіння грошима та іншим чужим майном.

В подальшому ОСОБА_10 переконав своїх співучасників вчинення злочину ОСОБА_8 і ОСОБА_12 в тому, що слід вчинити розбійний напад саме на кіоск гральних автоматів «777», який розташований біля кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси, оскільки там в нічний час практично немає людей.

26 березня 2007 року близько 3 год. 25 хв. ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, за попередньою змовою між собою, умисно, з метою вчинення нападу і корисливого заволодіння майном, ОСОБА_8 з ОСОБА_10 на автомобілі «Шевролет-Авео», д. н. НОМЕР_1, що належить матері ОСОБА_10 - ОСОБА_7, а ОСОБА_12 на власному автомобілі «ДЕУ-НУБІРА», д. н. НОМЕР_2 під'їхали до приміщення кінотеатру «Мир» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси.

За домовленістю між собою і розподілом ролей ОСОБА_10 та ОСОБА_12 поставили свої автомобілі біля дальнього кута приміщення кінотеатру щоб не привертати уваги сторонніх осіб і щоб можливі очевидці не пов'язали присутність автомобілів та їх володільців з причетністю до вчиненого злочину, а самі пішли до кіоску гральних автоматів, де стали грати на автоматах, розташованих біля кіоску на вулиці з метою привернення уваги касира кіоску, створення уяви в касира про відсутність небезпеки, змушення виходу касира з приміщення для періодичної перевірки гральних автоматів.

ОСОБА_8, з відведеною йому роллю, обійшов приміщення кінотеатру із тильної сторони щоб його не побачила касир, підійшов до кіоску гральних автоматів та постукав у вхідні двері. Коли касир ОСОБА_14 відчинила вхідні двері кіоску, ОСОБА_8 вчинив напад на неї, застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, шляхом нанесення ударів в різні частини голови, утримуючи потерпілу за коси бив її головою об гральні автомати, після чого збив з ніг і поклав на підлогу, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоїв з набряками та крововиливами м'яких тканин обличчя.

Після цього ОСОБА_8, заволодівши ключами від сейфу, проник в кіоск, відкрив сейф і заволодів розмінними монетами номіналом по 50 коп. на загальну суму 1000 грн., а також грошима в сумі 287 грн. і мобільним телефоном «Самсунг-С100» вартістю 200 грн., що знаходились на поясі в сумці касира ОСОБА_14, чим ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_15 власнику кіоску гральних автоматів «777», на загальну суму 1487 гривень.

ОСОБА_10 та ОСОБА_12, зрозумівши, що ОСОБА_8 вчинив напад на касира кіоску ігрових автоматів «777», побігли до своїх автомобілів, де ОСОБА_12 на своєму автомобілі, а ОСОБА_10, забравши ОСОБА_8, на своєму автомобілі втекли з місця пригоди.

В цей же період, за домовленістю, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 поїхали до магазину «Лісовий», біля Дахнівки, що в м. Черкаси, де розділили викрадені гроші між собою порівно і вирішили на автомобілі ОСОБА_10 поїхати в м. Кременчук Полтавської області щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей. Помінявши монети на паперові банкноти грошей в Кременчуку, вони повернулися додому і витратили гроші на свої потреби, а мобільний телефон ОСОБА_8 залишив собі.

ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_17, матеріали якого виділені в окреме провадження, в кінці березня 2007 року біля 21 години відпочивали в м. Черкаси. На зупинці громадського транспорту «Трикотажна фабрика», що по бульвару Шевченка в м. Черкаси вони помітили громадянина ОСОБА_18, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і почав рухатись в напрямку вул. Гоголя.

За попередньою змовою між собою ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_17, умисно, з метою відкритого заволодіння майном стали переслідувати ОСОБА_18. Побачивши переслідування, ОСОБА_18 сам підійшов до них і запитав чому вони його переслідують. В цей час ОСОБА_8, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, бризнув газом «Терен-4М» з балончика, який мав при собі, в обличчя потерпілому ОСОБА_18, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, оскільки ОСОБА_18 відчув фізичну біль в очах і втратив орієнтацію та присів.

Після цього ОСОБА_8 обшукав одежу потерпілого, виявив та забрав мобільний телефон «Самсунг-Х450» вартістю 400 гривень, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_18 на вказану суму.

Заволодівши майном потерпілого; ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 з місця пригоди зникли.

В цей же вечір ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_10. який попередньо дав згоду на приховування(реалізацію) майна здобутого злочинним шляхом і вони всі разом зустрілися біля нічного клубу «Дізі», розташованого по бульвару Шевченка в м. Черкаси.

ОСОБА_10, знаючи, що мобільний телефон здобуто злочинним шляхом про що розповів йому ОСОБА_8, поїхав до громадянина ОСОБА_20 і збув вказаний телефон останньому за 200 гривень. Про те, що телефон крадений ОСОБА_10 ОСОБА_20 не повідомив. Частину грошей від проданого телефону ОСОБА_10 взяв собі, а решту -співучасники злочину витратили на свої потреби.

21 квітня 2007 року близько 2 години ночі ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 відпочивали в кафе-барі «Клубничка» розташованого по вул. Енгельса, 12 в м. Черкаси. В даному кафе відпочивав потерпілий ОСОБА_23, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Коли ОСОБА_23 вийшов із бару, ОСОБА_8 сказав до ОСОБА_11: «Клієнт дозрів. Пішли» і вони разом вийшли з бару за ОСОБА_23, а дівчата ОСОБА_21 і ОСОБА_22 залишилися в барі.

ОСОБА_8 та ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, умисно, з метою відкритого заволодіння чужим майном, знаходячись біля бару «Клубничка» підійшли до ОСОБА_23, де ОСОБА_8, піднявши із землі кусок цеглини, несподівано вдарив потерпілого ОСОБА_23 цеглиною по голові, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої особи, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу повік лівого ока, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, садна лівої виличної ділянки.

Від отриманого удару ОСОБА_23 впав на землю і знепритомнів. Злякавшись, ОСОБА_11 підняв голову ОСОБА_23, а ОСОБА_8 в цей час обшукав одежу потерпілого, звідки забрав мобільний телефон «Нокіа-3120» вартістю 600 гривень зі стартовим пакетом вартістю 25 гривень та грошима в сумі 285 гривень, а всього заволоділи майном потерпілого на загальну суму 910 гривень і з місця пригоди зникли, залишивши дівчат в кафе-барі.

В цю ж ніч, у відповідності з попередньою домовленістю, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 зустрілися з ОСОБА_10 в залі ігрових автоматів на перехресті вулиць Шевченка-Енгельса в м. Черкаси. ОСОБА_10, як співучасник злочину, знаючи через ОСОБА_8 походження мобільного телефону, почав підшукувати особу, якій хотів продати телефон. Не знайшовши такої особи ОСОБА_10 телефон залишив собі, а ОСОБА_8 за це передав невизначену кількість психотропної речовини - амфетамін. Гроші, якими вони заволоділи під час вчинення злочину, разом витратили на свої потреби.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 26 квітня 2007 року близько 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля перехрестя вулиць Ярослава Галана-Смаглія в м. Черкаси побачили потерпілого ОСОБА_24, який, вийшовши з автомашини «таксі», розмовляв по мобільному телефону і пішов через дорогу до лісосмуги.

За попередньою змовою між собою, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, умисно, з метою заволодіння чужим майном пішли до лісосмуги за ОСОБА_24. Наздогнавши ОСОБА_24 в лісосмузі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили напад на потерпілого, де спільними діями, шляхом нанесення ударів руками, ногами та цеглиною по голові, тобто вчинили насильство небезпечне для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу, у вигляді чисельних синців, саден та ран на голові, черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, після чого заволоділи його майном на загальну суму 818 грн. 50 коп.

В цей же день та час ОСОБА_8 і ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих мотивів, після вчинення розбійного нападу, маючи єдиний умисел на позбавлення життя, спільними діями нанесли ОСОБА_24 чисельні удари руками та цеглиною по голові потерпілого чим заподіяли тілесні ушкодження у вигляді чисельних синців, саден та ран на голові, черепно-мозкову травму у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу, забою головного мозку, крововиливу під м'які оболонки мозку, в результаті яких ОСОБА_24 помер на місці.

Після вчинення вбивства ОСОБА_24, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обшукали одежу потерпілого, де ОСОБА_8 забрав з кишені ключі з печаткою і мобільний телефон «Нокіа-1600» вартістю 313 грн. 50 коп., а з барсетки потерпілого забрав кредитну картку, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення працівника міліції, обидва на ім'я ОСОБА_24 та гроші в сумі 500 гривень, а всього заволоділи майном ОСОБА_24 на загальну суму 818 гривень 50 коп.

Вчинивши розбійний напад і вбивство ОСОБА_24 та заволодівши його майном, ОСОБА_8 з мобільного телефону потерпілого, подзвонив ОСОБА_10 щоб він під'їхав своїм автомобілем до місця пригоди і забрав його і ОСОБА_9. ОСОБА_10 за попередньою до цього домовленістю з ОСОБА_8, як співучасник злочину, під'їхав на автомобілі «Шевролет-Авео» д/н НОМЕР_1, що належить його матері, ОСОБА_10 під'їхав на перехрестя вулиць Ярослава Галана-Смаглія, де забрав з місця пригоди ОСОБА_8 і ОСОБА_9 В автомобілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали між собою сваритися та розповіли ОСОБА_10, що вони побили чоловіка, який був працівником міліції. ОСОБА_10 став на них кричати щоб вони заспокоїлись.

ОСОБА_10 підвіз ОСОБА_8 до будинку на АДРЕСА_1, де ОСОБА_8 пішов у будинок, а ОСОБА_10 і ОСОБА_9 залишились в автомобілі і чекали на його повернення.

В будинку ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_11 повернув йому його куртку, сказав щоб зашили так як був розірваний рукав і попрали та передав посвідчення учасника бойових дій і посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_24, сказавши ОСОБА_11 щоб він їх закопав чи спалив. Коли ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_8, де він взяв ці посвідчення, то останній відповів, що забрали в одного чоловіка, але про подробиці нічого не повідомив.

Помивши руки, які були в крові, ОСОБА_8 повернувся до автомашини і разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 поїхали до магазину «Сотий», що в м. Черкаси по вул. Тараскова. Біля вказаного магазину ОСОБА_8 дав ОСОБА_10 60 грн., а решту викрадених грошей розділив між собою та ОСОБА_9, давши останньому 200 гривень.

Після цього співучасники вчиненого злочину розійшлися по домах.

На наступний день ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 і запитав куди він дів посвідчення. ОСОБА_11 відповів, що посвідчення спалив, а куртку виправ.

В цей же день ОСОБА_8 продав мобільний телефон за 30 гривень невідомому чоловіку біля будинку торгівлі в центрі м. Черкаси, який він з ОСОБА_9 забрали у потерпілого ОСОБА_24 Ключі з печаткою ОСОБА_9 викинув в пакет зі сміттям.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 26 квітня 2007 року близько 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в лісосмузі, розташованій біля перехрестя вулиць Ярослава Галана-Смаглія в м. Черкаси за попередньою змовою між собою після розбійного нападу і вбивства ОСОБА_24, умисно, незаконно заволоділи посвідченням працівника органів внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області від 21 березня 2006 року НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_24

Після цього ОСОБА_8 передав вказане посвідчення ОСОБА_11, не пояснивши подробиць заволодіння ним, а останній спалив його.

ОСОБА_10 26 квітня 2007 року, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 в автомобілі марки «Шевролет-Авео», д/н НОМЕР_1, що належить його матері ОСОБА_7, а він використовував автомобіль для перевезень пасажирів, знайшов між сидіннями 5 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта є психотропною речовиною - амфетамін загальною вагою 0,1816 грама та метамфітамін загальною вагою 0,0028 грама і відносяться до психотропних засобів, обіг якої заборонено законом без відповідного дозволу. Зазначену речовину - психотропний засіб - ОСОБА_10 переніс до свого помешкання розташованого по АДРЕСА_3, де незаконно зберігав без мети збуту до моменту вилучення вказаної речовини працівниками міліції.

Органами досудового слідства пред'явлено обвинувачення ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в тому, що вони, заздалегідь не обіцяючи приховати особливо тяжкий злочин, 27 квітня 2007 року біля 23 години зустрілися на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна» в м. Черкаси з ОСОБА_8, який їм розповів, що 26 квітня2007 року близько 23 години 10 хв. вт

лісопосадці біля перехрестя вул. Ярослава Галана-Смаглія в м. Черкаси, він за попередньою змовою з ОСОБА_9 вчинили розбійний напад на ОСОБА_24 з метою заволодіння його майном, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Не дивлячись на те, що ОСОБА_12 і ОСОБА_13 стало відомо про причетність до вчиненого злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з метою допомогти ОСОБА_8 уникнути кримінальної відповідальності порадили йому терміново виїхати з м. Черкаси та позбутися мобільного телефону, тобто сприяли приховуванню даного злочину з часу, коли їм стало відомо про його вчинення, до розкриття злочину працівниками міліції і затримання злочинців.

Органами досудового слідства також пред'явлено обвинувачення ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в тому, що вони, заздалегідь не обіцяючи приховати особливо тяжкий злочин 27 квітня 2007 року біля 23 год. зустрілися на зупинці громадського транспорту «Санаторій Україна» в м. Черкаси із ОСОБА_8, який їм розповів, що 26 квітня 2007 року близько 23 год. 10 год. в лісопосадці біля перехрестя вулиць Ярослава Галана-Смаглія в м. Черкаси за попередньою змовою з ОСОБА_9, з метою заволодіння чужим майном вчинили вбивство ОСОБА_24 Не дивлячись на те, що ОСОБА_12 і ОСОБА_13 достовірно стало відомо про причетність ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до вчиненого злочину передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_13 та ОСОБА_12, з метою допомогти уникнути кримінальної відповідальності порадили ОСОБА_8 терміново виїхати з м. Черкаси та позбутися мобільного телефону, що належить потерпілому, тобто сприяли приховуванню даного злочину з часу, коли їм стало відомо про його вчинення до розкриття злочину працівниками міліції і затримання злочинців.

Органами досудового слідства ОСОБА_11 пред'явлено обвинувачення в тому, що добровільно погодившись увійти до складу організованої групи, створені ОСОБА_8 і ОСОБА_10 з метою вчинення грабежів та розбоїв з метою заволодіння майном громадян і вчинив злочин при наступних обставинах.

Так ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 26 квітня 2007 року біля 23 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля перехрестя вулиць Я. Галана-Смаглія в м. Черкаси, побачили ОСОБА_24, який розмовляючи по мобільному телефону, пішов через дорогу до лісосмуги.

ОСОБА_8, діючи у відповідності з розробленим планом, умисно, з корисливих мотивів в складі організованої групи, керованої ОСОБА_10, з розподіленими ролями разом з ОСОБА_9 здійснили розбійний напад на ОСОБА_24, заподіявши до нього насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу шляхом нанесення ударів руками, цеглиною по голові, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, крововиливу під м'які оболонки мозку.

Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_24 - мобільним телефоном, грошима в сумі 500 гривень, посвідченням працівника міліції НОМЕР_3 на ім'я потерпілого, всього на загальну суму 818 грн. 50 коп.

Після вчинення злочину ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали на АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_11 По приїзду за вище вказаною адресою ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_11, щоб той у відповідності з відведеною йому роллю в складі організованої групи прийняв міри по приховуванню слідів злочину, що той і зробив в подальшому, спаливши посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_24, а також виправ куртку, в якій був ОСОБА_8 в ході вчинення вищевказаного злочину.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_8 по епізоду розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777», розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси вину свою у вчиненні злочину визнав частково і суду пояснив, що 26 березня 2007 року в нічний час він зустрівся з ОСОБА_10 і ОСОБА_12, які були на автомобілях, оскільки займалися перевезенням людей, як таксисти. Він сів в автомобіль до ОСОБА_10 і вони всі разом поїхали до кінотеатру «Мир». Там був кіоск ігрових автоматів. ОСОБА_10 запропонував пограбувати кіоск ігрових автоматів. Він розподілив між ними ролі сказавши, що він з ОСОБА_12 буде грати на автоматах на вулиці, а йому сказав щоб він зайшов із зворотної сторони ларька, так як його не буде видно касиру кіоску. Коли вийде касир кіоску для перевірки ігрових автоматів, тоді він нападе на неї і вони пограбують кіоск.

ОСОБА_10 і ОСОБА_12 стали грати на ігрових автоматах, а він зайшов з тильної сторони кіоска і став чекати виходу касира. Коли касир кіоску відкрила двері і вийшла з кіоску, він бризнув їй із газового балончика газом в обличчя, поклав на землю і запитав - де гроші? Вона вказала на місце, де лежали гроші. Він взяв гроші розмінною монетою біля 900 гривень, мобільний телефон і вибіг на вулицю.

Сівши в автомобіль до ОСОБА_10 вони разом з ОСОБА_12 поїхали до магазину «Лісовий» що в Соснівці м. Черкаси. Біля магазину «Лісовий» ОСОБА_12 розділив викрадені гроші між ними порівну і вирішили поїхати в м. Кременчук Полтавської області щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей. В Черкасах не хотіли міняти гроші, щоб їх не запідозрили у вчиненому злочині. Він, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на автомобілі останнього поїхали в м. Кременчук, де поміняли монети на паперові банкноти грошей, після чого повернулися в Черкаси. Гроші він витратив на свої потреби, а мобільний телефон залишив собі.

Вину у вчиненому злочині визнає частково, тому що насилля до потерпілої ОСОБА_14 не застосовував, не бив її, тілесних ушкоджень не наносив. Крім цього, із-за давності часу подробиць події добре не пам'ятає, тому його показання можливо дещо різняться від тих, які він давав в ході досудового слідства. У вчиненому щиро кається.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_8 по епізоду відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_18 вину свою у вчиненому злочині визнав частково і суду пояснив, що в кінці березня 2007 року у вечірній час він, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 разом відпочивали і гуляли в м. Черкаси. Біля зупинки «Трикотажна фабрика» в м. Черкаси вони побачили потерпілого ОСОБА_18, який перебував в стані сп'яніння і пішов в напрямку вулиць Благовісна-Гоголя. Він сказав ОСОБА_11 і ОСОБА_17: «Пішли за ним». ОСОБА_18, побачивши що вони ідуть за ним, розвернувся і підійшовши до них, запитав: «Що вам потрібно, чого ідете за мною?» Він, ОСОБА_8, дістав з кишені газовий балончик і бризнув ОСОБА_18 в обличчя. Потерпілий присів. Він обшукав одежу потерпілого, забрав мобільний телефон та запальничку, після чого всі разом втекли з місця пригоди, залишивши ОСОБА_18 на місці. Після цього він зателефонував ОСОБА_10 і запропонував продати мобільний телефон, повідомивши йому, що вони ідуть в сторону нічного клубу «Дізі».

В цей же вечір ОСОБА_10 під'їхав на своєму автомобілі і вони зустрілися біля нічного клубу «Дізі». Він сів в автомобіль до ОСОБА_10 і повідомив, що мобільний телефон крадений і його необхідно продати. Вони поїхали в район залізничного вокзалу, де продали телефон знайомому ОСОБА_10 за 200 гривень. За вказану послугу він дав ОСОБА_10 25 гривень. ОСОБА_11 і ОСОБА_17 не бачили, як він та ОСОБА_10 продавали телефон. Решту грошей вони витратили на власні потреби.

Вину свою у вчиненому злочині визнає частково, тому що ніякої організованої групи не було. Умисел на вчинення злочину виник стихійно, в залежності від того, що вони побачили потерпілого в п'яному вигляді і зрозуміли, що його можливо пограбувати. Спеціально не підшукували осіб для пограбування. У вчиненому він щиро розкаюється.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_8 по епізоду відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_23 свою вину у вчиненому злочині визнав частково і суду пояснив, що 21 квітня 2007 року він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 пішли в кафе «Клубничка» в м. Черкаси щоб відпочити. Там в кафе знаходився потерпілий ОСОБА_23, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Коли ОСОБА_23, вийшов із кафе, він вирішив його пограбувати і позвав із собою ОСОБА_11 Між ними відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_23 запитував їх, де вони живуть і куди їм їхати.

Він, ОСОБА_8, несподівано для потерпілого, наніс останньому удар рукою в область ока. Від удару ОСОБА_23 впав на землю. Він обшукав одежу потерпілого, забрав у нього 300 гривень і мобільний телефон. Після цього він разом з ОСОБА_11 з місця пригоди втекли. Викрадені гроші ОСОБА_11 він не давав, просто самостійно витратив на свої потреби. Дівчат, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вони залишили в кафе.

В цей же вечір вони зустрілися з ОСОБА_10, якому він за попередньою домовленістю передав крадений мобільний телефон щоб продати, але чи продав ОСОБА_10, телефон він не знає.

Вину свою у вчиненому злочині він визнає частково, оскільки будь-якого плану про

пограбування ОСОБА_23 ніхто не складав. Просто побачили п'яного чоловіка і вирішили

заволодіти його майном. У вчиненому він щиро розкаюється.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_8 по епізоду розбійного нападу та вбивства

ОСОБА_24 визнав свою вину частково і суду пояснив.

26 квітня 2007 року у вечірній час він разом з ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_21 та ОСОБА_25 перебували в будинку по АДРЕСА_1, де відпочивали і вживали спиртні напої. Біля 22 години він та ОСОБА_9 вирішили поїхати до останнього до дому. Він зателефонував з мобільного телефону ОСОБА_10, який займався перевезенням людей як таксист, щоб він їх забрав і завіз в Південно-Західний район міста до ОСОБА_9, але він сказав, що зараз під'їхати не може і щоб вони вийшли в район Луна чарки. Він та ОСОБА_9 пішли в район Луна чарки. Прийшовши на перехрестя вулиць Я. Галана-Смаглія, вони взяли пива і стали чекати на таксі ОСОБА_10 Біля 23 години під'їхала машина «Таксі» і з машини вийшов невідомий чоловік, який витягнув мобільний телефон, став розмовляти і пішов через дорогу в лісосмугу. Він сказав до ОСОБА_9: «Пішли, заберемо мобілку» і вони пішли за незнайомим чоловіком до лісосмуги. Коли вони зайшли в лісосмугу, він підійшов до чоловіка і вони зчепилися. Він наніс потерпілому 4-5 ударів кулаком в обличчя та тулубу і хотів збити з ніг, але він захищався і вони попадали. В цей час він почув, що щось гупає. Повернувшись, він побачив як ОСОБА_9 наносить удари цеглиною по голові потерпілого. Потерпілий перестав чинити опір. Він обшукав одежу потерпілого, забрав мобільний телефон, обшукав барсетку, де забрав документи і гроші в сумі близько 500 грн.

Після цього, він зателефонував з мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 щоб він під'їхав і забрав їх з місця пригоди. Через кілька хвилин ОСОБА_10 під'їхав на перехрестя вулиць Я. Галана-Смаглія, вони сіли в автомобіль і поїхали до будинку по АДРЕСА_1. В автомобілі він почав сваритися з ОСОБА_9 і кричати на нього: «Навіщо він це зробив». Вони розповіли ОСОБА_10, що побили чоловіка, який був працівником міліції. ОСОБА_10 сказав щоб вони заспокоїлись, а то він висадить їх з машини. Коли вони приїхали до будинку по АДРЕСА_1 то він пішов в будинок, а ОСОБА_10 і ОСОБА_9 чекали його в автомобілі. Двері в будинок йому відкрив ОСОБА_11 Він скинув куртку, віддав ОСОБА_11 і сказав, що її необхідно випрати та зашити. Також передав ОСОБА_11 посвідчення працівника міліції і учасника бойових дій, які він забрав у потерпілого, і сказав що їх необхідно закопати або спалити. Коли ОСОБА_11 запитав, що сталося, то він йому відповів: «Да так, побилися». Про те, що сталося він ОСОБА_11 не розповідав. Він помив руки, які були в крові, вийшов з будинку, сів в автомобіль і вони поїхали на вулицю Тараскова до сотового магазину.

Біля магазину він дав ОСОБА_10 60 гривень і він підвіз їх до дому ОСОБА_9 Із викрадених грошей він дав ОСОБА_9 200 гривень.

На другий день він продав мобільний телефон, який забрав у потерпілого ОСОБА_24 невідомому чоловіку біля будинку торгівлі в центрі міста за 30 гривень. Гроші він витратив на свої потреби.

27квітня 2007 року він подзвонив ОСОБА_10, Але його телефон не відповідав. Він зателефонував ОСОБА_12, який йому повідомив, що ОСОБА_10 затримали працівники міліції і вони домовилися зустрітися біля магазину «Лісовий» в районі Соснівки. Близько 23 години 27 квітня 2007 року він зустрівся із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 біля магазину «Лісовий», що в районі Соснівки і поверхово розповів, що вночі він з ОСОБА_9 побили працівника міліції і забрали гроші та посвідчення. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 порадили їхати з міста і позбавитись посвідчення потерпілого.

Близько двох годин ночі 28 квітня 2007 року його затримали працівники міліції коли він ішов по вул. Одеській в м. Черкаси.

Вину свою у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 він визнає частково, оскільки вчинив його не в організованій групі, тому що попередньо про це ні з ким не домовлявся. Коли побачили чоловіка з мобільним телефоном, який пішов у лісопосадку та вирішив пограбувати його, позвавши із собою ОСОБА_9 Вини у вчиненні вбивства ОСОБА_24 не визнає, оскільки умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було, просто так вийшло. У вчиненому він щиро кається. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_26 визнає частково.

Допита ний в якості підсудного ОСОБА_9 свою вину у вчиненні розбійного нападу та вбивстві потерпілого ОСОБА_24 не визнав і суду пояснив.

26 квітня 2007 року у вечірній час він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_21 та ОСОБА_25 перебували в будинку по АДРЕСА_1, де відпочивали і вживали спиртні напої. Біля 22 годин він разом з ОСОБА_8 вирішили їхати додому в Південно-західний район. ОСОБА_8 зателефонував з мобільного телефону ОСОБА_10 щоб останній приїхав і забрав їх та завіз додому. ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 що на даний час він не може приїхати і щоб вони вийшли до Луначарки, а він під'їде. Він та ОСОБА_8 пішли в обумовлене місце. Прийшовши в район Луначарки, вони взяли собі пива і стали чекати приїзду ОСОБА_10 Біля 23 години, під'їхала машина «таксі», з машини вийшов невідомий чоловік, який дістав мобільний телефон, став розмовляти і пішов через дорогу в лісопосадку. ОСОБА_8 пішов також у лісопосадку і він подумав, що ОСОБА_8 пішов справляти природну нужду. Він також пішов за ОСОБА_8 Через кілька хвилин він побачив невідомого чоловіка в лісопосадці. До нього підійшов ОСОБА_8 і між ними виникла бійка. ОСОБА_8 бив потерпілого руками і ногами, вони попадали. Чоловік сказав до ОСОБА_8 щоб якось домовитись. ОСОБА_8 сказав йому: «Я зараз з тобою домовлюсь» - і почав його душити до землі. Потім він побачив, що потерпілий опору не чинить. ОСОБА_8 обшукав його одежу і забрав мобільний телефон. Він допоміг ОСОБА_8 відтягнути потерпілого з дороги і приніс барсетку потерпілого. ОСОБА_8 перевірив барсетку і сказав, що це працівник міліції. Потім ОСОБА_8 подзвонив таксисту ОСОБА_10, щоб останній під'їхав і забрав їх з місця пригоди. Через декілька хвилин під'їхав ОСОБА_10 і вони разом поїхали до дому. В автомобілі він став кричати до ОСОБА_8 «Навіщо він таке зробив?» ОСОБА_8 сказав йому щоб він закрив рота. ОСОБА_10 сказав щоб ми заспокоїлися, а то він висадить нас з машини.

ОСОБА_10 підвіз їх до магазину «Сотий», що по вул. Тараскова, ОСОБА_8 розплатився з ОСОБА_10, а він та ОСОБА_8 пішли додому.

Він не визнає себе винним у вчиненні даних злочинів тому, що будь-яких ударів потерпілому не наносив. Він не міг наносити удари тому що в нього травмована рука. Грошей від ОСОБА_8 він ніяких не брав, в нього були свої гроші.

В даний час він жалкує, що так сталося і він був там присутній. Цивільний позов не визнає.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочинів по епізодах розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777», що по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси, відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_18, відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_23, розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 не визнав і суду пояснив, що він у вчиненні вказаних злочинів участі не приймав, попередньо ні з ким не домовлявся про їх вчинення. Дійсно він кілька разів надавав послуги як таксист ОСОБА_8 і за послуги його перевезення ОСОБА_8 з ним розраховувався. Крім цього, він допомагав продати мобільні телефони ОСОБА_8 на прохання останнього, але про те, що телефони здобуті злочинним шляхом він не знав. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_26 не визнає.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_10 по епізоду незаконного зберігання психотропної речовини - амфітаміну свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю і суду пояснив. 26 квітня 2007 року, близько 3 години він, на автомобілі «Шевролет-Авео», який належить його матері і який він використовував під таксі для перевезення людей, підвіз невідомого чоловіка до нічного клубу «Дізі», розташованого по бульвару Шевченка в м. Черкаси. Невідомий чоловік запропонував йому порошкоподібну речовину, щоб не хотілося спати. Він погодився. В цей же день, коли він під'їхав до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_3, то між сидінням виявив п'ять пакетиків з порошкоподібною речовиною. Дану речовину він забрав додому і сховав на кухні в трубчатому карнизі. Дану речовину він зберігав для власного споживання.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину по епізоду відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_18 визнав частково і суду пояснив.

В кінці березня 2007 року, точної дати він не пам'ятає, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_17 відпочивали і зайшли в казино в центрі міста, де раніше працював ОСОБА_8 Вийшовши із казино вони побачили потерпілого ОСОБА_18, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 сказав: «Пішли» - і вони пішли за ОСОБА_18 Останній, побачивши, що вони ідуть за ним, розвернувся, підійшов до них і спитав: «Чого ви хочете, чого мене переслідуєте?» ОСОБА_8 витягнув газовий балончик із кишені і бризнув потерпілому в обличчя. ОСОБА_18 присів і втратив орієнтацію. ОСОБА_8, обшукав його одежу і забрав мобільний телефон. В цей час у вікні будинку на першому поверсі, що був поряд, з'явилася собака, стала гавкати, вони злякалися і втекли в напрямку нічного клубу «Дізі». В цей же вечір вони всі разом зустрілися з ОСОБА_10, ОСОБА_8 розповів йому, що сталося і вони вдвох продали мобільний телефон, що забрали у потерпілого, невідомому йому чоловіку за 200 гривень. ОСОБА_8 дав ОСОБА_10 25 гривень, а решту грошей вони програли на ігрових автоматах.

Вину свою у вчиненому злочині визнає частково, оскільки будь-якої попередньої домовленості ні з ким у нього не було щоб когось пограбувати. Коли ОСОБА_8 сказав -пішли - то він пішов за ним як за лідером, тому що боявся його. План пограбування ніхто не розробляв. У вчиненому він щиро кається.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_11 у вчиненні злочину по епізоду відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_23 свою вину визнав частково і суду пояснив.

21 квітня 2007 року біля 2 години ночі він разом з ОСОБА_8, дівчатами - ОСОБА_21 і ОСОБА_22 приїхали з м. Києва, так як були на мітингу на Майдані Незалежності і вирішили піти відпочити в кафе-бар «Клубничка» розташованого по вулиці Енгельса, 12 в м. Черкаси. Там в кафе знаходився потерпілий ОСОБА_23, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Коли ОСОБА_23 вийшов на вулицю, то ОСОБА_8 сказав: «Пішли на вулицю». Коли вони вийшли, підійшли до ОСОБА_23 останній став розпитувати їх куди їм їхати і чи не по дорозі з ним. В цей час ОСОБА_8 присів, взяв кусок цеглини і несподівано завдав удару в обличчя потерпілому. Від удару ОСОБА_23 впав і знепритомнів. Він злякався і підняв його голову із землі. ОСОБА_8 обшукав одежу потерпілого, забрав мобільний телефон і гроші. Скільки було грошей він не знає. Після цього вони з місця пригоди втекли, а дівчата залишилися в кафе-барі. В цей же день, вночі вони зустрілися з ОСОБА_10, ОСОБА_8 розповів йому, що сталося і запропонував продати мобільний телефон, який вони забрали у потерпілого. ОСОБА_10 запропонував не продавати телефон, а обміняти його на амфетамін. Де саме і куди діли телефон він не знає. Потім він разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_10 поїхали на автомашині останнього до якогось нічного магазину та купили їжу і випивку на ті гроші, що ОСОБА_8 забрав у потерпілого.

Вину свою у вчиненні вказаного злочину він визнає частково, тому що будь-якого плану чи попередньої домовленості про пограбування будь-кого у цей вечір ні з ким не було. Все вийшло стихійно. У вчиненому він щиро розкаюється.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_11 по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_24 свою вину у вчиненому злочині не визнав і суду пояснив.

26 квітня 2007 року у вечірній час в будинок по АДРЕСА_1, де він перебував у гостях у своєї дівчини ОСОБА_25, прийшов ОСОБА_8 із своїм знайомим хлопцем, як пізніше він взнав, що це був ОСОБА_9 До цього він ОСОБА_9 не знав і не бачив. Вони принесли пляшку горілки, яку всі разом спільно розпили.

Біля 22 години ОСОБА_8 і ОСОБА_9 сказали, що їдуть додому до ОСОБА_9. ОСОБА_8 попросив у нього куртку так як на дворі було холодно. Він дав йому свою куртку і вони вдвох пішли.

Біля години ночі, точного часу не пам'ятає, 27 квітня 2007 року, коли він вже спав, хтось спочатку подзвонив у квартиру, а потім став стукати у вікно. Коли він в став і відкрив вхідні двері, то до будинку зайшов ОСОБА_8, скинув його куртку і сказав: «Куртку потрібно випрати, а дівчат нехай зашиють рукав». На кухні ОСОБА_8 витягнув два посвідчення -одне працівника міліції, а друге - учасника бойових дій і сказав, що він їх закопав або спалив. На чиє прізвище були ці посвідчення він не знає, бачив лише фотокарточки у формі майора і капітана. Коли він запитав у ОСОБА_8, що сталося і звідки ці посвідчення, то він йому відповів: «Все нормально. Просто побилися». Помивши руки ОСОБА_8 з будинку пішов і він його більше не бачив. Після того, як ОСОБА_8 пішов, він вийшов на вулицю, взяв попільничку, поклав туди посвідчення і спалив, тому що боявся ОСОБА_8 За не виконання його вказівки, він міг його побити. Курточку він та його дівчина ОСОБА_25 випрали.

Вину свою у причетності до розбійного нападу на ОСОБА_24 не визнає, оскільки нічого про це не знав і про вчинений напад на потерпілого ніхто йому не говорив. На місці пригоди він не був, будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_24 не вчиняв. Документи спалив, тому що боявся ОСОБА_8

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину по епізоду розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси визнав частково і суду пояснив.

26 березня 2007 року він у нічний час грав на ігрових автоматах біля кінотеатру «Мир» по вулиці Енгельса, 54 в м. Черкаси. Через деякий час під'їхали ОСОБА_10 і ОСОБА_8 ОСОБА_10 також став грати на автоматах, а ОСОБА_8 кудись пішов. Після цього він почув крик жінки, що доносився від ларька ігрових автоматів. Він злякався і сівши в свою машину поїхав у місто. Через кілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_10 щоб зустрітись біля магазину «Лісовий», що в Соснівці. Він під'їхав туди, там були ОСОБА_10 і ОСОБА_8, які запропонували поїхати в м. Кременчук Полтавської області, щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей. На автомашині ОСОБА_10 вони поїхали в м. Кременчук. По дорозі ОСОБА_8 розділив гроші розмінною монетою порівно між нами. Він розумів, що гроші крадені. Скільки йому дісталося грошей він не пам'ятає. Помінявши гроші в Кременчуку, вони повернулися додому. Вказані гроші він витратив на свої потреби. Вину свою у вчиненні вказаного злочину визнає частково, оскільки не пропонував вчинити розбійний напад на кіоск ігрових автоматів, просто дав можливість втягнути себе у вчинення цього злочину та використав викрадені гроші. У вчиненому він щиро розкаюється. Допитаний в якості підсудного ОСОБА_12 по епізоду приховування злочину свою вину у вчиненому злочині не визнав і суду пояснив.

27 квітня 2007 року у вечірній час до нього зателефонував ОСОБА_8 і запитав про ОСОБА_10 Він відповів йому, що ОСОБА_10 затримали працівники міліції. ОСОБА_8 попросив зустрітися з ним біля санаторію «Україна». Потім до нього зателефонував ОСОБА_13 і також повідомив, що ОСОБА_8 хоче з ними зустрітися віч-на-віч. Біля 23 години він зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 в районі санаторію «Україна». ОСОБА_8 розповів, що він з ОСОБА_9 вчора побили якогось працівника міліції, але детально про обставини події не розповідав.

Коли ОСОБА_13 запитав ОСОБА_8, що він думає робити, то він відповів, що хоче продати мобільний телефон за гривень 30 і поїхали з міста, оскільки в нього взагалі грошей немає. Після цього вони розійшлися і він поїхав додому. Він особисто не пропонував ОСОБА_8 поїхати з міста чи знищити посвідчення, яке вони забрали у потерпілого працівника міліції під час бійки.

Він не визнає свою вину у вчиненні даного злочину, оскільки будь-яких дій по приховуванню злочину не вчиняв.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_13 свою вину у вчиненні приховування злочину не визнав і суду пояснив.

27 квітня 2007 року у вечірній час до нього зателефонував ОСОБА_8 і запитав чи не знає він, де ОСОБА_10? Він відповів йому, що не знає і запитав, що трапилося? Але відповіді не отримав. Після цього йому зателефонував ОСОБА_12 і повідомив, що ОСОБА_8 хоче з ними зустрітися біля санаторію «Україна» віч-на-віч.

Біля 23 години 27.04.2007 року він зустрівся з ОСОБА_8 і ОСОБА_12 біля санаторію «Україна», що в Соснівці м. Черкаси.

ОСОБА_8 розповів, що він з ОСОБА_9 вчора вечором побили якогось працівника міліції і забрали посвідчення. Детальних подробиць про обставини події він не розповідав.

Коли він запитав ОСОБА_8 - що ти будеш робити? - то останній відповів, що буде тікати з міста, або навіть з країни, але в нього немає грошей. Після цього ми розійшлися по домах. На наступний день вранці він взнав, що ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за тримані працівниками УБОЗу за підозрою у вчиненні вбивства працівника міліції ОСОБА_24, тому не було необхідності повідомляти про це органи міліції.

Вину свою у даному злочині не визнає, оскільки будь-яких дій по приховуванню злочину він не вчиняв.

Вина підсудніх ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у вчиненні розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси доведена слідуючими доказами:

-дослідженими даними протоколу усної заяви ОСОБА_14, яка заявила, що 26 березня 2007 року близько 3 год. 25 хв. в кіоску гральних автоматів «777», де вона працювала касиром, що розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси невідомий їй чоловік напав на неї, заподіяв тілесні ушкодження і заволодів грошима в сумі 1287 грн. і мобільним телефоном, що належить власнику ОСОБА_15(а. с 10, т. 7);

-дослідженими даними протоколу усної заяви ОСОБА_15, який заявив, що 26 березня 2007 року невідомими особами було вчинено напад на касира ОСОБА_14 кіоску гральних автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси. В результаті нападу касиру ОСОБА_14 завдано тілесні ушкодження і забрано гроші та мобільний телефон, які належать йому(а. с 12, т. 7);

-дослідженими даними протоколу огляду місця події від 26.03.2007 року - кіоску гральних автоматів «777» розташованого по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси біля кінотеатру «Мир», де зазначені сліди злочину(а. с 4-5 т. 7);

-оголошеними в судовому засіданні протоколів допиту потерпілої ОСОБА_14, яка пояснила, що вона працювала касиром кіоску ігрових автоматів «777» розташованого біля кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси, який належить приватному підприємцю ОСОБА_15 26 березня 2007 року біля 3 год. 25 хв. до кіоску підійшов чоловік і розміняв паперові гроші на монети по 50 коп. та став грати на ігрових автоматах, що знаходяться на вулиці. Даний ігровий автомат добре видно через віконце кіоску. Незабаром до ігрового автомату, де грав чоловік, підійшов ще один чоловік і вони разом стали грати. З їх поведінки вона зрозуміла, що вони знайомі, тому що перший чоловік поділився монетами з другим. Потім вона почула, що хтось стукає у двері. Коли вона відчинила двері, незнайомий їй чоловік відразу вдарив її в обличчя, після чого взяв за коси і почав бити головою об ігрові автомати та підлогу. Після цього поклав на підлогу і наступив ногою на спину та запитав: «Де гроші?» Вона сказала, що гроші в сейфі. Він взяв ключі, відкрив сейф і забрав розмінну монету близько 1000 гривень. Потім забрав із сумочки, яка була в неї на поясі, гроші в сумі 287 гривень та мобільний телефон і з місця пригоди всі повтікали.

Про вчинене вона відразу повідомила працівників міліції та власника ОСОБА_15(а. с 50, 123-125, т. 7);

-показаннями, допитаного в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_15, який суду пояснив, що він являється приватним підприємцем і має кіоск гральних автоматів «777» по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси. Вночі 26 березня 2007 року йому подзвонили і повідомили, що даний кіоск пограбовано. Коли він прибув на місце пригоди, то касир кіоску ОСОБА_14 розповіла йому, що близько 3 год. 25 хв. на неї напав невідомий чоловік, побив її і забрав гроші в сумі 1287 грн. та мобільний телефон «Самсунг». Він просить суд як найсуворіше покарати винних та відшкодувати йому шкоду;

-дослідженими даними протоколу пред'явлення потерпілій ОСОБА_14 для впізнання фотокарток, в ході якого вона по фотокартці впізнала ОСОБА_10 і заявила, що саме цей чоловік 26 березня 2007 року підходив до кіоску ігрових автоматів у нічний час, де вона працювала касиром, поміняв паперові гроші на монети по 50 коп. і ще з одним став грати на автоматах, поділившись із ним монетами, перед тим, як на неї було вчинено напад і пограбовано сейф з грошима(а. с 126-127 т. 7); дослідженими даними протоколу явки з повинною ОСОБА_10 від 28 квітня 2007 року, де він власноручно написав, що коли у його знайомого ОСОБА_8 виникли проблеми з роботою і щоб допомогти заробити йому грошей, він запропонував пограбувати кіоск ігрових автоматів, розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси біля кінотеатру «Мир». Під час розмови був присутній його кум - ОСОБА_12 ОСОБА_8 та ОСОБА_12 погодились на його пропозицію. Він їм розповів яким чином можливо вчинити злочин. Для вчинення злочину, він приїхав на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», д/н НОМЕР_1 з ОСОБА_8, а ОСОБА_12 приїхав на своєму автомобілі до кінотеатру «Мир» 26.03.2007 року вночі, поставили машини біля кінотеатру. Він та ОСОБА_12 пішли до кіоску гральних автоматів, що стоять на вулиці і стали грати на автоматах, знаючи що жінка-касир повинна вийти і подивитися, як вони грають. ОСОБА_8 обійшов кіоск з тильної сторони і почав чекати коли касир вийде. Коли касир вийшла, ОСОБА_8 увірвався в кіоск і забрав гроші. Він та ОСОБА_12 побігли кожний до своїх машин, та забравши ОСОБА_8 вони втекли з місця пригоди. Викрадені гроші вони поділили між собою порівно і поїхали в м. Кременчук Полтавської області та поміняли монети на паперові банкноти грошей. Свою частину грошей він витратив на особисті потреби(а. с 24 т. 7);

-дослідженими даними протоколу допиту ОСОБА_10 в якості підозрюваного від 29.04.2007 року, де він пояснив, що в березні місяці 2007 року, точної дати він вже не пам'ятає, він зустрівся із своїм кумом ОСОБА_12 та знайомим ОСОБА_8 В останнього були проблеми з роботою, йому потрібні були гроші для повернення боргу і він попросив йому допомогти.

ОСОБА_10 згадав, що коли він грав на ігрових автоматах біля кінотеатру «Мир», що по вул. Енгельса, то жінка-касир виходить з кіоску і слідкує за порядком гри на автоматах, що знаходиться на вулиці. Він запропонував ОСОБА_8 та ОСОБА_12 пограбувати вказаний кіоск. Вони погодились.

26 березня 2007 року вночі він з ОСОБА_8 на своєму автомобілі, а ОСОБА_12 на своєму - під'їхали до кінотеатру «Мир», поставили автомобілі, а самі пішли пішки до ігрових автоматів грати, сказавши ОСОБА_8, щоб він зайшов з тильної сторони кіоску і чекав, коли вийде касир.

Коли вони грали на ігрових автоматах, він почув як відкрилися двері і жінка закричала. ОСОБА_8 ОСОБА_8 забіг в кіоск, а він з ОСОБА_12 побігли до своїх автомобілів. Дочекавшись ОСОБА_8 вони втекли на автомобілях з місця пригоди. Після цього вони поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки. Викрадені гроші поділили між собою порівно. Йому дісталося 300 гривень. Переважна їх більшість була розмінною монетою по 50 копійок. Вони вирішили поїхати в м. Кременчук Полтавської області і поміняти монети на паперові банкноти грошей. Помінявши гроші, вони повернулися додому. Гроші він витратив на власні потреби(а. с 38-39 т. 7);

- дослідженими даними протоколу явки з повинною ОСОБА_8 від 3 травня 2007 року, де він власноручно написав, що наприкінці березня 2007 року до нього приїхав знайомий «таксист» ОСОБА_10 і запропонував вчинити злочин щоб заробити гроші. Він погодився. ОСОБА_10 взяв із собою свого кума ОСОБА_12 26 березня 2007 року близько 2 години ночі приїхали на двох автомобілях до кінотеатру «Мир» в м. Черкаси. Вони йому розповіли, що біля кінотеатру стоїть кіоск ігрових автоматів. Коли хтось грає на автоматах на вулиці, то касир виходить подивитися як хто грає. ОСОБА_10 та ОСОБА_12 пішли до ігрових автоматів грати, а йому порадили зайти з тильної сторони кіоска і чекати поки вийде касир. Коли касир відкрила двері і вийшла з кіоску він напав на неї, збив з ніг, зірвав з пояса барсетку, потім взяв ключі, відкрив сейф і з коробкою забрав гроші із сейфа. Після цього він побіг до машини, де його чекав ОСОБА_10 і вони всі разом втекли з місця пригоди та за домовленістю поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси. Біля магазину розділили між собою гроші і вирішили поїхати в м. Кременчук Полтавської області щоб поміняти монети на паперові гроші. На автомобілі ОСОБА_10 вони поїхали в м. Кременчук, де поміняли частину монет на паперові банкноти грошей. Частину монет він не поміняв і ними віддав борг жінці Світлані, з якою тимчасово проживав. Решту грошей він витратив на власні потреби(а. с 25 т. 7);

- дослідженими даними протоколу допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного та обвинуваченого від 24 травня 2007 року, де він пояснив, що в 20-х числах березня місяця, точної дати він не пам'ятає, до нього приїхав ОСОБА_10 та ОСОБА_12 і запропонували вчинити пограбування кіоску ігрових автоматів «Шестигранник», що на перехресті вулиць Енгельса-Благовісна біля магазину «Меблі» в місті Черкаси. Оскільки йому були потрібні гроші, він погодився на їхню пропозицію. Вони сказали, що повідомлять коли це можна зробити.

26 березня 2007 року в нічний час вони зустрілися разом. ОСОБА_10 був на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», а ОСОБА_12 був на своєму «ДЕО-Нубіра». ОСОБА_10 повідомив, що краще слід вчинити напад на кіоск ігрових автоматів, який розташований біля кінотеатру «Мир» по вул. Енгельса, так як там в нічний час немає практично людей. Вони поставлять машини біля кінотеатру, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 підуть грати на автоматах, щоб відвернути увагу касира і коли хтось грає на дворі, то касир виходить з кіоску подивитися, як там грають, а йому запропонували зайти з тильної сторони кіоска і коли касир вийде, то напасти на неї, забрати гроші і втекти на автомашинах. ОСОБА_10 наполягав на вчиненні злочину саме на цей кіоск і вони погодились.

Під'їхавши до кінотеатру «Мир», вони поставили автомобілі і пішли до кіоску грати на автоматах, а він пішов з тильної сторони кіоску і став чекати коли вийде касир.

Коли вийшла касир він за допомогою газового балончика напав на неї, збив з ніг та заволодів грошима в сумі 1000-1200 гривень і мобільним телефоном «Самсунг». ОСОБА_10 і ОСОБА_12 побігли до своїх автомобілів. Дочекавшись його, вони втекли з місця пригоди.

Після цього вони поїхали до магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси, де перерахували гроші і поділили між собою. Оскільки гроші були в переважній більшості розмінною монетою по 50 коп., тому вони вирішили поїхати в м. Кременчук Полтавської області щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей. На автомобілі ОСОБА_10 вони поїхали в м. Кременчук. Помінявши гроші, вони повернулися додому(а. с 67-68 т. 7, 219-222 т. 3);

-дослідженими даними протоколу допиту ОСОБА_12 в якості підозрюваного від 17 серпня 2007 року, де він пояснив, що на пропозицію ОСОБА_10 пограбувати кіоск ігрових автоматів «777», що розташований по вул. Енгельса в м. Черкаси він дав згоду. 26 березня 2007 року в нічний час він на своєму автомобілі, а ОСОБА_10 на своєму автомобілі, разом з ОСОБА_8 приїхали до кінотеатру «Мир», що по вул. Енгельса в м. Черкаси. Поставивши машини біля кінотеатру «Мир» він з ОСОБА_10 пішов грати на автоматах, а ОСОБА_8 сказали щоб він зайшов з тильної сторони кіоска і чекав коли вийде касир, подивитися як вони грають. Коли вийшла касир, ОСОБА_8 напав на неї, вона закричала і він з ОСОБА_10 побігли кожний до своєї машини. Не чекаючи ОСОБА_10 і ОСОБА_8 він з місця пригоди поїхав. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_10 і запропонував зустрітися біля магазину «Лісовий», що в районі Соснівки м. Черкаси. Він під'їхав в обумовлене місце, пересів в автомобіль ОСОБА_10, де був і ОСОБА_8 Останній пересипав у його барсетку монети із пластмасової коробки, а коробку викинули. Там розділили між собою викрадені гроші і вирішили поїхати в м. Кременчук Полтавської області щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей. На автомобілі ОСОБА_10 всі разом поїхали в м. Кременчук. Там поміняли гроші і повернулися додому. Викрадені гроші він витратив на свої потреби(а. с 154-158 т. 7);

-дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_8, де він спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_12 вчинили розбійний напад на кіоск ігрових автоматів «777», що розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси(а. с 96-106 т. 7);дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_12, де він спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_8 вчинили розбійний напад на кіоск ігрових автоматів «777», що розташований по вул. Енгельса, 54 в м. Черкаси(а. с 159-171 т. 7);

-дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 згідно якого ОСОБА_8 підтвердив свої показання про причетність свою і ОСОБА_10 до вчинення вказаного злочину(а. с 69-71 т. 7); дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_12, згідно якого ОСОБА_8 повністю підтвердив показання про свою і ОСОБА_12 причетність до вчинення зазначеного злочину(а. с 87-89 т. 7);

-дослідженим висновком експерта № 432/295 від 27 липня 2007 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоїв з набряками та крововиливами м'яких тканин обличчя. Вказані пошкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному у фабулі постанови про призначення експертизи і акту освідування та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я(а. с 205 т7);

-дослідженими роздруківками телефонних з'єднань мобільного зв'язку по номерах, які належали ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, які підтверджують показання підсудних, що в день вчинення злочину вони вели розмову між собою про обставини вчинення злочину(а. с 225-228 т. 7).

Вина підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні відкритого заволодіння чужим майном, належного потерпілому ОСОБА_18 доведена слідуючими доказами:дослідженими даними протоколу усної заяви ОСОБА_18 про те, що в кінці березня 2007 року двоє невстановлених осіб в районі вулиць Гоголя-Кірова в м. Черкаси відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Самсунг»(а. с 4 т. 8);оголошеними в судовому засіданні протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_18, який пояснив, що в кінці березня 2007 року, точної дати він не пам'ятає, він перебував на зупинці громадського транспорту «Трикотажна фабрика» в центрі міста Черкаси. Було десь біля 21-22 години. В цей час він помітив хлопців, які прискіпливо спостерігали за ним. Він вирішив піти до бару «Кабріолет». Хлопці пішли за ним. Тоді він розвернувся, підійшов до них і запитав, чого вони його переслідують? Один із хлопців бризнув йому в обличчя з балончика із сльозоточивим газом. В нього стали пекти очі і він присів. В цей час він відчув, що обшукують його одежу. Опору він не чинив. Через хвилин 5 він відкрив очі, хлопців вже не було, але він виявив, що зник його мобільний телефон «Самсунг», який знаходився в його кишені куртки(а. с 9-10 т. 8);

дослідженими даними протоколу пред'явлення для впізнання особи, згідно якого ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_8, як особу, що бризнув йому в очі сльозогінним газом з балончика, після чого його стали обшукувати і не стало мобільного телефону(а. с 12-13 т. 8);дослідженими даними протоколу пред'явлення для впізнання особи, згідно якого ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_11, який був присутній з ОСОБА_8, коли останній бризнув йому в очі сльозогінним газом з балончика, після чого його обшукали і в нього не стало мобільного телефону(а. с 14-15 т. 8);

- показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_8, який суду пояснив, що в кінці березня 2007 року біля 21 години, точної дати він не пам'ятає, він разом з ОСОБА_11 і хлопцем на ім'я ОСОБА_27, відпочивали в місті Черкаси та прогулювались біля зупинки громадського транспорту «Трикотажна фабрика», вони помітили невідомого хлопця, який був в стані сп'яніння і пішов в напрямку вул. Гоголя. Він вирішив пограбувати його і сказав хлопцям: «Пішли за ним». Незнайомий побачив, що вони ідуть за ним, розвернувся, підійшов до них і запитав: «Чого вони його переслідують, чого хочуть?» В цей час він витягнув газовий балончик і бризнув незнайомому газом в обличчя. Незнайомий присів і втратив орієнтацію. Він обшукав його одежу і забрав мобільний телефон «Самсунг» після чого всі втекли з місця пригоди. По дорозі він передзвонив ОСОБА_10 і попросив зустрітися. Вони зустрілися з ОСОБА_10 біля нічного клубу «Дізі». ОСОБА_10 він розповів, що сталося і запропонував продати мобільний телефон, який вони забрали в потерпілого. ОСОБА_10 погодився і вони на автомобілі ОСОБА_10 поїхали в район залізничного вокзалу чи м'ясокомбінату. Там вийшов до них незнайомий йому чоловік і купив за 200 гривень мобільний телефон. З цих грошей він дав ОСОБА_10 25 гривень, а решту всі разом потратили на власні потреби;дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_11 заволоділи майном ОСОБА_18(а. с 19-26 т. 8);

- показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_11, який суду пояснив, що в кінці березня 2007 року, точної дати він не пам'ятає, він разом з ОСОБА_8 і хлопцем на ім'я ОСОБА_27 відпочивали в центрі міста. Біля зупинки громадського транспорту «Трикотажна фабрика» вони побачили незнайомого хлопця, який був в стані алкогольного сп'яніння і пішов в напрямку вул. Гоголя. ОСОБА_8 сказав: «Пішли за ним». Вони всі пішли за незнайомим чоловіком. Помітивши це, незнайомий розвернувся, підійшов до них і запитав: «Чого вони від нього хочуть». В цей час ОСОБА_8 дістав газовий балончик і бризнув незнайомому в обличчя. Хлопець присів і втратив орієнтацію. ОСОБА_8 обшукав його одежу і забрав мобільний телефон. Після цього вони зразу втекли і побігли в напрямку нічного клубу «Дізі». По дорозі ОСОБА_8 передзвонив ОСОБА_10 і вони домовилися зустрітися біля нічного клубу «Дізі». Коли приїхав ОСОБА_10, то ОСОБА_8 розповів йому, що сталося і запропонував продати мобільний телефон, який вони забрали в потерпілого. ОСОБА_10 погодився і вони на його машині поїхали до якогось чоловіка, якому продали телефон нібито за 200 гривень, він особисто не бачив, а лише чув. ОСОБА_8 дав ОСОБА_10 25 гривень, а решту вони всі разом витратили на свої потреби; дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, згідно якого ОСОБА_11 спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином вони заволоділи майном ОСОБА_18(а. с 30-36 т. 8); дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_11 і ОСОБА_8, згідно якого останній підтвердив, що саме за його ініціативою вони відкрито заволоділи майном ОСОБА_18 і що саме він застосував сльозогінний газ до потерпілого та обоє підтвердили, що ОСОБА_10 було відомо зі слів ОСОБА_8, що телефон крадений(а. .с 42-44 т. 8);

- показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_10, який суду пояснив, що дійсно він допомагав продати мобільний телефон ОСОБА_8 і продали вони знайомому водію «таксі» ОСОБА_20, але що телефон крадений він не знав. ОСОБА_8 говорив, що телефон у когось забрав за борги;дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_8, де останній підтвердив свої показання, що розповідав ОСОБА_10, що телефон крадений і ОСОБА_10 допоміг йому його продати(а. с 45-46 т. 8);

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_20, який суду пояснив, що в кінці березня чи на початку квітня 2007 року, точної дати він не пам'ятає, до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_10 і запропонував придбати мобільний телефон «Самсунг» за 200 гривень. Він погодився. В цей же день ОСОБА_10 приїхав до нього додому і він купив у ОСОБА_10 мобільний телефон «Самсунг» за 200 гривень. Про те, що телефон крадений він не знав. Коли до нього приїхали працівники міліції і запитали за телефон, він зразу ж видав телефон і розповів про обставини його придбання;дослідженими даними протоколу пред'явлення для впізнання телефону, згідно якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав свій телефон «Самсунг» і пояснив, що саме цей телефон у нього викрали(а. с 38 т. 8);

- дослідженим висновком експерта № 107 від 16 липня 2007 року, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону «Самсунг», який викрали у потерпілого ОСОБА_18 складає 232 грн. 50 коп.(а. с 56-58 т. 8).

Вина підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_23 доведена слідуючими доказами:дослідженими даними протоколу усної заяви ОСОБА_23 про те, що 21 квітня 2007 року близько 23 години біля кафе-бару «Клубничка», що розташоване на перехресті вулиць Енгельса-Шевченка в м. Черкаси двоє невідомих відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грошима(а. с 105 т. 8);оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту в якості потерпілого ОСОБА_23, який пояснив, що 21 квітня 2007 року близько 23 години він відпочивав в кафе-барі «Клубничка», що розташований на перехресті вулиць Енгельса-Шевченка в м. Черкаси. До нього підсіли двоє незнайомих хлопців і вони просто розмовляли. Коли він вийшов з кафе до туалету, то хлопці вийшли за ним. Раптом він відчув удар в лівий бік голови і впав на землю та знепритомнів.17 Прийшовши до свідомості він побачив, що лежить на землі і біля нього нікого немає. Після цього виявив, що в нього відсутні гроші і мобільний телефон(а. с 1,12-113 т. 8);

-дослідженими даними протоколу для впізнання особи, згідно якого ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_8, як одного із хлопців, який сидів з ним разом, а потім вийшов за ним перед тим, як сталася подія(а. с 115-116 т. 8);дослідженими даними протоколу для впізнання особи, згідно якого ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_11, як одного із хлопців, що сидів з ним разом у кафе, а потім вийшов за ним перед тим, як сталася подія(а. с 121-122 т. 8);показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_8, який суду пояснив, що 21 квітня 2007 року він разом з ОСОБА_11 і дівчатами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 близько 2 годин ночі, приїхавши з Києва, вирішили відпочити і пішли в кафе-бар «Клубничка». Там відпочивав ОСОБА_23, який був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Коли ОСОБА_23 вийшов з бару, він позвав з собою ОСОБА_11 і вони вийшли за потерпілим. ОСОБА_23 став розпитувати звідки вони і куди їм їхати. Він відповів - в Південно-західний район. Потім він відразу наніс удар рукою Єгорову в обличчя. Від удару ОСОБА_23 впав і знепритомнів. Він обшукав його одежу, забрав мобільний телефон та гроші близько 300 гривень. Після цього він з ОСОБА_11 втекли з місця пригоди, залишивши дівчат в кафе-барі;показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_11, який суду пояснив, що 21 квітня 2007 року біля 2 години ночі він разом з ОСОБА_8 та дівчатами ОСОБА_21 і ОСОБА_22, приїхавши з Києва, де були на мітингу на Майдані Незалежності, вирішили відпочити і пішли в кафе-бар «Клубничка». Там відпочивав потерпілий ОСОБА_23, який був в стані сильного сп'яніння. Коли ОСОБА_23 вийшов з кафе то ОСОБА_8 сказав: «Клієнт готов. Пішли». Він з ОСОБА_8 вийшли з кафе і підійшли до ОСОБА_23 Останній став розпитувати куди їм їхати. В цей час ОСОБА_8 присів, він подумав, що йому погано. Але в цей час ОСОБА_8, піднявши кусок цеглини, несподівано наніс ОСОБА_23. удар рукою в голову. ОСОБА_23 впав і знепритомнів. Він злякався і підняв голову потерпілого із землі. ОСОБА_8 обшукав одежу потерпілого, забрав мобільний телефон та гроші і вони втекли з місця пригоди, залишивши дівчат в кафе-барі. Коли вони бігли біля якогось кіоска ігрових автоматів, то побачили машину ОСОБА_10 і зайшли в приміщення. Там ОСОБА_8 розповів ОСОБА_10, що сталося і запропонував продати крадений мобільний телефон. ОСОБА_10 запропонував обміняти телефон на амфетамін. Чи поміняли вони телефон на амфетамін він не пам'ятає. Потім вони поїхали на автомобілі ОСОБА_10 в якийсь нічний магазин, де на крадені гроші купили їжу і випивку, яку разом спожили;дослідженими даними протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_23 іОСОБА_8, згідно якого останній не заперечував своєї причетності до вчиненого злочину(а.с 123-125 т. 8);дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину, згідно якого ОСОБА_8 спочатку розповів, а потім показав на місці яким чином він разом з ОСОБА_11 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_23(а. с 127-131 т. 8);

-показаннями допитаного в судовому засідання в якості підсудного ОСОБА_10, який суду пояснив, що дійсно ОСОБА_8 звернувся до нього щоб він допоміг продати мобільний телефон «Нокіа-3120». Але він не зміг продати даний телефон і його в нього вилучили працівники міліції. Про те, що телефон крадений він не знав, ОСОБА_8 йому нічого не говорив;дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_8, де останній підтвердив свої показання про те, що він розповів ОСОБА_10 про подію з ОСОБА_23 і він знав, що телефон крадений(а. с 160-161 т. 8);дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_11, згідно якого ОСОБА_11 спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він з ОСОБА_8 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_23(а. с. 133-137 т. 8);дослідженими даними протоколу добровільної видачі від 30 квітня 2007 року, згідно якого ОСОБА_7 - дружина ОСОБА_10, добровільно видала мобільний телефон «Нокіа-3120», пояснивши, що даний телефон додому приніс її чоловік ОСОБА_10(а. с 108 т. 8);дослідженими даними протоколу пред'явлення потерпілому ОСОБА_23.мобільного телефону для впізнання, згідно якого ОСОБА_23 впізнав мобільний телефон «Нокіа-3120», пояснивши, що саме цей телефон в нього викрали під час події біля кафе-бару «Клубничка»(а. с 140 т. 8);дослідженим висновком експерта № 638 від 4 травня 2007 року, згідно якого у ОСОБА_23 мала місце травма: крововилив повік лівого ока, крововилив в білкову оболонку лівого ока,садно лівої виличної ділянки.

Вказані травми виникли від дії тупого предмета по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень(а. с 170 т. 8).

Вина підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 доведена слідуючими доказами:дослідженими даними протоколу огляду місця пригоди від 27 квітня 2007 року з фото таблицями до нього, згідно якого в лісопосадці біля перехрестя вулиць Я. Галана-Смаглія в м. Черкаси виявлено труп ОСОБА_24 з ознаками тяжких тілесних ушкоджень, речові докази та сліди, що вказують на ознаки злочину(а. с 3-67 т. 1);дослідженими даними протоколу явки з повинною ОСОБА_8 від 28 квітня 2007 року, де він власноручно написав, як він з ОСОБА_9 вчинили напад на ОСОБА_24 Про обставини події він розповів ОСОБА_10 коли їхали в машині(а. с 2 т. 3);показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_8, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року біля 23 год. він разом з ОСОБА_9 перебував на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, де чекали на приїзд ОСОБА_10, щоб поїхати додому до ОСОБА_9. В цей час під'їхала машина «таксі» і із неї вийшов невідомий чоловік, який розмовляв по мобільному телефону і пішов у лісопосадку, що розташована біля даного перехрестя доріг. Він вирішив його пограбувати і позвав із собою ОСОБА_9. В лісопосадці він наздогнав чоловіка і напав на нього. Між ними зав'язалася бійка і вони попадали. В цей час підбіг ОСОБА_9 і цеглиною наніс декілька ударів по голові потерпілому. Коли останній перестав чинити опір, він його обшукав, забрав мобільний телефон, з барсетки забрав гроші та посвідчення. Після цього, він зателефонував ОСОБА_10, останній під'їхав на своєму автомобілі «таксі» і забрав його та ОСОБА_9 з місця пригоди. В автомобілі він розповів ОСОБА_10, що вони побили працівника міліції і забрали гроші та посвідчення. Коли приїхали на вулицю Тараскова до магазину «Сотий», він дав 60 гривень ОСОБА_10 і 200 гривень ОСОБА_9 із викрадених грошей;показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_9, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року біля 23 год. він разом з ОСОБА_8 перебували на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси. В цей час під'їхала машина «таксі», з якої вийшов чоловік, розмовляв він по мобільному телефону і пішов у лісопосадку, що знаходиться біля вказаного перехрестя доріг. ОСОБА_8 пішов також у лісопосадку. Він подумав, що ОСОБА_8 хоче справити природні потреби і також пішов за ним. В лісопосадці він побачив як ОСОБА_8 зчепився з невідомим і почав його бити. Він підбіг і намагався їх розборонити. Чоловік сказав до ОСОБА_8: «Давай якось домовимось», - на що ОСОБА_8 відповів - я зараз з тобою домовлюсь і продовжував його бити. Коли потерпілий перестав чинити опір, він допоміг ОСОБА_8 відтягнути потерпілого з дороги. ОСОБА_8 забрав у потерпілого мобільний телефон марки «Нокіа», а коли він приніс барсетку, то ОСОБА_8 забрав з барсетки гроші і посвідчення працівника міліції. Потім ОСОБА_8 передзвонив по мобільному телефону потерпілого ОСОБА_10, щоб той під'їхав і забрав їх. Через деякий час під'їхав ОСОБА_10 на своєму автомобілі «таксі», вони сіли в автомобіль і поїхали з місця пригоди. В автомобілі він почав сваритись на ОСОБА_8 навіщо він так зробив? ОСОБА_8 став кричати на нього, сказав, що все буде нормально і щоб він закрив рота. ОСОБА_10 сказав щоб вони замовкли, а то він висадить їх з машини. Після цього він пішов додому. Ніяких грошей ОСОБА_8 йому не давав;показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_10, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року в нічний час до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_8 і попросив забрати його від перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси. Оскільки він працював як таксист по перевезенню людей і ОСОБА_8 неодноразово користувався його послугами, то він під'їхав на вказане місце і забрав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В автомашині ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали між собою сваритися і він сказав їм щоб вони перестали сваритися, а то він висадить їх з машини. Про що вони сварилися він не зрозумів. Він підвіз їх на вул. Тараскова до магазину «Сотий», ОСОБА_8 розрахувався з ним за послуги і вони розійшлися. Про те, що вони побили якогось працівника міліції і що ОСОБА_8 розрахувався з ним краденими грішми він нічого не знав;дослідженими даними протоколу явки з повинною ОСОБА_9 від 28.04.2007 року, де він власноручно написав яким чином він з ОСОБА_8 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_24, після чого ОСОБА_10 забрав їх з місця пригоди. По дорозі ОСОБА_8 розповів ОСОБА_10 про те, що сталося. ОСОБА_10 порадив позбутися посвідчення працівника міліції, яке вони забрали в потерпілого;(а. с 3-5 т. 3)дослідженими даними протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину і відеозапису до нього з участю ОСОБА_8, де останній спочатку добровільно розповів, а потім показав на місці, яким чином він з ОСОБА_9 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_24 Після чого з місця пригоди їх забрав ОСОБА_10, якому ОСОБА_8 розповів про обставини вчинення злочину в автомобілі(а. с 89-109 т. 3) + відеокасета;дослідженими даними протоколу допиту ОСОБА_9 в якості підозрюваного від 28 квітня 2007 року, де він пояснив про обставини нападу на потерпілого ОСОБА_24 разом з ОСОБА_8(а. с. 44-47 т. 3);

- дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину та відеозапису до нього, з участю ОСОБА_9, де останній спочатку добровільно розповів, а потім показав на місці, яким чином він разом з ОСОБА_8 вчинив напад на потерпілого ОСОБА_24 з метою заволодіння чужим майном(а. с 51-83 т. 3) + відеокасета;дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_9, згідно якого кожний із них підтвердив свої показання про обставини вчинення даного злочину(а. с 273-275 т. 3);показаннями допитаної в якості потерпілої ОСОБА_26, яка суду пояснила, що 26 квітня 2007 року вона працювала в другу зміну на AT «Графія України». Близько 23 год. 05 хв. їй зателефонував її чоловік ОСОБА_24 і вони домовились, що він буде чекати її з роботи на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, оскільки був уже пізній час доби. Коли вона під'їхала на автобусі до зазначеного місця, чоловіка не було. Мобільний телефон його не відповідав. Дома чоловіка також не було. Вона стала турбуватись і передзвонила до родичів, так як знала, що чоловік вечором був у них в гостях. Родич ОСОБА_28 повідомив, що її чоловік від нього поїхав на таксі, щоб зустріти її з роботи. Водій таксі також повідомив їй, що підвіз чоловіка до магазину, що на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія. Вранці їй повідомили працівники міліції, що тіло її чоловіка знайшли у лісопосадці біля перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія з ознаками насильницької смерті. Як пізніше вона взнала, що напад на чоловіка вчинили ОСОБА_8 і ОСОБА_9, а ОСОБА_10 забрав їх з місця пригоди на власному автомобілі;показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_28, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він разом із ОСОБА_24, який був його родичем, поїхали до дочки ОСОБА_29 і там спілкувалися. Близько 23 години він викликав таксі, щоб ОСОБА_24 поїхав і зустрів з роботи свою дружину. Потім подзвонила дружина ОСОБА_24 і повідомила, що чоловік її не зустрів і його вдома немає. Вранці 27 квітня 2007 року він взнав, що ОСОБА_24 було вбито;показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_29, яка дала аналогічні показання як і свідок ОСОБА_28;показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_21, яка суду пояснила, що 26 квітня 2007 року у вечірній час до них в будинок по АДРЕСА_1 прийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Вони разом з ОСОБА_11 сиділи на кухні і розпивали спиртні напої. Потім ОСОБА_8 подзвонив своєму знайомому ОСОБА_10, щоб він під'їхав і їх забрав. Про що саме вони домовилися вона не чула. Після цього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 кудись пішли. ОСОБА_8 взяв ще куртку ОСОБА_11 бо було холодно. Останній не хотів давати, казав що вона на нього буде мала. Вона знає, що ОСОБА_8 повертався вночі до будинку, але вона небачила його. Вранці вона побачила, що куртка ОСОБА_11 знаходиться в мисці з водою. Що саме сталося, вона не знає, їй ніхто нічого не говорив;показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_22, яка дана аналогічні показання, як і свідок ОСОБА_21;

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_30, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він зі своїми знайомими ОСОБА_31, ОСОБА_32 відпочивали в мікрорайоні Луначарського біля гральних автоматів «Гривенька» по вул. Я.Галана . 27.04.2007 року до нього приїхали співробітники міліції і повідомили, що неподалік від того місця, де вони відпочивали знайшли вбитого чоловіка;

-показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_33, яка суду пояснила, що 26 квітня 2007 року вона працювала в ресторані, що знаходиться на Луначарці. Закривши ресторан, близько 23 год. 15 хв. Вона ішла додому і звернула увагу на хлопця, який метушився біля машини «таксі», що стояло на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія. Потім з лісу вибіг другий хлопець, вони сіли в машину і поїхали. Одного з хлопців вона може впізнати і показала в судовому засіданні на підсудного ОСОБА_9. Останній підтвердив, що саме він у той вечір сідав до машини «таксі» з ОСОБА_8 після вчинення злочину. ОСОБА_10 також підтвердив, що саме він під'їхав в зазначений свідком час і забрав з місця пригоди ОСОБА_8 і ОСОБА_9;

-показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_34, яка дала аналогічні показання, як і свідок ОСОБА_33 за винятком того, що будь-кого впізнати вона не змогла, оскільки було темно і вона не дуже на це звертала увагу;

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_35, який суду пояснив, що він працює начальником відділу УБОЗу в Черкаській області. Потерпілий ОСОБА_24 був його підлеглим. Коли повідомили про те, що знайшли труп ОСОБА_24 він організовував силами свого підрозділу пошуки злочинців. Підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 він бачив, коли їх затримали і заводили в приміщення УБОЗу. Безпосередньо він ні з ким з них не розмовляв, просто йому доповідали, що злочин проти ОСОБА_24 вчинили ОСОБА_8, ОСОБА_9, а ОСОБА_10 забрав їх на своїй машині з місця вчинення злочину;

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_36, який суду пояснив, що він у затриманні і допиті підсудних ОСОБА_8„ ОСОБА_9 і ОСОБА_10 участі не приймав. Затримували підсудних спецпідрозділ «Сокіл», а допитували слідчі прокуратури. Він приймав участь коли з підозрюваними проводили відтворення обстановки і обставин події злочину. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 детально розповідали, яким чином вони вчинили напад на ОСОБА_24 Будь-якого тиску на них ніхто не вчиняв, вони все розповідали добровільно;

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_37, який суду пояснив, що він як працівник відділу УБОЗу після події з ОСОБА_24 участі в затриманні і допиті ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не приймав. Він був лише на відтворенні обстановки і обставин події злочину, де ОСОБА_8 і ОСОБА_9 детально добровільно розповідали про обставини злочину відносно ОСОБА_24 Будь-якого тиску на них ніхто не чинив;

-дослідженими даними протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_38, який пояснив, що 27 квітня 2007 року в нічний час він перебував біля будинку торгівлі в центрі м. Черкаси на своєму автомобілі, так як займається перевезенням людей. До нього підійшов незнайомий чоловік і запропонував купити мобільний телефон «Нокіа» за 50 гривень. Він придбав вказаний телефон. Про те, що телефон крадений він не знав(а. с 177-179 т. 1);

-дослідженими даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_38 вказав на ОСОБА_8 як особу, що продала йому мобільний телефон «Нокіа» за 50 гривень(а. с 251-252 т. 1);

-дослідженими даними протоколу виїмки від 28 квітня 2007 року, згідно якого ОСОБА_38 добровільно видав мобільний телефон «Нокіа», який він напередодні купив за 50 гривень у ОСОБА_8(а. с. 130 т. 2);

-дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_38 і ОСОБА_8, в ході якої обидва підтвердили свої показання про придбання і збут мобільного телефону «Нокіа», яким ОСОБА_8 заволодів після нападу на потерпілого ОСОБА_24(а. с. 253-254 т. 1);

-дослідженими даними протоколу огляду трупа ОСОБА_24, згідно якого в останнього виявлено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток черепу та інші тілесні ушкодження(а. с 104-110 т. 2);

-дослідженими даними висновку експерта № 105 від 06 липня 2007 року, згідно якого на правому та лівому напівчеревиках, вилучених у ОСОБА_8, а також на куртці, в якій був одягнений ОСОБА_8 і належить ОСОБА_11 виявлена кров людини. Походження даної крові від потерпілого ОСОБА_24 не виключається. Даних про походження крові від ОСОБА_8 не виявлено(а. с 69-74 т. 4);

-дослідженими даними висновку експерта № 104 від 20 червня 2007 року, згідно якого в слідах на лівій кросівці, вилученої у ОСОБА_9, знайдена кров людини, походження даної крові від потерпілого ОСОБА_24 не виключається(а. с 91-96 т. 4);

-дослідженими даними висновку експерта № 460/14 від 13 червня 2007 року, згідно якого у трупа ОСОБА_24 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток склепіння черепу, забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, чисельні синці, садна та рани на голові. Вказані травми виникли внаслідок дії твердих тупих предметів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень(а. с 20-21 т. 4).

Вина підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні вбивства ОСОБА_24 доведена слідуючими доказами:

-дослідженими даними протоколу огляду місця події злочину від 27 квітня 2007 року, згідно якого в лісопосадці, розташованої біля перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси виявлено труп ОСОБА_24 з ознаками насильницької смерті, а також виявлені речові докази і сліди злочину(а. с 3-67 т. 1);

-дослідженими дан6ими протоколу явки з повинною ОСОБА_8 від 28 квітня 2007 року, згідно якого він власноручно написав про обставини вбивства потерпілого ОСОБА_39, яке він вчинив разом з ОСОБА_9(а. с. 2 т. 3);

-показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_8, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він разом з ОСОБА_9 перебували на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, де чекали на приїзд ОСОБА_10 В цей час під'їхала машина «таксі» і із машини вийшов чоловік, який розмовляв по мобільному телефону та пішов у лісопосадку через дорогу. Він вирішив пограбувати його і позвав із собою ОСОБА_9. В лісопосадці він наздогнав незнайомого, напав на нього, став бити його руками щоб збити з ніг, але чоловік став захищатися. Вони зчепилися і попадали. В цей час він почув, що щось гупає. Коли повернувся і подивився, то побачив, що ОСОБА_9 наносить удари цеглиною потерпілому по голові. Коли потерпілий перестав чинити опір, він обшукав його одежу і забрав мобільний телефон. Потім ОСОБА_9 приніс барсетку потерпілого, він забрав з барсетки гроші близько 500 гривень та посвідчення працівника міліції і учасника бойових дій. Відтягнувши разом з ОСОБА_9 потерпілого з дороги, він передзвонив ОСОБА_10 і вони на машині останнього втекли з місця пригоди. Із викрадених грошей він дав ОСОБА_10 60 гривень, ОСОБА_9 200 гривень, а мобільний телефон продав якомусь таксисту.

Він не визнає себе винним у вчиненні вбивства, оскільки умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було, просто так вийшло. Він хотів лише пограбувати потерпілого;

-дослідженими даними протоколу явки з повинною ОСОБА_9, який власноручно написав, яким чином він разом із ОСОБА_8 вчинили вбивство потерпілого ОСОБА_24 і заволоділи його майном(а. с 3-5 т. 3);

-показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_9, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він разом з ОСОБА_8. перебували на перехресті вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, де близько 23 годин и чекали на приїзд ОСОБА_10, щоб він відвіз їх додому. В цей час під'їхала машина «таксі», звідки вийшов чоловік, який розмовляв по мобільному телефону і пішов через дорогу в лісопосадку. ОСОБА_8 пішов за ним. Він подумав, що ОСОБА_8 пішов справляти природну потребу і пішов за ним. В лісопосадці він побачив, як ОСОБА_8 зчепився з незнайомим чоловіком, став його бити руками і вони попадали. Чоловік сказав до ОСОБА_8 «Може якось домовимось» - на що ОСОБА_8 відповів, - я зараз з тобою домовлюсь, та продовжував його бити. Він намагався розборонити. ОСОБА_8 наніс кілька ударів потерпілому по спині, придушив до землі в потерпілий перестав чинити опір. ОСОБА_8 обшукав одежу потерпілого і забрав мобільний телефон. Коли він приніс барсетку потерпілого, то ОСОБА_8 забрав з барсетки гроші і посвідчення працівника міліції і учасника бойових дій. Після цього вони разом відтягнули потерпілого з дороги і залишили в лісопосадці. Потім ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_10, останній під'їхав на своєму автомобілі до перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія і вони втекли з місця пригоди.

Він не визнає себе винним у вчиненні вбивства ОСОБА_24, оскільки не бив потерпілого і не міг бити так як у нього травмована рука, крадених грошей у ОСОБА_8 не брав, тому що в нього були свої гроші;

-показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_10, який суду пояснив, що дійсно 26 квітня 2007 року близько 23 год. 30 хв. Він на прохання свого знайомого ОСОБА_8 під'їхав на своєму автомобілі «Шевролет-Авео» щоб надати послугу, оскільки він займався перевезенням людей. До нього в автомобіль сіли ОСОБА_8 в ОСОБА_9 Він їх підвіз до магазину «Сотий», що по вул. Тараскова в м. Черкаси, ОСОБА_8 розрахувався з ним як пасажир за послуги і вони розійшлися. Він поїхав собі на роботу. Про те, що гроші, які йому дав ОСОБА_8, крадені, він не знав і не знав, що там сталося;

-дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину та переглянутою відеокасетою з участю ОСОБА_8, де він спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він спільно з ОСОБА_9 вчинили вбивство ОСОБА_24(а. с. 89-109 т. 3) + відеокасета;

-дослідженими даними протоколу допиту в якості підозрюваного ОСОБА_9 від 28 квітня 2007 року, де він пояснив, яким чином він спільно з ОСОБА_8 вчинили вбивство ОСОБА_24(а. с 44-47 т. 3);

-дослідженими даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину та переглянутою відеокасетою з участю ОСОБА_9, де він спочатку розповів, а потім показав на місці, яким чином він спільно з ОСОБА_8 вчинили вбивство ОСОБА_24(а. с 51-83 т. 3)+ відеокасета;

-дослідженими даними протоколу очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_8, згідно якого останній підтвердив свої показання про те, що він разом з ОСОБА_9 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_24 і спільними діями завдали тілесних ушкоджень йому(а. с 273-275 т. 3);

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_36, який суду пояснив, що він як працівник міліції був присутній при проведенні слідчої дії по відтворенню обстановки і обставин вбивства ОСОБА_24 з участю ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Обидва підозрювані добровільно розповідали і показували на місці, яким чином вони спільно вчинили вбивство ОСОБА_24;

-показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_37, який суду пояснив, що він, як працівник міліції був присутній при проведенні слідчої дії по відтворенню обстановки і обставин події злочину з участю ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Обидва підозрювані добровільно розповідали, а потім показували на місці, яким чином вони спільно вбили ОСОБА_24;

-дослідженими даними висновку експерта № 104 від 20 червня 2007 року, згідно якого в слідах на лівій кросівці вилученої у ОСОБА_9 знайдена кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_24 не виключається(а. с 91-96 т. 4);

-дослідженими даними висновку експерта № 105 від 6 липня 2007 року, згідно якого на правому та лівому напівчеревиках вилучених у ОСОБА_8, а також на куртці, в якій перебував ОСОБА_8 під час вчинення злочину і належала ОСОБА_11, знайдена кров людини. Походження даної крові від потерпілого ОСОБА_24 не виключається. Даних про походження крові від ОСОБА_8 не виявлено(а. с 69-74 т. 4);

-дослідженими даними висновку експерта № 116 від 21 червня 2007 року, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_24 виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_8 не виключається(а. с 112-114 т. 4);

-дослідженими даними висновку експерта № 460/14 від 13 червня 2007 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_24 є черепно-мозкова травма у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, крововиливу під м'які оболонки мозку. Всі виявлені при дослідженні трупа ушкодження є прижиттєвими. Вказані ушкодження виникли

23 незадовго до смерті. З такими ушкодженнями потерпілий міг жити на протязі нетривалого часу. Виникнення виявлених ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи з наступним ударом об тверді предмети виключається.

Вказані ушкодження могли виникнути від ударів різними частинами цеглини, наданої на експертизу. При цьому наносились під різними кутами і з різною силою. Послідовність ударів встановити неможливо, оскільки наносились в короткий проміжок часу(а. с 20-21 т. 4);

-дослідженим висновком експертів № 1736 від 26 листопада 2008 року, згідно якого під час судово-медичного огляду ОСОБА_9 виявлені наслідки раніше отриманої травми у вигляді шкірних рубців тильної поверхні правої кисті, які згідно висновку лікаря-консультанта не викликають порушення функцій кисті. Характер вищевказаних рубців та їх локалізація можуть відповідати часу, вказаному в матеріалах кримінальної справи, тобто 2005 року. Відсутність порушення функцій правої кисті у ОСОБА_9 не виключає можливості активних рухів правою рукою на момент події з триманням сторонніх предметів у руці. Вина підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом доведена слідуючими доказами: -показаннями підсудного ОСОБА_8, який суду пояснив, що після нападу на ОСОБА_24, коли останній перестав чинити опір при обшуку барсетки потерпілого, він забрав посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_24 Вказане посвідчення він передав ОСОБА_11 і попросив його закопати або спалити. ОСОБА_11 сказав йому, що посвідчення спалив; -показаннями підсудного ОСОБА_9, який суду пояснив, що після того як ОСОБА_24 перестав чинити опір, він приніс його барсетку. ОСОБА_8 забрав із барсетки посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_24 Куди поділось посвідчення він не знає;

-показаннями підсудного ОСОБА_11, який суду пояснив, що 27 квітня 2007 року близько першої години до будинку по АДРЕСА_1, де він був у гостях у своєї дівчини, прийшов ОСОБА_8, він йому відкрив вхідні двері. ОСОБА_8. поклав на стіл посвідчення працівника міліції і сказав, що його слід закопати або спалити. Де саме і в кого та при яких обставинах він його забрав ОСОБА_8 не сказав. Коли ОСОБА_8 пішов, він зразу ж вийшов на вулицю і в попільничці спалив вказане посвідчення, тому що боявся ОСОБА_8;

-дослідженими даними листа заступника начальника УМВС України в Черкаській області № 14/7-1331 від 12 червня 2007 року, згідно якого майору міліції ОСОБА_24 видавалось службове посвідчення працівника органів внутрішніх справ 21 березня 2006 року, НОМЕР_3(а. с 244 т. 2).

Вина підсудного ОСОБА_10 по епізоду незаконного придбання та зберігання психотропної речовини доведена слідуючими доказами:

-дослідженими даними протоколу обшуку від 7 травня 2007 року, згідно якого по місцю проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено п'ять поліетиленових пакетиків з порошком білого кольору(а. с 231 т. 8); -дослідженим висновком експерта № 2/444 від 25 травня 2007 року, згідно якого в пакетиках, вилучених в домоволодінні ОСОБА_10 знаходиться психотропна речовина -амфетамін вагою 0,1816 г та метамфітамін вагою 0,0028 г(а. с 276-279 т. 8); -показаннями допитаного в якості підсудного ОСОБА_10, який суду пояснив, що 26 квітня 2007 року він на своєму автомобілі «Шевролет-Авео», який належить матері, займався перевезенням людей. Коли він підвіз одного незнайомого до нічного клубу «Дізі» він запропонував йому білий порошок, щоб не хотілося спати. Він вжив і йому сподобалось. В цей же день він приїхав додому на обід і біля дому виявив п'ять пакетиків з білим порошком, які були між сидінням. Він взяв ці пакетики, заніс в квартиру АДРЕСА_3 і сховав на кухні в трубчатий карниз. Порошок він взяв для власного споживання;

-показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що білий порошок в поліетиленових пакетиках приніс додому її чоловік ОСОБА_10;

-показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_40, яка суду пояснила, що вона була присутня в якості понятої при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_10.

Працівниками міліції було виявлено та вилучено за карнизом на кухні поліетиленові пакетики з порошком білого кольору. Були складені документи, які вона підписала.

Оцінюючи зібрані в справі докази, показання підсудних і свідків в результаті їх всебічного, повного і об'єктивного дослідження суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за виключенням причетності останнього до розбійного нападу на ОСОБА_24, ОСОБА_12, за виключенням приховування злочину, в інкримінованих їм злочинах, крім ознаки - вчинення злочинів в складі організованої групи - доведена повністю.

Суд виключає із обвинувачення всіх підсудних і по всіх епізодах вчинених злочинів кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину в складі організованої групи.

За змістом ч. З ст. 28 КК України учинення злочину організованою групою має місце тоді, коли в підготовці злочину або його вчиненні брали участь декілька осіб(три і більше), які попередньо зорганізувалися в стійке об'єднання для вчинення цього та іншого(інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.

Як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні ознак організованої групи не встановлено. Ніхто із учасників вчинення злочину плану в підготовці злочину або його вчиненні не розробляв, функцій учасників не розподіляв, у більшості епізодів вчинених злочинів приймало участь дві особи. Крім цього, встановлено, що злочини вчинялися в залежності від ситуації, що виникала стихійно, тобто умисел на вчинення злочину виникав безпосередньо від появи потерпілого в незахищеному місці, або знаходження потерпілого в стані сп'яніння.

Оскільки в діях підсудних відсутні ознаки організованої групи тому таку ознаку слід виключити із обвинувачення.

Суд констатує, що по епізоду вчинення розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів «777» в діях ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вбачаються ознаки вчинення злочину організованою групою саме для вчинення цього злочину, однак органами досудового слідства їх дії за цією ознакою не кваліфіковані, тому суд позбавлений права обтяжувати положення цих підсудних.

Таким чином органи досудового слідства невірно кваліфікували дії ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по епізодах відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_18, розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_23 та розбійного нападу на ОСОБА_24, вказавши кваліфікуючу ознаку вчиненні злочину організованою групою.

Крім цього кваліфікація дій підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 по епізоду заволодіння майном ОСОБА_23 невірно кваліфіковано за ст. 187, як розбій, оскільки потерпілому завдані лише легкі тілесні ушкодження, що за законом вважається грабежем.

Суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по епізоду заволодіння чужим майном в результаті нападу на кіоск ігрових автоматів «777», розташованого по вул. Енгельса, 54 в місті Черкаси за ч. З ст. 187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення. Суд відхиляє твердження ОСОБА_8 та його адвоката про те, що він не застосовував насильство до потерпілої ОСОБА_14, а лише бризнув в обличчя сльозогінний газом і поклав її на пол., оскільки це спростовується матеріалами справи.

Так потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що при нападі на неї їй було завдано удар в обличчя, після чого її взяли за коси та били головою об ігрові автомати та об пол., сльозогінний газ до неї не застосовували. Тілесні ушкодження на ній бачив власник кіоску ОСОБА_15, який прибув на виклик.

Крім цього, згідно висновку експерта у ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, тому за законом вважається, що це є насильство небезпечне для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу і підпадає під ознаки розбою.

Суд не може взяти до уваги твердження підсудних ОСОБА_10 і ОСОБА_12 про непричетність їх до вчинення цього злочину, оскільки матеріалами справи встановлено, що вони разом з ОСОБА_8 домовились спільно вчинити напад на кіоск гральних автоматів з метою пограбування напередодні. Саме ОСОБА_10 наполіг, а решта погодились, щоб на даний кіоск

гральних автоматів вчинити напад, оскільки там малолюдно. Вони ж між собою розподілили ролі. ОСОБА_10 і ОСОБА_12 будуть грати на вулиці, щоб виманити з приміщення касира, а ОСОБА_8 потім нападе і забере гроші. Крім цього, вони всі разом їздили в Кременчук, щоб поміняти монети на паперові банкноти грошей, розділили між собою гроші і витратили на власні потреби.

Таким чином сумнівів у їх причетності до вчиненні вказаного злочину немає.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 і ОСОБА_11 по епізоду відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_18 за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_10 за даним епізодом суд кваліфікував за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України як пособництво у вчиненні грабежу, тобто відкритого заволодіння чужим майном поєднаного з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинене за попередньою змовою групою осіб шляхом заздалегідь обіцяного збуду предметів здобутих злочинним шляхом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_10 як пособництво тому, що після вчинення розбійного нападу на кіоск ігрових автоматів ОСОБА_10 сказав ОСОБА_8, що якщо в нього будуть якісь речі, здобуті злочинним шляхом, то слід звернутися до нього і він допоможе йому в цьому(а. с 219-222 т. 3).

Після вчинення грабежу ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_10 і вони в цей вечір зустрілися, де ОСОБА_8 розповів ОСОБА_10 про обставини злочину і запропонував продати викрадений телефон. ОСОБА_10 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_41, який погодився купити мобільний телефон і вони разом продали телефон за 200 гривень. Із зазначених коштів ОСОБА_8 дав ОСОБА_10 25 гривень, а решту разом потратили на власні потреби. Факт придбання мобільного телефону підтвердив свідок ОСОБА_41, що саме ОСОБА_10 продав йому телефон за 200 гривень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 і ОСОБА_11 по епізоду відкритого заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_23 за ст. 186 ч. 2 КК України як грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майном поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_10 по даному епізоду суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України як пособництво у вчиненні грабежу, тобто відкритого заволодіння чужим майном поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом заздалегідь обіцяного приховування предмету, здобутого злочинним шляхом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за ст. 186 ч. 2 КК України як грабіж тому, що згідно висновку експерта потерпілому ОСОБА_23. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що за законом вважається насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, чим і відрізняється від розбою.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_10 по даному епізоду вчинення злочину як пособництво у вчиненні грабежу, тому що після вчинення злочину, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 зразу ж зустрілися з ОСОБА_10 і ОСОБА_8 розповів ОСОБА_10 про вчинений злочин та попросив допомогти продати мобільний телефон, який вони забрали у потерпілого ОСОБА_23. Встановлено, що вказаний мобільний телефон ОСОБА_10 забрав собі, який був виявлений і вилучений в нього при затриманні, чим приховав предмет, здобутий злочинним шляхом.

Крім цього, ОСОБА_10 приймав участь у розтраті викрадених грошей у потерпілого ОСОБА_23, оскільки вони на автомобілі ОСОБА_10 поїхали в нічний магазин, де купили їжу і випивку, чим також сприяв знищенню предмету злочину.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 і ОСОБА_9 по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_10 за даним епізодом суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187, як пособництво у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_24

Суд відхиляє твердження ОСОБА_9 і його адвоката в тому, що ОСОБА_9 не наносив ударів потерпілому ОСОБА_24, а лише хотів розборонити ОСОБА_8 і потерпілого і він нібито не міг наносити удари потерпілому тому, що в нього травмована рука, оскільки все це спростовується матеріалами справи та показаннями підсудного ОСОБА_8.

Так під час написання явки з повинною, під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_9 пояснив, що він наносив удари потерпшому цеглиною по голові. Про те, що саме ОСОБА_9 наносив удари цеглиною по голові пояснив ОСОБА_8, як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні.

Крім цього,згідно висновку експертів № 1736 від 26 листопада 2008 року відсутність порушення функцій правої кисті руки у ОСОБА_9 не виключає можливості активних рухів правою рукою на момент події з триманням сторонніх предметів у руці.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_10 як пособництво у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_24 тому, що після вчинення злочину ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_10 з мобільного телефону потерпілого і попросив під'їхати на місце пригоди та забрати його і ОСОБА_9. ОСОБА_10 зразу ж приїхав, забрав у свій автомобіль ОСОБА_8 і ОСОБА_9, чим сприяв безперешкодно зникнути їм з місця злочину.

Крім цього, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 почали сваритися в автомашині і розповіли, що вони побили працівника міліції, чи вбили його, тим самим ОСОБА_10 стало відомо про вчинення тяжкого злочину.

Він їм сказав щоб вони перестали сваритись і порадив позбутися посвідчення працівника міліції.

Підвізши злочинців до вул. Тараскова, він отримав 60 гривень крадених грошей. Таким чином ОСОБА_10 наданням засобу - на автомобілі допоміг втекти злочинцям з місця пригоди, - та порадою сприяв вчиненню вказаного злочину.

Оскільки ОСОБА_10 знав, що ОСОБА_8 займається вчиненням злочинів, неодноразово(систематично) надавав йому допомогу в збуті та приховуванні краденого, тому його дії по епізодам грабежу і розбою розцінюється за законом як співучасть у вказаних злочинах у вигляді пособництва.

Невизнання ОСОБА_10 своєї вини у вчинених злочинах суд розцінює як його намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фактом вбивства ОСОБА_24 за п. 6 ст. 115 ч. 2 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили вбивство ОСОБА_24 та заволоділи його майном - мобільним телефоном, грошима тощо.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фактом вбивства ОСОБА_24 за п. 12 ст. 115 ч. 2 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд не може взяти до уваги твердження підсудного ОСОБА_8 та його адвоката про те, що у підсудного не було умислу на позбавлення життя потерпілого і що саме ОСОБА_9 наносив смертельні удари. Ретельно дослідивши докази суд дійшов висновку, що спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого заключається у сукупності всіх обставин вчиненого діяння. Суд бере до уваги мету вчинення злочину, спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, їх інтенсивність. Встановлено, що саме ОСОБА_8 напав на ОСОБА_24 з метою заволодіння його майном. Він з ним зчепився, бив його щоб подолати опір. Коли він почув, а потім побачив, що ОСОБА_9 наносить удари цеглиною по голові, тобто в життєво важливий орган, ОСОБА_8 потерпілого не відпустив і не завадив ОСОБА_9 продовжувати бити, а утримував щоб подолати опір, чим сприяв заподіянню тяжких тілесних ушкоджень, що привели до смерті потерпілого. Замість того, щоб надати допомогу потерпілому, вони втекли з місця пригоди, залишивши потерпілого на призволяще в безпорадному стані.

Невизнання вини ОСОБА_9 у вчиненні вбивства є способом його ухилення від відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Встановлено, що саме ОСОБА_9 наносив удари цеглиною по голові потерпілого, про що він сам пояснив під час написання явки з повинною, пояснив при допиті в якості підозрюваного та розповів і показав на місці під час відтворення обстановки і обставин події злочину з участю адвоката та при понятих.

За висновком експерта потерпілому було нанесено близько 13 ударів по голові, у стислий проміжок часу, що призвело до переломів кісток черепа та крововиливу під мозкові оболонки, що свідчить про інтенсивність та направленість заподіяння саме смертельних поранень, оскільки голова людини є однією із найважливіших життєвих органів.

Таким чином ОСОБА_8 і ОСОБА_9 своїми спільними діями заподіяли смертельні поранення потерпілому і характер поранень, їх локалізація та послідуюча поведінка обох підсудних свідчать про умисел на позбавлення життя потерпілого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 357 ч. З КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом, оскільки вони після вчинення розбою і вбивства ОСОБА_24 незаконно заволоділи його посвідченням працівника міліції

Суд кваліфікує дії ОСОБА_10 по епізоду незаконного придбання та зберігання психотропної речовини за ст. 309 ч. 1 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, оскільки в нього будь-якого дозволу на це не було.

Суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодінн6я чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка вчиняла розбій, вчинений організованою групою і поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Виправдовуючи підсудного ОСОБА_11 за вказаною нормою закону, суд виходить із того, що будь-якої домовленості між ним ОСОБА_8, ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 на вчинення даного злочину не було. Про те, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вчинять розбійний напад на ОСОБА_24 йому ніхто не говорив, будь-якого плану чи розподілу ролей між учасниками вчинення злочину ніхто не складав і не розподіляв. З ОСОБА_9 він познайомився в той вечір, що передував вчиненню злочину. Особисто участі у вчиненні злочину він не приймав.

Крім цього, коли ОСОБА_8 повернувся в будинок вночі після вчинення злочину стосовно ОСОБА_24, зустрівся з ОСОБА_11 та повернув йому куртку і віддав посвідчення щоб він знищив, то на запитання ОСОБА_11: «Що сталося і де він взяв посвідчення? - ОСОБА_8 відповів: «Все нормально. Да так побилися» і про обставини справи нічого не розповів.

Таким чином ОСОБА_11 не знав чи взагалі вчинено будь-який злочин, а отже його вина нічим не доведена. Суд зобов'язаний дотримуватись вимог ст. 62 Конституції України, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підозрюваної особи.

Суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по пред'явленому їм обвинуваченню за ст. 396 ч. 1 КК України, як приховання злочину, оскільки в їх діях відсутній склад злочину.

Виправдовуючи підсудних ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за вказаним видом злочину суд виходить із того, що за змістом ст. 396 ч. 1 КК України приховування злочину полягає у заздалегідь не обіцяному переховуванні злочину, яке може бути вчинене тільки шляхом активної поведінки - дій, тобто надання притулку злочинцю, зміна його зовнішності, знищення різних слідів злочину, укриття знарядь злочину чи предметів здобутих злочинним шляхом, тощо.

Встановлено, що ОСОБА_8 розповів ОСОБА_13 та ОСОБА_12 про те, що він з ОСОБА_9 побили працівника міліції і забрали в нього гроші та посвідчення. Після цього вони розійшлися, нібито порадивши ОСОБА_8 виїхати з міста та позбутися посвідчення. Зустріч і розмова відбулася біля 23 години 27 квітня 2007 року, а вранці ОСОБА_12 і ОСОБА_13 стало відомо, що ОСОБА_8 було затримано працівниками міліції за підозрою у вчиненні нападу на працівника міліції ОСОБА_24 Отже будь-яких дій по переховуванню злочинця, знищення слідів злочину чи предметів здобутих злочинним шляхом ні ОСОБА_12, ні ОСОБА_13 не вчинили, тому в їх діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України.

Кримінальна відповідальність за недонесення про вчинений злочин законодавцем декриміналізована і на даний час кримінальної відповідальності за це немає.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання - це вчинення злочинів вперше, часткове визнання ним своєї вини, позитивну характеристику та молодий вік, щире каяття у вчиненні переважної більшості вчинених злочинів, обставини, що обтяжують покарання - це вчинення грабежу стосовно ОСОБА_23 і розбою та вбивства ОСОБА_24 в стані алкогольного сп'яніння і вважає, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки хоча він і був організатором та виконавцем вчинення всіх злочинів, але як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні давав найбільш правдиві показання про обставини вчинення злочинів, викривав участь інших співучасників їх вчинення, тому його можливо перевиховати без призначення довічного позбавлення волі.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини що пом'якшують покарання, це вчинення злочину вперше, позитивну характеристику та молодий вік, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставини що обтяжують покарання - це вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння і вважає призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки, вчинивши особливо тяжкі злочини вини своєї не усвідомив, тому перевиховати його без ізоляції від суспільства в даний час неможливо.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_10, суд також враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання - це його позитивна характеристика, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, має молодий вік, має на утриманні неповнолітню дитину, обставин, що обтяжують покарання - це вчинення злочину повторно і вважає призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки він являвся організатором злочину, хоча безпосередньо не приймав участі у вчиненні частини певних злочинів але своїми пособницькими діями сприяв вчиненню злочинів та зникненню злочинців з місця пригоди, вину свою не усвідомив у вчиненому, намагався перекласти вину на інших співучасників вчинення злочинів та взагалі ухилитися від відповідальності, тому його перевиховати в даний час без ізоляції від суспільства неможливо.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_12, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання - це вчинення одного злочину вперше, часткове визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, молодий вік, обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені і вважає призначити йому покарання непов'язане з позбавленням волі.

Суд рахує за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_12 вимоги ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. З ст. 187 КК України виходячи з наявності декількох пом'якшуючих обставин покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, злочин вчинив вперше, активної участі в нападі на касира кіоску не приймав, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_12 вимоги ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням на певний термін, оскільки за наявності вищевикладених пом'якшуючих обставин покарання його можливо перевиховати без ізоляції від суспільства, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_11 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, обставини що пом'якшують покарання - це вчинення злочину вперше, в молодому віці, позитивну характеристику визнання ним своєї вини і щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені і вважає, призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі.

Суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_11 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням виходячи з наявності декількох вище зазначених обставин, що пом'якшують покарання, усвідомлення вчиненого, його не активну та малозначну роль при вчинення злочинів, тому його можливо перевиховати без ізоляції від суспільства, поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Суд відхиляє заяви підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що в період досудового слідства до них застосовувалися недозволені методи слідства працівниками міліції.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 мали тілесні ушкодження легкої ступені тяжкості, виявлені після їх затримання. Обидва були освідовані судово-медичним експертом(а. с 36, 51-52 т. 4).

На запитання експерта, - де вони отримали тілесні ушкодження? - обидва відповіли, що не під час бійки з потерпілим, а при інших обставинах.

Як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 сказали експерту, що тілесні ушкодження вони отримали під час падіння зі східців, перебуваючи в п'яному вигляді.

Про те, що будь-яке насильство до них застосовувалось з боку працівників міліції ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_9 нікому не заявляли.

При допиті їх в якості підозрюваного та при дачі пояснень при відтворенні обстановки і обставин події злочину на запитання їх адвокатів - де вони отримали тілесні ушкодження? - вони відповіли, що тілесні ушкодження отримані за інших обставин і на працівників міліції не вказували. Будь-яких звернень до прокурора з цих підстав з їх сторони не було.

Заява ОСОБА_9 про звернення його з приводу застосування до нього недозволених методів слідства через адміністрацію Черкаського СІЗО судом перевірена і нічим не підтверджена. Начальник СІЗО повідомив, що за час перебування ОСОБА_9 в СІЗО з 11.05.2007 року будь-яких звернень від нього не поступало.

Перевірена заява ОСОБА_10 про застосування до нього недозволених методів слідства, яка також не знайшла свого підтвердження.

В період досудового слідства ОСОБА_10 звертався до прокурора зі скаргою про застосування до нього неправомірних дій з боку працівників УБОЗу УМВС України в Черкаській області.

Прокурором обласної прокуратури Степаненко О.М. відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників УБОЗу за не підтвердженням фактів викладених скаржником.

ОСОБА_10 було направлено повідомлення про прийняте рішення і роз'яснено право на його оскарження. Він вказану постанову прокурора не оскаржив.

При допиті в судовому засіданні в якості підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не вказали прізвищ працівників міліції, які нібито застосовували до них неправомірні дії.

Допитані в судовому засіданні працівники УБОЗу пояснили, що ніхто із них неправомірні дії до затриманих ОСОБА_8, ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 не застосовували, вони добровільно розповідали про обставини вчинення злочинів.

Таким чином судом не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про застосування до підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 чи ОСОБА_10 недозволених методів слідства.

Суд вважає, що вказані підсудні обрали таку тактику захисту, про що свідчить їх поведінка на протязі всього судового процесу, особливо ОСОБА_9 Д.О. і ОСОБА_10, які намагалися свою вину перекласти на інших співучасників вчинення злочину, міняючи по декілька разів свої показання.

Однак, їх показання, дані в ході досудового слідства співвідносяться з показаннями інших співучасників та обставинами події злочинів, тому суд об'єктивно дав оцінку їх діям.

Від цивільного позову потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_23 відмовились.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 на суму завданих збитків 1487 гривень задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_15 1487 гривень матеріальної шкоди солідарно.

Моральну шкоду ОСОБА_15 залишити без розгляду, оскільки він безпричинно не з'явився в судове засідання на судові дебати і не обгрунтував її.

Цивільні позови ОСОБА_26 та ОСОБА_42 задовольнити частково.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_26 суд виходить з того, що за законом та судовою практикою витрати по переоформленню документів, погашення кредитних зобов'язань та втраченої вигоди по заробітній платі задоволенню не підлягають, оскільки це не випливає із пред'явленого обвинувачення, не знаходиться в прямому причинному зв'язку з вчинення злочину, тому суд відмовляє в частині задоволення цього позову.

Суд задовольняє позовні вимоги потерпілої ОСОБА_26 в частині понесення витрат на ритуальні і поминальні послуги в сумі 4366 грн. 37 коп., збитки завдані шляхом викрадення грошей в сумі 500 грн. та вартість барсетки в сумі 150 грн., а всього слід стягнути на її користь 5016 грн. 37 коп. матеріальної шкоди.

Слід також стягнути на користь потерпілої 50 тисяч гривень моральної шкоди, оскільки злочином їй завдано значної моральної шкоди.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_24 В.Г. суд виходить із того, що витрати на пам'ятник ним ще не понесені, тому позов в цій частині слід залишити без розгляду, роз'яснивши йому право на звернення в порядку цивільного судочинства до винних після понесених витрат.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_42 30 тисяч гривень моральної шкоди, оскільки йому також завдано значних моральних страждань.

Стягнення провести із засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 солідарно.

Задовольняючи цивільний позов в таких розмірах суд враховує низький матеріальний стан засуджених та розумність реального відшкодування.

До підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 Д.О. та ОСОБА_10 слід застосувати передбачену законом конфіскацію майна, оскільки вони вчинили злочини з користі.

Речовий доказ - автомобіль «Шевролет-Авео» повернути власнику ОСОБА_7 Арешт на автомобіль ОСОБА_12 зняти і повернути його власнику.

Судові витрати вирішити відповідно до ст. 93 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. З, 186 ч. 2, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. п. 6, 12, ст. 357 ч. З КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 187 ч. З КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 186 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі;

-за ст. 187 ч. 4 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 357 ч. З КК України - три місяці арешту.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового їх складання, остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк покарання рахувати з 28.04.2007 року.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 357 ч. З КК України і призначити йому покарання:

-за ст. 187 ч. 4 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 357 ч. З КК України - три місяці арешту.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання, остаточно призначити ОСОБА_9 - покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 28 квітня 2007 року.

Визнати винним ОСОБА_10 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч. З, ч. 5 ст. 27 ст. 186 ч. 2, ч. 5 ст. 27 ст. 187 ч. 4, 309 ч. 1 КК України і призначити покарання:

-за ст. 187 ч. З КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 27 ч. 5, ст. 186 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі;

-за ст. 27 ч. 5, ст.187 ч. 4 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ст. 309 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання остаточно призначити покарання ОСОБА_10 - 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк покарання рахувати з 27.04.2007 року. Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися на реєстрацію в ці органи.

За ст. 187 ч. 4 КК України ОСОБА_11 виправдати.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_12 у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. З КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заході залишити підписку про невиїзд.

За ст. 396 ч. 1 КК України ОСОБА_12 виправдати.

ОСОБА_13 за ст. 396 ч. 1 КК України виправдати.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_13 у вигляді підписки про невиїзд відмінити.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12 - 1487 грн. матеріальної шкоди солідарно на користь потерпілого Колядко Богдана Сергійовича.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 5016 гривень 37 коп. та моральну шкоду в сумі 50 тисяч гривень, а всього стягнути 55016 гривень 37 коп.

В решті позовних вимог потерпілій ОСОБА_26 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 солідарно 30 тисяч гривень моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_42.

В решті позовних вимог потерпілого ОСОБА_42, позов залишити без розгляду, роз'яснивши йому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства до винних, після понесення зазначених витрат.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 2350 грн. 67 коп. з кожного на користь Черкаського обласного бюро СМЕ Черкаської області код 02004918 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, на рахунок 35429002004797(для бюро СМЕ) судових витрат за проведення судово-медичних експертиз.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 478 грн. 67 коп. з кожного на користь одержувача НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області код 25574009 на рахунок 35223003000037 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 судових витрат за проведення різних експертиз.

Накладений арешт на автомобіль ПАЗ 32054 СХТ д/н НОМЕР_4, що знаходиться на території прокуратури Черкаської області в м. Черкаси по вул. Леніна, 135 «А» зняти, а автомобіль передати його власнику ОСОБА_12 у повне його розпорядження.

Речовий доказ - автомобіль «Шевролет-Авео» д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 і зберігається на території УБОЗ УМВС України в Черкаській області передати його власнику ОСОБА_7 в повне її розпорядження.

Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа-1600», коробка до нього з інструкцією, що передані на збереження потерпілій ОСОБА_26 залишити в повному її розпорядженні.

Речовий доказ - стройові записки за березень 2007 року, журнал реєстрації інформації про злочини та інші події, що знаходяться на зберіганні в УМВС в Черкаській області залишити в повному їх розпорядженні.

Речовий доказ - зошит з розрахунками виручки від гральних автоматів, переданий на збереження потерпілому ОСОБА_15 залишити в повному його розпорядженні.

Речовий доказ - мобільний телефон «Самсунг-Х450», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_18 залишити у його повному розпорядженні.

Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа 3120», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_23. залишити у його повному розпорядженні.

Речовий доказ - психотропна речовина - амфетамін, що знаходить на зберіганні в камері схову Соснівського РВ УМВС України м. Черкаси в Черкаській області - знищити.

Речові докази - аркуш паперу з телефонами працівників ВОТР РАЦ УМВС України в Черкаській області, одяг потерпілого ОСОБА_24, одяг засудженого ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Д.О., вельветова куртка ОСОБА_11, шкіряна обкладинка до посвідчення працівника міліції, магнітна картка-ключ, речі та документи вилучені 27 квітня 2007 року в ході огляду місця пригоди в лісосмузі біля перехрестя вулиць Я.Галана-Смаглія в м. Черкаси, де був виявлений труп ОСОБА_24, цеглину, вилучену за місця події злочину по вбивству ОСОБА_24 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Черкаської області учасниками процесу на протязі одного місяця з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, що перебувають під вартою, в такий же термін з дня вручення їм копії вироку.