Вирок № 86574151, 24.12.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1989/19

Провадження № 1-кп/0285/511/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді Нагорнюка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Клечковської М.М.,

прокурора Матвійчука М.М., представника потерпілого Майдановича О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/1989/19 (12019060090000479) по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сорум, Тюменської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого на посаді автослюсаря ФОП ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 10 квітня 2019 року, знаходячись в с. Наталівка, Новоград-Волинського району вирішив викрасти тюк з сіном з території СФГ «Хлібороб», яке розташоване по вул. Шевченка в с. Наталівка, Новоград-Волинського району. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_1 того ж дня, близько 02 год., з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, шляхом вільного доступу, заїхав гужовим возом з конем на територію поля СФГ «Хлібороб» та умисно таємно викрав один тюк сіна вагою 400 кг, вартістю 1000 грн. Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив СФГ «Хлібороб» матеріального збитку на суму 1000 грн.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

05.06.2019 представником потерпілого Майдановичем О.В. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, в якій зазначено формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація за ч. 1 ст. 185 КК України, істотні для відповідного кримінального провадження обставини та узгоджене покарання. Сторони, керуючись положенням пунктів 1-2 ч. 1 ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В угоді про примирення зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, щиро розкаявся та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання.

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілого Майданович О ОСОБА_3 пояснив, що завдана кримінальним правопорушенням шкода повністю відшкодована, просить затвердити угоду про примирення.

В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення; умови угоди повністю відповідають вимогам КПК України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт на майно не накладався. Запобіжний захід не обирався.

Судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів вирішено судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні № 285/1989/19 (12019060090000479).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Речові докази: мобільний телефон марки "Nокіа 5130с-2 ІМЕІ: НОМЕР_1 », який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 та гужовий віз з конем, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий :