Ухвала суду № 86573701, 19.12.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3890/18

2-зз/295/53/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019 року м. Житомир

Богунський районий суд м. Житомира у складу:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю предстаника позивача ОСОБА_1 ,

за участю предсатавника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Михницького Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Богунському районному суді м. Житомира заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу.

17 грудня 2019 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТОВ «Кредитні ініціативи»), яке 22.10.2019 року було залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, надійшло клопотання про скасування забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу.

В судовому засіданні представник ТОВ «Кредитні ініціативи» наполягав на задоволені вказаного клопотання.

Представники позивача та відповідача заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності на час заявленого клопотання, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено.

Під час слухання вказаної справи Богунським районним судом м. Житомира 04 квітня 2018 р. було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 23-24).

Разом з тим, при поданні заяви про забезпечення позову суд не було повідомлено про те, що зазначена вище квартира обтяжена на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», яке є іпотекодержателем та має пріорітетне право на відповідно квартиру, а отже ухвала суду обмежує можливості ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

З цього приводу судом встановлено, що 19 травня 2008 р. між ПАТ «Сведбанк», яке відступило право вимоги для ТОВ «ФК «Вектор Плюс», яке у подальшому відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0501/0508/88-103.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_5 по Кредитному договору між ПАТ «Сведбанк», яке відступило право вимоги для ТОВ «ФК «Вектор Плюс», яке у подальшому відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №0501/0508/88-103-Z-1 від 19.05.2008 р., який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою Є. О. за реєстровим №743.

За Іпотечним договором в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що вартість предмета іпотеки не є суттєво меншою ніж вартість боргу визначена рішенням суду, яке набрало законної сили а саме, на час постановлення ухвали суду від 04.04.2018 р. вартість предмета іпотеки становила 22 540,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 607 412,00 грн., про що суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтингова компанія «БІ. ЕФ.СІ.» складений висновок про вартість об`єкту оцінки станом на 28.02.2018 р., яка дійсна 6 місяців.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03 листопада 2014 р. у справі №295/10581/14-ц, яке набрало законної сили 10.03.2015 р., передбачено, що розмір заборгованості по Кредитному договору станом на 01.06.2014 р. становить 49 712,85 дол. США, а саме: 37 595,51 дол. США – кредит, 9 612,14 дол. США – проценти та 2 505,20 дол. США – пеня за останній рік.

Тобто, розмір заборгованості по Кредитному договору в сумі 49 712,85 дол. США підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Станом на дату як подання позовної заяви так і клопотання про скасування заходів забеспечення позову, рішення суду не виконане, заборгованість залишається не погашеною.

Суд погоджується з позицією представника ТОВ «Кредитні ініціативи», що ухвала Богунського районного суду від 04.04.2018 р. обмежує ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізувати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (далі Закону).

Так, відповідно до п. 10.3 іпотекодержатель має право у разі невиконання позичальником умов Основного зобов`язання (Кредитного договору) та/або іпотекодавцем умов Договору іпотеки, звернути стягнення на Предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи суму кредиту та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов Основного зобов`язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та випливають з Основного збов`язання витрати, пов`язанні із зверненням стягнення на Предмет іпотеки.

Диспозиція ч. 1 ст. 33 Закону передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 12 Договору іпотеки передбачено, що за вибором іотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, в тому числі і згідно п. 12.3.

За пунктом 12.3. Договору іпотеки визначається, що згідно із застереженням про задоволенні вимог іпотекодержателя, викладеним в пп. 12.3.1. та 12.3.2. цього пункту:

12.3.1. Сторони погодили, що передача іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки здійснюється згідно ст. 37. Закону на підставі наступного застереження: задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання. Сторони дійшли згоди, що правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки є визначене в цьому Договорі застереження, яке за своїми правовими наслідками передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов`язання.

Згідно аб. 3 п.п. 12.3.1. Договору іпотеки сторони в розумінні змісту ст. 37 Закону свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.1.2.3 цього Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 Закону передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За ч. 2 ст. 36 Закону договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, застереження в Договорі іпотеки щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на Предмет іпотеки також є Договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В свою чергу ухвала суду від 04.04.2018 р. не дає можливості ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки у спосіб узгоджений з іпотекодавцем.

Крім того, частиною 6 ст. 3 Закону передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Предмет іпотеки був зареєстрований в ДРІ відразу в день укладання Договору іпотеки.

Зміст ст. 3 та 9 Закону чітко визначає, що без згоди іпотекодержателя будь-які інші обтяження не припустимі, незалежно від того чи є на той час у іпотекодержателя підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки чи ні, головне щоб була чинною сама іпотека.

Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі N 910/4772/17.

Отже враховуючи викладене вище, всі наступні обтяження на Предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя, в даному випадку ТОВ «Кредитні ініціативи», є не припустимим.

Керуючись вимогами ч. ч. 6, 7 ст. 3, ч. 3 ст. 9, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 158 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення боргу, задовольнити.

Скасувати заходи заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , застосовану ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.04.2018 року по цивільній справі № 295/3890/18.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка