Вирок № 86573332, 23.12.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/170/19

Провадження № 1-кп/162/27/2019

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

прокурорів Федчика С.В., Антонюка В.В.,

представника потерпілої юридичної особи Абрамовича П.С.,

захисника обвинувачених Хвесика С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017030140000246, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2017 року, про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України (далі по тексту – КК),

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого (на момент вчинення інкримінованих дій директора АЗС «WOG», селище Любешів), несудимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , одруженого, утримує троє дітей, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого, несудимого;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_2 , неодруженого, із загальною середньою освітою, пенсіонера, несудимого;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, веде догляд за пристарілою матір`ю, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого, несудимого;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_2 , одруженого, утримує одну дитину та матір-пенсіонерку, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого, інваліда ІІІ групи, несудимого;

встановив:

ОСОБА_1 приблизно о 22 годині 2017 року у 32 виділі 8 кварталу Любешівського лісництва державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс», поблизу 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство», у межах мисливських угідь Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок на території Національного природного парку «Прип`ять-Стохід» перебував з незаконно добутою продукцією полювання – головою лося, що відповідно до частини третьої статті 12, пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» є незаконним полюванням.

Крім цього, усім обвинуваченим ставиться у вину те, що у період часу з 19 до 22 години 17 вересня 2017 року ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ще з двома невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, перебуваючи на території Національного природного парку «Прип`ять-Стохід» (далі – НПП «Прип`ять-Стохід») поблизу урочища Бучинська дача Любешівського району Волинської області, умисно, протиправно, з використанням невстановленої в ході слідства вогнепальної зброї, а також чотирьох мисливських собак переважно біло-рудого окрасу порід естонський та російський гончак, здійснили відстріл мисливських тварин – двох лосів, які перебували у стані природної волі, а також подальше розчленування їх туш та поміщення м`яса до полімерних мішків і туристичних сумок (рюкзаків). В подальшому вказані особи, перебуваючи на лісовій дорозі в межах 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство» (далі – ДП «Любешівське ЛМГ», «Любешівське ЛМГ») поблизу урочища Бучинська дача Любешівського району Волинської області, що входить до території НПП «Прип`ять-Стохід» в межах мисливських угідь, користувачем яких є Любешівська районна громадська організація Українського товариства мисливців і рибалок (далі – Любешівська УТМР), із вказаними чотирма собаками мисливських порід, продовжуючи свою протиправну поведінку, умисно, користуючись двома автомобілями марки «Ніссан Патроль», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Фольксваген Бора», реєстраційний номер НОМЕР_2 , завантажили незаконно добуту продукцію полювання двох лосів, яка була поміщена в полімерних мішках та туристичних сумках, до багажного відділення автомобіля марки «Ніссан Патроль», під час чого були виявлені працівниками «Любешівського ЛМГ», зокрема начальником відділу охорони та захисту лісу ОСОБА_6 , інженерами охорони та захисту лісу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також районним мисливствознавцем ОСОБА_9 . В подальшому, під час огляду автомобіля марки «Ніссан Патроль» в його багажному відділенні виявлено 12 полімерних мішків заповнених більш ніж наполовину м`ясом, 6 туристичних сумок (рюкзаків), по яких виступала речовина бурого кольору, ззовні схожа на кров, та чохол до рушниці. В багажному відділенні автомобіля марки «Фольксваген Бора» виявлено голову лося та господарський мішок із двома сокирами. Вказаними умисними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 грубо порушили вимоги статей 12, 14, 17, пунктів 1, 2, 4, 5 статті 50 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», статтю 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», тобто без належного на те дозволу (ліцензії), у забороненому для цього місці, зокрема на території природно-заповідного фонду, всупереч вимог Положення про НПП «Прип’ ять-Стохід», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 514 від 08 жовтня 2007 року (у редакції наказу Міністерства природи № 292 від 05 червня 2012 року), здійснювали полювання з мисливськими собаками без наявності на них паспорта, а також перебування у межах мисливських угідь, у тому числі на лісових дорогах, з собаками мисливських порід та з продукцією полювання. Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій відповідно до додатку № 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно заповідний фонд» та на підставі частини першої статті 30 закону України «Про мисливське господарство та полювання» заподіяно шкоду користувачу мисливських угідь – Любешівській УТМР на загальну суму 80 тисяч гривень.

Дії обвинувачених на досудовому розслідуванні кваліфіковано за частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, як незаконне полювання на територіях природно-заповідного фонду за попередньою змовою групою осіб.

Показання обвинувачених у судовому засіданні.

Усі обвинувачені не визнали своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм дій та показали наступне.

ОСОБА_1 у суді показав, що проживає у селі Підкормілля Любешівського району Волинської області, є мисливцем, станом на вересень 2017 року дозволу (ліцензії) на полювання лося він не мав. Вранці з 07 по 10 годину у неділю 17 вересня 2017 року він був на полюванні на качку поблизу силікатного заводу, що неподалік сусіднього села Селісок Любешівського району. Прийшовши додому, разом із своєю дружиною на належному йому автомобілі «Ніссан Патроль» поїхали по гриби у лісовий масив поблизу села Бучин Любешівського району, що приблизно за 10 кілометрів від Підкормілля, де були приблизно з 11 по 14 годину. У лісі зустрічали ОСОБА_10 . Коли вони уже повертались, то в автомобілі закінчилось пальне, і вони з дружиною, ще не виїхавши з лісу, змушені були повертатись додому пішки. Пройшовши приблизно три кілометри, вони зупинили автомобіль «ВАЗ 2106» червоного кольору, за кермом якого був незнайомий обвинуваченому чоловік. З ним під`їхали до силікатного заводу. Додому він з дружиною добрався приблизно о 15 годині і одразу почав збиратись їхати у ліс по автомобіль «Ніссан». Для цього він в інший свій автомобіль «Фольксваген Бора» завантажив пальне та поїхав. По дорозі заїхав до ОСОБА_2 та попросив йому допомогти. ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , сам виявив ініціативу поїхати з ними. Вони утрьох поїхали у ліс, де пробули приблизно дві-три години. У лісі вони збирали гриби, сиділи і говорили у машині. В якийсь час до них підійшов ОСОБА_3 , який був п`яний, попросився під`їхати та сів в автомобіль «Фольксваген». У «Ніссані» їхав він з ОСОБА_14 , у « ОСОБА_15 » – ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Коли вони повертались додому, то поблизу дороги побачили мішки та зупинились. Спонтанно, попередньо не домовляючись та не відкриваючи мішки, ОСОБА_16 та ОСОБА_13 почали переносити їх у багажник « ОСОБА_18 ». Завантажили приблизно 3-4 мішки. В цей час до них підійшли працівники лісової охорони та у грубій формі звинуватили їх у браконьєрстві. Через деякий час на місце подій приїхала поліція. Додатково було виявлено ще декілька мішків. ОСОБА_1 бачив одного собаку темного окрасу, де взялась голова самця лося та дві сокири обвинувачений не знає. У лісі на місці подій ОСОБА_5 не було. На вимогу слідчого Нестерука ОСОБА_19 М. усі мішки було завантажено у багажник «Ніссана» та доставлено у Любешівське відділення поліції. Обвинувачений звернув увагу, що як у лісі, так і у Любешівському відділенні поліції, його не залучали до огляду вмісту вилучених мішків. ОСОБА_1 зазначив, що на час інкримінованих йому дій він був директором автозаправки і до нього щодня на стільниковий телефон дзвонила велика кількість людей. Можливо дзвонив хтось із обвинувачених, змісту розмов він не пригадує.

Обвинувачений ОСОБА_16 свою винуватість у незаконному полюванні не визнав та показав, що вдень 17 вересня 2017 року він був вдома у селі Підкормілля Любешівського району. Після обіду на автомобілі «Фольксваген» темного кольору до нього приїхав ОСОБА_1 та попросив поїхати забрати інший автомобіль з лісу. Він, його брат ОСОБА_20 та ОСОБА_1 поїхали у ліс. Коли приїхали на місце, ОСОБА_1 узяв каністру та залив її вміст у бак «Ніссана». В цей час до них підійшов ОСОБА_3 та попросився, щоб його завезли додому. ОСОБА_3 був дуже п`яний, сів на заднє сидіння «Фольксвагена» та одразу заснув. Натомість він з братом та ОСОБА_1 ще приблизно годину збирали гриби. Повернувшись, вони сіли у «Ніссан», говорили, ОСОБА_1 ОСОБА_21 . Коли повертались із лісу, то у «Ніссані» їхали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Він їхав за кермом «Фольксвагена», на задньому сидінні якого продовжував спати ОСОБА_3 . Не виїхавши з лісу, поблизу дороги вони побачили білі господарські мішки, зупинилися. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з машин. ОСОБА_1 відкрив багажник «Ніссана», а він переніс в автомобіль перший мішок. У такий спосіб він разом з ОСОБА_4 вкинули три чи чотири мішки. В цей час підійшли працівники лісової охорони, наказали залишатись на місці та нічого не чіпати. В цей час він зрозумів, що у мішках м`ясо. Згодом приїхала поліція. До приїзду поліції ОСОБА_1 встиг викинути частину мішків з «Ніссана». На вимогу поліцейських він разом з ОСОБА_4 спочатку виклали усе з багажника, а згодом завантажували усі виявлені на місці подій мішки та рюкзаки. Собак, голови лося, сокир в автомобілях ОСОБА_1 та у лісі загалом ОСОБА_2 не бачив. Будь-яких сторонніх осіб, у тому числі ОСОБА_5 , на місці подій не було. В цей день своїх собак ОСОБА_2 у ліс не брав, полювання не здійснював, туші диких тварин не розчленовував. Після завантаження м`яса поліцейські наказали їхати у Любешіське відділення поліції. Він їхав у позашляховику разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . У поліції у обвинуваченого відбирали якісь пояснення, при цьому будь-яких прав йому ніхто не роз`яснював. У присутності ОСОБА_2 м`ясо поліцейські не зважували та не опечатували. Вилучена поліцейськими сіра майка належить йому.

Обвинувачений ОСОБА_4 також не визнав своєї винуватості у скоєнні інкримінованих йому дій та в цілому повторив версію подій, яку озвучили обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 додав, що собак він побачив після того як на місце подій підійшли працівники лісової охорони. По приїзду поліції багажник «Фольксвагена» ніхто не відкривав. Голови лося, інших решток тварин, сокир 17 вересня 2017 року у лісі він не бачив. З відділку поліції його відпустили під ранок 18 вересня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій заперечив. Показав, що 17 вересня 2017 року з самого ранку біля магазину у селі Селісок Любешівського району вживав спиртне разом з ОСОБА_22 . Молодий чоловік, якого ОСОБА_3 не знає, в обідню пору на скутері підвіз його у село Бучин, де обвинувачений мав зустрітися з чоловіком на прізвисько ОСОБА_23 . У вказано чоловіка ОСОБА_3 продовжив вживати спиртне та пробув у нього майже до вечора. Коли почало вечоріти, він пішов з ОСОБА_24 у Селісок пішки через ліс. Наступні події через сильне алкогольне сп`яніння ОСОБА_3 пам`ятає погано. Пригадує, що у лісі впізнав ОСОБА_2 , попросився у машину, де заснув. Прокинувся ОСОБА_3 у відділку поліції. У полюванні, розчленуванні туш тварин він участі не брав, коли йшов через ліс пострілів не чув.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій не визнав та показав наступне. Він проживає у селі Селісок Любешівського району, займається бджільництвом. Вранці, 17 вересня 2017 року, на День лісника, до нього додому прийшов ОСОБА_25 та замовив на частування рамки з медом. Приблизно о 09 годині ОСОБА_5 разом з дружиною та дочкою на гужовій підводі поїхали у так званий Бучинський ліс: дружина з дочкою – збирати гриби, він – на пасіку в урочище Підсопець. ОСОБА_5 вертався з лісу приблизно о 13 годині, по дорозі його обігнав ОСОБА_26 , якому він повідомив, що рамки готові. Після того як обвинувачений приїхав додому, віддав ОСОБА_26 рамки з медом, до кінця дня порався по господарству і з дому не відлучався. Пострілів у лісі він не чув, впольованих тварин не бачив. Рушницю, мачете, собаку на пасіку у ліс не брав. ОСОБА_5 також повідомив, що вперше його допитали через півтора року після згаданих в обвинуваченні подій.

Усі обвинувачені вказали, що у належний ОСОБА_1 автомобіль «Фольксваген» голови лося не клали. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що вказаний транспортний засіб до моменту їх затримання працівниками лісової охорони постійно був під його наглядом, у когось стороннього не було можливості щось покласти в автомобіль.

Дослідженням письмових доказів обвинувачення встановлено наступне.

Під час огляду місця події 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва державного підприємства «Любешівське ЛМГ» слідчим поліції ОСОБА_27 виявлено, що на ділянці лісової дороги у напрямку виїзду із лісового масиву розташовані два автомобілі: «Ніссан Патроль», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Фольксваген Бора», реєстраційний номер Республіки Литва НОМЕР_2 . Поблизу вказаних транспортних засобів, які стоять один за одним, знаходяться господарські мішки білого кольору, голова самця лося та туристичні сумки. У салоні автомобіля «Ніссан Патроль» перебувають ОСОБА_16 та ОСОБА_13 . На передній панелі цього транспортного засобу лежать гриби. Двері багажника на момент огляду відчинені. В багажному відділенні автомобіля рушниць немає, лежать два мішки, просочені рідиною бурого кольору, ймовірно кров`ю. З внутрішньої сторони задніх дверей та на підлозі багажника у великій кількості наявна речовина бурого кольору. На відстані пів метра від багажника автомобіля «Ніссан Патроль» на ґрунтовій дорозі знаходяться вісім господарських мішків білого кольору з сирим м`ясом та іншими залишками, ймовірно лося. На відстані одного метра відносно автомобіля «Ніссан Патроль», на узбіччі, знаходяться три туристичні мішки. Поблизу туристичних мішків виявлено ще два господарські мішки білого кольору з вмістом «м`ясної продукції». Поблизу автомобіля «Ніссан Патроль» бігають чотири мисливські собаки буро-коричневого, чорно-коричневого та світлого окрасу. Огляд продовжено поблизу автомобіля «Фольксваген Бора». У цьому транспортному засобі перебуває ОСОБА_3 . При огляді «Фольксвагена» будь-яких рушниць, мішків чи пакетів, залишків туші, речовини бурого кольору виявлено не було. На відстані приблизно п`ять метрів від цього автомобіля виявлено три наповнені туристичні мішки коричневого кольору, біло-синій поліетиленовий пакет. Поблизу вказаних речей знаходиться голова дорослого самця лося з рогами та зрізаною губою. Роги з обох боків перемотані чорним шнуром. В радіусі ста метрів будь-яких слідів розчленування тварин, рушниць не виявлено. В зв`язку з дощовою погодою, нічною порою доби та місцем проведення огляду вміст пакетів та мішків на місці їх виявлення не проводиться, а сире м`ясо та розроблена туша лося доставляються на територію Любешівського відділення поліції. Загалом у ході огляду місця події вилучається: автомобіль «Ніссан Патроль», 12 господарських мішків білого кольору з вмістом «м`ясної продукції», 6 туристичних мішків, одна голова самця лося. Далі слідчий Нестерук В.М. вказує, що автомобіль «Фольксваген Бора» не вилучається, оскільки у транспортному засобі не виявлено рушниць, частин туші та слідів крові, що б вказувало на те, що за його допомогою перевозилась туша лося. З протоколу слідує, що в огляді брали участь інспектор-криміналіст ОСОБА_28 , начальник відділу служби карного розшуку Демих, патрульні поліції – ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , працівники Любешівського ЛМГ – Жилко, Масюк, Терещук. При цьому у протоколі огляду місця події відсутні підписи обвинувачених. Також відсутні відомості про те, чи тимчасово опечатує слідчий вилучене майно, зокрема мішки (Т. 1 а.с. 181-184).

Згідно з протоколом додаткового огляду місця події від 18 вересня 2019 року у ОСОБА_2 вилучено майку сірого кольору з речовиною бурого кольору, схожою на кров (Т.1 а.с. 185).

По доставці автомобіля «Ніссан Патроль» з мішками із м`ясом у Любешівське відділення поліції 18 вересня 2017 року слідчим поліції Матюком С.В. без участі понятих чи обвинувачених проведено огляд вказаних речей. Зокрема встановлено, що в багажнику автомобіля знаходяться 3 рюкзаки зеленого кольору із сирим м`ясом, 12 полімерних мішків білого кольору з м`ясом та кістками, біло-блакитний полімерний мішок із шматком м`яса, рюкзак зеленого кольору із двома сокирами (Т. 1 а.с. 189, 190).

Відповідно до розписки від 18 вересня 2019 року районний мисливствознавець ОСОБА_9 отримав від слідчого на відповідальне зберігання три рюкзаки зеленого кольору із м`ясом та 12 полімерних (білих) мішків з м`ясом, один поліетиленовий пакет з м`ясом і один рюкзак зеленого кольору з двома сокирами, одну голову лося (Т. 1 а.с. 191).

Згідно з протоколом огляду місця події лісового масиву в урочищі Бучинська дача, що неподалік села Бучин Любешівського району Волинської області та 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ», виявлено одну голову, дві шкіри, п`ять лап парнокопитної тварини (ймовірно лося). Вказані рештки були поміщені та упаковані до чотирьох полімерних мішків білого кольору, скріплено бирками з відповідними написами (Т. 1 а.с. 204-208).

Постановою слідчого поліції Нестерука В.М. вилучені у ході огляду місця події 18 вересня 2019 року п`ять лап, дві шкіри та голова лося визнано речовими доказами (Т. 1 а.с. 209).

Відповідно до розписки від 18 вересня 2019 року начальник відділу ДП «Любешівське ЛМГ» ОСОБА_6 отримав від слідчого вказані речові докази на відповідальне зберігання (Т. 1 а.с. 191).

Ухвалою слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року накладено арешт на автомобіль «Ніссан Патроль», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на належну ОСОБА_2 майку, дві сокири (Т. 1 а.с. 211, 212).

Під час допиту на досудовому розслідуванні у якості свідка ОСОБА_31 додав фотографії, на яких зображено дві шкіри дикої тварини, нутрощі, голову лося (без рогів), п`ять лап. На інших фото, які зроблені під час затримання обвинувачених з автомобілями, зображено голову лося (з рогами) без верхньої губи, туристичний рюкзак з двома сокирами, наповнені білі полімерні господарські мішки, які просочені бурою речовиною, наповнені туристичні рюкзаки. У багажнику автомобіля «Ніссан Патроль» знаходяться два наповнені білі полімерні мішки та собака біло-рудого окрасу. Поблизу багажника на землі розкидано декілька наповнених полімерних мішків. На фотографіях також зображено принаймні три собаки. За кермом автомобіля «Ніссан Патроль» в камуфляжній куртці сидить обвинувачений ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 213-235).

З досліджених у судовому засіданні карт, інших документів слідує, що місця виявлення нутрощів лосів належать до господарської зони НПП «Прип`ять-Стохід» без вилучення і є мисливськими угіддями Любешівської організації УТМР. При цьому, місце виявлення двох автомобілів перебуває у лісовому масиві, який знаходиться у віданні «Спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Любешівагроліс» (далі – ДП СЛАП «Любешівагроліс»)у межах господарської зони НПП «Прип`ять-Стохід» та мисливських угідь Любешівської організації УТМР (Т. 1 а.с. 237, 238, Т. 2 а.с. 55, 56, Т. 2 а.с. 137-185).

Згідно з висновком судової біологічної експертизи від 30 листопада 2017 року на чоловічій майці сірого кольору, яка вилучена у ОСОБА_2 , виявлено кров великої рогатої худоби. У зв`язку з відсутністю у біологічній лабораторії міжвидових сироваток, чітко висловитись про видову належність крові конкретній тварині не вбачається можливим (Т. 1 а.с. 239-242).

Начальник слідчого відділення Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Плясун Б.В. 18 грудня 2017 року звернувся до начальника Любешівської районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_32 з проханням дослідити виявлені та вилучені у ході огляду місця події частини тварин та з`ясувати наступні питання: якому виду належать представлені на дослідження частини туші тварин; якій кількості тварин належать представлені на дослідження частини туші; яка причина смерті наданих на дослідження тварин (Т. 2 а.с. 66).

Згідно з протоколом огляду речових доказів від 19 грудня 2017 року начальник слідчого відділення Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Плясун Б.В. у приміщенні складу державного підприємства «Любешівське ЛМГ» з участю спеціалістів: провідного лікаря по ветеринарно-санітарній експертизі Любешівської районної лікарні ветеринарної медицини Котисько Г.Г., районного мисливствознавця ОСОБА_9 , у присутності понятих оглянули 12 полімерних мішків білого кольору, 3 рюкзаки, 1 полімерний мішок, голову лося, 4 мішки із шкірами, лапами, головою тварини, які вилучені у ході огляду місця події 17 вересня 2017 року у 6 виділі 45 кварталу ДП «Любешівське ЛМГ». Зокрема встановлено, що усі мішки та рюкзаки опечатані відповідними бирками. Для зручності вміст усіх мішків та рюкзаків розкладено на чорній поліетиленовій плівці. Оглядом констатовано наявність шматків м`яса, кісток з м`ясом, внутрішніх органів (двох сердець та легенів). У одному із сердець спостерігається раневий проникаючий отвір. Аналогічні отвори містяться в легенях, та інших частинах туш. Загальна вага частин туш тварин становить 294 кілограми. Другим об`єктом огляду була голова лося із рогами та повністю відрізаною верхньою губою, обв`язана ниткою та позначена паперовою биркою із відтиском печатки Любешівського відділення поліції. Третім об`єктом огляду були 4 полімерні мішки, які також були скріплені відповідними бирками Любешівського відділення поліції. В одному мішку знаходилась шкіра самця лося вагою 31 кілограм із 12 проникаючими раневими отворами. На шкірі самки лося вагою 11,6 кілограма виявлено три раневі отвори, залишки листя та трави. В іншому мішку знаходились три лапи самця лося, відрізані у ділянці колінного суглобу вагою 8,3 кілограми. У четвертому мішку знаходились дві лапи та голова самки лося, вага двох лап складала 4 кілограми. Вага голови самки лося – 6,5 кілограма (Т. 2 а.с. 119-135).

У відповідь на запит слідчого начальником Любешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини Корхом П.О., провідним лікарем ОСОБА_33 20 грудня 2017 року надано відповідь. Зокрема вказано, що досліджені частини туш належать двом лосям, смерть яких настала у результаті відстрілу, про що свідчать характерні проникаючі отвори (Т. 2 а.с. 67).

У ході досудового розслідування в обвинувачених вилучено та накладено арешт на мисливську збою, боєприпаси, мисливський ніж, мачете тощо, стільникові телефони з картами операторів зв`язку (Т. 1 а.с. 60-62, 64-66, 68-70, 72-74).

З наданих стороною обвинувачення розшифровок із каналів зв`язку від 17 вересня 2017 року вбачається, що у межах базових станцій сіл Люб`язь, Дольськ та селища Любешів Любешівського району ОСОБА_1 мав сеанси стільникового зв`язку з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 . -- з ОСОБА_3 тощо (Т. 2 а.с. 212-216).

Свідок обвинувачення ОСОБА_9 показав, що працює мисливствознавцем ДП «Любешівське ЛМГ», 17 вересня 2017 року йому повідомили, що буде полювання в урочищі ОСОБА_24 дача. Приблизно о 17 годині він подзвонив до єгерів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Усі четверо на службовому автомобілі «Рено Дастер» приблизно о 17 годині 30 хвилин під`їхали у ліс зі сторони села Підкормілля Любешівського району. Він вийшов з автомобіля та почув характерний гавкіт мисливських собак, які женуть дичину. Пролунало приблизно 12 пострілів. Він повернувся до автомобіля. Визначилися з місцем і проїхали по дорозі у ліс, стали у засідку. Приблизно о 19 годині вони побачили «Фольксваген» темного кольору, який виїхав з лісу та поїхав у сторону селища Любешів. Водій цього автомобіля їх не помітив. Через 30-40 хвилин автомобіль «Фольксваген» повернувся і знову заїхав у ліс. Натомість вони вирішили чекати коли стемніє. Приблизно о 20 годині 30 хвилин на службовому автомобілі вони почали рух у ліс. Рухаючись по дорозі, побачили естонського гончака чорно-рудого окрасу та зупинили автомобіль. Приблизно за 15 хвилин вони побачили світло фар автомобілів, транспортні засоби зупинились. Згодом побачили людей, які вантажать мішки в автомобілі. Вони вийшли з службового автомобіля, підбігли до машин та представились єгерською службою. У цей момент з «Фольксвагена» вискочило два чоловіка та побігло у ліс. При цьому в автомобілі спрацював центральний замок, який заблокував двері. На місці подій були ОСОБА_1 , брати ОСОБА_34 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 сидів у зачиненому «Фольксвагені». ОСОБА_1 намагався вирішити з ним усе «по-тихому». Натомість свідок подзвонив на «102». ОСОБА_1 не хотів відкривати дверцята « ОСОБА_18 ». До автомобіля підійшов ОСОБА_6 та відкрив дверцята, з машини випало кілька мішків з м`ясом. Ще до приїзду поліції ОСОБА_1 викинув голову лося та дві сокири з «Фольксвагена». Коли на місце подій приїхали поліцейські, то тривалий час вони нічого не робили, складалось враження, що вони хочуть допомогти браконьєрам. Уже по приїзду поліцейських ОСОБА_1 став витирати кров у багажнику «Фольксвагена». На його зауваження з цього приводу поліцейські не реагували. ОСОБА_9 також вказав, що на місці подій було 5 собак, одяг братів Демихів був у крові. З лісу усі поїхали у поліцію, де описали, однак не зважували м`ясо, яке відвезли у морозильники «Любешівського ЛМГ». Після цього, по 02 годині ночі 18 вересня 2017 року, вони знову поїхали у ліс, адже боялися можливого знищення слідів злочину. Вранці, приблизно за 2 кілометри від місця затримання автомобілів з м`ясом, було виявлено шкіри, нутрощі, лапи, одну лосину голову. ОСОБА_9 знову подзвонив у поліцію. Через деякий час м`ясо та інші рештки лосів він передав на зберігання підприємцю ОСОБА_35 у село Любешівська Воля Любешівського району. Після огляду м`яса 19 грудня 2017 року за участю ветлікаря, мішки не опломбовували. Свідок по-новому пофасував мішки, відкинувши рюкзаки, та знову завіз у холодильник до ОСОБА_35 . Свідку невідомо, де зараз рюкзаки з-під м`яса, можливо їх забрали поліцейські з Каменя-Каширського. Щодо належності собак ОСОБА_9 вважає, що гончаки біло-рудого окрасу належали ОСОБА_1 , адже раніше він бачив обвинуваченого із схожими собаками на полюванні. При огляді судом собак за місцем проживання ОСОБА_2 свідок не дав ствердної відповіді чи саме їх він бачив ввечері 17 вересня 2017 року у лісі. На додаткові запитання прокурора свідок повідомив, що полювання відбувалось на території «Любешівського ЛМГ», а затримання браконьєрів відбулось на межі лісових угідь, фактично на території ДП СЛАП «Любешівагроліс». Також свідок вказав, що під час огляду місця події у лісовому масиві він повідомляв поліцейських, що ОСОБА_1 викинув голову лося з багажника автомобіля «Фольксваген» та витирав залишки крові.

Свідок обвинувачення ОСОБА_6 у суді показав, що працює начальником відділу охорони лісу ДП «Любешівське ЛМГ». Приблизно о 17 годині 17 вересня 2017 року до нього на стільниковий телефон дзвонили ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , повідомили про здійснення полювання у районі сіл Бучин та Підкормілля. Оперативно зібравшись, приблизно за 40 хвилин на службовому автомобілі вони втрьох, а також ОСОБА_8 , були уже біля лісового масиву у селі Підкормілля. У певний час ОСОБА_9 вийшов з автомобіля, повернувшись повідомив, що чув постріли зі сторони Бучина. ОСОБА_9 було прийнято рішення в`їхати у ліс, контролювали дорогу та з`їзди. Перебуваючи у засідці, вони бачили як з лісу виїхав автомобіль «Фольксваген Бора». Через відносно короткий проміжок часу автомобіль знову в`їхав у ліс. Було прийнято рішення рухатись за автомобілем по дорозі. За 2-3 кілометри назустріч їм вибіг мисливський собака. Свідок вимкнув в автомобілі світло фар. Через кілька хвилин вони побачили автомобілі. Вони вийшли з службового «Рено Дастер», підбігли до машин та представились єгерською службою. На місці подій були усі обвинувачені, крім цього, двоє осіб вискочили з «Фольксвагена» та побігли у лісовий масив. Багажник автомобіля «Ніссан» був повністю завантажений мішками з м`ясом. Коли свідок відкрив дверцята багажника, то з нього випало кілька мішків. Автомобіль «Фольксваген» був закритий, в салоні сидів ОСОБА_3 , в багажнику знаходилась голова лося з рогами, біло-голубий поліетиленовий пакет з губою та язиком лося, туристичний рюкзак з сокирами. На місці подій були собаки. ОСОБА_1 просив ОСОБА_9 . «вирішити усе на місці», потім відходив у ліс. ОСОБА_9 викликав поліцію. До приїзду поліції ОСОБА_5 втік з місця подій у ліс, а ОСОБА_1 , відкривши «Фольксваген», викинув з багажника голову лося, біло-голубий поліетиленовий пакет з губою та язиком лося, туристичний рюкзак з сокирами та знову закрив автомобіль на центральний замок. По приїзду на місце подій поліцейські наказали завантажити усе у «Ніссан» та усім учасникам подій проїхати у Любешівське відділення поліції. У відділку їх та обвинувачених допитували. М`ясо було оглянуто, опечатано та передано на зберігання у лісгосп. Після цього свідок разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повернулися у ліс, де зранку по слідах знайшли місця відстрілу лосів та їх розчленування, про що знову повідомили поліцію. Свідок звернув увагу суду, що у момент виявлення браконьєрів незавантажених мішків поруч з автомобілями на місці подій не було.

Свідки обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у суді показали, що працювали інспектором та інженером охорони лісу ДП «Любешівське ЛМГ» відповідно. Свідки разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_6 виїжджали у рейд у ліс поблизу села Підкормілля за повідомленням про незаконне полювання. Свідки кожен окремо в цілому підтвердили показання інших працівників лісової охорони щодо виявлення обвинувачених у лісі з продукцією полювання, подальших подій тощо. Крім цього, свідки також підтвердили, що голова самця лося на момент виявлення обвинувачених перебувала в багажнику автомобіля «Фольксваген Бора». ОСОБА_3 сидів у цій машині на задньому сидінні, не спав та перебував у свідомості. ОСОБА_1 відкривав та закривав цей автомобіль. До приїзду поліцейських ОСОБА_1 викинув голову лося з багажника «Фольксвагена» та витирав кров. На вказаній ділянці лісу є одна дорога. Місця відстрілу лосів виявили на ранок наступного дня по слідах. По приїзду у поліцію за автомобілями прибігло 3-4 мисливських собаки.

Свідок обвинувачення ОСОБА_36 повідомив, що працює інспектором Державної екологічної інспекції у Волинській області. На прохання мисливствознавця ОСОБА_9 , який зателефонував йому між 19 та 21 годинами 17 вересня 2017 року, він показував дорогу поліцейським до місця виявлення браконьєрів у лісовому масиві між селами Бучин та Підкормілля. На місці подій він побачив два автомобіля, «Ніссан» та «Фольксваген», в яких і біля яких знаходилась продукція полювання. В автомобілі «Ніссан» та поруч з ним були білі господарські мішки з м`ясом, ближче до «Фольксвагена» -- голова лося, рюкзак з м`ясом, сокира, приблизно п`ять мішків з м`ясом. М`ясо було свіжим, адже воно мало характерний запах, а через мішки та рюкзаки просочувалась кров. На запитання сторони захисту свідок відповів, що лісовий масив, де виявлено обвинувачених, перебуває у користуванні ДП СЛАП «Любешівагроліс» та є територією НПП «Прип`ять-Стохід». В`їзди у лісовий масив обладнані відповідними інформаційними знаками. Крім цього, свідок звернув увагу, що мисливці зобов`язані знати про межі земель та угідь природно-заповідного фонду, на яких заборонено полювання.

Свідок обвинувачення ОСОБА_37 у суді показав, що станом на 2017 рік працював директором ДП «Любешівське ЛМГ». У другій половині дня 17 вересня 2017 року мисливствознавець ОСОБА_9 повідомив йому про те, що надійшов сигнал про організацію незаконного полювання. Приблизно о 21 годині 17 вересня 2017 року ОСОБА_9 зателефонував йому та доповів, що виявив браконьєрів. Коли він приїхав на місце подій, то там уже працювала поліція. В багажнику автомобіля «Ніссан» були два-три мішки з м`ясом, ще декілька мішків лежали поруч. Автомобіль «Фольксваген» був зачинений. Окремо лежала голова лося. Через неможливість зберігання вилученого м`яса у морозильних камерах лісгоспу з відома поліції м`ясо було передано на зберігання підприємцю ОСОБА_35 .

Свідок обвинувачення ОСОБА_38 вказав, що станом на вересень 2017 року працював лісничим Дольського лісництва «Любешівського ЛМГ». За вказівкою ОСОБА_37 на автомобілі директора виїжджали на місце подій. Дорога, де було затримано осіб з рештками лосів, фактично є межею між лісом, який перебуває у користуванні двох лісгоспів: «Любешівського ЛМГ» та СЛАП «Любешівагроліс», та належить останньому. Разом з тим, уся ця територія – це господарська зона НПП «Прип`ять-Стохід». На місці подій свідок бачив мішки з продукцією полювання, голову лося, принаймні двох мисливських собак тощо. На в`їзді у лісовий масив за селом Селісок, де були затримані браконьєри, наявний інформаційний щит про належність території до природно-заповідного фонду.

Свідок обвинувачення ОСОБА_39 у суді показав, що станом на 2017 рік та на цей час працює головним лісничим ДП «Любешівське ЛМГ». Ввечері 17 вересня 2017 року до нього на стільниковий телефон подзвонив мисливствознавець ОСОБА_9 та повідомив, що затримав браконьєрів з рештками двох лосів. За координатами, які вказав ОСОБА_9 , він виїхав власним легковим автомобілем, однак через погану дорогу до місця подій не доїхав. На виїзді з лісу бачив як виїжджали службовий автомобіль лісової охорони, легковий автомобіль «Фольксваген Бора», позашляховик «Ніссан» та поліцейський автомобіль. За вказаними транспортними засобами він поїхав у Любешівське відділення поліції.

Свідок обвинувачення ОСОБА_40 у суді показав, що 17 вересня 2017 року у лісі, в урочищі ОСОБА_41 , що приблизно за два кілометри від урочища Бучинська дача, він бачив ОСОБА_5 , який їхав на гужовій підводі. В цей день на лузі неподалік села Бучин він також бачив трьох-чотирьох мисливців, в одного з яких була рушниця. На другий день у цьому місці він знову бачив незнайомих людей, з яких згодом на допиті впізнав ОСОБА_6

Опитаний в якості свідка слідчий поліції ОСОБА_27 у суді показав, що у 2017 році працював у Любешівському відділенні поліції. Приблизно о 20-21 годині 17 вересня 2019 року від чергового надійшло повідомлення про необхідність виїзду на місце незаконного полювання. У складі слідчо-оперативної групи з ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , двома інспекторами патрульної поліції виїхали у напрямку села Бучин. Нестерук В.М. був старшим групи. По приїзду на місці подій було зокрема виявлено два автомобілі: «Ніссан Патроль», «Фольксваген Бора». Крім цього, ще було дві машини лісників. У багажнику «Ніссана» були білі господарські мішки, поруч також були білі господарські мішки, рюкзаки з тканини. Біля «Фольксвагена» на землі лежала голова лося. Через мішки та рюкзаки просочувалась кров. На місці подій зброї не було, лише сокира. ОСОБА_27 прийняв рішення про проведення огляду місця події, який тривав приблизно півтори години. Свідок пригадує, що «Фольксваген Бора» був зачинений, у ньому спав ОСОБА_3 . Через деякий час, приблизно 15-20 хвилин, з лісу вийшов ОСОБА_1 та відкрив «Фольксваген». Обвинувачені не залучались до огляду, оскільки не брали у ньому участі. Слідчим було складено протокол огляду місця події, в якому описано про вилучені докази, зокрема зазначено про 12 господарських мішків, 6 рюкзаків, 2 сокири, голову лося. У зв`язку з поганими погодними умовами він прийняв рішення продовжити слідчі дії у відділку поліції. Усі мішки за його вказівкою було завантажено у « ОСОБА_18 ». Свідок пригадав, що на місці подій були мисливські собаки, які прибігли за автомобілями у поліцію. Собак ОСОБА_27 не вилучав. У Любешівському відділенні поліції автомобіль «Ніссан» та мішки з м`ясом оглядав та опечатував слідчий Матюк С.В. Натомість у зв`язку з відсутністю слідів злочину в автомобілі «Фольксваген Бора», цієї ж ночі він повернув вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 . На наступний день м`ясо та голову лося було передано на відповідальне зберігання у ДП «Любешівське ЛМГ».

Свідок ОСОБА_44 показав, що станом на вересень 2017 року працював на посаді інспектора-криміналіста у Любешівському відділенні поліції. Приблизно о 21 годині 2017 року у чергову частину Любешівського відділення поліції надійшло повідомлення про незаконне полювання. У складі слідчо-оперативної групи він виїжджав на місце подій. У лісовому масиві за службовим автомобілем лісової охорони стояли два автомобіля: позашляховик «Ніссан Патроль» та легковик «Фольксваген». На місці подій виявлено білі полімерні господарські мішки та тканинні зелені рюкзаки з м`ясом, голова лося, сокири. За рішенням слідчого Нестерука В.М. вилучене майно, два автомобілі було доставлено у Любешівське відділення поліції для продовження слідчих дій.

Опитаний у якості свідка слідчий Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_45 у суді показав, що на прохання слідчого Нестерука В.М. вночі з 17 на 18 вересня 2017 року у Любешівському відділенні поліції оглядав автомобіль «Ніссан Патроль». В багажнику автомобіля були мішки з м`ясом і голова лося. М`ясо не зважувалося, між тим, було перераховано кількість мішків. Вилучене м`ясо, голова лося були опечатані відповідними бирками.

Начальник слідчого відділення Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_46 Богдан Вікторович у суді показав, що здійснював досудове розслідування у рамках цього кримінального провадження після його передачі з Любешівського відділення поліції. В ході розслідування була необхідність оглянути та описати вилучені м`ясо та рештки лосів. Для цього він зв`язався з ОСОБА_9 та попросив його, щоб той розморозив м`ясо. Для проведення огляду в якості спеціаліста було залучено ветлікаря Любешівської ветлікарні ОСОБА_33 . Огляд речових доказів проводився у приміщенні нижнього складу «Любешівського ЛМГ». На початок огляду мішки та речові рюкзаки, яких було близько п`яти, були належно опечатані. ОСОБА_9 розкривав мішки, викладав м`ясо. Ветлікар ОСОБА_33 оглядала м`ясо, за потреби робила надрізи. Було оглянуто кожен шматок м`яса, шкіри, лапи, голови двох тварин лося. У м`ясі, шкірах, внутрішніх органах тварин були характерні раневі кульові отвори. На місці огляду лікар не підписувалась у протоколі, оскільки було холодно і вона попросила завезти її додому. Натомість ОСОБА_47 попросив ОСОБА_9 упакувати м`ясо. Слідчий не заперечив, що після огляду м`ясо не опечатував. Експерта у кримінальному провадженні не залучав, оскільки вважав, що висновків спеціаліста буде достатньо.

Допитана в якості свідка обвинувачення ОСОБА_33 у суді показала, що у грудні 2017 року працювала лікарем Любешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини. На запит слідчого Плясуна Б.В. за вказівкою головного лікаря ОСОБА_32 . 19 грудня 2017 року виїжджала на територію ДП «Любешівське ЛМГ» оглядати рештки тварин. На підставі органолептичної оцінки, тобто візуального огляду, вона визначила, що представлені на огляд м`ясо та рештки тварин належать двом лосям, які загинули у зв`язку з їх відстрілом. Відповідаючи на запитання захисту, свідок вказала, що не є судовим експертом, зразків для проведення експертизи не відбирала, лабораторних досліджень не проводила.

Опитаний у якості свідка слідчий Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_48 у суді показав, що здійснював досудове розслідування кримінального провадження, яке надійшло з Любешівського відділення поліції, по факту незаконного полювання на лосів на території природо-заповідного фонду. Під час огляду решток лосів, які зберігались у підприємця ОСОБА_35 , мішки, у які було запаковане м`ясо, були не опечатані, але старі бирки в деяких з них збереглися. В ящику, де знаходилось вказані речові докази, були рештки добутих лосів, що вилучалися в інших кримінальних провадженнях. Разом з тим, при зважуванні вага м`яса відповідала протоколу огляду речових доказів від 19 грудня 2017 року.

Під час проведення слідчих експериментів 28 листопада 2018 року за участю ОСОБА_31 та ОСОБА_9 вказані свідки у лісовому масиві вказали на місця вистежування обвинувачених, їх затримання з продукцією полювання тощо (Т. 1 а.с. 109-118).

З наданих стороною обвинувачення документів слідує, що усі обвинувачені станом на вересень 2017 року були мисливцями.

За ініціативи захисту досліджено наступні докази.

Згідно з відповіддю на адвокатський запит Територіальний сервісний центр МВС № 0743 04 січня 2019 року повідомив, що за жителями Любешівського району зареєстровано 271 автомобіль марки «Фольксваген» (Т. 1 а.с. 109).

З довідки Волинського обласного центру гідрометеорології № 21/01-49/356 від 21 грудня 2018 року слідує, що у селі Підкормілля Любешівського району з 09 години 17 вересня 2017 року до 09 години 18 вересня 2017 року спостерігалась хмарна погода з проясненнями, дощ, гроза. Мінімальна температура вранці 18 вересня становила 12

У відповідь на адвокатський запит виконувач обов`язків начальника Любешівського відділення поліції ОСОБА_49 повідомив, що належні ОСОБА_2 мисливські рушниці з 24 серпня 2017 року перебували у відділку поліції та перереєстровані на іншу особу (Т. 1 а.с. 112).

У відповідь на адвокатський запит начальник Любешівської районної лікарні ветеринарної медицини надав копію листа-запиту начальника Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління поліції у Волинській області Плясуна Б.В. про залучення спеціаліста. Згідно з вхідним номером вказаний лист зареєстровано у ветлікарні 20 грудня 2017 року (Т. 1 а.с. 115).

У відповідь на запит адвоката ДП СЛАП «Любешівагроліс» повідомило, що межовий знак «8-23, ПРХ – 15, 0, 6» знаходиться у кварталі 8 виділу 32 Любешівського лісництва цього підприємства, що входить у територію НПП «Прип`ять-Стохід» (Т. 1 а.с. 117).

У відповідь на адвокатський запит НПП «Прип`ять-Стохід» зокрема повідомило, що на усіх дорогах, інших місцях, урочищах, де починається межа національного парку встановлено охоронні, інформаційні знаки та аншлаги, у тому числі поблизу населених пунктів. Адміністрацією природного парку також надано карту-схему межових та інформаційних знаків (Т. 1 а.с. 119, 124).

Згідно з інформацією слідчого відділення Любешівського відділення поліції відомості про те, що ОСОБА_1 у період 17, 18 вересня 2017 року перебував у підрозділі поліції відсутні. Натомість ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 перебували у підрозділі поліції з 02 по 03 годину 18 вересня 2017 року, однак не затримувалися, а тому центр з надання безоплатної правової допомоги не повідомлявся (Т. 1 а.с. 141-144).

Стороною захисту подано відеозапис, на якому захисник самостійно оглядає лісовий масив та встановлює, що події, пов`язані із затриманням обвинувачених відбувались поблизу межового знаку «8-23, ПРХ – 15, 0, 6» (Т. 1 а.с. 145).

З іншого відеозапису, наданого адвокатом Хвесиком С.В., сторона захисту з участю слідчого Генсьора О.С., мисливствознавця ОСОБА_9 . у морозильному приміщенні підприємця ОСОБА_35 оглядають мішки з м`ясом. В ящику, де зберігаються речові докази, містяться рештки тварин, що стосуються інших кримінальних проваджень. У ході переважування м`яса слідчий Генсьор О.С. повідомляє учасників, що м`ясо було розфасовано по-новому. Всього нараховано 13 мішків. На мішках, крім одного, відсутні будь-які бирки тощо. Залишок бирки з інформацією про те, що там міститься рештки тварини, вилучені у ході огляду місця події 17 вересня 2017 року у 6 виділі 45 кварталу Дольського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ», наявні у поліетиленовому пакеті синьо-білого кольору. При переважуванні встановлено, що загальна вага м`яса становить 300 кілограмів (Т. 1 а.с. 145).

Свідок захисту ОСОБА_10 у суді показав, що у вересні 2017 року, точної дати він не пам`ятає, в обідню пору збирав гриби приблизно за 2-2,5 кілометри на північний захід від села Бучин Любешівського району. У лісі зустрів ОСОБА_50 , вона була біля легкового автомобіля темно-синього кольору.

Свідок захисту ОСОБА_50 , дружина обвинуваченого ОСОБА_1 , у суді показала, що вранці 17 вересня 2017 року чоловік недалеко ходив на полювання. Приблизно об 11 годині 17 вересня 2017 року вона запропонувала чоловіку поїхати по гриби. На позашляховику поїхали у ліс у сторону Бучина. У лісі походили приблизно годину, під час збирання грибів вона зустріла ОСОБА_10 . Вони з ОСОБА_1 зібрались їхати додому, але в автомобілі закінчилося пальне. З лісу йшли пішки приблизно 2 кілометри. Згодом їх підвіз до силікатного заводу водій «Жигулів» червоно кольору. Прийшли додому після обіду, чоловік одразу зібрався та поїхав забирати машину з лісу. Коли ОСОБА_1 повернувся свідок не пам`ятає, бо спала.

Свідок захисту ОСОБА_25 у суді показав, що 17 вересня 2017 року він мав їхати на святкування Дня лісника у село Дольськ Любешівського району. Приблизно о 15 годині він приїжджав до ОСОБА_5 , купував у нього дві рамки з медом, пробув в обвинуваченого приблизно 30 хвилин.

Мотиви суду щодо обвинувачення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною другою статті 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Частиною третьою статті 373 КПК визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з частиною другою статті 86 КПК недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Згідно зі статтею 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Згідно із статтею 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, допустимості, а сукупність доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд дійшов наступних висновків.

Суд погоджується з думкою сторони захисту, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проведено недбало, з порушеннями норм КПК. Вказана недбалість слідчих органу досудового розслідування, на думку суду, має бути предметом окремого розгляду.

Суд наголошує, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Усім обвинуваченим ставиться у вину відстріл у лісі на території НПП «Прип`ять-Стохід» в урочищі ОСОБА_24 дача двох лосів, що перебували у стані природної волі, з використанням чотирьох мисливських собак та невстановленої зброї за попередньою змовою групою осіб, подальше розчленування туш тварин та поміщення м`яса у полімерні мішки, туристичні сумки (рюкзаки), перебування у межах мисливських угідь з собаками мисливських порід та з продукцією полювання.

Необхідно констатувати, що частину обвинувачення щодо усіх обвинувачених необхідно визнати такою, що не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду.

Прокурор, доводячи винуватість підсудних, зокрема покликається на свідчення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_31 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які маючи інформацію про готування до незаконного полювання, виїхали у лісовий масив між селами Підкормілля, Селісок та Бучин Любешівського району, а згодом у лісі затримали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з продукцією полювання.

Свідок ОСОБА_9 вказав, що чув постріли та гавкіт собак у лісі ввечері 17 вересня 2017 року, на другий день виявив неподалік урочища ОСОБА_24 дача рештки добутих тварин.

Разом з тим, жоден з допитаних свідків безпосередньо не спостерігав хто з обвинувачених відстрілював лосів, хто здійснював розчленування їх туш, фасував м`ясо тощо.

У цьому контексті також необхідно взяти до уваги, що двох осіб, які перебували з обвинуваченими та втекли під час їх виявлення працівниками лісової охорони, не встановлено.

У ході досудового розслідування також не встановлено чиї собаки, які виявлені з обвинуваченими у лісі. У судовому засіданні кожен з обвинувачених заперечив належність йому вказаних мисливських собак. При огляді судом собак за місцем проживання ОСОБА_2 свідок ОСОБА_9 не дав ствердної відповіді чи саме їх він бачив ввечері 17 вересня 2017 року у лісі з обвинуваченими.

При проведенні огляду місця події 18 вересня 2017 року в урочищі ОСОБА_24 дача, окрім вилучення решток тварин, не зібрано жодного доказу, який би прямо чи опосередковано вказував на причетність до відстрілу лосів будь-кого з обвинувачених. Не виявлено ніяких слідів, відбитків взуття, частин відстріляних патронів тощо (Т. 1 а.с. 204-208).

Покликання прокурора на розшифровки із каналів зв`язку від 17 вересня 2017 року, в яких зафіксовано сеанси стільникового зв`язку між обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у межах базових станцій сіл Люб`язь, Дольськ та селища Любешів Любешівського району самі по собі не вказують на наявність між ними попередньої змови на незаконне полювання та здійснення такого полювання (Т. 2 а.с. 212-215).

Продовжуючи аналіз доказів на предмет їх належності та допустимості, суд звертається до протоколу огляду місця події, який проводився під керівництвом слідчого Любешівського відділення поліції Нестерука В.М. у ніч з 17 на 18 вересня 2017 року після виявлення обвинувачених у лісовому масиві (Т. 1 а.с. 181-184).

На думку суду, у ході огляду, після нього, слідчим Нестеруком В.М. допущено ряд грубих процесуальних помилок.

Як встановлено у суді, під час проведення огляду місця події слідчий зокрема оглядав транспортний засіб «Ніссан Патроль», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . У ході проведення слідчої дії ОСОБА_27 констатував наявність у багажнику автомобіля двох мішків, з яких просочувалась схожа на кров речовина бурого кольору. Після цього слідчий приймає рішення не оглядати вміст виявлених мішків. Всупереч частині п`ятій статті 237 КПК не здійснює їх тимчасове опечатування та дає вказівку помістити у багажник автомобіля «Ніссан» усі мішки, які виявлені біля автомобілів, та голову лося. Суду не подано доказів того, що слідчий, провівши огляд автомобіля, на виконання вимог частини третьої статті 233 КПК невідкладно після здійснення таких дій звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Отже, зібрані слідчим Нестеруком В.М. у ході огляду місця події у ніч з 17 на 18 вересня 2017 року докази, а саме: 12 господарських мішків з м`ясом, 6 туристичних рюкзаків з м`ясом, одну голова самця лося, автомобіль «Ніссан Патроль», необхідно визнати недопустимими.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає потреби піддавати аналізу подальші дії слідчих поліції, які продовжили досудове розслідування цього кримінального провадження, щодо дотримання процесуального законодавства у частині збереження вказаних речових доказів, доведеності видової належності м`яса тощо.

Суд також не вважає за необхідне аналізувати питання чи був на місці подій ОСОБА_5 .

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин, у зв`язку з визнанням недопустимими доказами вилучених на місці подій решток тварин, необхідно констатувати недостатність доказів для обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у перебуванні на території природно-заповідного фонду, у межах мисливських угідь, у тому числі на лісових дорогах, з собаками мисливських порід та з продукцією полювання.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають повному виправданню у зв`язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими.

Разом з тим, у суді встановлено, що автомобіль «Фольксваген Бора» 17 вересня 2017 року перебував у володінні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Допитані у ході судового розгляду свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 кожен окремо вказали, що голова лося з рогами на момент виявлення обвинувачених у лісі перебувала в автомобілі «Фольксваген Бора», який був зачинений. До приїзду поліцейських обвинувачений ОСОБА_1 відкрив автомобіль та викинув її з багажника.

Інші свідки, зокрема ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , які ввечері 17 вересня 2017 року перебували у лісі після виявлення обвинувачених працівниками лісової охорони, також вказали про наявність на місці подій поблизу автомобіля «Фольксваген Бора» голови лося.

Крім цього, свідок ОСОБА_6 під час допиту у слідчого надав фотографії, на яких серед іншого зображена голова лося з відрізаною верхньою губою.

Враховуючи показання згаданих свідків, їх фах, роботу у сфері збереження та охорони природи, у суду не виникає сумнівів, що на місці виявлення обвинувачених у лісовому масиві серед іншого було виявлено саме голову лося.

Вказуючи на достатність показань зазначених свідків як джерела доказів, суд враховує, що події відбувались у безлюдному місці, у темну пору доби.

Відповідаючи на запитання суду, усі обвинувачені вказали, що у належний ОСОБА_1 автомобіль «Фольксваген» голови лося не клали. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що зазначений транспортний засіб до моменту їх затримання працівниками лісової охорони постійно був під його наглядом, у когось стороннього не було можливості щось покласти в автомобіль.

Показання обвинувачених з приводу того, що на місці подій голови лося не було, суд вважає неправдивими, спрямованими на уникнення від відповідальності.

Суд не бере до уваги показання обвинувачених, зауваження захисту щодо відсутності поблизу місця подій інформаційних знаків чи аншлагів, які б вказували, що вказана територія є природно-заповідним фондом. У цьому контексті суд звертає увагу, що НПП «Прип`ять-Стохід» створений у 2007 році, обвинувачені, зокрема ОСОБА_1 , є мисливцями та зобов`язані були знати межі мисливських угідь, де полювання дозволено, виконувати вимоги законодавства про заборону полювання на заповідних територіях.

Разом з тим, суд приймає зауваження захисту щодо неточностей обвинувачення у визначенні місця вчинення злочину та виправляє їх у формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 , визнаного судом доведеним. Одночасно суд звертає увагу, що вказані в обвинувальному акті неточності не погіршують становище обвинуваченого ОСОБА_1 та не впливають на встановлені у суді обставини, що лісовий масив, де ОСОБА_1 було виявлено з продукцією полювання, є мисливськими угіддями Любешівської УТМР, господарського зоною НПП «Прип`ять-Стохід».

ОСОБА_1 , інші обвинувачені у судовому засіданні вказали, що дозволу (ліцензії) на полювання лося у 2017 році вони не мали. Інших доказів, які б вказували, що голова лося, як продукція полювання чи трофей, перебувала у ОСОБА_1 з дотриманням порядку, передбаченого Законом України «Про мисливське господарство та полювання» у ході судового розгляду не здобуто. Таким чином, відповідно до частини сьомої статті 35 вказаного Закону виявлена в автомобілі ОСОБА_1 голова лося є незаконно добутою продукцією полювання.

Суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 у межах мисливських угідь, у тому числі на лісовій дорозі, з незаконно добутою продукцією полювання на території природно-заповідного фонду, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» прирівнюється до полювання.

Отже, дії ОСОБА_1 суд перекваліфіковує за частиною першою статті 248 КК, що не суперечить статті 337 КПК.

Вирішення питання про покарання ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про покарання, відповідно до статті 65 КК суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочин як засудженими, так і іншими особами.

Злочин, який скоєний ОСОБА_1 , віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, у ході судового розгляду не встановлено.

По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно (Т. 1 а.с. 154).

З досудової доповіді Любешівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Волинській області, слідує, що виправлення ОСОБА_1 можливе без обмеження волі. Ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення оцінюється як середній.

В суді встановлено, що на цей час ОСОБА_1 не працевлаштований.

Враховуючи наведене у сукупності, суд вважає, що для досягнення мети кримінального покарання у цьому випадку буде достатнім призначення покарання ОСОБА_1 у межах санкції частини першої статті 248 КК у виді громадських робіт на визначений законом посередній строк.

Вирішення цивільного позову Любешівської УТМР.

Любешівською УТМР подано цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином.

Позов обґрунтований тим, що урочище ОСОБА_24 дача, де обвинуваченими незаконно добуто двох лосів, є господарською зоною НПП «Прип`ять-Стохід» без вилучення та мисливськими угіддями Любешівської УТМР. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24 липня 2013 року, якою затверджено розміри такс для обчислення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, за незаконне добування чи знищення однієї особини лося передбачено відшкодування у розмірі 40 тисяч гривень. У зв`язку з тим, що обвинуваченими було добуто дві особини лося, з них у солідарному порядку необхідно стягнути 80 тисяч гривень.

Представник потерпілої юридичної особи Абрамович П.С. у судовому засіданні позов підтримав, додав, що місце виявлення обвинувачених з продукцією полювання також належить до природно-заповідного фонду та є відтворювальною ділянкою мисливських угідь Любешівської УТМР.

Сторона захисту проти позову заперечила, вважаючи, що у ході досудового розслідування та судового розгляду не здобуто доказів незаконного полювання обвинуваченими. Отже, підстав для задоволення цивільного позову немає.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом 7 частини першої статті 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини.

У зв`язку з недоведеністю вини та виправданням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у позовних вимогах Любешівської УТМР до цих обвинувачених необхідно відмовити.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог цивільного позивача до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з того, що у ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений перебував на території мисливських угідь Любешівської УТМР з незаконно добутою частиною туші одного лося, що законодавчо прирівнюється до незаконного полювання.

З досліджених у ході судового розгляду карт-схем, пояснень ОСОБА_51 вбачається, що місце виявлення ОСОБА_1 з продукцією полювання належить до мисливських угідь Любешівської УТМР.

Станом на вересень 2017 року лось європейський не був занесений у Червону книгу України.

З огляду на викладене, суд вважає, що у цьому випадку цивільним позивачем невірно визначений нормативний акт, який підлягає застосуванню при розрахунку розміру шкоди.

На думку суду, розмір шкоди необхідно визначити відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджених спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України № 301/222 від 19 червня 2017 року.

Згідно із вказаним наказом розмір відшкодування за незаконне добування або знищення лося встановлений на рівні 80 тисяч гривень за одну особину, які і необхідно стягнути з ОСОБА_1 .

Вирішення питання про процесуальні витрати, запобіжні заходи, речові докази.

У ході досудового розслідування у справі проведено судову біологічну експертизу зразків крові з майки ОСОБА_2 . У зв`язку з виправданням обвинуваченого витрати за залучення експерта для проведення цієї експертизи у розмірі 1484,40 гривень необхідно компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України (Т.1 а.с. 243).

Передбачених процесуальних законом приводів і підстав для обрання до обвинувачених запобіжних заходів немає.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК. При цьому, речові докази, визнані судом недопустимими, а також ті, що не мають ніякої цінності, підлягають знищенню, а майно, яке не є знаряддями чи засобами вчинення злочину, необхідно повернути.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 370, 373, 374 КПК, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 248 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок 80 (вісімдесят) тисяч гривень майнової шкоди, заподіяної злочином.

У задоволенні позовних вимог Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовити.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, у сумі 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок – компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Речові докази:

– одноствольну мисливську рушницю «ИЖ-МР18-ЕМ-М», № 09022725; двоствольну мисливську рушницю «ТОЗ», № 36972; 7 гільз та 1 патрон до мисливської рушниці 16 калібру; стільниковий телефон «Нокія», ІМЕІ 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 ; камуфляжний комбінезон, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, – повернути ОСОБА_1 ;

– мисливську рушницю «ИЖ-54» 16 калібру, № НОМЕР_5 ; дві гільзи до мисливської рушниці 16 та 12 калібру; стільниковий телефон «Нокія», ІМЕІ 1 НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_7 , та картонну коробку до нього; дві мобільні сім-картки мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна»; посвідчення мисливця, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, та дозвіл на право зберігання та носіння зброї № 994, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, – повернути ОСОБА_4 ;

– двоствольну мисливську рушницю «ТОЗ-34» 12 калібру, № 611740; мисливський ніж без номерних позначень з надписом на лезі «В знак уважения за крепость» з чохлом; патронташ з матерчатого матеріалу з 14 мисливськими патронами 12 калібру; 56 мисливських патронів 12 калібру; 154 мисливські гільзи 12 калібру; дріб, пижі, кулі, один патрон без маркувальних позначень; дозвіл на право зберігання та носіння зброї; посвідчення мисливця, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, – повернути ОСОБА_3 ;

– майку з речовиною бурого кольору; шкіряний патронташ з 5 мисливськими патронами 12 калібру та з 3 гільзами 12 калібру; мобільний телефон чорного кольору марки «Нокія», ІМЕІ НОМЕР_8 , із сім-карткою № НОМЕР_9 ; засоби для чистки рушниці – шомпол, ємністю 150 мл із залишками зброярського масла, масло для натирання зброї; 28 фотокарток; військовий рюкзак зеленого кольору; дозвіл на право зберігання та носіння зброї; посвідчення мисливця, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, – повернути ОСОБА_2 ;

– собак чорно-жовтого окрасу на кличку Тузик та Рекс – залишити у розпорядженні ОСОБА_2 ;

– двоствольну мисливську рушницю «ТОЗ-16», № А4361; шкіряний патронташ з 15 мисливськими патронами 16 калібру; пневматичну гвинтівку марки «MAGTECH-AR1300», калібру 4,5 мм з оптичним прицілом марки «Leapers»; оптичний приціл марки «Cenr Poin»; мачете (ніж) марки «Тramontina»; дві шкіри вбитих тварин з хутром; туристичний мішок зеленого кольору; декоративну голову лося з рогами; документи на полювання на ім'я ОСОБА_5 (дозвіл на зброю, посвідчення мисливця, членський квиток), які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, – повернути ОСОБА_5 ;

– автомобіль марки «Ніссан Патроль», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у Любешівському відділенні Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, –повернути його власнику (законному володільцю);

– голову самця лося; 13 господарських мішків та поліетиленовий пакет із вмістом м`яса загальною вагою 300 кг; 5 лап, дві шкіри та голову самки лося, які знаходяться на зберіганні у підприємця ОСОБА_35 ; туристичний мішок із двома сокирами, джинсові шорти «LZY-jeans», брусок для точіння леза, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, – знищити.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченим, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку, надіслати його копію не пізніше наступного дня.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення можуть бути подані апеляції до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.

Головуючий В.Д. Глинянчук