Рішення № 86573331, 17.12.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/644/19

Провадження № 2/162/241/2019

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернулася до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 19 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розглянути справу 27 вересня 2019 року без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_2 13 вересня 2019 року подав відзив на позов.

У зв`язку із службовим відрядженням головуючого розгляд справи 27 вересня 2019 року відкладено.

Ухвалою від 08 жовтня 2019 року визнано обов`язковою явку сторін у судове засідання для надання особистих пояснень.

Справу розглянуто 16 грудня 2019 року з участю сторін.

Судові рішення у справі проголошено 17 грудня 2019 року.

Провадження у частині позовних вимог ОСОБА_1 за липень 2018 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

2.1. Стислий виклад позиції позивача у позовній заяві.

В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 вказує, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 травня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 у користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказане рішення перебуває на примусовому виконанні у Любешівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 22 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 12 лютого 2019 року, розмір аліментів зменшено: ухвалено стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з травня 2017 року, відповідач систематично порушує свої зобов`язання зі сплати аліментів. У зв`язку з наведеним, позивач вважає за необхідне притягнути відповідача до цивільно-правової відповідальності шляхом стягнення неустойки (пені), що передбачено статтею 196 Сімейного кодексу України (далі – СК), за період з липня 2018 року по березень 2019 року у розмірі 8428,30 гривень.

2.2. Стислий виклад позиції позивача у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та звернула увагу суду, що за період з травня 2017 року по липень 2018 року з відповідача у судовому порядку уже стягнуто пеню за несвоєчасну сплату аліментів. У цьому позові вона ставить питання про стягнення пені з липня 2018 року до березня 2019 року.

ОСОБА_1 також вважає, що державний виконавець невірно нараховує заборгованість по сплаті аліментів, зараховуючи отримані від відповідача платежі, як сплату аліментів за поточний місяць.

3.1. Стислий виклад позиції відповідача у відзиві на позов.

У відзиві на позов ОСОБА_2 просить відмовити у задоволення позову через його безпідставність.

Відповідач зазначив, що за період з липня 2018 року по березень 2019 року ним щомісяця сплачувались аліменти на утримання дитини, що стверджено відповідними банківськими квитанціями та довідкою-розрахунком державного виконавця.

Антончик А. ОСОБА_4 . вказує, що він не працевлаштований, має на утриманні двох дітей, дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, непрацездатну матір.

Крім цього, у зв`язку з тим, що відповідач не працює, державний виконавець нараховує аліменти з врахуванням середньомісячної заробітної плати, а тому він не може сплачувати наперед точну суму, а державний виконавець згодом перераховує йому аліменти.

Відповідач також покликається на положення частини другої статті 197 СК щодо права суду повного або часткового звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

3.1. Стислий виклад позиції відповідача у судовому засіданні.

ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Крім цього, ОСОБА_2 додав, що у грудні 2018 року та у січні 2019 року він офіційно працював.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 травня 2012 року у справі № 0309/7703/2012 стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2012 року.

Сторонами не заперечується, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 22 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 12 лютого 2019 року, розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , зменшено до 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 10 квітня 2019 року у справі № 162/542/18, яке набрало законної сили 24 червня 2019 року відповідно до постанови Волинського апеляційного суду, з ОСОБА_2 стягнуто пеню за несвоєчасну сплату аліментів у період з травня 2017 року по липень 2018 року у розмірі 4500 гривень. При цьому у мотивувальній частині рішення зазначено, що у тому числі у липні 2018 року ОСОБА_2 нараховано 1991,67 гривень аліментів, а він сплатив 5 тисяч гривень. Отже, судом констатовано, що зокрема за липень 2018 року він не має заборгованості зі сплати аліментів, а тому цей місяць не повинен включатися у розрахунок пені по аліментах. Загалом з травня 2017 року по липень 2018 року неустойка становить 17060,99 гривень.

Позивачем у вигляді ілюстративної таблиці подано розрахунок заборгованості пені за прострочення сплати аліментів відповідачем. ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 частково сплатив аліменти за липень 2018 року 17 жовтня 2018 року, а частково – 15 листопада 2018 року. Загальна сума неустойки за липень становитиме 1615,87 гривень. Аліменти за серпень ОСОБА_2 частково сплатив 15 листопада 2018 року, а частково – 10 грудня 2018 року, сума пені за цей місяць – 1530,81 гривень. За вересень 2018 року відповідач сплатив 10 грудня 2018 року, сума неустойки – 1394,17 гривні. Аліменти за жовтень 2018 року відповідач частково вніс 10 грудня 2018 року, частково -- 04 січня 2019 року, загальна сума пені за жовтень 2018 року становитиме 1409,83 гривень. За листопад 2018 року ОСОБА_2 виконав свої аліментні зобов`язання 04 січня 2019 року та 14 лютого 2019 року, нарахована позивачем сума пені за вказаний місяць – 827,77 гривень. За грудень 2018 року ОСОБА_2 сплатив 14 лютого 2019 року та 19 березня 2019 року, сума неустойки, нарахована ОСОБА_1 за цей період, -- 836,89 гривень. Аліменти за січень, лютий 2019 року відповідач сплатив 19 березня 2019 року, сума пені за ці місяці становитиме – 813,23 гривень.

З поданих сторонами довідок державних виконавців про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , слідує наступне.

Станом на 01 серпня 2018 року загальна заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 5049,44 гривень. У серпні 2018 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, на рівні 1991,67 гривень. Відповідачем у серпні 2018 року сплачено 1820 гривень. Станом на 01 вересня 2018 року загальна заборгованість по аліментах становить 5221,11 гривень. У вересні 2018 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, на рівні 1991,67 гривень. ОСОБА_2 у вересні 2018 року сплачено 2200 гривень аліментів. Станом на 01 жовтня 2018 року загальна заборгованість по аліментах становить 5012,78 гривень. У жовтні 2018 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 2226,33 гривень. Відповідачем у жовтні 2018 року сплачено 2200 гривень. Станом на 01 листопада 2018 року загальна заборгованість по аліментах становить 5039,11 гривень. У листопаді 2018 року державним виконавцем нараховано суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 2226,33 гривень. ОСОБА_2 у листопаді 2018 року сплачено 2200 гривень. Станом на 01 грудня 2018 року загальна заборгованість по аліментах становить 5065,44 гривень. У грудні 2018 року державним виконавцем нараховано суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 1682,07 гривень. Відповідачем у грудні 2018 року сплачено 2200 гривень. Станом на 01 січня 2019 року загальна заборгованість по аліментах становить 4547,51 гривень. У січні 2019 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 1013,50 гривень. ОСОБА_2 у січні 2019 року сплачено 4211 гривень. Станом на 01 лютого 2019 року загальна заборгованість по аліментах становить 1350,01 гривень. У лютому 2019 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 1773,05 гривень. Відповідачем у лютому 2019 року сплачено 1579 гривень. Станом на 01 березня 2019 року загальна заборгованість по аліментах становить 1544,06 гривень. У березні 2019 року державним виконавцем визначено суму аліментів, яка підлягає стягненню, у розмірі 1567,75 гривень. ОСОБА_2 у березні 2019 року сплачено 3329,16 гривень. Станом на 01 квітня 2019 року заборгованість по сплаті аліментів у відповідача відсутня.

З поданих сторонами копій банківських квитанцій слідує, що ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 як аліменти наступні суми: 19 липня 2018 року – 5 тисяч гривень, 16 серпня 2018 року – 1820 гривень, 27 вересня 2018 року – 2200 гривень, 17 жовтня 2018 року – 2200 гривень, 15 листопада 2018 року – 2200 гривень, 10 грудня 2018 року – 2200 гривень, 04 січня 2019 року – 4211 гривень, 14 лютого 2019 року – 1579 гривень, 19 березня 2019 року – 3329,16 гривень.

З поданих відповідачем довідок Любешівської селищної ради вбачається, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває двоє дітей 2012 та 2017 років народження. Дружина відповідача ОСОБА_5 щомісяця отримує по 860 гривень допомоги при народженні дитини.

Згідно з довідкою з Державного реєстру платників податків ОСОБА_2 був працевлаштований в Україні у грудні 2018, січні 2019 року.

Свідок відповідача ОСОБА_6 , головний державний виконавець Любешівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, у суді показала, що з квітня 2018 року вона здійснює виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 . З липня 2018 року боржник справно сплачує аліменти, щомісячно отримує довідки про розмір аліментів. Зарахування аліментів здійснюється за поточний місяць, в якому було проведено платіж. Сума переплати йде на погашення заборгованості за попередні місяці. Вини ОСОБА_2 у недоплаті незначних сум аліментів немає. Відповідач за виключенням двох місяців офіційно не працював, а органи статистики із запізненням надають інформацію про розмір середнього заробітку по Любешівському району за попередній квартал, що необхідно для визначення точного розміру аліментів. Форма довідки про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів визначена Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

5. Норми права, які застосував суд.

Статтею 51 Конституції України, статтею 180 СК встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою-третьої статті 181 СК способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин другої, третьої статті 195 СК заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

6. Мотиви суду щодо позовних вимог.

У відповідності з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово аналізував інститут відповідальності за прострочення сплати аліментів.

У постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 522/6889/15-ц проаналізовано практику Великої Палати Верховного Суду з цього питання та зазначено зокрема про наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і зроблено висновок, що «за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів».

Отже, дослідивши докази, проаналізувавши законодавство, правові висновки Верховного Суду, суд не бере до уваги подані позивачем розрахунки неустойки за прострочення сплати аліментів відповідачем.

Разом з тим, суд констатує право позивача на стягнення з відповідача відповідно до частини першої статті 196 СК неустойки (пені) на усю суму заборгованості по сплаті аліментів до дня повного погашення заборгованості 19 березня 2019 року. При цьому, з врахуванням наявності судового рішення про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів по липень 2018 року включно, розмір пені необхідно обчислювати, починаючи з 01 серпня 2018 року.

У цьому контексті суд звертає увагу, що позивач не оскаржує дій державного виконавця щодо зарахування аліментів за поточний місяць, в якому було здійснено платіж.

Також не заслуговують на увагу покликання відповідача на статтю 197 СК, адже вказана норма регулює можливість відстрочки чи розстрочки зі сплати заборгованості та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, а не звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів тощо.

З врахуванням показань свідка ОСОБА_6 , суд не включатиме у суми заборгованості, з яких обчислюватиметься неустойка, суми недоплат ОСОБА_2 , які виникали у зв`язку із затримками визначення державним виконавцем щомісячного розміру аліментів на підставі інформації органів статистики.

Розрахунок пені за прострочення сплати аліментів відповідачем у користь позивача буде наступний:

1). За серпень 2018 року: 5049,44 (заборгованість станом на 01 серпня 2018 року) ? 1% ? 15 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) + (3229,44 (сума заборгованості після сплати 1820 гривень 16 серпня 2018 року) ? 1 % ? 16 (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 1274,13 гривень.

2). За вересень 2018 року: (5221,11 (заборгованість станом на 01 вересня 2018 року) – 171,67 (заборгованість, яка виникла у серпні 2018 року не з вини боржника)) ? 1% ? 26 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) + 3021,11 (сума заборгованості після сплати 2200 гривень 27 вересня 2018 року) ? 1% ? 4 (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 1433,70 гривень.

3). За жовтень 2018 року: (5012,78 (заборгованість станом на 01 жовтня 2018 року) ? 1% ? 16 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) + (2812,78 (сума заборгованості після сплати 2200 гривень 17 жовтня 2018 року) ? 1% ? 15 (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 1223,96 гривень.

4). За листопад 2018 року: (5039,11 (заборгованість станом на 01 листопада 2018 року) – 26,33 (заборгованість, яка виникла у жовтні 2018 року не з вини боржника)) ? 1% ? 14 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) + 2839,11 (сума заборгованості після сплати 2200 гривень 15 листопада 2018 року) ? 1% ? 16 днів (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 1156,05 гривень.

5). За грудень 2018 року: (5065,44 (заборгованість станом на 01 грудня 2018 року) – 26,33 (заборгованість, яка виникла у листопаді 2018 року не з вини боржника)) ? 1% ? 09 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) + 2865,44 (сума заборгованості після сплати 2200 гривень 10 грудня 2018 року) ? 1% ? 22 дні (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 1083,92 гривень.

6). За січень 2019 року: 4547,51 (заборгованість станом на 01 січня 2019 року) ? 1% ? 03 дні (кількість днів у місяці до внесення платежу) + 336,51 (сума заборгованості після сплати 4211 гривень 04 січня 2019 року) ? 1% ? 27 днів (залишок днів у місяці після часткового погашення боргу) = 227,28 гривень.

7). За лютий 2019 року: 1350,01 (заборгованість станом на 01 лютого 2019 року) ? 1% ? 13 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу) = 175,5 гривень.

8). За березень 2019 року: (1544,06 (заборгованість станом на 01 березня 2019 року) – 194,05 гривень (заборгованість, яка виникла у лютому 2019 року не з вини боржника)) ? 1% ? 18 днів (кількість днів у місяці до внесення платежу 3329,16 гривень) = 243 гривні.

Отже, загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2018 року по 19 березня 2019 року становитиме 6817,54 гривень.

Разом з тим, у суді встановлено, що ОСОБА_2 не працевлаштований, утримує двоє малолітніх дітей та дружину, яка також не працює.

Починаючи з 19 березня 2019 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, керуючись принципами справедливості, розумності та пропорційності, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки до однієї тисячі гривень.

7. Питання розподілу судових витрат.

На момент ухвалення судового рішення у матеріалах справи відсутні відомості про понесені сторонами судові витрати.

Позивач звільнена від оплати судового збору при поданні позовної заяви.

Таким чином, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача судовий збір у розмірі мінімальної ставки для вимог майнового характеру.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1000 (одну тисячу) гривень пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 серпня 2018 року по 18 березня 2019 року включно, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 7428 (семи тисяч чотирьохсот двадцяти восьми) гривень 30 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві (м. Київ); код отримувача 22030106; рахунок № UA798999980000031211256026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37993783).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук