Рішення № 86572610, 24.12.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1673/19

Провадження № 2/486/712/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 грудня 2019 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Коршак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об`єднання” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2019 року позивач КП “ЖЕО” звернулось до ОСОБА_1 з позовом про стягнення 5099,31 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та 1921 грн. судового збору.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що згідно з розпорядженням органу приватизації від 08.07.2004 року боржник є власницею 1-кімнатної квартири АДРЕСА_1 . З відповідачем було укладено договір “Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”. Згідно умов договору та вимог чинного законодавства власник квартири є споживачем житлово-комунальних послуг та зобов`язана щомісяця перераховувати їх вартість на рахунок КП “ЖЕО” згідно встановлених тарифів, однак, не робила цього, в зв`язку з чим з грудня 2016 року по березень 2019 року утворилась заборгованість у сумі 5099,31 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно і належним чином, через оголошення на веб-порталі судової влади України.

За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що постановлено відповідну ухвалу.

Суд, дослідивши докази в сукупності, вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії сідоцтва про право власності, виданого згідно з розпорядженням органу приватизації від 07 липня 2004 року № 11336, ОСОБА_1 є власницею 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , жилою площею 38,3 кв.м /а.с. 6/.

На ім`я ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 /а.с. 5/.

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) станом на 24.09.2019 року ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрована /а.с. 4/.

Відповідно до відповіді на запит про надання інформації від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 01 липня 1993 року та знята з реєстраційного обліку 13 липня 2007 року по місту /а.с. 12/.

21 грудня 2011 року між комунальним підприємством “Житлово-експлуатаційне об`єднання” та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /а.с. 7-8/.

ОСОБА_1 отримані послуги в повному обсязі не оплачувала, що призвело до виникнення заборгованості з 01 грудня 2016 року по 01 квітня 2019 року у розмірі 5099,31 грн. /а.с. 3/.

Згідно ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, в редакції, що діяла станом на 01 квітня 2019 року, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на правах спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир та власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно зі ст. 322 ЦК власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію, що узгоджується також з положеннями ст.ст. 322, 382 ЦК України.

Згідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та “Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, обслуговування допоміжних приміщень житлових будинків і прибудинкових територій здійснюють на договірній основі з власниками житла або з уповноваженим ними органом відповідні підприємства, які повинні дотримувати вимог цих Правил. Власники квартир у багатоквартирному будинку можуть утворювати товариства (об`єднання) власників квартир для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними і вирішення інших передбачених статутом питань.

Тому суд вважає, що вимоги позивача правомірні, оскільки власник квартири зобов`язаний приймати участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, а позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 1921 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об`єднання” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об`єднання” (55001, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, вул. Паркова, 5, р/р НОМЕР_3 Южноукраїнська філія Миколаївської області ВАТ ДОБУ, МФО 326461, ОКПО 31537375) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2016 року по 01 квітня 2019 року, включно у розмірі 5099 (п`ять тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об`єднання” (55001, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, вул. Паркова, 5, р/р НОМЕР_3 Южноукраїнська філія Миколаївської області ВАТ ДОБУ, МФО 326461, ОКПО 31537375) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського міського суду Г.А. Далматова