Ухвала суду № 86572601, 23.12.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/379/18 Провадження № 8/486/3/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнського міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., при секретарі Деменко К.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

17 квітня 2019 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у даній справі було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Дане рішення набрало законної сили 18 травня 2019 року.

22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами, скасувавши рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 квітня 2019 року по справі № 486/379/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з ново виявленими обставинами та призначити справу до нового розгляду.

Заяву мотивує тим, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 квітня 2019 року були частково задоволені вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» по справі № 486/379/18 за позовом до неї про стягнення заборгованості. Стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 107257 грн. 58 коп., з яких 8387,88 заборгованість за кредитом, 98869,70 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також судові витрати в сумі 1762 грн. Рішення суду набрало законної сили. До суду апеляційної інстанції вона не зверталась, в зв`язку з тим, що їй не було надіслано рішення суду. А тому вона пропустила встановлений законом строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, дізнавшись про нього лише 20 листопада 2019 року. Зазначає, що їй стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не могли бути відомі їй під час розгляду цієї справи. Справа розглядалась без участі сторін. Вказує, що 03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, якою докорінно змінила судову практику у спорах з «ПриватБанком». Тому вважає, що суди попередніх інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги «ПриватБанку» про стягнення процентів та штрафних санкцій, оскільки позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» надіслав на адресу суду відзив, в якому зазначив, що обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення за ново виявленими обставинами, оскільки на момент винесення заочного рішення постанови ВС за справою №342/180/17 не існувало. Щодо ознайомлення відповідача з умовами кредитування, то відповідачем особисто заповнена ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 квітня 2019 року були вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» по справі № 486/379/18 за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 107257 грн. 58 коп., з яких 8387,88 заборгованість за кредитом, 98869,70 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також судові витрати в сумі 1762 грн. /а.с. 178-180/.

Вказане рішення суду набрало законної сили 18 травня 2019 року. Апеляційна скарга відповідачем не подавалась /а.с. 240-241/.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У цій нормі права відсутня законодавчо передбачена підстава для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, як встановлення нових обставин судом вищої інстанції.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача, як на нововиявлену обставину, на постанову Верховного Суду України від 03 липня 2019 року № 342/180/17, оскільки ця постанова винесена в іншій справі за інших фактичних обставин та з іншим складом сторін, які жодним чином не стосуються справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо пропуску нею встановленого законом строку на оскарження рішення в апеляційному порядку, оскільки ЦПК України передбачає, що, за поважних причин вказаний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що відсутні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Керуючись, ст. ст. 423, 429 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за нововиявленими обставинами.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова