Ухвала суду № 86572375, 15.08.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10324/16-ц

н\п 4-с/490/49/2019

У Х В А Л А

15 серпня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

в складі: головуючого судді – Чулуп О.С.,

при секретарі – Росинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу

ОСОБА_1 на рішення

Державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Голоного територіального управління юстиції у Миколаївській області, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС в якій просив визнати неправомірними постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 22.01.2018 року та постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження від 22.01.2018 року; зобов`язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Хоменкого І.В. скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.01.2018 року, постанову про стягнення ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження від 22.01.2018 року, заборону на відчуження рухомого майна заявника і закрити виконавче провадження № 55430530. В обґрунтування свої вимог заявник зазначила, що 21.12.2017 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55430530 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕК ЗАБОТА» у розмірі 1011,92 грн., та виконавчий збір в сумі 101,19 грн., також 185 грн. витрат виконавчого провадження. Скаржник вказує, що 03.01.2018 року після отримання вищезазначеної постанови перерахував суму боргу та виконавчого збору. Заявник зазначає, що незважаючи на те, що у повному обсязі сплачено борг та сума виконавчого збору, 22.01.2018 року старший державний виконавець Центрального відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області виніс постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, зазначивши у постанові підставу стягнення виконавчого збору – «рішення боржником не виконано». Скаржник та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Представник державної виконавчої служби міста Миколаєва в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення скаржника та його представника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2017 року з примусового виконання виконавчого листа № 490/10324/16-ц виданого 28.03.2017 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 1011,92 грн. на користь ТОВ ЖЕК «Забота».

Судом досліджено постанову про стягнення виконавчого збору від 22.01.2018 року згідно якої з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір в розмірі 101,19 грн.

Судом досліджено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.01.2018 року згідно якої з ОСОБА_1 стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 185 грн.

Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 04.01.2018 року до Центрального відділу державного виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області з вимогою закрити виконавче провадження № 55430530 від 21.12.2017 року у зв`язку з погашенням заборгованості.

Судом досліджено квитанцію № 0.0.931812102.1 від 03.01.2018 року згідно якої ОСОБА_1 сплатила на користь Центрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області заборгованість в розмірі 1011,92 грн. та виконавчий збір в розмірі 101,19 грн.

Так, відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 сплатила виконавчий збір до винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні є неправомірною.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №2830/5від 29.09.2016 до витрат виконавчого провадження належать виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку. Враховуючи, що державним виконавцем було здійснено витрати на папір, друк документів, та на пересилання документів, то суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця від 22.01.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є правомірною.

Що стосується вимоги скаржника про зобов`язання старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 22.01.2018 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.01.2018 року, то суд приходить до висновку, що в задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено право державного виконавця скасовувати постанови.

За такого,скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.18, 76-81, 353, 447, 448, 450,451ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Постанову від 22.01.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 55430530 державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, - визнати неправомірною.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання постанови від 22.01.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 55430530 державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, - відмовити.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Ухвала набирає законної сили і порядку та строки встановлені ст.273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя