Рішення № 86571900, 05.11.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5210/18

Провадження № 2/488/659/19 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі – судді Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря – Тузова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_3 , 2009 р.н., треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради і Державна міграційна служба Корабельного районного відділу в місті Миколаєві, про виселення із житлового приміщення , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач – АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив примусово виселити з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 — відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітніх: ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_3 , 2009 р.н., а також стягнути з відповідачів на користь банку витрати по сплаті судового збору у сумі 5 286,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 20.04.2005 р. між Акціонерним поштово — пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/08-112/03820 про надання останньому кредиту у розмірі 52 000,00 дол. США, строком до 20.04.2015 року, зі сплатою 14 % річних.

22.04.2009 року, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника, в умовах кризових явищ в економіці України, сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризації) Кредиту, уклавши Додаткову угоду № 1.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20.04.2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір. Згідно даного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 619,7 кв.м, житловою площею 167,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року за реєстровим номером 276.

Позичальником не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, що в свою чергу спричинило виникнення заборгованості за кредитним договором і Банк був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/08-112/03820 від 20.04.2005 року.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.03.2013 року позовні вимоги Банку були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/08-112/03820 від 20.04.2005 року у сумі 233 970 грн. 71 коп.

Позичальник рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.03.2013 року не виконав, чим змусив Банк звернутися до суду за захистом своїх порушених прав шляхом подання позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.06.2008 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 619,7 кв.м., житловою площею 167,7 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом реалізації іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

На виконання вимог ч. 2 ст. 40 Закону № 898-IV та ч. З ст. 109 ЖК Української PCP, на адресу відповідачів були направлені вимоги з повідомленням про звільнення будинку у порядку ст. 109 ЖК УРСР з попередженням про те, що у разі невиконання ними цієї Вимоги у тридцяти денний термін Банк буде змушений звернутися до суду з позовом про виселення. Проте, в силу порушень надісланих Банком вимог відповідачі не звільнили у добровільному порядку вищезазначену квартиру, у зв`язку з чим АТ «Райффайзен Банк Аваль» змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідач ОСОБА_2 подав заяву із проханням відмовити у задоволенні позову у звязку із тим, що позивач відчужив право вимоги за відповідним кредитним та іпотечним договорами.

Треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради і Державна міграційна служба Корабельного районного відділу в місті Миколаєві, в своїх заявах просили розглядати справу у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані суду письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи із такого.

За змістом ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу та ст. 1 закону «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, — це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, передбаченому цим законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК, ч.1 ст.33 закону «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель управі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено законом «Про іпотеку».

Згідно із ч.3 ст. 33 закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 закону «Про іпотеку».

Так, згідно із чч. 1,2 ст. 39 цього закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною 1 ст. 40 закону «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст.109 ЖК Української РСР, у ч.1 якої передбачені підстави виселення.

Частина 3 ст.109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян. За змістом ч.2 ст.40 закону «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК Української РСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Разом з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об"єктів нерухомого майна, вбачається, що станом на 10.09.2019 р. іпотекодержателем іпотечного майна - житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “ЮНІОН КАПІТАЛ”, а не позивач по справі - АТ "Райфайзен Банк Аваль".

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчиненні в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Однак, на виконання вищезазначений вимог закону, позивач чи його правонаступник в процесі розгляду даної справи з вимогою про заміну позивача на його процесуального правонаступника до суду не зверталися.

Виходячи із вищевикладеного, а також враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, викладений у ст. 13 ЦПК України, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, пожданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, - суд вважає необхідним відмовити АТ «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні позову через те, що він не є належним позивачем за даним позовом.

На підставі ст. 141 ЦПК України позивачу не відшкодовуються понесені ним судові витрати через те, що йому було відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд -

Вирішив:

В задоволені позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , 2006 р.н., та ОСОБА_3 , 2009 р.н., про виселення із житлового приміщення — відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач:Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ: 14305909, адреса: 01011, Україна, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа:Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 23086665, адреса: 54050, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 314.

Третя особа:Державна міграційна служба Корабельного районного відділу в місті Миколаєві, адреса: 54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, буд. 64.

Суддя Л.І. Селіщева