Ухвала суду № 86569399, 23.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.12.2019 р. Справа № 914/1454/17

За заявою Державної судової адміністрації України, м. Київ

про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу від 27.07.2017 р. у справі №914/1454/17 (вх.№3413/19 від 10.12.2019 р.)

у справі № 914/1454/17

за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів,

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів,

про стягнення 450'601,00 грн.,

Cуддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники:

від заявника: не з`явився,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Бойчук В.З.

10.12.2019 року на розгляд господарського суду Львівської області Державною судовою адміністрацією України подано заяву про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу від 14.08.2017 р. у справі №914/1454/17, в якій заявник також просить суд у вказаному наказі зазначити стягувача: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795). Дану заяву ДСА просила розглядати без участі її представника.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 року заява передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 12.12.2019. суд прийняв заяву до провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2019 р.

У судове засідання заявник та позивач участі повноважних представників не забезпечили, хоча судом належним чином були повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи та внесенням ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви усно заперечив, зазначивши, що ДСА пропустила визначений строк пред`явлення наказу до виконання і не вказала поважні причини, з яких суд мав би поновити відповідний строк.

Відповідно до частини 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Зважаючи на зазначене положення, суд розглянув заяву за відсутності учасників справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2017 р. позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 450'601,00 грн. основного боргу, та 6'759,01 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення 14.08.2017 р. видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів заяви, наказ від 14.08.2017 р. у справі №914/1454/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області 6'759,01 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України 02.01.2018р. було надіслано судом до ДСА супровідним листом від 27.12.2017р. (а.с.212). Наказ пред`являвся заявником до виконання, однак був повернений Державною казначейською службою України у Львівській області без виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла станом на момент видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. З огляду на викладене, оскільки стягувачем за даним наказом є державний орган - Державна судова адміністрація України, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.08.2017р. становить 3 місяці з наступного дня після набрання ним законної сили. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону).

Державна судова адміністрація України, з метою недопущення недоотримання спеціальним фондом Державного бюджету України коштів, що спрямовані на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, просить поновити їй строк для пред`явлення до виконання наказу від 14.08.2017 р. у справі № 914/1454/17.

Як вбачається з матеріалів справи, у наказі (бланк № 042171) про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009) в дохід Державного бюджету України 6'759,01 грн. судового збору, судом зазначено, що наказ дійсний для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка кореспондується із ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (п. 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі «Деркач та Палек проти України» від 21.12.2004).

Згідно ч. 6 ст. 123 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, той факт, що стягувачу наказ був надісланий судом тільки 02.01.2018р., тобто, уже із пропуском 3-місячного строку для пред`явлення його до виконання і у цьому немає вини ДСА, суд вважає поважною причиною для поновлення пропущеного строку.

Щодо клопотання заявника про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 14.08.2017 р. (бланк № 042171), суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ є виконавчим документом, який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Розглянувши заяву стягувача та матеріали справи, суд встановив, що у наказі (бланк № 042171) про стягнення 6'759,01 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України не вказано стягувача за наказом - Державну судову адміністрацію України, хоча, згідно положень ч.4 абз.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. Крім того, у вказаному наказі невірно зазначено дату набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, суд дійшов висновку внести виправлення до наказу від 14.08.2017 р. у справі № 914/1454/17 та викласти його в наступній редакції:

«На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2017р.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009) в дохід Державного бюджету України 6'759,01 грн. судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Служба автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009)

Рішення набрало законної сили 12.08.2017 р.

Строк пред`явлення наказу до виконання рішення три місяці».

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.08.2017 р. у справі № 914/1454/17 задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.08.2017 р. у справі №914/1454/17 (бланк № 042171).

3. Виправити помилку в наказі від 14.08.2017 р. у справі № 914/1454/17 та викласти його в наступній редакції:

«На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2017р.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009) в дохід Державного бюджету України 6'759,01 грн. судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Служба автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; ідентифікаційний код 25253009)

Рішення набрало законної сили 12.08.2017 р.

Строк пред`явлення наказу до виконання рішення три місяці».

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2019 р.

Суддя Яворський Б.І.