Рішення № 86569055, 23.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/14502/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали у справі

За позовом Приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"

вул. Іллінська 8, м. Київ, 04070

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" вул. Саксаганського,буд. 77, м. Київ, 01033

про стягнення 51 954,04 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія "АРКС" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відшкодування шкоди 51 954,04 грн. в порядку регресу, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

22.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що при визначенні розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу необхідно враховувати коефіцієнт фізичного зносу. В зв`язку з цим вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 38 662,79 грн. і була сплачена відповідачем, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у визначені судом строки не надав до суду відповіді на відзив зі доказами в спростування доводів відповідача, вказаних у відзиві.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем по справі - (ідентифікаційний код 20474912) було здійснено зміну найменування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХ А Страхування" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", що підтверджується копією листа Головного управління Статистики у м. Києві, витягом із статуту, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 20.06.2019.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_1 (Далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 242673а8кл від 15,08.2018р. (Далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Honda CR--V д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

23.04.2019р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Honda CR-V д/н НОМЕР_1 та FIAT DUCATO, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8660068.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.05.2019р. у справі №760/12541/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 12.4 КУпАП за фактом вище вказаного ДТП.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 23.04.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування.

Страховик склав страховий акт № АХА2464760 від 07.05.2019, розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 52 454,04 грн., а сума до виплати становить 41 973,04 грн., оскільки 10 481,00 грн. зараховано страховиком в рахунок суми несплаченої суми страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страховик виплатив страхове відшкодування,що підтверджується платіжним дорученням № 558 995 від 08.05.2019 на суму 41 973,04 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 51 954,04 грн.

Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.

У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина учасника ДТП - ОСОБА_2 , який керував автомобілем FIAT DUCATO, д/н НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.05.2019р. у справі №760/12541/19 (набрала законної сили).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля FIAT DUCATO, д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ПРАТ "Українська транспортна страхова компанія" на підставі полісу №АМ/8660068.

Згідно витягу з бази МТСБУ, договором (полісом) №АМ/8660068 франшиза - 500,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

11.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що при визначенні розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу необхідно враховувати коефіцієнт фізичного зносу. В зв`язку з цим вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 38 662,79 грн., яка і була сплачена відповідачем, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначає, що автомобіль Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його складові частини відновлювались раніше від попередніх ДТП, про що свідчить інформація в програмі "Audatex", а позивачем сплачено страхове відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до умов договору добровільного страхування. Відповідач зазначає що даний програмний комплекс "Audatex" використовується судовими експертами, аварійними комісарами та СТО України.

Суд погоджується із наведеними заперечення відповідача з огляду на наступне.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, (надалі - Методика) визначає виключні підстави для розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

Пунктом 7.38 Методики встановлено, Значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Згідно пункту 7.39 Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Пунктом 34.1. статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено обов`язок Страховика проводити розслідування випадків, які мають ознаки страхових.

При розслідуванні причин настання ДТП та аналізі наданих Позивачем документів, Відповідачем було встановлено, що автомобіль Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , піддавався ремонтному впливу до настання дійсної ДТП, яка сталася 23.04.2019 року.

Методикою передбачено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням (Додаток 8 Методики).

Пунктом 59 вказаного переліку (додаток 8 Методики) рекомендовано наступні комп`ютерні програми для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва "Audatex М21", "Audatex М95", "AudaShare" - Німеччина.

Таким чином, в програму "Audatex", вносяться дані розрахунків всіх ремонтних калькуляцій проведених по конкретному автомобілю, які можна знайти зазначивши зокрема ідентифікаційний код автомобіля.

Згідно пункту 1.6 Методики, у цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником КТЗ з метою його ідентифікації).

За твердженням відповідача, котре не спростоване позивачем, ним при самостійному здійсненні пошуку за ідентифікаційним номером автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у програмі «Audatex» - «AudaHistory» стало відомо, що складові частини кузова автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відновлювали ремонтом, що є відповідно до пункту 7.39 Методики, підставою для застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до абзацу 49 пункту 1.6 Методики, у цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повного втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

По автомобілю Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сертифікованому програмному комплексі «Audatex», один раз складалася ремонтна калькуляція (копія витягу з «Audatex» - «AudaHistory» додається).

У вказаній ремонтній калькуляції від 13.12.2017 року було розраховано ремонтний вплив на складові частини кузова вказаного автомобіля, а саме: ремонтному впливу піддавався капот, крило переднє праве, екран передній колісної арки лівий, екран передній колісної арки правий, панель передня, крило переднє ліве (що є невід`ємними частинами кузову автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідачем до відзиву долучені фото автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому вигляді до ДТП, яка є предметом розгляду Суду (23.04.2019 року) та калькуляція вартості відновлювального ремонту складена «Дніпро Мотор Інвест» від 29.09.2017 року, на суму 184 315,02 грн. (копії додаються).

З вказаних фото пошкоджень видно, що автомобіль Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , раніше перебував в ДТП, внаслідок чого й було складено ремонтну калькуляцію від 13.12.2017 року в комп`ютерному програмному комплексі «Audatex», яка у свою чергу, відповідає пошкодженням, зафіксованими на фотографіях, які співпадають з переліком пошкоджених запчастин, згідно калькуляції вартості відновлювального ремонту від 29.09.2017 року на суму 184 315,02 грн.

Керуючись викладеним та пунктом 7.39 Методики, яка є основним підзаконним нормативно-правовим актом, який визначає виключні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу, Відповідач звернувся до аварійного комісара ОСОБА_3 для розрахунку останнім коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 та визначення величини відновлювального ремонту.

Аварійний комісар визначив коефіцієнт фізичного зносу складових колісного транспортного засобу Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 0,321 на підставі розрахунку № 446-19 від 24.04.2019 року.

Відповідно до пункту 2. Типового Положення про організацію діяльності аварійних комісарів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 року за № 8) Аварійний комісар - особа, яка з`ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 39 162,79 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 2 полісу АМ/8660068 розмір франшизи становить 500,00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування в порядку суброгації з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи становить 38 662,79 грн. розрахованого у відповідності до пункту 12.1 статті 12 та статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до наступного розрахунку:

39 162,79 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу);

-500,00 грн (розмір франшизи відповідно до пункту 2 Полісу АМ/8660068); - 38 662,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування у порядку суброгації у розмірі 38 662,79 грн. сплачене Відповідачем Позивачу повністю, що підтверджується платіжними дорученнями за №№ 26821, 26840, 26865, 26915, 26944, 26972, 27006, 27061, 27083.

Позивачем у визначені судом строки не було надано до суду відповіді на відзив з доказами в спростування доводів відповідача, вказаних у відзиві.

Відтак, Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо правомірності застосування ним коефіцієнту фізичного зносу до автомобіля " Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при розрахунку суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визначені позивачем у позовній заяві, визнаються такими, що були спростовані відповідачем у відзиві, в свою чергу позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в спростування обставин щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу до суми визначеного відновлювального ремонту. Крім того, позивач не заперечив щодо розрахованого відповідачем коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відшкодування шкоди 51 954,04 грн. - відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Лиськов