Ухвала суду № 86561054, 20.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26245/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою, в якій просив залучити ПАТ «Дельта Банк» до участі у справі номер 2-1231/10 в якості правонаступника позивача ПАТ «Кредитпромбанк». Здійснити заміну сторони у справі номер 2-1231/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором номер 19/002/07-Z від 19 вересня 2007 року в розмірі 278 742, 10 грн, судового збору у розмірі 170, 00 грн, 120, 00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 792, 14 грн витрати, понесені позивачем у зв`язку з подачею оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» та «Южная». Крім того, просили визнати причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва у справі номер 2-1231/10 від 05 березня 2010 року поважними. Відновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва по справі номер 2-1231/10 від 05 березня 2010 року до виконання. Видати дублікат виконавчого листа у справі номер 2-1231/10 від 05 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором номер 19/002/07-Z від 19 вересня 2007 року в розмірі 278 742, 10 грн, судового збору у розмірі 170, 00 грн, 120, 00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 792, 14 гн витрати, понесені позивачем у зв`язку з подачею оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» та «Южная».

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року заяву ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року в частині видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання скасовано та передано заяву в цій частині для подовження розгляду до суду першої інстанції. В частині залучення ПАТ «Дельта-Банк» в якості правонаступника позивача ПАТ «Кредитпромбанк» та заміни сторони у справі ухвалу суду залишити без змін.

Предметом цього судового розгляду є питання видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

У судове засідання учасники розгляду не з`явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2010 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі номер 2-1231/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором номер 19/002/07-Z від 19 вересня 2007 року в розмірі 278 742, 10 грн, судового збору у розмірі 170, 00 грн, 120, 00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 792, 14 грн витрати, понесені позивачем у зв`язку з подачею оголошення у газеті «Урядовий кур`єр» та «Южная».

У подальшому виконавчий лист направлено на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.

27 листопада 2014 року державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Кірток А.А. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та АТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги /про заміну кредитора у зобов`язанні/.

У відповідності до п.2.1 цього Договору продавець погоджується продати /відступити/ права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну суму.

У відповідності до п.7.1. цей Договір набуває чинності в момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і є чинним до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором в повному обсязі.

Відповідно Додатку до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року право вимоги по кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

Заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання обґрунтовувалась тим, що оскільки первісний кредитор та новий кредитор за зобов`язанням згідно рішення Печерського районного суду міста Києва по справі номер 2-1231/10 були віднесені до категорії неплатоспроможних, було запроваджено тимчасові адміністрації та в подальшому розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Дельта банк» не було вчасно направлено заяву про заміну сторони виконавчого провадження в межах відкритого виконавчого провадження. Лише на початку 2016 року в ході внутрішньобанківської перевірки ПАТ «Дельта Банк» було встановлено, що по кредитному договору номер 19/002/07-Z від 19 вересня 2007 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 було ухвалено рішення суду та видано виконавчий лист. У подальшому при перевірці інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень представником ПАТ «Дельта Банк» було виявлено, що 27 листопада 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення вимог про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання апеляційний суд виходив з того, що із заяви на а.с. 92 вбачається, що представник ВАТ «Кредитпромбанк» отримав виконавчий лист 12 квітня 2010 року.

Відповідно до постанови державного виконавця Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Кірток А.А. від 27 листопада 2014 року виконавчий лист було повернуто стягувачу без виконання на підставі п.2, ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, заявником не подано жодних доказів на підтвердження того, що виконавчий лист державним виконавцем повертався на адресу первинного кредитора та в кінці 2014 року не передавався новому кредитору.

Крім того, до заяви додана копія виконавчого листа. Право вимоги до заявника відповідно до акту приймання-передачі прав вимоги перейшло 26 червня 2013 року.

Суду не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, чому з 2013 року до 2016 року, заявник не вживав жодних заходів з метою здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні, яке перебувало на виконанні до кінця 2014 року.

Також не доведено, що виконавчий лист не був переданий заявнику попереднім кредитором, з огляду на те, що копію виконавчого листа заявник суду надав, а представник завірив копію виконавчого листа своїм підписом.

Апеляційний суд зазначив, що за таких обставин, висновок суду про доведеність факту втрати виконавчого листа не підтверджено належними та допустимими доказами.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, як передбачено пунктом 17.4 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, №2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.

Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Під час розгляду заяви ПАТ «Дельта Банк» встановлено, що право вимоги до заявника перейшло 26 червня 2013 року, з цього часу і до 2016 року, заявник не вживав жодних заходів з метою здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні, яке перебувало на виконанні до кінця 2014 року, а тому відсутні підстави стверджувати про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також необхідність видачі його дубліката.

Не спростовують наведених висновків суду доводи заявника про втрату та пропущення строків пред`явлення до виконання у зв`язку із запровадженням процедури ліквідації первісного та нового кредитора, що спричинило звільнення та відсутність належного контролю за ходом здійснення виконавчого провадження, оскільки матеріали справи не містять доказів звільнення працівників, процедури ліквідації та відсутності можливості контролювати виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутність підстав, передбачених законом, для задоволення заяви та видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 433, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2010 року залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С. В. Вовк