Ухвала суду № 86553032, 20.12.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8166/18

Провадження № 4-с/643/78/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання – Полковник Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича, в якій просить визнати акт про реалізацію предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_1 приватного виконавця ОСОБА_2 неправомірним і зобов`язати усунути порушення.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що в провадженні приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича перебуває зведене виконавче провадження №60361305 при примусовому виконанні: виконавчого напису №7686 від 28.10.2013 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, згідно з яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору іпотеки від 03.05.2007р. заборгованість з урахуванням всіх витрат на суму 349 961,32грн. (ВП №58609452); виконавчого напису №7685 від 28.10.2013 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, згідно з яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору іпотеки від 03.03.2008р. заборгованість з урахуванням всіх витрат на суму 100271,59грн. (ВП №60360998); виконавчого листа №643/8166/18 від 20.05.2019 року виданого Московським районним судом м.Харкова, за яким в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 03.05.2007 року та від 03.03.2008 року в загальному розмірі 1 313 158,96грн. звертається стягнення на предмет іпотеки, а саме – квартиру АДРЕСА_2 . Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 25.10.2019року по справі №643/14985/19 було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №7686 від 28.10.2013, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., згідно з яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 . Дану ухвалу винесено по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний виконавець Бабенко Д.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, шо не підлягає виконанню. Однак, 25.10.2019 року приватним виконавцем Бабенком Д.А. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого проведено електронні торги та визначено покупця. Про дану обставину він дізнався 28.10.2019року, отримавши листа від виконавця. Таким чином, виконавцем порушено ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», яка регулює зупинення вчинення виконавчих дій. При оформленні стягнення приватним виконавцем було допущено формальні неточності, а також проведено подвійне стягнення за одними й тими самими кредитними та іпотечними договорами. 25.10.2019року закінчено всі вищезазначені виконавчі провадження у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки. Однак, на теперішній час на нього розповсюджується мораторій на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки жодного іншого житла він не має, а площа квартири не перевищує встановлених норм. Таким чином, проведене стягнення суперечить ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Приватний виконавець Бабенко Д.А. надав заперечення на скаргу, в якій просить відмовити в повному обсязі в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Бабенка Д.А., з тих підстав, що виконавчі провадження були відкриті правомірно, мораторій на квартиру за зазначеною адресою не поширюється, стягнення на майно звернуто правомірно; під час проведення виконавчих дій у вищевказаних виконавчих провадженнях з боку приватного виконавця не було допущено жодних порушень норм чинного законодавства України. Скаржником не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своєї правової позиції, в зв`язку з чим вважає, що його вимоги є безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинами справи, і не ґрунтуються на нормах закону.

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Скляр М.І., в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала клопотання, в якому просить провести засідання без участі скаржника та її як представника. Доводи скарги підтримує в повному обсязі.

Приватний виконавець Бабенко Д.А. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заперечення на скаргу.

Представник заінтересованої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., перебувало зведене виконавче провадження №60361305, з приводу виконання виконавчого напису №7686 виданого 28.10.2013року приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., виконавчого напису №7685 виданого 28.10.2013року приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., виконавчого листа №643/8166/18 виданого 20.05.2019року Московським районним судом м. Харкова /а.с.16,-21/.

Як вбачається з акту про реалізацію предмета іпотеки від 25.10.2019року, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. за зведеним виконавчим провадження №60361305 було реалізовано предмет іпотеки, а саме квартира АДРЕСА_2 /а.с.23/

Постановами про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2019року, виконавчі провадження, з приводу виконання виконавчого напису №7686 виданого 28.10.2013року приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., виконавчого напису №7685 виданого 28.10.2013року приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., виконавчого листа №643+8166/18 виданого 20.05.2019року Московським районним судом м. Харкова, закінчено /а.с.24-28/.

Відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 15.10.2019року , було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №7686 від 28.10.2019року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., згідно з яким пропонується звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною 5 ст. 48 даного Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Відповідно до ч. 1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Великою Палатою Верховного Суду в справі №910/856/17 від 05.06.2018 року зроблено висновок про те, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором (правочином).

В свою чергу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Таким чином відчуження майна на електронних торгах за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим Закон України «Про виконавче провадження» допускає, що реалізація арештованого майна на електронних торгах може не відбутися.

Згідно ч.ч. 5-9 ст. 61 Закону не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

За змістом ст. 15 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (ст. 16 ЦК України).

Таким чином суд вважає, що оскільки право на нерухоме майно перейшло до третьої особи, то ефективним і належним способом захисту прав боржника у даних правовідносинах є пред`явлення до суду позову про визнання правочину про перехід права власності недійсним (заявлення інших похідних вимог), які підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Наведене угоджується також з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1655цс16 та від 14 червня 2017 року у справі №6-1804цс16, а також в постанові Верховного Суду у справі №463/593/16-ц від 28.02.2018 року, яку відповідно до ст. 263 ЦПК України суд повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Оскільки предметом розгляду за скаргою ОСОБА_1 є дії приватного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що стали підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків осіб, то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову.

У зв`язку із вищезазначеним скаргу на дії приватного виконавця слід залишити без розгляду і роз`яснити заявнику можливість вирішення спору у порядку позовного провадження.

Подання боржником скарги на рішення та дії державного виконавця не може забезпечити відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення.

Керуючись ст.ст. 447, 260ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 на дії приватного виконавця Бабенка Дмитра Анатолійовича /м АДРЕСА_4 /, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» /м. Харків, пров. Банний, 1/ залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.М. Довготько