Ухвала суду № 86552317, 23.12.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1453/19

Номер провадження 1-кп/623/188/2019

УХВАЛА

іменем України

23 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Дмитренка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Новікової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220320000120 від 05 лютого 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.

12 січня 2020 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_1 , продовжений ухвалою суду від 14 листопада 2019 року.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, ОСОБА_1 має сталі соціальні зв`язки та на даний момент відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Представник громадської організації «ЕММАУС», які раніше опікувались ОСОБА_1 , зобов`язалась в судовому засіданні провести соціальну адаптацію щодо працевлаштування та поліпшення житлових умов, забезпечити психологічний супровід.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», обвинуваченого та захисника, які заперечували проти клопотання та просили скасувати запобіжний захід, суд приходить до наступного висновку, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом закону домашній арешт, як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби. Його може бути застосовано лише до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі. Однак, ризиків, відповідно до яких обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою прокурором не наведено, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, громадська організація «ЕММАУС» зобов`язалися провести соціальну адаптацію щодо працевлаштування та поліпшення житлових умов обвинуваченого ОСОБА_1 .

Підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому стало тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він обвинувачується, що він міг ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує те, що частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченим суд враховує викладені в п. 47 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Болдирєв проти України" висновки про те, що - згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення волі і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою (див. рішення у справах "Яблонський проти Польщі" (Jablonski v. Poland), заява № 33492/96, п. 80, від 21 грудня 2000 року, та "І. А. проти Франції" (І. A. v. France), заява № 28213/95, п. 102, Reports of Judgments and Decisions 1998VII). До того ж, такі, підстави мають бути чітко вказані національними судами (див. рішення у справі "Іловецький проти Польщі" (Ilowiecki v. Poland), п. 61).

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторона обвинувачення не заявляє про інші ризики, які дають підстави для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також не надано доказів на підтвердження фактів можливого впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, які вже допитані в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне змінити обраний попередній запобіжний захід тримання під вартою на більш м`який, тобто на цілодобовий домашній арешт. Тяжкість пред`явленого звинувачення сама по собі не може слугувати виправданням та обґрунтуванням тривалого періоду утримання особи під вартою.

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - статті 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За таких обставин вважаю, що у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід відмовити.

Разом з тим, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю унеможливить неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого і сприятиме меті кримінального судочинства в частині заборони застосування необґрунтованого процесуального примусу.

Змінюючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, суд вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-178, 183, 331, 395 Кримінального процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому відмовити.

Змінити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, строком на 60 днів до 20 лютого 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- заборонити залишати житло (місце постійного проживання), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду цілодобово;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала щодо зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а обвинувачений ОСОБА_1 негайно звільняється з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт направити на виконання Зміївському відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Зміївському відділу поліції ГУНП в Харківській області негайно поставити на облік осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням обвинуваченим обов`язків покласти на Зміївський ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Герцов