Рішення № 865492, 07.08.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2007 Справа № 1/191-ПД-07

Господарським судом Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Берещенко Л.П., розглянуто у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Адамант""

до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача: Сонько В.В.- представник, довіреність б/н від 15.12.2006 р.

від відповідача : ПП ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 вид.Суворовським РВ УМВС , ОСОБА_2 - представник, дов. від 11.07.2007р.; ОСОБА_3 - представник, довіреність від 11.07.2007 р.

У судовому засіданні оголошувалися перерви спочатку до 30 липня, а потім до 07 серпня 2007 року.

ТОВ " Торговий дім "Адамант" звернулося до суду з позовом до фізичної особи -СПД ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу обладнання, який був укладений сторонами 08.08.2006 року Свої вимоги позивач мотивує тим, що підприємець не виконав належним чином договірних зобов'язань, передав товариству визначене у договорі обладнання без сертифікатів та належним чином оформленої технічної документації.

За відсутністю цих документів покупець не має можливості ввести в експлуатацію придбане обладнання для виготовлення біодизелю. Проектна організація відмовила товариству у розробки проектно-кошторисної документації на це обладнання з посиланням на те, що це обладнання не є сертифікатом відповідності вимогам технологічних, будівельних та інших норм і правил. Документація до цього обладнання фактично має рекламний характер і на її підставі не можливо виконати проектні роботи і ввести в експлуатацію наявне обладнання.

У додаткових поясненнях до позову ТОВ " Торговий дім "Адамант" пояснило, що укладая цей договір сторони порушили ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів".

Постачальнику надавалися 04.09.2006р. та 24.12.06р. вимога щодо комплектації обладнання технічною документацією - сертифікатами, техпаспортами на вузли та агрегати. Ця вимога оформлювалася у тому числі і за участю ФО-СПД ОСОБА_1 У вимоги від 14.01.2007 року було знову зазначено необхідність надання технічної документації з її переліком і в запропоновано розірвати договір.

Але, до теперішнього часу відповідачем вимога не виконана і згоди на розірвання договору не надійшло.

Відповідач з позовом не згодний. Ним пояснено, що позивачеві було передано обладнання у кількості, якості та комплектності, відповідно до умов договору. Складений акт прийому-передачі цього обладнання. Ні яких зауважень по якісності та комплектності обладнання покупцем в акті не зазначено. На його думку позивач за отриманням сертифікату зобов'язаний був звернутися до виробника

Відповідач вважає, що позивачем не доведено факт істотних порушень підприємцем умов договору з посиланням на ст. 651 ЦК України.

Відповідач також вважає, що фактично позивач мав право заявити вимогу про розірвання ліцензійного договору про передачу ноу-хау від 08.08.2006 року.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі 08.08.2006 року укладений договір постачання обладнання. Відповідно до умов договору постачальник ( відповідач) зобов'язався передати , а покупець ( позивач) прийняти та своєчасно оплатити комплект обладнання для виготовлення біодизеля потужності 2500 літрів на добу. Предметом постачання визначено таке обладнання -універсальний змішувач (реактор)-1, змішувач розчину каталізатору -1, промивка -1, насоси -3.

П. 2.1 цього договору передбачено, що узгодження уточнених характеристик та додаткових вимог щодо якості та комплектності здійснюється сторонами в окремому порядку. На виконання цього пункту договору сторонами було у той же день укладений ліцензійний договір про передачу ноу-хау. П.3 ліцензійного договору передбачено, що уся технічна документація, необхідна та достатня для виробництва продукції за ліцензією має вигляд та об'єм повністю узгоджений з ліцензіатом (позивач) і передається йому ліцензіаром (відповідач) у 2-дений термін з дня проведення оплати. Технічна документація щодо технічних норм та стандартів на виготовлену за ліцензією продукцію, виготовляється ліцензіатом за згодою ліцензіара. Згода на виготовлення цієї документації оформляється окремим договором. Але, такий договір сторонами не був укладений.

 П.5.3 ліцензійного договору передбачено, що ліцензіар заявляє, що технічна документація та інші матеріали, що передаються ліцензіату будуть комплектно та якісно виконанні.

Суд вважає, що ліцензійний договір є додатком до основного договору постачання обладнання, так як його укладення передбачено основним договором саме у якості додатку.

Продукція була поставлена з оформленням технічних паспортів, копії яких надані позивачем до матеріалів справи. Але, суд вважає, що дійсно ці паспорти мають фактично рекламний характер. В них визначені лише назва обладнання, технічні характеристики та принцип його дії.

 Але, згідно до ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів" інформація про продукцію повинна містити назву товару, найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція, дані про основні властивості продукції, відомості про дату виготовлення, умови зберігання, правила та умови безпечного використання продукції, строк придатності, найменування та місцезнаходження виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Обов'язково техдокументація повинна містити дані про порядок установки обладнання. Але, жодних визначених вище даних у паспортах на обладнання не має, будь-якої іншої техдокументації позивачеві ні виробником, ні постачальником не надано.

Статтею 34 Закону "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" передбачено, що виробники та постачальники зобов'язання надавати послуги або застосовувати процеси чи вводити в обіг продукцію, які є безпечними для життя та здоров'я людини, для тварин, рослин, забезпечують захист національної безпеки, охорону довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісної конкуренції. Виробники та постачальники зобов'язанні забезпечити виконання всіх вимог відповідних технічних регламентів перед введенням в обіг об'єктів технічних регламентів. Вони повинні забезпечувати споживачів продукцією з відповідною інформацією для оцінки ризиків, пов'язаних з цією продукцією, якщо таки ризики не є очевидними, без попереджень, та вжитті заходи для запобігання таких ризиків. Ці дії також ні продавцем ні виробником продукції у відношенні покупця обладнання не здійснені.

Відповідачем пояснено, що вказане у договорі обладнання не підлягає сертифікації, оскільки вимоги про необхідність його сертифікації відсутні у Переліку, затвердженому наказом Держспоживстандартом від 01.02.2005 року № 28 . У підтвердженні чого ним до матеріалів справи надано лист науково-технічного центру стандартизації, метрології та стандартизації м. Дніпропетровська від 05.06.2007 року на ім'я генерального директора "Укрбіоенерго", м. Київ. З цього листа випливає, що в результаті аналізу нормативних документів Системи сертифікації УкрСЕПРО, встановлено, що комплект ВD-Z-1000 ( код ДКПП 29.5) призначений для виробництва біодизельного палива і тому не входить у вищевказаний Перелік і станом на 05.06.2007 року обов'язкової сертифікації в системі сертифікації УкрСЕПРО не підлягає. Суд не приймає до уваги цей лист, так як ні у договорі постачання, ні у ліцензійному договорі не зазначено, що позивачеві поставлений саме цей комплект, так як у договорі відсутні технічна характеристика обладнання, дані про марку код продукції та її потужність. Ці дані відносяться до суттєвих умов договору, але в договорі вони відсутні. Відсутні вони і в акті прийому-передачі обладнання.

 У відповідності з Переліком, затвердженим наказом Держспоживстандарта від 01.02.2005 р., на який посилається відповідач сертифікації підлягають всі види палива, у тому числі і дизельного, а тим більше і обладнання для виготовлення паливно-мастильних матеріалів. З спірного договору випливає, що позивачеві було поставлено комплект обладнання для виготовлення біодизеля потужністю 2500 літрів на добу

Позивачем приймалися заходи щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво цеху по виготовленню біодизельного пального, шляхом звернення до "Виконсервпроект" Але "Виконсервпроект" листом від 05.07.2007 року повідомив позивача про те, що надана ним технічна документація на обладнання для виготовлення біопалива не є сертифікатом відповідності цього обладнання вимогам технологічних, будівельних та інших норм і правил, що є діючими в Україні. надана технічна документація, як вказано у цьому листі має рекламний характер, так як у ній відсутні дані, які є необхідними у складі проектної документації, а тому цю документацію не можливо представити організації, яка проводить в обов'язковому порядку державну експертизу проектної документації на її відповідність екологічним, санітарним, протипожежним, енергозберігаючим нормам та вимогам, а також законодавству про охорони праці.

У зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив покупця інформацією, що підлягала викладенню у належним чином оформленої технічної документація, яка фактично позивачеві не надавалася, позивач не має можливості це обладнання ввести в експлуатацію.

Частиною 5 ст.15 Закону "Про захист прав споживачів" зазначено, що у разі неможливості використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнято короткий строк належної інфрормації, але не більше місяця. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

З врахуванням викладених обставин суд вважає, що позов ТОВ "торговий дім "Адамант" підлягає задоволенню

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідач зобов”язаний відшкодувати позивачу його витрати по сплаті держмита та вартості інформаційно-технічних послуг судового процесу ( судові витрати).

 З урахуванням викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір постачання обладнання від 08.08.2006 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Адамант" та приватним підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Цюрупинський район, с.Раденськ, іден.код НОМЕР_2, п/рахунок НОМЕР_3 в ХВ АКБ "Брокбізнесбанк" МФО 352372 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант", м.Херсон, вул.49 ХГД, 18, корп.5 кв.10 ХОД ОДРПОУ 33726222, на п/рахунок 2600210963 ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093 судові витрати на загальну суму 203грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Губіна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 13.08.07р.