Ухвала суду № 86546549, 23.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у прийнятті додаткового рішення

23 грудня 2019 р. № 520/9610/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" (проспект Науки, буд. 40, офіс 415-Б,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 35477509) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про зняття арешту з коштів,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2019 р. від відповідача надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі, в якій просив суд:

- прийняти додаткове судове рішення по справі №520/9610/19 щодо покладення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Солком 555".

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що в даному випадку спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, оскільки ним був поданий адміністративний позов про накладення арешту на кошти до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" у зв`язку з не допуском до проведення перевірки на підставі наказу. Звернення контролюючого органу до суду з позовом про накладення арешту на кошти підприємства було зумовлене відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки безпідставно та незаконно, на думку відповідача. Отже, контролюючий орган за наявності всіх законних підстав проведення перевірки був змушений звернутися з позовною заявою та сплатити судовий збір. Зазначає, що законність наказу була встановлена судом в межах розгляду справи №520/1175/19, та накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555". Відповідач вважає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача та з цієї підстави має особисто понести судові витрати.

Також відповідачем надано клопотання про заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у Харківській області на його правонаступника Головного управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р. замінено відповідача у справі з Головного управління ДФС у Харківській області на його правонаступника Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно ч.3 ст.252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи положення вищезазначеної статті та те, що судове рішення було прийнято в порядку спрощеного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви відповідача в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно ч.1, 3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

До Харківського окружного адміністративного суду звертався позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солком 555", з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- зняти арешт, накладений Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 14.03.2019 р. у справі №520/963/19, на кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555", відкритих в банківських установах, а саме: АТ "ОТП Банк" (МФО 300528) - р/р НОМЕР_1 (українська гривня), р/р НОМЕР_1 (долар США). р/р НОМЕР_1 (євро); АТ КБ "ПриватБанк" (м.Харків, МФО 351533) - р/р НОМЕР_2 (українська гривня);

- усі судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням від 25.11.2019 р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555". Вирішено зняти арешт, накладений Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 14.03.2019 р. у справі №520/963/19, на кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555", відкритих в банківських установах, а саме: АТ "ОТП Банк" (МФО 300528) - р/р НОМЕР_1 (українська гривня), р/р НОМЕР_1 (долар США). р/р НОМЕР_1 (євро); АТ КБ "ПриватБанк" (м.Харків, МФО 351533) - р/р НОМЕР_2 (українська гривня). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" (проспект Науки, буд. 40, офіс 415-Б,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 35477509).

Суд зазначає, що під час прийняття рішення судом та задоволення позовних вимог позивача, вирішено питання щодо судових витрат та стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" сплачену суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип рівності в адміністративному процесі виявляється у тому, що, незважаючи на завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень), держава в особі своїх органів наділена загальними процесуальними правами, наданими всім учасникам справи, зокрема тими, які закріплені у статті 44 та 47 КАС України.

За правилами ч. 4 ст. 5 КАС України, на відміну від інших суб`єктів, органи влади мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тобто, визначальною підставою для стягнення судових витрат є статус сторони по справі. Оскільки в даному випадку позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Солком 555", а відповідачем є суб`єкт владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Щодо посилань відповідача на неправильні дії позивача та ч.8 ст.139 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно ч.8 ст.139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч.1-3 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням вищезазначеного суд зазначає, що ані під час розгляду справи по суті, а ні під час дослідження заяви про винесення додаткового рішення судом не виявлені зловживання з боку позивача своїми процесуальними правами, оскільки звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Солком 555" з позовом щодо зняття арешту з коштів є правом позивача, яке не суперечить завданню адміністративного судочинства.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає відсутні підстави для прийняття додаткового судового рішення по справі №520/9610/19 щодо покладення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Солком 555", оскільки судом було вирішено питання про судові витрати під час прийняття судового рішення, а також відсутні підстави вважати подачу адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" щодо зняття арешту з коштів зловживанням процесуальними правами, або вважати, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись ст. 139, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" (проспект Науки, буд. 40, офіс 415-Б,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 35477509) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про зняття арешту з коштів - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.