Рішення № 86545710, 17.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005782

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,

за участю:

представник позивача не прибув,

представника відповідача П`ятковський А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить :

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030904-5806-2225 від 21.03.2019 складене Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області з огляду на протиправність такого.

Позовні вимоги мотивує тим, що податковим органом неправомірно нараховано податкове зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості 18010200 у розмірі 432.89 грн, оскільки складання податкового повідомлення-рішення контролюючим органом за місцезнаходженням у м. Хмельницький можливе лише у випадку перебування на обліку нерухомого майна платника податків за місцем розташування у м. Хмельницький, проте у власності позивача відсутнє майно у м. Хмельницький.

Ухвалою суду від 08.11.2019 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у поданому письмовому відзиві. Позиція відповідача полягає у тому, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 04.12.2019 задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 17.12.2019 здійснено процесуальне правонаступництво на ГУ ДПС у Хмельницькій області.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

21.03.2019 ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0030904-5806-2225 яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 432,89 грн (а.с.9).

Позивач не погоджується з отриманим рішенням відповідача, тому звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України, визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до пп. 266.2.2 п. 266.2. ст. 266 ПК Кураїни об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп 266.3.1., 266.3.2 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги із сплати податку не надаються на об`єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно пп. 266.4.3. п. 266.4. ст. 266 ПК України, пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Відповідно до Податкового кодексу база оподаткування об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчисляються контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове повідомлення- рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0030904-5806-2225 прийняте Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області щодо ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами які є власниками об`єктів житлової нерухомості (а.с.9).

Судом встановлено з розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік по об`єктах оподаткування що належать ОСОБА_1 , що відповідач для розрахунку використовував усю площу об`єкта нерухомості в розмірі 140,1 кв.м. та відповідно нарахував позивачці податкові зобов`язання.

Однак, судом з`ясовано з витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.12-13), що за позивачем зареєстровані об`єкти нерухомого майна:

- квартира за адресою АДРЕСА_1 (загальна площею 140,1 кв.м., розмір частки - 34/100);

- квартира за адресою Автономна АДРЕСА_2 Крим, АДРЕСА_3 , вул. Шкільна буд.13, кв.22 (загальна площею 69,6 кв.м.).

Згідно п.38.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС).

Враховуючи вищевикладене, об`єкт нерухомості квартира за адресою Автономна АДРЕСА_3 кв.22 перебуває у власності ОСОБА_1 , але не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно.

Разом з тим, частка у квартирі, що перебуває на праві спільної часткової власності позивача (34/100) в м.Львові становить площу в розмірі 47,634 кв.м. (140,1 X 34/100), тому має застосовуватись пільга у вигляді 60 м.кв. відповідно до пп «а» пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.9.1. п. 266.9. ст. 266 ПК України, податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

З матеріалів справи встановлено, що об`єкт нерухомості, що є на праві спільної часткової власності позивача, знаходиться у м. Львів та згідно з даних копії паспорта ОСОБА_1 , встановлено, що позивач не була зареєстрована в Хмельницькій області, а відповідно відповідач не мав повноважень виносити податкове повідомлення-рішення щодо майна і його власника, які знаходяться у Львівській області.

Таким чином, враховуючи вказані вище положення Податкового кодексу України, складання податкового повідомлення-рішення контролюючим органом з місцезнаходженням у м. Хмельницький можливе лише у випадку перебування на обліку нерухомого майна платника податків за місцем розташування у м. Хмельницький, проте у власності позивача відсутнє майно у м. Хмельницький, а відтак суд дійшов висновку, що складене та надіслане відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0030904-5806-2225 від 21.03.2019 винесене протиправно.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом» та держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». При цьому, така концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи втручання мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (рішення «Щокін проти України» пункти 50, 51; «Сєрков проти України» пункти 33, 34).

Тобто, Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалося у своїх рішення, що введене державою законодавство, на підставі якого відбувається втручання у мирне володіння майном, має бути чітким, зрозумілим та передбачуваним для громадян, що також підтверджує обґрунтованість висновку щодо неможливості збігу у часі періоду опублікування рішення про встановлення податку та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та визначення позивачу грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у розмірі 432,89 грн.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідачем вказані норми не дотримані, відтак позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у сумі 768,40 грн сплачені при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд –

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030904-5806-2225 від 21.03.2019 Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНКПП: НОМЕР_2 ) з Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. м. Хмельницький, Пилипчука 17, 29000; код ЄДРПОУ 43142957), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.12.2019.

Суддя Коморний О.І.