Ухвала суду № 86545650, 23.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5067/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Петрощук Катерини Володимирівни (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі – позивач) до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати дії державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) номер 1568274 від 08.07.2013 14:56:58.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора залишено без руху.

19 грудня 2019 року позивачем на виконання ухвали суду, надано уточнений позов з додатками у строк, встановлений судом. Проте недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Згідно із статтею 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон № 1952-IV) систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб`єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Представником позивача в якості відповідача зазначено державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича.

Проте відповідно інформації офіційного сайту Головного територіального управління юстиції в Луганській області за посиланням http://www.lugjust.gov.ua/struktura/strukturni-pidrozdily?layout=edit&id=135, відповідач займає посаду начальника відділу систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти Управління державної реєстрації нормативно - правових актів, правової роботи та правової освіти (далі - Відділ).

Зазначений позивачем відповідач на момент подання позову не є державним реєстратором, тобто не наділений повноваженнями здійснювати реєстраційні дії.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України,

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI), суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано докази про сплату судового збору у вигляді квитанції № 23509 від 10 жовтня 2019 року у розмірі 768,40 грн.

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом встановлено, що судовий збір, сплачений за квитанцією № 23509 від 10 жовтня 2019 року у розмірі 768,40 грн, врахований у справі № 360/4682/19.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року у справі № 360/4682/19 позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Державного реєстратора Головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича повернуто позивачу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Натомість частиною п`ятою статті 6 Закону № 3674-VI визначено, що за повторно подані позови, що раніше залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином судом встановлено, що у справі № 360/5067/19 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

Крім того, суд зазначає, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час подання первісного позову стаття 6 Закону № 3674-VI передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного поасазову: немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року – 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, за подання позову позивач повинен сплатити 768,40 гривень за вимогу немайнового характеру.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37944909, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA838999980000034312206084029, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Зі змісту позовних вимог, суд встановив, що представником позивача не наведено обґрунтування, що саме порушує та яким саме чином скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може захистити права позивача.

Для усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивачем необхідно навести обґрунтування порушення прав позивача оскаржуванимрішенням Державного реєстратора.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного територіального управлінні юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора залишити без руху та продовжити строк усунення недоліків.

Запропонувати позивачу протягом 5 -ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України з обґрунтуванням порушення прав позивача оскаржуваним рішенням відповідача, зазначенням належного відповідача або обгрунтувати правомірність визначення відповідачем ОСОБА_3 саме як державного реєстратора, та її копії для вручення відповідачу;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Смішлива