Ухвала суду № 86545481, 04.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 листопада 2019 року м. Київ № 320/3544/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в:

10.07.2019, ОСОБА_1 звернулась до суду, пред`явивши вимоги до Києво-Святошинського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування ППР № 0047955406 від 21.03.2019, яким їй визначено до сплати штраф у розмірі 2954,11 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 позовну заяву було залишено без руху з підстав, передбачених ст. 160 КАС України та встановлено десятиденний строк з дня отримання її копії для усунення недоліків шляхом: подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасникам справи із зазначенням: належного відповідача, оскільки за даними ЄДРПОУ Києво-Святошинська ОДПІ з 16.05.2018 перебуває в стані припинення, тому в силу положень 110 ЦК України не може бути належним відповідачем у справі; викладення обставин предмета позову, а саме: коли, на якій підставі та в якому порядку було прийняте оспорюване рішення; обставини реєстрації позивачки у якості суб`єкта підприємницької діяльності та перебування на податковому обліку з наданням відповідних доказів; конкретного зазначення підстав незгоди з прийнятим рішенням без правового обґрунтування; визначення дати, з якою позивачка пов`язує початок для неї перебігу строку виникнення обов`язку по сплати ЄСВ; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів прийнятим рішенням із розкриттям змісту порушених прав; надання письмового підтвердження про відсутність аналогічного спору на розгляді іншої судової установи.

07.08.2019, до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку усунення недоліків позову, за результатом дослідження якої, суд дійшов висновку про необхідність продовження встановленого позивачці строку для виправлення недоліків позовної заяви, з огляду на те, що нею повторно подана заява із зазначенням неналежного відповідача, оскільки ГУ ДФС у Київській області за даними ЄДРПОУ перебуває в стані припинення з 02.08.2019.

З цих підстав, ухвалою від 28.08.2019 позивачці було продовжено строк на усунення недоліків позову на п`ять днів з моменту одержання копії ухвали, шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасникам справи із зазначенням належного відповідача.

18.10.2019, на виконання вимог вищезазначеної ухвали до суду надійшла нова редакція позовної заяви ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами. Як слідує із змісту позову у якості відповідача ОСОБА_1 зазначено ГУ ДПС у Київській області, з огляду на що суд зазначає таке:

за даними ЄДРПОУ ГУ ДФС у Київській області з 02.08.2019 перебуває в стані припинення. Згідно відомостей ЄДРПОУ Головою ліквідаційної комісії визначено Шапошникова О.О.

Водночас, після прийняття рішення про ліквідацію установи, організації, що є правовою підставою ліквідації, для позбавлення статусу юридичної особи здійснюються утворення органу (особи), яка приймає рішення про ліквідацію юридичної особи,- ліквідаційної комісії. Причому за рішенням органу у ролі ліквідаційної комісії може виступати орган управління юридичної особи.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу. Слід зауважити, що ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов`язки.

На підставі ч.4 ст.105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Процедура здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначена Порядком. затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. №1074.

Відповідно до п. 5 Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади, абз. 2 п.6 Порядку. У разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади.

На підставі п. 7 Порядку, майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" встановлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Визначити територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності, - п.4 постанови.

Станом на день подачі позовної заяви про усунення недоліків позову ГУ ДФС у Київській області ліквідаційний баланс не складала та не передала свої повноваження ГУ ДПС у Київській області у встановленому законом порядку, тому голова Ліквідаційної комісії ГУ ДФС у Київській області є належним відповідачем у даній справі.

Таким чином, суд констатує невиконання вимог суду позивачкою в частині надання позовної заяви із зазначенням відповідача, його поштової та електронної адреси, засобів звязку та коду ЄДРПОУ. Суд також зазначає, що справи даної категорії підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб та проведення судового засідання, тому забезпечення доказів на стадії відкриття провадження у справі є запорукою своєчасного вирішення спору, що є одним із основних завдань адміністративного судочинства. Водночас, на учасника справи для забезпечення досягнення завдань адміністративного судочинства покладено обовязок сприяння своєчасному розгляду справи, в тому числі і шляхом виконання законних вимог суду, викладених у процесуальних рішеннях.

Позивачкою вимоги ухвали суду від 28.08.2019 виконані частково, на власний розсуд, що є неприпустимим. Алгоритм дій суду у разі неусунення недоліків позовної заяви, яка залишена без руху визначений п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 45, 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код 43141377, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, - повернути позивачці.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.