Рішення № 86545268, 23.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2019 року Справа № 280/5699/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., при секретарі Серебрянниковій О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до – Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запріжжя, вул. Музична, буд. 2 – А)

про визнання протиправними та скасування постанов від 13.08.2019 №№ 127487, 127486 про накладення адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту – відповідач) та Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №127487 від 13.08.2019 про накладення на позивача адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову №127486 від 13.08.2019 про накладення на позивача адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.09.2019 отримала поштою копію постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу № 127487, №12486 від 13.08.2019, складеної Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області на підставі акту перевірки № 118101 від 25.06.2019. Як вбачається зі змісту цього акту вказана постанова складена відносно позивачки за те, що нібито вона 25.06.2019 на 226 км а/д Н-20 Донецької області згідно ТТН № ШО-774293 від 25.06.2019, як перевізник, надаючи послугу з перевезення вантажу на автомобілі Мегзесіез-Веnz, н.з. НОМЕР_2 допустила порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за шо передбачена відповідальність згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до даних постанов на позивача, як на перевізника, накладено адміністративно- господарський штраф у розмірі 1700,00 грн за кожний. Позивач вказує, що законодавством України не передбачено щодо внутрішніх перевезень обов`язковості ведення тахокарт водіями при здійсненні перевезень вантажів у внутрішньому сполученні. Також позивача зазначає, що позивачку притягнуто до відповідальності за проступок, вчинений іншою особою – перевізником ФОП ОСОБА_2 . З наведених підстав, звернувся до суду із позовом.

Ухвалою судді від 21.11.2019 відкрито спрощене провадження по справі та призначено справу до розгляду у даній справі та призначено судове засідання без виклику (повідомлення) сторін на 18.12.2018 о 14 год. 30 хв.

Від представника відповідача був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що процедура винесення постанови не порушена та цілком правомірно та обгрунтовано накладена фінансова санція за порушення норм транспортного законодавтсва. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач є власником автомобіля: марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.11).

01.01.2019 між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладений Договір оренди-найму транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове володіння та користування вищенаведені автомобілі; підписаний акт приймання-передачі вказаного автомобіля.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 має право надавати послуги перевезення вантажів – вид діяльності код КВЕД 49.41.

25.06.2019 працівниками управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (на підставі направлення від 24.06.2019 № 009963) під час проведення перевірки а/д Н-20 Донецької області згідно ТТН № LUG-774293 від 25.06.2019 автотранспортного засобу марки Mersedes-Bens., номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 і який належить позивачці, що здійснював перевезення вантажу, виявлено відсутність оформлених документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: тахокарти за за 25.06.2019.

Вказане порушення зафіксоване Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2019 №118101.

13.08.2019 управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області постановою № 127487 "Про застосування адміністративно-господарського штрафу" накладено на ФОП ОСОБА_1 на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відсутні документи, а саме відсутня тахокарта водія за 25.06.2019) штраф в розмірі 1700 грн.

Крім того, 05.07.2019 о 12 год. 40 хв. працівниками управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (на підставі направлення від 01.02.2019 № 49/0107-19) під час проведення перевірки автотранспортного засобу марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_5 в м. Старобільськ на а/д Т-1313, яким керував водій ОСОБА_4 і який належить позивачці, що здійснював перевезення вантажу, перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що визначено статтями 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вказане порушення зафіксоване Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2019 №131452.

13.08.2019 управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області постановою № 127486 "Про застосування адміністративно-господарського штрафу" накладено на позивача на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф в розмірі 1700,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач подав позов до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".

Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому, пунктом 1.3 Положення № 340, встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ №385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", Про дорожній рух". Вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до положень Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 3.3 Інструкції, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт

Із закріпленого у ч. 8 ст. 53 Закону № 2344-III, водії транспортних засобів (при виконанні міжнародних перевезень), що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

З матеріалів справи встановлено, що 01.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди-найму транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове володіння та користування автомобіль марки Мегзесіез-Вепз, номерний знак НОМЕР_3 . Цей договір укладено строком до 31.12.2019 року.

На виконання цього договору, 01.01.2017 між позивачкою та орендарем - ФОП ОСОБА_2 був підписаний акт приймання-передачі вказаного автомобіля.

З матеріалів справи встановлено, що 01.01.2019 між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди-найму транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в тимчасове володіння та користування автомобіль марки Mersedes-Bens, номерний знак НОМЕР_2 .Цей договір укладено строком до 31.12.2021. На виконання цього договору, 01.01.2019р. між позивачкою та орендарем - ФОП ОСОБА_2 був підписаний акт приймання-передачі вказаного автомобіля (копія додається).

В цих поясненнях позивачкою також було зазначено, що вона дійсно є власником автомобіля Mersedes-Bens, н.з. НОМЕР_3 .

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка не здійснює діяльність з надання послуг перевезення вантажів.

Згідно листа Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.03.2019 № 4823/14/08-01-56-09 позивачка не має найманих працівників - водіїв.

Вищенаведені обставини підтверджують те, що позивачка не здійснювала перевезення вантажу згідно ТТН № LUG-774293 від 25.06.2019 з порушенням вищевказаних вимог закону, а навпаки надані докази підтверджують, що цю діяльність на вказаному вантажному автомобілі виконувала інша особа - ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_6 ), у якого вказаний автомобіль перебуває у користуванні згідно договору аренди.

Суд погоджується з думкою позивача про те, що ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

До цього ж, згідно з пп. 4 п. 5 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 Державній службі України з безпеки на транспорті вказано забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів, виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Докази здійснення автомобілем позивача міжнародного автомобільного перевезення відповідачем суду не надані, як не надані і докази дослідження вказаного питання під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Також в матеріалах перевірки не відображено відомостей про те, чи пропонувалось водію пред`явити інші, передбачені для внутрішній перевезень, документи, в яких фіксується облік робочого часу та відпочинку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Таким чином, відповідачем не доведено здійснення саме ФОП ОСОБА_1 перевезень вантажу з порушенням вимог ст.48, ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, як то зазначено у Постановах про застосування адміністративно-господарського штрафу №127487 та №127486 від 13.08.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній суму 1536,00 грн відповідно до платіжного доручення № 11С4ВЕ167В від 15.11.2019 у сумі 768,40 грн, № Ю381/8406029/1 від 15.11.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до – Державної служби України з безпеки на транспорті (юридична адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запріжжя, вул. Музична, буд. 2 – А) про визнання протиправними та скасування постанов від 13.08.2019 №№ 127487, 127486 про накладення адміністративно-господарського штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №127487 від 13.08.2019 про накладення на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову №127486 від 13.08.2019 про накладення на Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) адміністративно – господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 23.12.2019.

Суддя Р.В. Сацький