Ухвала суду № 86544432, 23.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

23 грудня 2019 р. справа № 120/3154/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

в с т а н о в и в :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як видно із позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-173-15 зі сплати єдиного соціального внеску на суму 17199 грн. Як зазначає в своєму позові ОСОБА_1 підставою для нарахування єдиного соціального внеску є безпідставний облік податковим органом, його адвокатської діяльності як самозайнятої особи та фізичної особи-підприємцем, що потягнуло за собою подвійне нарахування єдиного соціального внеску. Крім того, зазначає, що в попередньому періоді відповідачем приймалась також вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є предметом розгляду в адміністративній справі № 120/1353/19-а.

В той же час, відповідач у своєму відзиві на адміністративний позов зазначив, що станом на 31.07.2019р. по інтегрованій картці платника по єдиному внеску (71040000) за позивачем рахувався борг у сумі 17199,45 грн., що виник внаслідок поточних нарахувань, який виник та не переривався з 20 січня 2014 року по теперішній час. Представник відповідача підтвердив, що подвійне нарахування єдиного соціального внеску мало місце лише за період з 29.08.2018 року по IV квартал 2018 року (5 місяців) на загальну суму 4095,30 грн., в той час як інша частина боргу з єдиного соціального внеску за період з 2014 року по теперішній час виникла внаслідок поточних нарахувань за фізичну особу-підприємця, а також внаслідок нарахування пені за невчасну сплату ЄСВ.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне, із власної ініціативи, вирішити питання щодо наявності підстав для зупинення провадження в цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відтак, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість вирішення цієї справи до вирішення та набрання законної сили рішенням в іншій справі.

Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.4.2015 року, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно абзацу 7 пункту 4 цього Розділу вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Відповідно до пункту 7 цього Розділу передбачено, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Як вже було з`ясовано судом, предметом розгляду даної справи є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-173-15 на суму 17199 грн. Одночасно, судом з`ясовано, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа № 120/1353/19-а за позовом ОСОБА_1 , в якій він оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ГУ ДФС у Вінницькій області № Ф-173-15 від 06.03.2019 року на суму 19914,14 грн.

Таким чином, за змістом наведених вище положень "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вимозі, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі передувала вимога про сплату боргу, яка є предметом розгляду в справі № 120/1353/19-а, борг, що обліковується в податковому органі за ОСОБА_1 відображений у вимозі від 13.08.2019 року, включає в себе також заборгованість зазначену у вимозі від 06.03.2019 року та виник внаслідок несплати зобов`язань, за аналогічні періоди, накопичувальним підсумком.

Отже, результат розгляду адміністративної справи № 120/1353/19-а матиме преюдиційне значення при вирішенні цієї адміністративної справи, а тому надати оцінку заборгованості, що виникла після вимоги про сплату боргу від 06.03.2019 року, без надання оцінки про обґрунтованість та правомірність вимоги від 06.03.2019 року, об`єктивно неможливо.

Норми ч. 1 ст. ст. 236 КАС України, встановлюють, що зупинення провадження у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі є правом, є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року)

Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, беручи до уваги те, що розгляд цієї справи прямо пов`язаний з результатом розгляду справи № 120/1353/19-а, суд приходить до висновку щодо обов`язку зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 120/1353/19-а.

Керуючись ст. 236, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу зупинити до набрання законної сили рішенням у справі №120/1353/19-а.

Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович