Ухвала суду № 86542414, 20.12.2019, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/4159/19

1-кп/418/99/19

УХВАЛА

іменем України

20.12.2019 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді: Гуцола М.П.;

за участі: секретаря: Вороніної І.О.;

прокурора: Надраги Д.О.;

захисника: Оробцова М.Ю.;

законного представника: ОСОБА_1 ;

особи, стосовно якої внесене клопотання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по об`єднаному кримінальному провадженні №12019130490000111 від 26.04.2019 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бараниківка, Біловодського району Луганської області, українця, громадянина України, без освіти, не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України не отримував.

за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2019 року, 15.10.2019 року, 02.12.2019 року до суду надійшли клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 .

Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 16.12.2019 року вказані вище кримінальні провадження об`єднано в одне провадження.

Прокурор в обґрунтування даних клопотань посилається на те, що в період з 21.04.2019 по 26.04.2019, більш точної дати в ході розгляду встановити не представилось можливим, у післяобідній час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до двору домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , та перестрибнувши через дерев`яну хвіртку, проник на територію вищевказаного домоволодіння.

Знаходячись у дворі ОСОБА_2 підійшов до приміщення сараю, двері якого були замкнені на навісний замок. Зірвавши навісний замок з вхідних дверей сараю, зайшов у середину сараю. Знаходячись у сараї, ОСОБА_2 маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, побачив металевий двохколісний возик червоного кольору, та електроточило марки «VEB ElektromotorenwerkeThurm DDR».

Реалізуючи свій злочинний умисел у виконання, діючи навмисно, протиправно керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету наживи, ОСОБА_2 викотив з приміщення сараю на вулицю двохколісний возик, після чого повернувся до сараю та зірвав з дерев`яного столу електроточило марки «VEB ElektromotorenwerkeThurm DDR», яке завантажив у возик. Викраденим металевим двухколісним возиком, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-2/302-97 е від 13.08.2019 складає 383 гривень 33 копійки, та електроточилом марки «VEB ElektromotorenwerkeThurm DDR», вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-2/302-97 е від 13.08.2019 складає 483 гривні 33 копійки, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше сховище, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 866 гривень 66 копійок, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 170 від 17.09.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється, виявляв ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1).За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 на даний момент виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1). За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За рішенням суду до ОСОБА_2 може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Крім того, встановлено, що 29 березня 2019 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході розгляду встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , шляхом відкриття хвіртки вхідних воріт проник на територію вищевказаного домоволодіння. Знаходячись у дворі ОСОБА_2 підійшов до будинку, двері якого були замкнені на навісний замок. За допомогою металевого свердла, яке приніс з собою, зірвав навісний замок з вхідних дверей будинку та зайшов у середину будинку. Знаходячись у будинку, пройшов до кімнати кухні, де побачив піч для дров`яного опалення. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з печі. Реалізуючи свій злочинний умисел у виконання, діючи навмисно, протиправно керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету наживи, з печі для дров`яного опалення ОСОБА_2 зірвав металеву плиту разом з металевими юшками у кількості 7 штук. Вищевказане останній виніс на вулицю та поклав у дворі. Після чого продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна, ОСОБА_2 пройшов до приміщення сараю, двері якого були не зачинені, звідки вчинив крадіжку металевої бочки ємкістю 200 л., яку він в подальшому виніс з сараю та поклав у дворі разом з металевою плитою та металевими юшками. Після чого продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна, ОСОБА_2 пішов по двору, де побачив металеву хвіртку між сараями. Побачивши металеву хвіртку ОСОБА_2 зняв її разом з металевими прутами та кутниками, яку також відніс на купу металобрухту у дворі. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна, ОСОБА_2 за приміщенням сараю побачив металевий возик без коліс, металевий ланцюг, металу терку, металевий ящик, металеву миску. Вказане майно ОСОБА_2 також відніс на купу металобрухту у дворі. Після чого викраденими металевими виробами розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-2/106 е від 11.04.2019 матеріальну шкоду на загальну суму 517,05 грн

Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, тобтовчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 184 від 07.10.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється, виявляв ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1).За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 на даний момент виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1). За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За рішенням суду до ОСОБА_2 може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Крім того, встановлено, що на початку жовтня 2019 року, у нічний час, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов до території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_5 . Шляхом відкриття металевої хвіртки вхідних воріт ОСОБА_2 зайшов на територію вищевказаного домоволодіння та, знаходячись у дворі, підійшов до будинку, дерев`яні двері якого були зачинені на навісний замок за допомогою двох металевих дужок. Після цього, шляхом пошкодження однієї металевої дужки на дерев`яних вхідних дверях, ОСОБА_2 зайшов до приміщення житлового будинку. Знаходячись у будинку, останній зайшов до кімнати №3, де на дерев`яному столі побачив мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-S 5360», без акумуляторної батареї.

Приводячи свій злочинний умисел у виконання, діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_2 , знаходячись в кімнаті №3, достовірно знаючи, що у будинку нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GT-S 5360», без акумуляторної батареї. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/15-412-145е від 13.11.2019 року, ринкова вартість мобільного телефону «SAMSUNG GT-S 5360», без акумуляторної батареї, який був придбаний в середині червня 2016 року, приблизно за 1700 гривень, у справному стані, на момент вчинення крадіжки (07.10.2019), могла становити 370 гривень 00 копійок. Після чого разом з викраденим мобільним телефоном ОСОБА_2 з місця злочину зник. Приблизно через місяць, ОСОБА_2 , злякавшись того, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, підкинув мобільний телефон «SAMSUNG GT-S 5360», без акумуляторної батареї, до двору ОСОБА_5 .

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_2 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, повторно, завдавши потерпілому ОСОБА_5 , матеріальної шкоди на загальну суму 370 гривень 00 копійок, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 230 від 27.11.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється, виявляв ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1).За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 на даний момент виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій, які потребують лікувальних заходів. (Згідно з МКХ-10 F70.1). За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За рішенням суду до ОСОБА_2 може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Встановлені судом обставини вчинення суспільно небезпечних діянь підтверджуються належними та допустимими доказами у їх сукупності, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:

протоколами огляду місця події від 26.04.2019, 26.04.2019, 27.04.2019 під час яких виявлені викрадені речі потерпілих; протоколами пред`явлення особи для впізнання від 15.08.2019; висновком товарознавчої експертизи від 13.08.2019 року за № 19/113/9-2/302-97е; постановою про визнання речових доказів від 22.08.2019; протоколами огляду місця події від 31.03.2019 під час яких виявлені викрадені речі потерпілих; протоколами пред`явлення особи для впізнання від 20.08.2019; висновком товарознавчої експертизи від 11.04.2019 року за № 19/113/9-2/106е; висновком дактилоскопічної експертизи від 23.04.2019 року № 19/113/7-1/325д; постановою про визнання речових доказів від 01.04.2019 року; протоколом огляду місця події від 05.11.2019 під час яких виявлені викрадені речі потерпілого; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 27.11.2019; протоколами пред`явлення особи для впізнання від 22.11.2019; висновком товарознавчої експертизи від 13.11.2019 року за № 19/113/15-412-145е, постановою про визнання речових доказів від 15.11.2019.

Крім того, судом встановлено, що вказані суспільно небезпечні діяння ОСОБА_2 вчинив у стані неосудності, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні висновками судово-психіатричних експертиз № 170 від 17.09.2019, № 184 від 07.10.2019, № 230 від 27.11.2019.

Виходячи з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння. Згідно із ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Частиною 3 статті 94 КК України встановлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Тому, виходячи з характеру та тяжкості психічного захворювання ОСОБА_2 , враховуючи характер та тяжкість вчиненого ним діяння, даних, які характеризують його особу, суд вважає, що до ОСОБА_2 слід застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369-372, ст. 376, 512-513 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним режимом нагляду.

Речові докази по об`єднаному кримінальному провадженні залишити потерпілим.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Міловський районний суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 21.12.2019 року.

Суддя: М.П. Гуцол