Ухвала суду № 86540341, 20.12.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 237/4298/18

Провадження № 1-кп/265/511/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

суддів Костромітіної О.О., Копилової Л.В.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

прокурора Лукьянченко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката Верченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22018050000000177 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мар`їнка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження № 22018050000000177.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольському слідчому ізоляторі», строк якого неодноразово продовжувався так на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 30 жовтня 2019 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого було продовжено до 28 грудня 2019 року включно із застосуванням застави в сумі 160 560 гривень.

До вказаної дати судовий розгляд не може бути завершений, так як у справі не допитаний свідок, матеріали кримінального провадження дослідженні не в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор просив строк запобіжного заходу продовжити, так як ризики, встановлені під час обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, менш суворий запобіжний захід, на думку прокурора, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Верченко О.О. проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на відсутність доказів існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вважали за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши учасників судового засідання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), на час затримання не працював, стійких соціальних зв`язків не має.

Обираючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вказав на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування від суду, впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Такі ризики, тобто імовірність настання негативних наслідків, продовжують існувати, оскільки у теперішній час не допитанийсвідок, докази у справі дослідженні не в повному обсязі.

Суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки а ні останній, а ні його захисник не надали суду документів, які б свідчили про можливість проживання обвинуваченого за вказаною адресою, що унеможливлює вирішити питання щодо застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин суд вважає, що ризики, наявність яких встановлена під час застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, та вважає необхідним строк тримання ОСОБА_1 під вартою продовжити на 60 днів, із застосуванням, відповідно до ст.. 182 КПК України, розміру застави в сумі 160 560 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Маріупольському слідчому ізоляторі» продовжити до17 лютого 2020 року включно.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 160 560 гривень.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати до прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Перелічені обов`язки покласти на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців. Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Гноєвой С.С.

Судді Костромітіна О.О.,

Копилова Л.В.