Рішення № 86536982, 27.11.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4960/18

Провадження №2/359/456/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу:

за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, а також будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в садовому (дачному) будинку та в земельній ділянці,

встановив:

1. Зміст доводів пред`явлених позовів.

1.1. В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним первісним позовом та посилається на те, що 14 липня 2007 року вона уклала шлюб зі ОСОБА_3 2 липня 2013 року за договором купівлі-продажу позивач придбав земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району. На цій земельній ділянці ОСОБА_1 побудувала садовий (дачний) будинок по АДРЕСА_1 . Цей об`єкт нерухомого майна не введений в експлуатацію, право власності на нього залишається не зареєстрованим. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 6 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2017 року, шлюб між сторонами був розірваний. Водночас, земельна ділянка була придбана виключно за грошові кошти, отримані позивачем від продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 . Крім того, спірний садовий (дачний) будинок також був збудований за особисті грошові кошти позивача. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району, а також на будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку по АДРЕСА_1 .

1.2. ОСОБА_3 . пред`явив зустрічний позов та посилається на те, що спірна земельна ділянка була придбана за спільні грошові кошти подружжя. Ця обставина підтверджується письмовою заявою відповідача про згоду на купівлю земельної ділянки у спільну власність подружжя. Крім того, спірний садовий (дачний) будинок також був збудований за рахунок спільних грошових коштів подружжя. Ця обставина буде доведена показаннями свідків, допитаними під час розгляду цивільної справи. Тому ОСОБА_3 просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованій на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району, а також на 1/2 частку в садовому (дачному) будинку по АДРЕСА_1

2. Процесуальні дії, вчинені у цивільній справі.

2.1. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 23 червня 2018 року (а.с.51-52) первісний позов був залишений без руху та ОСОБА_1 був наданий строк для усунення допущених нею недоліків.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 10 липня 2018 року (а.с.114-115) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 19 вересня 2018 року (а.с.134-135) було проведено врегулювання спору між сторонами за участю судді. Провадження у цивільній справі було зупинено на час проведення вказаної процедури.

2.4. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 жовтня 2018 року (а.с.138-139) врегулювання спору між сторонами за участю судді було припинено, провадження у цивільній справі було поновлено, а цивільна справа була передана на розгляд іншого судді Бориспільського міськрайонного суду.

2.5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 19 лютого 2019 року (а.с.162-163) зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в садовому (дачному) будинку та земельній ділянці був об`єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку, а також на будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку.

2.6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 25 квітня 2019 року (а.с.182), було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

2.7. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 25 квітня 2019 року (а.с.185-186) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явлених позовів.

3.1. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує первісний позов та наполягає на його задоволенні. Водночас, вона не визнає зустрічний позов та категорично заперечує проти його задоволення.

3.2. Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає первісний позов та просить суд відмовити в його задоволенні. Однак він підтримує зустрічний позов та наполягає на його задоволенні.

3.3. ОСОБА_4 не з`явилась у судове засідання. Вона подала заяву про розгляд цивільної справи в її відсутності (а.с.187).

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

4.1. 14 липня 2007 року ОСОБА_1 уклала зі ОСОБА_3 шлюб, зареєстрований Гірською сільською радою Бориспільського району, про що в Книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис за №9. Після укладення шлюбу вона обрала прізвище « ОСОБА_1 ». Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 липня 2007 року (а.с.9).

4.2. 2 липня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_9 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.17), за яким вона придбала земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

4.3. З копії технічного паспорту на садовий (дачний) будинок (а.с.22-28) вбачається, що в 2013 році на вказаній земельній ділянці був зведений будинок «А-2», гараж «Б» та споруди АДРЕСА_1 . Крім того, в 2016 році була зведена прибудова «а».

4.4. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 6 лютого 2017 року (а.с.10-11), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2017 року, шлюб між сторонами був розірваний. Крім того, було відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - « ОСОБА_1 ».

4.5. Ці обставини свідчать про те, що спірні правовідносини регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» СК України та главою 24 «Набуття права власності» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.

5. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

5.2. Згідно з п.3 ч.1 ст.57 цього Кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

5.3. Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18), у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, хвороба) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 СК України. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її оспорює. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

5.4. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5.5. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

5.6. Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

5.7. Згідно з ч.2 цієї статті при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду сім`ї.

5.8. Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

5.9. Згідно з ч.3 цієї статті до завершення будівництва (створення майна) особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо земельної ділянки.

6.1. Встановлено, що земельна ділянка площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району, була придбана в період часу, протягом якого ОСОБА_1 перебувала у шлюбі зі ОСОБА_3 Ця обставина свідчить те, що у спірних правовідносинах діє презумпція спільної власності подружжя на вказаний об`єкт нерухомого майна.

6.2. Для того, щоб спростувати цю презумпцію, ОСОБА_1 подала договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (а.с.13-14), з якого вбачається, що 27 червня 2013 року позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 продали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 домоволодіння по АДРЕСА_2 . Однак спірна земельна ділянка була придбана не в той же або на наступний день, а лише 2 липня 2013 року. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подала жодного доказу на підтвердження того, що грошові кошти, отримані від продажу домоволодіння, були використані саме на придбання спірної земельної ділянки. Навпаки, достовірність посилання позивача на вказану обставину спростовується пунктом 3.7 договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.17 зворот) та копією заяви ОСОБА_3 (а.с.213), з яких вбачається, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 дав позивачу згоду на придбання цього об`єкта нерухомого майна в їх спільну сумісну власність.

6.3. Аналіз цих обставин переконливо свідчить про те, що спірна земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Водночас, підстави для відхилення від засад рівності їх часток у вказаному об`єкті нерухомого майна не встановлені.

6.4. З огляду на це суд вважає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить визнати право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованій на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

б. щодо садового (дачного) будинку.

6.5. В період часу, протягом якого ОСОБА_1 перебувала у шлюбі зі ОСОБА_3 , також був зведений садовий (дачний) будинок по АДРЕСА_1 . Однак станом на день ухвалення рішення суду цей об`єкт нерухомого майна не прийнятий в експлуатацію, право власності на нього залишається не зареєстрованим. Ці обставини свідчать про те, що об`єктом спору є будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку по АДРЕСА_1 .

6.6. На вказане майно також поширюється презумпція спільної власності подружжя.

6.7. Для того, щоб спростувати цю презумпцію, ОСОБА_1 подала копії накладних (а.с.174-179). Однак розмір грошових коштів, вказаних в цих накладних, є в десятки разів меншим, ніж вартість садового (дачного) будинку, визначена у звіті про оцінку майна (а.с.99-103). Ця обставина свідчить про те, що вказані накладні не доводять того, що спірний садовий (дачний) будинок був зведений виключно за особисті грошові кошти ОСОБА_1 .

6.8. Навпаки, достовірність посилання позивача на цю обставину спростовується показаннями свідка ОСОБА_5 , який під час допиту повідомив про те, що він є батьком ОСОБА_3 . Тому йому безпосередньо відомо про те, що в 2013 році його син та невістка ОСОБА_1 за спільні грошові кошти звели будинок на придбаній ними земельній ділянці. Свідок ОСОБА_5 стверджував, що він також допомагав будувати вказаний будинок, оскільки цей об`єкт нерухомого майна зводився не для особистого проживання позивача, а виключно для сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

6.9. Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він є другом ОСОБА_3 . Тому йому відомо про те, що відповідач декілька разів позичав грошові кошти для придбання будівельних матеріалів. Свідок ОСОБА_6 двічі привозив будівельні матеріали до спірного будинку. Він стверджував, що вказаний будинок був зведений в 2013 році.

6.10. Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є послідовними та перебувають у взаємному зв`язку. Відомості, що містяться в показаннях цих свідків, переконливо свідчать про те, що будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку по АДРЕСА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Підстави для відхилення від засад рівності їх часток у вказаному майні не встановлені також.

6.11. З огляду на це суд вважає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить визнати право власності на 1/2 частку в матеріалах та обладнанні, використаних в процесі будівництва садового (дачного) будинку по

АДРЕСА_1. 7 . Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.2. Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 4144 гривень 80 копійок, а ОСОБА_3 - в розмірі 1720 гривень. Це підтверджуються квитанціями (а.с.1, 157). Пред`явлені ними позови задоволені лише частково.

7.3. З огляду на це суд вважає, що зі ОСОБА_3 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2072 гривень 40 копійок (4144,80 : 2), а з ОСОБА_1 в розмірі 860 гривень (1720 : 2).

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, а також будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі будівництва садового (дачного) будинку, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в будівельних матеріалах та обладнанні, використаних в процесі будівництва садового (дачного) будинку по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованій на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 2072 гривень 40 копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в садовому (дачному) будинку та в земельній ділянці задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частку в будівельних матеріалах та обладнанні, використаних в процесі будівництва садового (дачного) будинку по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,06 га з кадастровим номером 3220882200:03:005:0209 з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованій на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 860 гривень.

Повний текст рішення суду складений 23 грудня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець